Щоденні біблійні уроки
Ключові аспекти із книг малих пророків
Урок 3. Готуючись із надією
Змінити розмір шрифту:
ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Підемо, – скажуть вони, – й повернемося до Господа! Він нас розшарпав, але Він і вилікує нас, – поранив нас, і перев’яже наші рани» (Осії 6:1).
Додаткові матеріали для вивчення: Служіння зцілення. – С.177-182.
«Під час жнив, коли Бог простягнув Свою руку, щоб зібрати Свій народ, зусилля, спрямовані на поширення Істини, досягнуть бажаної мети. Усі ми повинні бути ревними та об’єднатися у виконанні цієї роботи». – Ранні твори. – С.74.
1. ПСЕВДОРЕВНІСТЬ Нд, 11 січ.
а. Яких жахливих наслідків ми зазнаємо, якщо своїми діями зраджуватимемо Бога?
Осії 5:4-7: «4 Їхні вчинки не дають [їм] навернутися до свого Бога, оскільки ними керує дух блудства, і вони не в змозі пізнавати Господа. 5 Гординя Ізраїлю свідчить проти нього самого, тому Ізраїль та Єфрем упадуть через власне беззаконня, – [спотикнеться] з ними і Юда. 6 Вони підуть шукати Господа зі своїми отарами і своєю скотиною, але не знайдуть Його, тому що Він відвернеться від них. 7 Вони вчинили відносно Господа зраду, оскільки наплодили позашлюбних дітей. Тепер їх пожиратиме кожен новий місяць разом з їхніми наділами»;
Ісаї 1:11, 15: «11 Навіщо Мені безліч ваших жертв? – говорить Господь. – Я переситився всепаленнями з баранів, жиром відгодованих телят, – крові биків, овець та козлів Я не бажаю!.. 15 І коли ви простягаєте свої руки, Я відвертаю від вас Свої очі; навіть якщо б ви примножували ваші молитви, Я не слухатиму вас. Ваші руки закривавлені!».
«Якщо Божа Істина не перетворила наш характер і не зробила його подібним до Христа, то всі наші знання про Нього та Істину – лише дзвінка мідь або гучний кимвал. [Ісаї 1:10-20 цитується].
Нехай усі, котрі стверджують, що дотримуються Божих заповідей, уважно розглянуть це питання й подивляться, чи немає причин, через які вони не отримують більшого злиття Святого Духа. Як багато тих, котрі віддали свої душі марнославству! Вони вважають, що перебувають у Божому благоволінні, але при цьому нехтують нужденними, глухі до закликів пригнічених і говорять різкі, уїдливі слова тим, хто потребує зовсім іншого ставлення. Таким чином вони щодня ображають Бога жорстокістю своїх сердець… Нехай кожен член церкви ретельно досліджує своє серце і свої вчинки, щоб побачити, чи знаходяться вони в гармонії з Духом та ділами Ісуса; адже якщо ні, то що він зможе сказати, коли постане перед Суддею всієї землі?..
Христос ототожнив Свої інтереси з інтересами людства, що страждає; і поки Ним нехтують в особі Його страждальців, усі наші зібрання, усі призначені зустрічі, вся організаційна структура, що задіяна для просування Божої справи, будуть малоефективними». // Рев’ю енд Геральд, 4 серпня 1891 року.
1. Чому так важливо жити згідно з тим світлом, яке ми маємо в ці останні дні?
2. НАДІЯ ПІД ЧАС КРИЗИ Пн, 12 січ.
а. Яке серйозне застереження зробив Бог Єфремові та Юді, і якої помилки вони припустилися, зіткнувшись із кризою?
Осії 5:8-14: «8 Затрубіть трубою в Гіві, засурміть у Рамі, оголосіть тривогу в Бет-Авені, – бережися, Веніяміне. 9 В день покарання Єфрем буде спустошений! З племенами Ізраїлю відбудеться все, провіщене Мною! 10 Можновладці Юдеї не кращі за тих, що пересувають межі, тому Я виллю на них Мій гнів, як водоспад. 11 Єфрем опинився під гнітом за [Божим] присудом, оскільки вирішив слідувати за марнотою [ідолопоклонства]. 12 Тому Я стану для Єфрема міллю, як і гнилизною для дому Юди. 13 Коли Єфрем зрозумів, що хворий, а Юда [відчув] свої рани, то Єфрем подався в Ассирію, – покладаючись на царя Ярева. Проте він не спроможний вилікувати й зцілити ваші болячки. 14 Адже Я стану для Єфрема, як лев, – і як левчук – для роду Юди. Я розірву і відійду, вхоплю здобич, і не буде кому рятувати».
Останні роки приреченого на занепад Ізраїльського царства були позначені таким насильством і кровопролиттям, яких не було навіть у найгірші часи розбрату й розрухи за днів царювання дому Ахава. Упродовж понад двох століть правителі десяти племен сіяли вітер, а тепер пожинали бурю... Ті, хто перед лицем народів землі мав бути хоронителем Божественної благодаті, ″зрадили Господа″ (Осії 5:7)…
Деякі вожді Ізраїлю болісно переживали втрату престижу й бажали повернути його. Однак замість того, щоб змінити спосіб життя, який призвів до послаблення царства, вони вперто продовжували чинити беззаконня й тішили себе надією, що при нагоді досягнуть бажаної політичної могутності через укладання союзів з язичниками». – Пророки і царі. – С.279, 280.
б. Які слова надії та умовляння Бог звелів пророку проголосити в цей кризовий час?
Осії 5:15: «Я знову повернуся на Своє місце, аж поки не визнають своєї провини, і не почнуть шукати Мене. Вони шукатимуть Мене в своїй скруті»;
Осії 6:1, 2: «1 Підемо, – скажуть вони, – й повернемося до Господа! Він нас розшарпав, але Він і вилікує нас, – поранив нас, і перев’яже наші рани. 2 Після двох днів поверне нас до життя, а на третій день поставить нас на ноги, – і ми будемо перед Ним жити».
Як ці слова стосуються нас сьогодні?
«Порушники Божого Закону отримали багато можливостей покаятися. Навіть у час їхнього найбільшого відступництва та крайньої потреби Бог посилав їм вістку прощення й надії». – Пророки і царі. – С.283.
«Я закликаю наших братів прокинутися. Духовні дарування людини ослабнуть і зачахнуть, якщо не будуть використані у справі спасіння душ для Христа. Чим можна виправдати невиконання тієї великої, грандіозної справи, заради якої Христос віддав Своє життя?
Ми не можемо собі дозволити нікчемно та легковажно провести той короткий час, що відведений нам на землі. Необхідно упокорити свої серця перед Богом, кожній людині треба прийняти Істину й дозволити їй здійснити таке перетворення в її житті, яке б переконало весь світ у тому, що це справді Божа Істина. Нехай ваше життя буде поховане з Христом у Бозі. Тільки коли ми шукатимемо Господа подібно до малих дітей, коли ми перестанемо вишукувати недоліки в наших братах, сестрах і тих людях, котрі намагаються вірно виконувати покладену на них відповідальність за Божу справу, коли наші серця будуть приведені у правильні взаємини з Богом, тоді Він зможе використати нас для слави Його імені». – Свідоцтва для церкви. – Т.9. – С.105, 106.
2. Що може відволікати нас від нашої місії, подібно до того, як це було в давнину?
3. ЦІНУЮЧИ ОБІТНИЦЮ Вт, 13 січ.
а. Яку особливу обітницю дав Бог Своїй церкві в останні дні й чому вона необхідна?
Осії 6:3: «Тож пізнаймо, намагаймося пізнати Господа, – Його прибуття надійне, як вранішня зірниця. Він прийде до нас [неодмінно], як дощ, – як пізній дощ, аби зросити землю».
«Наприкінці часу, коли Божа справа на землі завершуватиметься, ревні зусилля посвячених віруючих під керівництвом Святого Духа супроводжуватимуться особливими ознаками Божественного благовоління. Використовуючи символ Раннього та Пізнього дощу, які випадають у країнах Сходу під час сівби та жнив, єврейські пророки провіщали надзвичайно рясне злиття духовної благодаті на Божу церкву. Злиття Духа за днів апостолів було початком Раннього, або першого дощу, і яким же чудовим був результат! До кінця часу Дух має перебувати з істинною церквою.
Але під кінець жнив на землі обіцяне особливе злиття духовної благодаті, котре приготує церкву до Приходу Сина Людського. Таке злиття Духа порівнюється з пізнім дощем; саме про цю додаткову силу християни повинні благати Господа жнив під час ″пізнього дощу весною″». – Дії апостолів. – С.54, 55.
б. Що заважає нам отримати це благословення повною мірою?
Осії 6:4-6: «4 Що Мені робити з тобою, Єфреме? Що маю учинити з тобою, Юдо? Адже ваша любов, наче ранішній туман, – як ранішня роса, яка щезає. 5 Тому Я картав їх через пророків, – Я їх вбивав приреченням Моїх уст, і Мої присуди були зрозумілі, як світлий день. 6 Адже Я бажаю милосердя, а не жертви, й пізнання Бога – більше за всепалення».
«Багато хто з людей не розуміють, якими вони мають бути, аби встояти під час горя, живучи перед очима Господа без Первосвященника у Святині. Ті, котрі приймають печатку Живого Бога й перебувають під Його захистом під час горя, повинні досконало відображати образ Ісуса.
Я бачила, що багато братів нехтують таким необхідним приготуванням, чекаючи часу ″відради″ та ″Пізнього дощу″, який нібито сам підготує їх для того, щоб вони встояли в день Господній і жили перед Його обличчям. Я була вражена, коли побачила, як багато людей під час горя залишилися без прихистку! Вони знехтували необхідним приготуванням і тому не могли отримати відраду, яку повинні мати ті, хто житиме перед обличчям Святого Бога. Люди, котрі відмовилися слухати пророків та очищати свої душі через послух Істині у всій її повноті, але тішать себе думкою, що їхнє становище значно краще, ніж воно є насправді, доживуть до часу злиття кар і лише тоді зрозуміють, що їм потрібно було позбутися недоліків і вад, перш ніж стати живими каменями у Божій будівлі. Але тоді в них не буде вже ні часу, ні Заступника, Котрий заступився б за них перед Отцем… [Об’явлення 22:11 цитується]. Я бачила, що відрада була недоступна тим, хто не здобув перемоги над усіма спокусами, над гордістю, егоїзмом, любов’ю до світу, над усяким недобрим словом і вчинком». – Ранні твори. – С.71.
3. Яка дорогоцінна обітниця, що стосується останнього часу, може змінити моє життя, і чому?
4. СПОТВОРЕНЕ ПОКЛОНІННЯ Ср, 14 січ.
а. Як описується непостійність тих, котрі називають себе Божим народом?
Осії 7:2, 7-11, 15: «2 Ніхто з них не хоче й думати, що Я знаю про всі їхні злочини. Адже вони обгорнуті своїми злими вчинками, які постійно переді Мною… 7 Усі вони розпечені, як піч, й у [злості] пожирають своїх суддів. Один за другим падають їхні царі, але жоден з них не кликав до Мене [по допомогу]. 8 Єфрем змішався з народами, – Єфрем став [недопеченим] коржем, якого вчасно не перевернули. 9 Чужі пожирають його силу, а він про це не відає. Його вже припорошила сивина, а він і не усвідомлює цього. 10 Хоча зарозумілість Ізраїлю свідчить проти нього, вони (Ізраїльтяни) не навертаються до Господа, свого Бога, – не шукають Його, щоби з ними не відбувалось. 11 Єфрем став, як наївний і нерозумний голуб, – то кличе Єгипет, то йде в Ассирію… 15 Я їх навчав, зміцнював їхні руки, в той час як вони замишляли проти Мене зло».
б. Які обставини за днів Осії є подібними до духовних небезпек у сучасній церкві?
Осії 8:1-3: «1 Піднеси до свого рота сурму, адже на Господній Храм нагряне небезпека наче орел, тому що люди порушили Мій Заповіт, – вони знехтували Моїм Законом. 2 Вони голосять до Мене: Боже наш, ми – Ізраїль, і знаємо Тебе! 3 Але Ізраїль відкинув те, що добре, тому переслідуватиме його ворог»;
Єремії 23:1: «Горе пастухам, котрі нищать і розпорошують овець Моєї отари! – це слова Господа».
«Є люди, які вдають із себе побожних, але власними гріхами виправдовують грішників. Вони нехтують Божими заповідями, обираючи традиції людей, відкидаючи Закон Бога і сприяючи відступництву. Їхні виправдання слабкі й непереконливі, та принесуть загибель їхнім власним душам та душам інших людей...
На тих, хто взяв на себе роботу пастирів стада, впадуть найсуворіші суди, бо вони представляли людям байки замість Істини. Діти повстануть і проклинатимуть своїх батьків. Члени церкви, які бачили світло і усвідомили свою провину, але довірили спасіння своїх душ проповідникові, у Божий день дізнаються, що жодна інша душа не може заплатити викуп за їхні гріхи. Пролунає жахливий крик: ″Я загинув, навіки загинув″. Люди будуть готові розірвати на шматки проповідників, які проповідували неправду та критикували Істину. Чиста Істина для теперішнього часу потребує реформації в житті, але вони відокремлюють себе від любові до Істини, і про них можна сказати: ″Ти сам себе знищив, Ізраїлю″. Господь посилає народові звістку: ″Піднеси до свого рота сурму, адже на Господній Храм нагряне небезпека наче орел, тому що люди порушили Мій Заповіт, – вони знехтували Моїм Законом″». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.4. – С.1157.
в. Яким чином ідолопоклонство і псевдопоклоніння ослабили Ізраїль, і до чого це призвело?
Осії 8:5, 6: «5 Я відкинув твого тельця, Самаріє! Мій гнів палає на них (її мешканців), коли вони нарешті очистяться? 6 Ізраїлю, адже ідол зроблений ремісником, і він не є богом! Телець Самарії розсиплеться вщент».
«Десять племен Ізраїлю мали пожинати плоди відступництва, започаткованого встановленням чужих жертовників у Бетелі та Дані». – Пророки і царі. – С.285.
4. Коли і чому Бог «на Господній храм нагряне… наче орел»?
5. НЕБЕЗПЕЧНІ ЧАСИ Чт, 15 січ.
а. Чого нас навчає принцип посіву та жнив?
Осії 8:7: «Посіявши вітер, вони пожнуть бурю. Якщо на стеблах пшениці немає колосків, то не буде й муки. А якщо і вродить, то чужі проковтнуть його»;
До галатів 6:7, 8: «7 Не обманюйтеся, – Бог осміяний бути не може. Бо що лише людина посіє, те й пожне. 8 Адже хто сіє для свого тіла, – пожне від тіла тління, а хто сіє для духа, – пожне від Духа вічне життя».
«Невіруючі люди… нехтували й зневажали істини Божого Слова, вони екстравагантно одягалися й проводили життя у веселощах і радості, вони сіяли вітер, тому повинні пожати бурю. Під час зневіри й розгубленості народів, багато людей, котрі цілковито не піддалися згубному впливові світу й служінню дияволу, упокорять себе перед Богом, навернуться до Нього всім серцем й отримають прощення.
Серед тих, хто дотримується заповіді про суботу, ті, котрі не бажали нічим жертвувати, але піддалися впливу світові, будуть перевірені та випробувані. Небезпеки останніх днів підстерігають нас з усіх боків, і на нашу молодь чекають непередбачені випробування. Юнаки та дівчата повинні будуть перенести найлютішу скорботу та переживання. Щирість їхньої віри зазнає випробування. Молоді люди стверджують, що чекають на Прихід Сина Людського, проте деякі з них подають поганий приклад для невіруючих…
На нас чекає день, коли серця розриватимуться в муках. Мені було показано, що треба сповіщати безкомпромісні свідчення, і ті, хто прийде на допомогу Господу, отримають Його благословення». – Свідоцтва для церкви. – Т.1. – С.268-270.
б. Чому саме зараз нам необхідно звертати більше уваги на Божу волю?
Осії 8:12: «Хоча б Я написав йому безліч Моїх законів, він (Єфрем) вважав би їх чужими».
«Чи залишаться Божі застереження не поміченими, а сприятливі можливості для служіння невикористаними? Чи зневага світу, гордощі розуму, пристосування до людських звичаїв і традицій стримуватимуть послідовників Христа від служіння Йому? Чи відкинуть вони Боже Слово, як колись юдейські вожді відкинули Христа? Нам відомі результати гріха Ізраїлю. Чи прийме до уваги ці застереження сучасна церква?». – Наочні уроки Христа. – С.306.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ Пт, 16 січ.
1. Чому так важливо жити згідно з тим світлом, яке ми маємо в ці останні дні?
2. Що може відволікати нас від нашої місії, подібно до того, як це було в давнину?
3. Яка дорогоцінна обітниця, що стосується останнього часу, може змінити моє життя, і чому?
4. Коли і чому Бог «на Господній храм нагряне… наче орел»?
5. У яких сферах життя мені потрібно розірвати деякі зв’язки зі світом, що збереглися?