Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «У відповідь Ісус сказав йому: Істинно, істинно кажу тобі: коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства!» (Від Івана 3:3).

Додаткові матеріали для вивчення: Дорога до Христа. – Розділ 2. – С.17-22.

«Єдина надія на спасіння грішного людського роду – у Христі». – Бажання віків. – С.147.

1.  ПЕРВІСНИЙ СТАН ЛЮДИНИНд, 5 лип.

а. Опишіть первісний стан людини в Едемі.

Буття 1:26, 27: «²⁶[Нарешті] сказав Бог: Створімо людину за Нашим образом й за Нашою подобою, та нехай люди панують над рибами морськими, птахами небесними, худобою, і над усією землею, та над усіма плазунами, що повзають по землі. ²⁷І створив Бог людину за Своїм образом, – за Божим образом створив її; Він створив їх чоловіком і жінкою»;

Псалом 8:5-7: «⁵Хто така людина, що пам’ятаєш про неї, або людський син, що провідуєш його? ⁶Ти зробив її дещо меншою за ангелів, славою і честю увінчав його. ⁷Ти дав йому владу над ділами рук Своїх, – все підкорив йому під ноги».

«При створенні людина була наділена благородними властивостями й урівноваженим розумом. Вона була досконалою істотою і жила у згоді з Богом». – Дорога до Христа. – С.17.

«У людині втілився образ Божий, вона повинна була уподібнитися до Бога і зовні, і своїм характером. Один лише Христос є ″образом Його сутності″ (До євреїв 1:3), однак людина була створена за Божою подобою. Її природа перебувала в гармонії з Божою волею, розум був здатний збагнути Божественні істини; почуття були чистими, а пристрасті та бажання підкорялися розуму. Людина була святою і щасливою, оскільки мала Божу подобу і жила в цілковитому послусі Його волі». – Патріархи і пророки. – С.45.

б. Як діяв сатана, щоб перешкодити Божественному задуму у створенні людини?

Буття 3:1-7: «¹Змій був найхитрішим з усіх польових звірів, яких створив Господь Бог. Він промовив до жінки: Чи справді Бог звелів: Не їжте з жодного дерева саду? ²Жінка відповіла змієві: Плоди з дерев саду ми можемо їсти, ³і лише плоди дерева, що посеред саду, – Бог сказав: Не їжте з нього, і не доторкайтеся до нього, а то помрете. ⁴І сказав змій жінці: Ні! Ви не помрете! ⁵Адже знає Бог, що того дня, коли скуштуєте з нього, відкриються ваші очі, і станете ви, як Бог, одержавши пізнання добра і зла. ⁶Побачила жінка, що дерево придатне для їжі й на вигляд воно приємне, [оскільки] було бажання одержати знання. Тож вона взяла плід, з’їла його і дала також своєму чоловікові, що [був] із нею, і він з’їв. ⁷І відкрилися їм обом очі, й зрозуміли вони, що були нагі, тож вони зшили листя смоківниці й поробили собі пояси»;

До римлян 6:16: «Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе як раби на послух, рабами того ви і є; кого слухаєте: або гріха – на смерть, або послуху – на праведність?»;

1 Івана 2:16: «Адже все, що у світі, це: пожадливість тіла, пожадливість очей і життєва гордість; це не від Отця, а від світу».

«Через непослух властивості душі стали порочними, і себелюбність витиснула із серця любов. Гріх настільки послабив людину, що їй стало не під силу самостійно протистояти злу. Вона зробилася бранцем сатани і залишилася б ним назавжди, якби Бог не втрутився особливим чином. Метою спокусника було зруйнувати той план, який Бог мав при створенні людини, і наповнити світ спустошенням та горем. Це відкрило б для нього можливість указувати на все це зло й звинувачувати в ньому Бога, Котрий створив людину». – Дорога до Христа. – С.17.

1.  Порівняйте стан людства до і після гріхопадіння.

2.  УНИКАЮЧИ БОЖОЇ ПРИСУТНОСТІПн, 6 лип.

а. Якою була реакція Адама і Єви, коли після гріхопадіння вони почули голос Бога?

Буття 3:8-10: «⁸Почувши голос Господа Бога, Який ходив у саду в [час] денної прохолоди, Адам і його жінка сховалися від Господа Бога серед дерев раю. ⁹Тоді покликав Господь Бог Адама, і запитав його: Де ти? ¹⁰Той відповів Йому: Я почув Твій голос у саду, – і злякався, бо я нагий, тому й сховався».

б. Чому грішні люди не можуть перебувати в присутності Безкінечного?

Вихід 33:20: «І додав: Але Мого обличчя ти побачити не зможеш, – підкреслив Він, – оскільки людина не може побачити Моє обличчя і залишитися [при цьому] живою»;

Второзаконня 4:23, 24: «²³Тому стережіться, щоб ви не забули Заповіту Господа, вашого Бога, який Він уклав з вами, і [не] зробіть собі [жодної] різьбленої подоби, як наказав вам Господь, ваш Бог. ²⁴Адже Господь, ваш Бог, є нищівним вогнем. Він – ревнивий Бог».

«У своєму безгрішному стані людина радісно спілкувалася з Творцем, ″в Якому заховані всі скарби премудрості й пізнання″ (До колосян 2:3). Але після гріхопадіння вона уже не знаходила для себе радості у святому житті й прагнула сховатися від Бога. У такому стані й понині знаходяться люди, які не пережили відновлення. У них немає згоди з Богом, і вони не знаходять радості в спілкуванні з Ним. Грішник не міг би бути щасливий у присутності Бога; він уникав би спілкування зі святими істотами. Якби він був допущений на Небо, це не принесло б йому радості. Дух безкорисливої любові, що панує там, де кожне серце відгукується на безмежну любов Творця, не викликав би відповідного почуття в його душі. Інтереси, спонукання і думки безгрішних небожителів були б зовсім далекі йому. Він вніс би дисонанс у Небесну мелодію. Життя на Небі було б для нього болісним; йому б хотілося тільки одного: сховатися від Того, Хто є світло й зосередження радості небожителів. Зовсім не за самовільним рішенням Бог не допускає грішників на Небо, а тому, що вони просто не змогли б там жити в силу своєї зіпсутості. Божа слава була б для них ″нищівним вогнем″». – Дорога до Христа. – С.17, 18.

в. Чому людина не може самотужки уникнути покарання за гріх?

Йова 14:4: «Хіба може чистий походити від нечистого? Та у жодному разі, ніхто!»;

До римлян 8:7, 8: «⁷Оскільки тілесні задуми – ворожнеча проти Бога, тому що вони не коряться Божому Законові, та й не можуть. ⁸І ті, хто живе по-тілесному, догодити Богові не можуть»;

Ісаї 64:6: «І немає жодного, хто прикликав би Твоє Ім’я, і хто піднявся би, щоб вхопитись за Тебе, – Ти заховав від нас Своє обличчя і залишив нас животіти в наших гріхах».

«Ми не можемо самостійно вибратися з прірви гріха, у якій ми опинилися. Зло живе в нас, і ми не в змозі змінити себе. ″Хіба може чистий походити від нечистого? Та у жодному разі, ніхто!″ (Йова 14:4)… Культура, освіта, сила волі, людські зусилля ефективні у своїй сфері впливу, але тут вони безсилі. З їхньою допомогою можна домогтися зовні правильної поведінки, але неможливо змінити серце чи очистити джерела життя. Щоб грішна людина стала святою, необхідна сила, котра діє зсередини, нове життя згори. Ця сила – Христос. Тільки Його благодать може розбудити до життя змертвілі здібності душі й залучити її до Бога та до святості». – Дорога до Христа. – С.18.

2.  Що зробила людина після гріхопадіння та чому?

3.  ПОТРЕБА В СПАСИТЕЛІВт, 7 лип.

а. Що ми повинні усвідомити про людське серце?

Псалом 14:1-3: «¹Безумний у своєму серці сказав: Нема Бога! Вони піддалися розтлінню, чинять огидні речі. Нема жодного, хто б чинив добро. ²Господь з неба дивиться на людей, аби побачити, чи є розумний, або той котрий шукає Бога. ³Всі відступили, разом стали непридатними; нема нікого, хто чинив би добро, – немає ні одного»;

До римлян 3:9-11: «⁹То що ж? Чи маємо ми перевагу? Зовсім ні! Ми вже раніше довели, що як юдеї, так і греки, – всі під гріхом, ¹⁰як написано: Немає ні одного праведного, ¹¹немає того, хто розуміє; немає того, хто шукає Бога».

«Боже Слово проголошує: ″всі згрішили й позбавлені Божої слави″ (До римлян 3:23). ″Немає такого, хто б робив добро, немає ні одного!″ (До римлян 3:12). Чимало людей обманюється щодо стану свого серця. Вони не усвідомлюють, що серце людини лукаве понад усе, і вкрай зіпсуте. Люди загортаються у власну праведність і задовольняються тим, що досягли людських критеріїв моральності; але як же фатально вони помиляються, не досягаючи навіть частки Божественного критерію, бо самі вони не можуть відповідати Божим вимогам». – Вибрані вісті. – Кн.1. – С.320.

б. Чому ми як люди не здатні розпізнавати духовну реальність та бачити Боже Царство?

1 до коринтян 2:14: «Адже душевна людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це безумство й вона не може [цього] зрозуміти, тому що це досліджується духовно»;

2 до коринтян 4:4: «Для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоби [для них] не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він – образ Бога».

«Спаситель сказав: ″Коли хто не народиться згори″, тобто, якщо людина не одержить нове серце, нові бажання, нові цілі та спонукання, що ведуть її до нового життя, ″то не може побачити Божого Царства″ (Від Івана 3:3). Глибоко помиляються ті, котрі думають, начебто в людині необхідно лише розвивати те добре, що закладене в ній від природи. ″Адже душевна (″недуховна″ – переклад з англ.) людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це безумство й вона не може [цього] зрозуміти, тому що це досліджується духовно″; ″Не дивуйся з того, що Я сказав тобі: Вам потрібно народитися згори″ (1 до коринтян 2:14; Від Івана 3:7). Про Христа написано: ″У Ньому було життя, – і життя було Світлом людей″; ″Під небом немає іншого імені, даного людям, яким належить нам спастися!″ (Від Івана 1:4; Дії 4:12)». – Дорога до Христа. – С.18, 19.

в. Що ми можемо зробити, зважаючи на те, що не в змозі спасти себе самі?

Від Матвія 11:28-30: «²⁸Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, – і Я заспокою вас! ²⁹Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, – і знайдете спокій своїм душам. ³⁰Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий»;

Від Івана 3:3: «У відповідь Ісус сказав йому: Істинно, істинно кажу тобі: коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства!».

«Бог повинен був явити Себе у Христі і таким чином ″примирив світ із Собою″ (2 до коринтян 5:19). Людина так опоганилась гріхом, що самій їй було не під силу увійти в гармонійні відносини з Тим, природою Котрого є чистота і досконалість всіх чеснот. Але Христос, викупивши людину з-під осудження Закону, об’єднав Божественну силу з людською неміччю. Таким чином, розкаяння перед Богом і віра в Христа дають змогу грішним дітям Адама знову стати ″Божими дітьми″ (1 Івана 3:2)». – Патріархи і пророки. – С.64.

3.  Що було єдиним вирішенням проблеми гріха?

4.  ПРОХАННЯ ГРІШНИКАСр, 8 лип.

а. У чому полягала проблема апостола Павла, коли він цілком усвідомив свій гріховний стан перед Богом?

До римлян 7:12, 14, 24: «¹²Отже, Закон – святий, і заповідь – свята, праведна та добра… ¹⁴Бо знаємо, що Закон є духовний, а я – тілесний, проданий гріхові…²⁴Нещасна я людина! Хто визволить мене від цього тіла смерті?».

«Добре, коли людина усвідомлює Боже милосердя, Його доброту й отцівську ніжність, коли вона бачить мудрість і справедливість Його Закону й розуміє, що він заснований на вічному принципі любові, та тільки цього недостатньо. Усе це знав апостол Павло, коли проголошував: ″Погоджуюся із Законом, що він добрий″. ″Отже, Закон – святий, і заповідь – свята, праведна та добра″. Але при цьому з гіркотою, душевним болем і розпачем він додає: ″…Я тілесний, проданий гріхові″ (До римлян 7:16, 12, 14). Він жадав чистоти, праведності, яких сам не в змозі був досягти, і з жалем вигукнув: ″Нещасна я людина! Хто визволить мене від цього тіла смерті?″ (До римлян 7:24). Цей крик розпачу виривався з обтяжених гріхом сердець усюди і за всіх часів. Усім їм дана лише одна відповідь: ″Ось Агнець Божий, що [на Себе] бере гріх світу!″ (Від Івана 1:29)». – Дорога до Христа. – С.19.

«Багато хто усвідомлює свою безпомічність і прагне духовного життя, яке привело б до гармонії з Богом, але марно намагається досягти його… Спаситель схиляється над тими, за кого Він заплатив Своєю Кров’ю, і з невимовною ніжністю та співчуттям промовляє: ″Чи ти хочеш стати здоровим?″». – Бажання віків. – С.203.

б. Яким чином Бог запевнив Якова в тому, що Він не залишить його, коли той тікав від свого брата Ісава?

Буття 28:10-13: «¹⁰Яків же вирушив з Вірсавії і попрямував до Харана. ¹¹Заходило сонце. Тому він угледів підхоже місце і там заночував. Знайшов він у тій місцевості камінь, поклав собі під голову і ліг відпочивати. ¹²Якову приснилася драбина, що стояла на землі, а вершина її сягала [аж] до неба. Божі ангели піднімалися й опускалися по ній. ¹³І ось [Сам] Господь став на неї вгорі й промовив: Я – Господь, Бог твого батька Авраама, і Бог Ісаака. Землю, на якій ти спиш, дам тобі та твоїм нащадкам».

«[Яків] почував себе вигнанцем і розумів, що до цього лиха призвели його власні недобрі дії. Морок розпачу гнітив його душу, позбавляючи відваги молитися. Опинившись у повній самотності, він, як ніколи раніше, відчував потребу у Божому захисті. Ридаючи, в глибокій покорі, Яків визнав свій гріх та просив про якийсь знак на доказ того, що Бог не залишив його остаточно. Його обтяжене серце не знаходило спокою. Яків утратив будь-яку впевненість у собі й боявся, що Бог його батьків відкинув його.

Та Бог не залишив Якова. Його милість все ще перебувала над недовірливим, грішним Божим слугою. Господь у Своєму милосерді відкрив Якову Того, в Кому він мав потребу, – Спасителя. Він згрішив, але його серце сповнилося вдячності, коли йому було вказано шлях, ідучи котрим, він міг повернути собі Божу милість». – Патріархи і пророки. – С.183.

4.  Поясніть значення дивовижного символу, який було показано Якову уві сні.

5.  ЗВ’ЯЗОК МІЖ НЕБОМ І ЗЕМЛЕЮЧт, 9 лип.

а. Який урок можна отримати з видіння драбини, яке Яків побачив у пустелі?

Буття 28:16, 17: «¹⁶Прокинувся Яків зі свого сну і проголосив: [Є] Господь на цьому місці, а я й не знав! ¹⁷Його охопив страх, і він сказав: Яке страшне це місце! Це ж ніщо інше, як Дім Божий, небесні брами!»;

Від Івана 1:51: «І Він сказав йому: Істинно, істинно кажу вам: [відтепер] побачите відкрите небо й Божих ангелів, які піднімаються і опускаються над Людським Сином!».

«У цьому видінні Якову був також відкритий План викуплення, хоча й не повністю, але в тих деталях, які були йому на той час необхідні. Таємнича драбина, показана йому уві сні, була тією драбиною, про яку згадував Христос у розмові з Натанаїлом. [Від Івана 1:51 цитується]. Перед тим як людина повстала проти Божого правління, вона могла вільно спілкуватися з Богом. Гріх Адама та Єви розділив Небеса із Землею; людина більше не могла мати спілкування зі своїм Творцем. Проте світ не був залишений у безнадійному стані. Драбина символізує собою Ісуса – призначеного Богом Посередника в цьому спілкуванні». – Патріархи і пророки. – С.184.

б. Опишіть зв’язок, установлений завдяки посередництву Христа.

До римлян 3:23-26: «²³Адже всі згрішили й позбавлені Божої слави, ²⁴але оправдуються даром, Його благодаттю, через викуплення, що в Ісусі Христі. ²⁵Його Бог дав як жертву примирення в Його крові через віру, щоби показати Свою справедливість у прощенні раніше вчинених гріхів, – ²⁶у Божому довготерпінні; щоби показати Свою справедливість нинішнього часу, – що Він справедливий і оправдує того, хто вірить в Ісуса»;

До євреїв 1:14: «Хіба не всі вони є духами служіння, які посилаються на служіння задля тих, хто має успадкувати спасіння?».

«Згрішивши, людина стала цуратися Бога; зв’язок між Небом і землею був перерваний. Прірва, що утворилася, виключила можливість спілкування. Але завдяки Христу земля знову возз’єднана з Небом. Своїми заслугами Христос проклав міст через прірву гріха, і тепер Ангели можуть спілкуватися з людьми й служити їм. Христос з’єднує грішну людину в її слабості й безпорадності з Джерелом безмежної сили». – Дорога до Христа. – С.20.

«Боже серце переповнене любов’ю до Його дітей на землі, яка сильніше смерті. Віддавши Свого Сина, Він віддав нам усі скарби Неба в одному дарі. Життя, смерть і заступництво Спасителя, служіння Ангелів, заклики Духа, турбота Отця, Котрий діє над усіма і через усіх, повсякчасний інтерес небожителів – усе це заради спасіння людства». – Дорога до Христа. – С.21.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯПт, 10 лип.

1.  Порівняйте стан людства до і після гріхопадіння.

2.  Що зробила людина після гріхопадіння та чому?

3.  Що було єдиним вирішенням проблеми гріха?

4.  Поясніть значення дивовижного символу, який було показано Якову уві сні.

5.  За допомогою яких засобів Бог підтримує зв’язок із людством?