Щоденні біблійні уроки

«Бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце. Називаючи себе мудрими, вони потуманіли» (До римлян 1:21, 22).

«Народи світу через своє розтління втратили Богопізнання. Колись вони знали Його, однак через те, що «не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце» (До римлян 1:21)». – Дії апостолів. – С.14.

Додаткові матеріали для вивчення: До римлян 1:18-32; Виховання дітей. – С.439-443.

Неділя 26 грудня

1.  ВІДКРИТТЯ БОГА ЛЮДСТВУ

а. Яким чином Бог відкриває Себе людству?

До римлян 1:18, 19: «18 Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою, 19 тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив».

«Природа й відкриття однаково свідкують про Божу любов. Наш Небесний Отець є Джерелом життя, мудрості та радості. Погляньте на чудову й прекрасну природу. Замисліться, як чудово все передбачено для користі й щастя не лише людини, але й живих істот. Сонячне світло та дощ, які радують та освіжають землю, гори, моря та рівнини – усе говорить нам про любов Творця! Адже це Він задовольняє щоденні потреби усього Свого творива». – Дорога до Христа. – С.9.

б. Яке існує типове помилкове поняття про спасіння серед язичницьких народів? Хто його вигадав?

До галатів 2:16: «А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жодна людина ділами Закону не буде виправдана!»;

До ефесян 2:9: «Не від діл, щоб ніхто не хвалився».

«Через язичництво сатана протягом віків відвертав людей від Бога... Переконання, що людина може спастися власними ділами, становить основу будь-якої язичницької релігії... Самий принцип був нав’язаний сатаною. Там, де його дотримуються, люди беззахисні перед владою гріха». – Бажання віків. – С.35, 36.

1. Що ми повинні усвідомлювати, звертаючись до невіруючих людей?

Понеділок 27 грудня

2.  НЕМАЄ ВИПРАВДАННЯ ДЛЯ ЗАГИБЕЛІ

а. Чому ні в кого не може бути виправдання його загибелі?

До римлян 1:20: «Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання»;

До римлян2:14, 15: «14 Бо коли погани, що не мають Закону, з природи чинять законне, вони, не мавши Закону, самі собі Закон, 15 що виявляють діло Закону, написане в серцях своїх, як свідчить їм сумління та їхні думки, що то осуджують, то виправдують одна одну».

«Декотрі з язичників, не усвідомлюючи того, поклоняються Богові. Хоч до них ніколи не доходило Боже світло, вони не загинуть. Незважаючи на те, що ці люди не знають писаного Закону Божого, вони, разом з тим, чули Божий голос, який промовляв до них через природу, і чинили згідно з вимогами Закону. Вчинки цих людей свідчать, що Святий Дух торкнувся їхніх сердець, і вони будуть визнані Божими дітьми». – Бажання віків. – С.638.

б. Що відбувається з тими, котрі відкидають Божественне світло, яке відкрите для них через Святого Духа і через Боже творіння в природі?

До римлян 1:21-25: «21 Бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце. 22 Називаючи себе мудрими, вони потуманіли, 23 і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів. 24 Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої. 25 Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь».

в. Якого рівня моральної деградації врешті-решт буде досягнуто тими, котрі свідомо відкидають Божественну істину?

До римлян 1:26-28: «26 Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, – бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне. 27 Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові. 28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, – щоб чинили непристойне».

г. Які інші аморальні вчинки згадує Павло і якими будуть остаточні наслідки?

До римлян 1:29-32: «29 Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв, 30 обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам, 31 нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві. 32 Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке».

«Люди не бажали знати Бога, а поклонялися предметам, створеним за їхньою власною уявою; через це вони ставали все більш зіпсутими. Псалмомовець так описує вплив, який справляє ідолопоклонство на його прихильників: «Такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!» (Псалом 115:8). Споглядаючи, ми змінюємося: у цьому полягає закон людського розуму. Людина не може піднестися вище понад своє розуміння правди, чистоти та святості. Якщо розум ніколи не підноситься вище від рівня людської природи, якщо вірою він не споглядає безмежної мудрості й любові, то така людина буде занепадати все більше й більше. Ідолопоклонники наділяли своїх богів людськими якостями і пристрастями, тому «характери» ідолів зводили до рівня гріховного людського характеру. Через це вони розбестились... «І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством» (Буття 6:11). Бог дав людям Свої Заповіді як правило для життя, але вони порушили Його Закон, і наслідком цього став усякий гріх». – Патріархи і пророки. – С.91.

2. У міру погіршення морального стану суспільства, чому нам необхідно вивчати 1 розділ Послання до римлян?

Вівторок 28 грудня

3.  ЛИЦЕМІРСТВО ТА САМОПРАВЕДНІСТЬ

а. Як Павлоописує тихлюдей, котрі осуджують інших?

До римлян 2:1-3: «1 Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чому осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш. 2 А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке. 3 Чи ти думаєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, – що ти втечеш від суду Божого?».

«Спроба людей заслужити спасіння власними силами неодмінно призведе їх до того, що вони почнуть нагромаджувати власні, людські заповіді, щоб відмежуватися від гріха. Переконавшись у тому, що неможливо виконати Закон, вони вигадують власні правила і постанови, які примушували б їх до послуху. Усе це відвертає душу від Бога і зосереджує увагу на власному «я». Любов Божа згасає в такому серці, а разом з нею – і любов до ближнього. Система людських вигадок з численними правилами призводять її прибічників до того, що вони стають суворими суддями всіх тих, хто не виконує запроваджених ними постанов. Самолюбство та дріб’язкова критика заглушають всі кращі й благородні почуття, роблять людину егоцентричним і прискіпливим суддею інших». – Блаженства, промовлені на горі. – С.123.

«О, скільки всього криється в процесі осудження! Пам'ятайте, що незабаром запис про ваше життя буде розглянутий перед Богом». – Свідоцтва для Церкви. – Т.8. – С.85.

б. Як покаяння приходить у наші серця?

До римлян 2:4: «Або погорджуєш багатством Його добрости, лагідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа добрість провадить тебе до покаяння?»;

Дії 5:31: «Його Бог підвищив Своєю правицею – на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів».

«Вчинити таке покаяння [як покаяння Давида] самотужки неможливо; його можна одержати тільки в Христа, Котрий «піднявся був на висоту... і дав дари людям» (Псалом 68:19, переклад з англ.)...

Адже до справжнього покаяння веде сила, що виходить від Христа. Петро пояснив це у своєму зверненні до ізраїльтян, сказавши: «Його Бог підвищив Своєю правицею – на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів» (Дії 5:31). Ми не можемо покаятися без Христового Духа, Який пробуджує совість, так само як не можемо одержати прощення без Христа». – Дорога до Христа. – С.25, 26.

в. З іншого боку, якимє результат нерозкаяності?

До римлян 2:5-11: «5 Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'явлення справедливого суду Бога, 6 що «кожному віддасть за його вчинками»: 7 тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, – життя вічне, 8 а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, – лютість та гнів. 9 Недоля та утиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та геллена, 10 а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та гелленові. 11 Бо не дивиться Бог на обличчя!».

«Мета, якої хоче досягти сатана, – це тримати людей у темряві й нерозкаянні аж до того часу, коли Спаситель закінчить Своє посередницьке служіння і вже не буде жертви за гріх». – Велика боротьба. – С.518.

3. Що нам як християнам потрібно завжди пам'ятати про каяття?

Середа 29 грудня

4.  ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА СВОЇ МОЖЛИВОСТІ

а. Поясніть справедливе, неупереджене мірило на Божому суді.

До римлян 2:12, 13: «12 Котрі бо згрішили без Закону, без Закону й загинуть, а котрі згрішили в Законі, приймуть суд за Законом. 13 Бо не слухачі Закону справедливі перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть»;

Від Луки 12:47, 48: «47 А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий. 48 Хто ж не знав, а вчинив каригідне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть».

«Боже мірило для язичників, які не мали світла, і для тих, чиє пізнання істини та світла було рясним, буде зовсім різним. Він прийме від тих, котрі живуть в язичницьких країнах, таку праведність, якою він не задовольниться від тих, котрі живуть у християнських країнах. З тих, кому було мало дано, Він не буде вимагати багато». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.5. – С.1121.

б. Яким чином і люди похилого віку, і молодь можуть отримати користь від Крові Христа?

До римлян 1:16, 17: «16 Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона – сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові. 17 Правда бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: «А праведний житиме вірою»;

1 Івана 1:7: «Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха».

«Господь звертається до юнацтва: «Дай Мені, сину Мій, своє серце» (Приповісті 23:26). Спаситель світу прагне, щоб діти і молодь посвятили Йому свої серця. Чимало дітей будуть знайдені вірними Богові, оскільки ходять у світлі, як і Христос перебуває у світлі. Вони любитимуть Господа і знаходитимуть задоволення в тому, щоб догодити Йому. Вони не виявлять роздратованості, коли їх докорятимуть, а тішитимуть серця батьків і матерів добротою, терпеливістю і готовністю зробити все можливе, аби допомогти їм нести тягарі повсякденного життя. У дитинстві та юності вони покажуть себе вірними учнями нашого Господа». – Християнська родина. – С.297, 298.

в. Що включає в себе наша покірність Христу?

Від Матвія 16:24: «Промовив тоді Ісус учням Своїм: «Коли хоче хто йти вслід за Мною, – хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною».

«Хрест Христа – центральний стовп, на який опирається «у безмірнім багатстві слава вічної ваги». «Коли хоче хто йти вслід за Мною,– говорить Христос, –хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною» (2 до коринтян 4:17; Від Матвія 16:24). Пахощі нашої любові до ближніх свідчать про нашу любов до Бога. Терпіння в служінні дає спокій душі. Добробут Ізраїлю досягається шляхом покірної, наполегливої, сумлінної праці. Бог підтримує і зміцнює людину, котра бажає йти за Христом». – Дії апостолів. – С.560.

4. Яким чином ми перебуваємо в небезпеці стати занадто впевненими в духовних досягненнях?

Четвер 30 грудня

5.  СПРАВЖНЄ ОБРІЗАННЯ/ХРЕЩЕННЯ

а. Згідно зі словами Павла, яке обрізання або хрещення дійсно має силу?

До римлян 2:25-27: «25Обрізання корисне, коли виконуєш Закона; а коли ти переступник Закону, то обрізання твоє стало необрізанням. 26Отож, коли необрізаний зберігає постанови Закону, то чи не порахується його необрізання за обрізання? 27І необрізаний з природи, виконуючи Закона, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писанням і обрізанням?»;

Коли хрещення є законним?

Від Марка 16:16: «Хто увірує й охриститься, – буде спасений, а хто не ввірує – засуджений буде».

«Хто вірує в Сина, той має вічне життя» (Від Івана 3:36)... Лише благодать Христа дає життя душі. Без Христа хрещення, як і будь-яке інше служіння, залишається тільки формою, позбавленою жодного сенсу». – Бажання віків. – С.181.

б. Хто є справжнім юдеєм або християнином в очах Бога на відміну від юдейської нації за часів Христа?

Від Івана 3:36: «Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить – а гнів Божий на нім перебуває»;

До римлян 2:28, 29: «28 Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі, 29 але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання – серця духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей, а від Бога».

«[Юдейська нація] представляла себе особливим, вірним народом, який був до вподоби Богові. Однак Христос представляв їхню релігію як позбавлену спасаючої віри. Це було поєднання сухих, складних доктрин, змішаних з жертвами і приношеннями. Вони надто скрупульозно дотримувалися обрізання, але не навчали необхідності мати чисте серце. Вони на словах звеличували Божі заповіді, але відмовлялися звеличувати їх на практиці; їхня релігія була тільки каменем спотикання для людей». // Рев'юендГеральд, 30 квітня 1895 року.

«Коли ми прийняли Христа і в Ім'я Отця і Сина і Святого Духа зобов'язалися служити Богові, Отець, Син і Святий Дух – три Особи і Небесні сили зобов'язалися, що нам буде легко, якщо ми будемо виконувати свої обіцянки, які були дані під час хрещення:«вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться... не торкайтесь нечистого». Якщо ми вірні нашим обітницям, Він говорить: «Я вас прийму» (2 до коринтян 6:17)». –Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1075.

5. На чому акцентує апостол Павло щодо обрізання і чому?

П'ятниця 31 грудня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Що ми повинні усвідомлювати, звертаючись до невіруючих людей?

2. У міру погіршення морального стану суспільства, чому нам необхідно вивчати 1 розділ Послання до римлян?

3. Що нам як християнам потрібно завжди пам'ятати про каяття?

4. Яким чином ми перебуваємо в небезпеці стати занадто впевненими в духовних досягненнях?

5. На чому акцентує апостол Павло щодо обрізання і чому?