Щоденні біблійні уроки

«Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, – Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі, щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом» (До римлян 8:3, 4).

«Життя християнина – це не часткова переміна або удосконалення старого, а перетворення єства. Нове життя починається тоді, коли людина помирає для свого «я» та гріховних помислів». – Бажання віків. – С.172.

Додаткові матеріали для вивчення: Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1076-1078.

Неділя 30 січня

1.  ІЛЮСТРАЦІЯ

а. Яке було становище древнього Ізраїлю, коли вони намагалися своїми силами коритися Божому моральному Закону?

До римлян 10:1-3: «1 Браття, бажання мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасіння. 2 Бо я свідчу їм, що вони мають ревність про Бога, але не за розумом. 3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій».

«Люди не усвідомлювали власної гріховності, не розуміли, що без Христа не зможуть виконувати Божий Закон». – Патріархи і пророки. – С.371, 372.

б. Яку практичну ілюстрацію використовує Павло, щоб пояснити взаємозв'язок між людством і Божим моральним Законом? Як ми можемо бути мертвими для осудження цього Закону?

До римлян 7:1-4: «1 Чи ви не знаєте, браття, –бо говорю тим, хто знає Закона, –що Закон панує над людиною, поки вона живе? 2 Бо заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка. 3 Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові. 4 Так, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові».

«Відверни свої очі від недосконалостей інших людей і рішуче зосередь свій погляд на Христа. Зі упокореним серцем вивчай Його життя і характер. Тобі потрібно бути не тільки освіченішою людиною, а йпроникливішою, аби побачити бенкет перед собою, щоб їсти Тіло і пити Кров Божого Сина, які є Його Словом. Споживаючи благе Слово життя, харчуючись Хлібом життя, ти зможеш побачити силу прийдешнього світу і бути заново створеним у Христі Ісусі». – Цей день з Богом. –С.46.

1. Що означає бути «заміжньою» за Христом?

Понеділок 31 січня

2.  ПОМЕР ПАВЛО, А НЕ ЗАКОН

а. Якою є основна мета морального Закону?

До римлян 7:7-9: «7 Що ж скажемо? Чи Закон –то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: «Не пожадай». 8 Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий. 9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив».

«[До римлян 7:7-9 цитується]. Потім з'явився гріх в його теперішньому огидному вигляді, і тоді почуття власної гідності [Павла] зникло. Він став смиренним. Він більше не приписував чесноти і заслуги собі. Він перестав думати про себе вище, ніж повинен був думати, і всю славу віддавав Богу. Він більше не прагнув до величі. Він більше не бажав мстити за себе і перестав бути чутливим до докорів, нехтування чи презирства. Він більше не шукав земних зв'язків, положення або честі. Він не принижував інших людей заради власного піднесення. Він став добрим, поблажливим, лагідним і смиренним серцем, бо навчився цього в школі Христа. Він говорив про Ісуса і Його незрівнянну любов, зростаючи і дедалі більше уподібнюючись до Його образу. Він направив усі свої сили на навернення душ для Христа. Якщо на його долю випадали випробування через його безкорисливе служіння для спасіння душ, він схилявся в молитві, і його любов до інших ще більше зростала. Його життя було сховане з Христом у Бозі, і він любив Ісуса усіма силами свого єства. Кожна церква була дорога йому, кожен член церкви був цікавий йому, оскільки вважав кожну душу придбаною Кров'ю Христа». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1076.

б. Опишіть ранній досвід Павла з Божим Законом.

До римлян 7:10-12: «10 І сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть, 11 бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив. 12 Тому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра».

«Апостол Павло, оповідаючи про свій досвід, представляє важливу істину, яка торкається роботи, що повинна бути здійснена для навернення людей. Він каже: «А я колись жив без Закону». Він не відчував ніякого осудження; «але, коли прийшла заповідь», коли Божий Закон вплинув на його совість, він пише: «гріх ожив, а я вмер» (До римлян 7:9, 10). Потім він побачив себе грішником, осудженим Божественним Законом. Зауважте, це була смерть Павла, а не Закону». – Там саме.

в. Поясніть конфлікт між Законом і грішником.

До римлян 7:13-17: «13 Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь. 14 Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх. 15 Бо що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю. 16 А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий, 17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені».

г. Опишіть боротьбу плотського розуму, який прагне своєї власної праведності.

До римлян 7:18-21: «18 Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу. 19 Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню. 20 Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені. 21 Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, –що зло лежить у мені».

2. Що відбувається, коли ми намагаємося дотримуватисяБожого Закону своїми власними силами?

Вівторок 1 лютого

3.  ЄДИНИЙ ВИХІД

а. Що думає про Божий моральний Закон віруюча людина, котра кається?

До римлян 7:22: «Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком».

З іншого боку, що вона усвідомлює про себе?

Вірш 23: «Та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх».

«Хто сподівається досягти Неба своїми ділами через дотримання Закону, той намагається зробити неможливе. Не може почувати себе у безпеці той, хто визнає законницьку релігію і має лише вигляд благочестя». – Бажання віків. – С.172.

б. Який сумний висновок зробив Павло відносно свого духовного стану? Як це повторилося також з першими адвентистськими віруючими?

До римлян 7:24: «Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?».

«Совість грішників прокинулася. «Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ», й освічувало потаємні куточки їхньої душі, і приховане ставало явним (Від Івана 1:9). Глибоке переконання опанувало їхнім розумом і серцем. Такі люди усвідомлювали, що таке гріх, праведність і майбутній суд. Вони починали розуміти праведність Єгови і боялись постати у своїй нечистоті, з тягарем вини перед Тим, Хто випробовує серця. У душевній агонії вони запитували: «Хто мене визволить від тіла цієї смерти?» (До римлян 7:24)». – Велика боротьба. – С.461.

в. Лише де можна знайти надію?

До римлян 7:25 (перша частина): «Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого...».

Проте яким є природний, тілесний хід думок і чому це потрібно кардинально змінити?

До римлян 7:25 (друга частина): «...Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом –закону гріховному...»;

Ісаї 55:7: «Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій –свої задуми, і хай до Господа звернеться, –і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!».

«Розумом ми служимо Божому Закону, проте чимало людей подумки служать світу. І коли їхній розум зайнятий земними справами і служінням собі, вони не можуть служити Божому Законові». – Свідоцтва для Церкви. – Т.1. – С.150.

«Нам потрібно зрозуміти, що нам необхідно померти для себе. Саморозп'яття поставить наші душі у вигідну позицію. Я благаю тих [з вас], хто називає себе християнами, померти для себе, щоб сила Святого Духа зародила у вас нове життя. Сатана діє з усякою обманою неправди в тихлюдях, які гинуть. Ми щодня потребуємо сили Бога, яка навертає, інакше ми не зможемо йти за Христом. Коли розум перебуватиме в просвіті відносно того, що є чистота та освячення, і серце відгукуватиметься на дію Святого Духа, результатом буде щоденне навернення». – Погляд вгору. – С.269.

3. Де повинен бути наш розум, коли ми прагнемо слідувати за Христом?

Середа 2 лютого

4.  ТЕПЕР НЕМАЄ НІЯКОГО ОСУДУ

а. Що як результат міг сказати Павло, а також перші віруючі-адвентисти після повного, абсолютного підпорядкування свого розуму Христу?

До римлян 8:1, 2: «1 Тож немає тепер жодного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом, 2 бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти».

«Споглядаючи на Голгофський хрест і принесену на ньому неоціненну Жертву за гріхи людей, вони розуміли, що тільки заслуги Христа можуть згладити їхні переступи і примирити їх з Богом. З вірою й покорою приймали Божого Агнця, Котрий узяв на Себе гріхи світу. Через Кров Ісуса вони отримували «відпущення давніше вчинених гріхів» (До римлян 3:25)». – Велика боротьба. – С.461.

«Хоч життя християнина сповнене покори, проте він не повинен сумувати і вдаватися до самоприниження. Кожний має перевагу жити так, щоб отримати схвалення і благословення Божі. Наш Небесний Отець не бажає, щоб ми постійно залишалися в темряві, під тягарем осудження. Справжня покора виявляється не в тому, щоб ходити з похиленою головою, поринувши в роздуми про самого себе. Ми можемо прийти до Ісуса, очиститись і стати перед Законом без сорому й докорів сумління. [До римлян 8:1 цитується]». – Там саме. –С.477.

б. Де ми знаходимо свободу від гріха? Як Павло знайшов визволення від «пристрастей гріховних»?

До римлян 8:3: «Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, – Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі»;

порівняйте з До римлян 7:5 і 8:2 «5 Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти»; «2 Бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти».

«Ця сама сила воскресіння дає життя душам, «що мертві були через… провини й гріхи» (До ефесян 2:1). Дух життя у Христі Ісусі, «сила Його воскресення», роблять людей вільними від «закону гріха й смерти» (До филип'ян 3:10; До римлян 8:2). Влада зла зруйнована, і віра спасає душу від гріха. Той, хто відкриє своє серце Духові Христа, стає причетним до могутньої Сили, Яка підійме його тіло з могили». – Бажання віків. – С.209, 210.

«Ми не повинні вважати, що наша власна доброчесність і заслуги спасуть нас; благодать Христа – це наша єдина надія на спасіння... Коли ми повністю довіряємо Богу, коли ми покладаємося на заслуги Ісуса як Спасителя, Який прощає гріх, то отримаємо всю необхідну нам допомогу». – Віра і діла. – С.36.

«Необхідні люди, котрі любитимуть Бога, релігія яких не буде карликовою і хирлявою, і які завжди отримуватимуть новий приплив благодаті, духовності та енергії, виконуючи заповіді Господа». // Рев'юендГеральд, 19 червня 1888 року.

4. Які благі вістки записані на початку 8 розділу Послання до римлян?

Четвер 3 лютого

5.  ТІЛО ПРОТИ ДУХА

а. Який вибір роблять ті, котрі «народжені згори»?

До римлян 8:4-9: «4 Щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом. 5 Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом – про духовне. 6 Бо думка тілесна – то смерть, а думка духовна – життя та мир, 7 думка бо тілесна – ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може. 8 І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові. 9 А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його».

«Низькі пристрасті опановують і діють у людському тілі. Слова «тіло», «тілесний» або «тілесні похоті» вживаються у значенні низької, розтлінної природи; тіло само по собі не може поводитися всупереч Божій волі. Ми покликані розп'ясти своє тіло з усіма його похотями і пристрастями. Як це зробити? Чи означає це, що ми повинні завдавати біль своєму тілу? – Ні, йдеться про те, щоб умертвити спокусу, яка призводить до гріха. Необхідно звільнитися від нечистих думок. Кожна думка має спрямовуватися на послух. Усі тілесні бажання слід підпорядковувати вищим силам душі. Нехай Божа любов панує в нашому серці; Христос ні з ким не ділить Свого престолу. Наші тіла ми вважаємо Його власністю, котру Він придбав ціною Своєї Крові. Усі члени людського тіла – знаряддя праведності». – Християнська родина. – С.127, 128.

б. Яким є наш духовний стан, якщо нами керує Дух Святий?

До римлян 8:10-14: «10А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність. 11А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас. 12Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом; 13бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити. 14Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі»;

1 Івана 4:7: «Улюблені, – любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога!».

«Наша обмежена воля повинна бути в покорі волі Безмежного, людське повинно з'єднатися з Божественним. Тоді Дух Святий прийде нам на допомогу, і кожна наша перемога сприятиме зціленню душ, які куплені дорогою ціною, і відновленню в них Божого образу». – Наше високе покликання. – С.153.

«Людей спасуть не слова, які сповідують вчення Христа, а віра, що виявляє себе у вчинках праведності. Послідовник Христа повинен не тільки говорити, а й діяти згідно з Його вченням. Характер формується вчинками. [До римлян 8:14 цитується]... Синами Божими є не ті, сердець яких лише торкається Дух Божий, не ті, котрі інколи піддаються Його впливу, а ті, що постійно водяться Духом». – Блаженства, промовлені на горі. – С.149, 150.

5. Як ми повинні продовжувати зростати в досвіді, який описаний у 8 розділі Послання до римлян?

П'ятниця 4 лютого

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Що означає бути «заміжньою» за Христом?

2. Що відбувається, коли ми намагаємося дотримуватисяБожого Закону своїми власними силами?

3. Де повинен бути наш розум, коли ми прагнемо слідувати за Христом?

4. Які благі вістки записані на початку 8 розділу Послання до римлян?

5. Як ми повинні продовжувати зростати в досвіді, який описаний у 8 розділі Послання до римлян?