Щоденні біблійні уроки

«І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я – Господь, Бог ваш!» (Єзекіїля 20:20).

«Бог бачив, що субота вельми важлива для людини навіть у раю. Людина мала потребу, щоб в один із семи днів залишити усі свої заняття й інтереси та глибоко роздумувати над ділами Божими, прославляючи Його силу й доброту. Субота повинна була нагадувати їй про Бога, викликаючи почуття вдячності за те, що все, чим вона насолоджувалася і чим володіла, вийшло з добродійної руки Творця». – Патріархи і пророки. – С.48.

Додаткові матеріали для вивчення: Виховання дітей. – С.527-537.

Неділя 14 травня

1.  ВІЧНЕ ЖИТТЯ

а. Що ми повинні усвідомити про тих, хто матиме привілей увійти до тієї кращої країни?

Об’явлення 22:12-14: «12 Ото, незабаром приходжу, і зо Мною заплата Моя, щоб кожному віддати згідно з ділами його. 13 Я Альфа й Омега, Перший і Останній, Початок і Кінець. 14 Блаженні, хто випере шати свої, щоб мати право на дерево життя, і ввійти брамами в місто!»;

Якова 2:10: «Бо хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винним у всьому стає».

«Відмовляючись вірити в певні Господні вимоги та коритися їм, вони вперто продовжують звершувати перед Ним формальні релігійні обряди. Божий Дух не відповідає на таке служіння. З якою б ревністю люди не виконували релігійні церемонії, Господь не може прийняти їх, якщо вони продовжують свідомо порушувати одну з Його заповідей». – Патріархи і пророки. – С.634.

б. Що ми повинні робити з цим Законом і де потрібно його зберігати?

2 до коринтян 13:5: «Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. Хіба ви не знаєте самих себе, що Ісус Христос у вас? Хіба тільки, що ви не такі, якими мали б бути»;

До євреїв 8:10: «Оце Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм!».

«Нам потрібно порівнювати свій характер із безпомилковим стандартом Божого Закону. Для цього ми повинні досліджувати Святе Письмо, вимірюючи наші досягнення Божим Словом». // Рев’ю енд Геральд, 14 лютого 1893 року.

1. Який зв’язок існує між вічним життям та Десятьма Заповідями?

Понеділок 15 травня

2.  ВІДНОВЛЕННЯ, ПЕРЕДБАЧЕНЕ У ПРОРОЦТВІ

а. Яке пророцтво показує те, що Божий народ особливим чином шануватиме Його моральний Закон Десяти Заповідей?

Єремії 6:16: «Так говорить Господь: «На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, – то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі! Та вони відказали: Не підемо!»;

Ісаї 58:12: «І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: «Замуровник пролому, направник шляхів для поселення!».

«Наприкінці часу має бути відроджена кожна Божественна постанова. Пролом, зроблений у Законі внаслідок зміни людиною суботи, має бути замурований. Божий народ останку постане перед світом як реформатор, вказуючи усім, що Закон Божий – це основа кожної справжньої реформи, а субота четвертої Заповіді повинна залишатися пам’ятником творіння, постійним нагадуванням про Божу силу.

Ясними, зрозумілими словами вони говоритимуть про необхідність послуху всім заповідям Десятислів’я. Спонукувані любов’ю Христа, Божі діти співпрацюватимуть з Ним у відбудові руїн. Вони повинні стати «замуровниками пролому, направниками шляхів для поселення!» (див. Ісаї 58:12). – Пророки і царі. – С.678.

б. Назвіть особливий аспект, який необхідно врахувати у цьому відновленні. Поясніть результат.

Ісаї 58:13, 14: «13 Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, [щоб не] чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю,[днем] Господнім святим [та] шанованим, і її пошануєш, – не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова, – 14 тоді в Господі розкошувати ти будеш, і Він посадовить тебе на висотах землі, та зробить, що будеш ти споживати спадщину Якова, батька твого, – бо уста Господні сказали [оце]!».

«Коли починається субота, ми повинні ретельно стежити за собою, своїми словами та вчинками, щоб не обкрадати Бога, привласнюючи собі той час, який належить виключно Йому. Нам не слід робити самим чи дозволяти своїм дітям виконувати будь-яку роботу для заробітку коштів собі на життя, або будь-що, якщо це можна було зробити протягом шести робочих днів. П’ятниця – день приготування. Це час, який потрібно присвятити необхідній підготовці до суботи, а також думати та говорити про майбутній відпочинок. Необхідно заздалегідь обговорити та обміркувати все, що може бути розцінене Небом як порушення святої суботи, щоб не робити цього у святий день. Бог вимагає від нас не тільки того, щоб ми утримувалися від фізичної праці в суботу, але й щоб ми привчали свій розум розмірковувати цього дня на святі теми. Ми фактично порушуємо четверту заповідь, якщо розмовляємо на світські теми або беремо участь у легковажних та порожніх розмовах». – Свідоцтва для Церкви. – Т.2. – С.702, 703.

«Для всіх тих, хто приймає суботу як знак творчої й спасительної сили Христа, вона буде приємністю. Вони бачитимуть у ній Христа і розкошуватимуть у Ньому. Субота вказує їм на діла творіння – доказ Його могутньої сили викуплення. І хоч субота нагадує про втрачений спокій Едену, вона також сповіщає про мир, відновлений через Спасителя». – Бажання віків. – С.289.

2. Чого ми повинні навчитися з описаної в пророцтві реформації щодо суботнього дня?

Вівторок 16 травня

3.  РЕФОРМАЦІЯ СУБОТИ

а. Як Бог намагався виправити відношення Свого народу до суботи? Що б сталося, якби вони продовжували відкидати її?

Єремії 17:24-27: «24 І буде, якщо Мене справді ви будете слухатись, – каже Господь, – щоб тягару не носити в брами міста цього за суботнього дня, і щоб освятити день суботній, і щоб жодної праці в цей [день] не робити, – 25 то ходитимуть брамами міста цього царі та князі, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесницями й кіньми, вони й їхні правителі, юдеї та мешканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно! 26 І будуть приходити з Юдиних міст та з околиць Єрусалиму, і з краю Веніяминового, і з рівнини, і з гір, і з півдня, і цілопалення й жертви приносити будуть, та жертву хлібну, і ладан, і будуть приносити жертву подяки до дому Господнього. 27 А якщо ви Мене не послухаєтесь, щоб святити день суботній і щоб тягару не носити, і щоб брамами Єрусалиму суботнього дня не ходити, то огонь підпалю в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські палати, – і не погасне!».

«Одного разу, за наказом Господа, пророк стояв біля головних міських воріт і переконував народ у важливості дотримання суботи. Мешканцям Єрусалиму загрожувала небезпека втрати розуміння про святість суботи; це був момент, коли вони отримали найсерйозніші застереження, аби не займатися цього дня світськими справами…

Так безстрашно пророк відстоював благословенні принципи праведного життя, що були чітко викладені у Книзі Закону. Однак в Юдейському краї переважало таке становище, яке могло поліпшитись лише найрішучішими заходами». – Пророки і царі. – С.411, 412.

б. Яким чином подібні дії призводять до однакових наслідків?

1 до коринтян 10:5, 6: «5 Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо «понищив Він їх у пустині». 6 А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони».

Чи Бог змінився?

Малахії 3:6: «Бо Я, Господь, не змінююся, тому ви, сини Яковові, не будете знищені»;

До євреїв 13:8: «Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!».

«Там, де існує байдужість, подібними будуть і наслідки. Той, хто свідомо пригнічує в собі почуття обов’язку тільки тому, що воно суперечить його природним нахилам, втратить здатність відрізняти істину від омани. Розум затьмарюється, сумління притупляється, серце черствіє і душа віддаляється від Бога. Де відкидають і зневажають вістку Божественної істини, там Церкву огортає темрява; віра і любов холонуть, з’являються відчуженість і розділення. Члени Церкви зосереджують свої інтереси на світських справах, а грішники стають ще запеклішими у своїй нерозкаяності». – Велика боротьба. – С.378, 379.

«Зараз сатана використовує ті ж винаходи, щоб запровадити те саме зло, і його зусилля призводять до тих самих результатів, як і за часів Ізраїлю, коли померло так багато людей». // Рев’ю енд Геральд, 4 лютого 1909 року.

«Така ж небезпека існує і сьогодні серед тих людей, котрі визнають себе хранителями Божого Закону. Вони надто схильні лестити себе тим, що повага, з якою вони ставляться до заповідей, повинна вберегти їх від дії Божественної справедливості. Вони відмовляються приймати викриття у гріхові й звинувачують Божих слуг у тому, що вони надто ревні у видаленні гріха з табору». // Ознаки часу, 12 лютого 1880 року.

3. Якими є наслідки такого ж недбалого підходу до суботи в наш час, як і за днів Єремії?

Середа 17 травня

4.  ТРУДНОЩІ

а. Звідки ми знаємо, що субота існувала ще до проголошення Закону на горі Сінай?

Вихід 20:8: «Пам’ятай день суботній, щоб святити його!»;

Вихід 16:4, 5: «4 І промовив Господь до Мойсея: «Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а народ виходитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб випробувати його, чи буде він ходити в Моєму Законі, чи ні. 5 А настане шостий день, то приготують, що принесуть, і буде подвійне супроти того, що збирають день-у-день».

Як євреї виявляли злобу і зневагу до цього ж Закону?

Вихід 16:27-30: «27 І сталося сьомого дня, повиходили були з народу збирати, та не знайшли. 28 І сказав Господь до Мойсея: «Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та закони Мої? 29 Побачте, – Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, – нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!» 30 І сьомого дня народ відпочивав».

«Щотижня під час довгих років блукань пустелею ізраїльтяни були свідками потрійного чуда, яке мало закарбувати в їхній свідомості святість суботнього дня: шостого дня випадала подвійна кількість манни; сьомого дня її не було зовсім, а частина, призначена для суботи, залишалася свіжою й солодкою; якщо ж її залишали на будь-який інший день, – вона ставала непридатною до вжитку.

В усьому, що пов’язане з манною, бачимо переконливий доказ того, що субота, як це намагається дехто довести, не встановлена в час проголошення Закону на Синаї. Ще до того, як ізраїльтяни підійшли до Синаю, вони вже знали, що святість суботи є для них обов’язковою. Той факт, що вони щоп’ятниці збирали подвійну норму манни, готуючись таким чином до суботнього дня, в який вона не випадатиме, постійно нагадував їм про священну природу дня спокою. І коли хтось виходив збирати манну в суботу, Господь запитував: «Доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та закони Мої? (Вихід 16:28)». – Патріархи і пророки. – С.296, 297.

б. Чи було це поодинокою проблемою із суботнім днем у пустелі? Поясніть.

Єзекіїля 20:10-13: «10 І вивів Я їх з єгипетського краю, і спровадив їх до пустині. 11 І дав їм постанови Свої, і познайомив їх з постановами Моїми, які коли чинитиме людина, то житиме ними. 12 І також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізнати, що Я Господь, що освячує їх. 13 Та став ворохобним проти мене Ізраїлів дім на пустині, – уставами Моїми не ходили вони, і повідкидали Мої постанови, які коли чинить людина, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажали. «Тому Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб вигубити їх».

«Протягом усіх 40 років перебування в пустелі чудо годування манною повинно було нагадувати людям про святий обов’язок дотримання суботи. Однак навіть це не зробило їх слухняними. Хоч вони і не наважувалися відкрито й зухвало порушувати Закон, як це сталося у випадку з чоловіком, котрий був відповідно покараний, все ж у дотриманні четвертої заповіді допускалася велика недбалість. Бог через Свого пророка говорить: «суботи Мої дуже зневажали» (Єзекіїля 20:13, 24). Як бачимо, це було однією з причин, через які перше покоління не увійшло до обітованого краю. Однак діти Ізраїля не засвоїли цієї науки. Недбалість, з якою вони ставилися до суботи протягом 40 років блукань, була настільки великою, що Бог, хоч і не перешкодив їм увійти до Ханаану, все ж сказав, що, оселившись в обітованій землі, будуть розпорошені серед язичників». – Там саме. – С.409, 410.

4. Наскільки поширеною була зневага до дня суботнього в пустелі? Якими були наслідки?

Четвер 18 травня

5.  ВАЖЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ

а. Як заповідь про суботу показує, що це не є нова заповідь?

Вихід 20:8-11: «8 Пам’ятай день суботній, щоб святити його! 9 Шість день працюй і роби всю працю свою, 10 а день сьомий – субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. 11 Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його».

«Субота представлена тут не якоюсь новою постановою, але такою, якою була встановлена при творінні. Про неї потрібно пам’ятати і дотримувати її на згадку про роботу, здійснену Творцем. Вказуючи на Бога як на Творця неба і землі, субота допомагає відрізнити правдивого Бога від усіх псевдобогів. Усі, хто святять сьомий день, доводять тим самим, що вони є поклонниками Єгови. Таким чином, субота стане ознакою вірності людини Богові». – Патріархи і пророки. – С.307.

б. Де ми можемо знайти первинний наказ? Яке значення має ця постанова про суботу для справжнього Божого народу?

Буття 2:1-3: «1 І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє. 2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. 3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив»;

Єзекіїля 20:20: «І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я – Господь, Бог ваш!».

«Тиждень, як і субота, бере свій початок від створення світу; він був збережений від біблійних часів. Сам Бог відміряв перший тиждень, який мав стати зразком для наступних тижнів аж до кінця часу. Як і всі інші тижні, він складався зі семи буквальних днів. Протягом шести днів відбувалася робота творіння, а сьомого дня Бог спочив, тому Він поблагословив цей день і відокремив його як день відпочинку для людини». – Там саме. – С.111.

«Оскільки Господь знайшов спокій у суботу, то «поблагословив Бог день сьомий і його освятив», відокремивши для святої мети. Він дав суботу Адамові як день відпочинку. Це був пам’ятник творіння, а також ознака Божої сили і його любові». – Бажання віків. – С.281.

5. Яке значення має суботній день особисто для вас?

П’ятниця 19 травня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Який зв’язок існує між вічним життям та Десятьма Заповідями?

2. Чого ми повинні навчитися з описаної в пророцтві реформації щодо суботнього дня?

3. Якими є наслідки такого ж недбалого підходу до суботи в наш час, як і за днів Єремії?

4. Наскільки поширеною була зневага до дня суботнього в пустелі? Якими були наслідки?

5. Яке значення має суботній день особисто для вас?