Щоденні біблійні уроки

«Віра є підставою для надії, те, що переконує про речі, недоступні для споглядання. Нею були засвідчені стародавні» (До євреїв 11:1, 2).

«Віра, яка спасає, – це союз, заповіт християнина з Богом. Правдива віра – це життя. Жива віра – це зростання сили, непохитне довір’я, завдяки чому людина стає переможцем». – Бажання віків. – С.347.

Додаткові матеріали для вивчення: Служителі Євангелії. – С.258-263.

Неділя 10 березня

1.  АВЕЛЬ

а. Чому Бог прийняв Авеля та його жертву?

До євреїв 11:4: «Вірою Авель приніс Богові кращу, ніж Каїн, жертву, якою засвідчено, що він праведний, бо про його дари засвідчив Бог; нею він і після смерті промовляє».

«Авель зрозумів великі принципи викуплення. Він усвідомлював, що є грішником, бачив, що поміж його душею і спілкуванням з Богом стояли на заваді гріх і смерть як покарання за нього. Відбираючи життя в жертовної тварини та приносячи її в жертву, він таким чином визнавав вимоги порушеного Закону. У пролитті крові Авель вбачав майбутню жертву – помираючого на Голгофському хресті Спасителя – і, віруючи в примирення, яке мало відбутися, отримував підтвердження того, що він праведний і його жертва прийнята». – Патріархи і пророки. – С.72.

б. Чому Бог не прийняв Каїна та його жертву?

До євреїв 9:22: «І відтоді все за Законом очищається кров’ю, і без пролиття крові немає прощення».

«Авель обрав віру і послух, Каїн – невір’я і бунт. У цьому вся суть справи.

В особах Каїна й Авеля представлені дві групи людей, які існуватимуть у світі аж до кінця часу. Одна група покладається на жертву за гріх; друга – на власні заслуги; їхня жертва позбавлена сили Божественного заступництва, і тому людина не може здобути прихильності Бога. Наші переступи можуть бути прощені тільки через заслуги Ісуса». – Патріархи і пророки. – С.72, 73.

1. Яким чином ми можемо йти духовним шляхом Авеля, а не Каїна?

Понеділок 11 березня

2.  НОЙ

а. Що написано про Ноя?

Буття 6:8, 9, 22: «8 Однак Ной знайшов прихильність у Господніх очах. 9 А ось родовід Ноя: Ной був праведним чоловіком, досконалим серед свого оточення. Ной ходив з Богом… 22 Зробив Ной усе так, як заповів йому Бог, – саме так і зробив»;

До євреїв 11:7: «Вірою Ной, одержавши об’явлення про те, чого ще не бачив, зі страхом зробив ковчег для спасіння свого дому, чим осудив увесь світ і став спадкоємцем тієї праведності, що походить з віри».

«У той час як Ной звертався до світу з вісткою перестороги, його власні вчинки свідчили про його щирість. Саме так його віра вдосконалювалась і ставала очевидною. Він був для світу прикладом віри в Боже Слово. Усе, чим володів, Ной вклав у побудову ковчега. Як тільки він почав будувати цей величезний корабель на суходолі, з різних місць приходили люди, аби подивитися на дивне видовище та послухати палкі, переконливі слова незвичайного проповідника. Кожен удар молотка під час будівництва ковчега також був свідченням для народу». – Патріархи і пророки. – С.95.

б. З чим Ісус порівняв ці останні дні?

Від Матвія 24:37-39: «37 Адже так, як було за днів Ноя, таким буде прихід Сина Людського. 38 Бо так, як у ті дні перед потопом їли й пили, одружувалися і виходили заміж – аж до того дня, коли Ной увійшов у ковчег, 39 і ніхто не знав, аж ось прийшов потоп і забрав усіх, – таким буде і прихід Сина Людського».

«Гріхи, які вимагали покарання в допотопному світі, існують і в наші дні. Божий страх залишив серця людей, а до Його Закону вони ставляться з байдужістю і зневагою. Своєю великою любов’ю до всього світського сучасне покоління уподібнюється до допотопних людей… Бог осудив людей допотопного світу не за те, що вони їли й пили. Він Сам дав їм у великому достатку плоди землі для задоволення фізичних потреб. Їхній гріх полягав у тому, що вони, вживаючи ці дари, не віддавали подяки своєму Подателю та опоганювали себе, потураючи бажанню свого апетиту без усяких меж. Саме по собі одруження не було порушенням Закону. Шлюб є Божим задумом, однією з перших постанов, встановлених Творцем. Він дав спеціальні вказівки щодо цього обряду, наділивши його святістю і красою. Однак Божі вказівки були забуті, справжнє призначення шлюбу спотворене; він став служити вдоволенню пристрастей.

Подібне становище спостерігається і сьогодні. Люди зловживають тим, що саме по собі є законним. Потурання апетитові не знає меж. Так звані послідовники Христа їдять і п’ють з п’яницями, у той час як їхні імена внесені до церковних книг. Нестриманість послаблює моральні та духовні сили, відкриваючи шлях для потурання низьким пристрастям. Тисячі людей не відчувають жодного морального обов’язку, щоб стримувати свої чуттєві бажання, і стають рабами хтивості. Люди живуть лише задля чуттєвих насолод, заради переваг цього світу і скороминучого життя. Марнотратство притаманне усім верствам суспільства. Порядність приноситься в жертву задля розкоші та хизування собою. Бажаючи швидко збагатитися, люди нехтують справедливістю, пригноблюють бідних; ″раби і людські душі″ усе ще продаються і купуються. Обман, хабарництво і злодійство залишаються без осуду як серед вищих, так і нижчих верств. Преса рясніє повідомленнями про вбивства; злочини здійснюються настільки жорстоко та без підстав, що, здається, зникло будь-яке почуття людяності». – Патріархи і пророки. – С.101, 102

2. Що свідчитиме про те, що ми як християни йдемо шляхом Ноя?

Вівторок 12 березня

3.  Яків

а. Який жахливий гріх залишив темну пляму в житті Якова?

Буття 25:29-33: «29 Якось зварив Яків юшку. В той час прийшов з поля зовсім знесилений Ісав. 30 І сказав Ісав до Якова: Дай мені хоч ковтнути цього червоного – червоної [страви дай мені, бо я дуже] заморився. Через це й дано йому прізвисько – Едом. 31 А Яків відповів: Продай мені сьогодні своє первородство! 32 Ісав вигукнув: Ось я вмираю – навіщо мені оте первородство? 33 Яків наполягав: Поклянися мені сьогодні. І той поклявся. Так Ісав продав Якову своє первородство»;

Буття 27:18-24: «18 і той відніс своєму батькові, та й сказав: Батьку! Він же відізвався: Ось я. Хто ти, дитино? 19 А Яків сказав батькові: Я Ісав, твій первенець! Я зробив так, як ти мені сказав; уставай, сядь і їж мою дичину, аби мене поблагословила твоя душа. 20 Ісаак же сказав своєму синові: Як це ти так швидко знайшов, сину? Той же відповів: Те, що дав Господь, Бог твій, переді мною. 21 Тоді Ісаак сказав Якову: Підійди ближче до мене, сину, і я тебе обмацаю, – чи ти мій син Ісав, чи ні. 22 Тож Яків підійшов до свого батька Ісаака, і той обмацав його, та й сказав: Голос – це голос Якова, а руки – руки Ісава. 23 І не впізнав його, бо його руки були волохаті, як руки його брата Ісава; і поблагословив його. 24 І запитав: Чи ти мій син Ісав? Той відповів: Я».

«Задум Ревекки і Якова здійснився, але обман приніс їм велике лихо та сум. Бог, дійсно, оголосив, що Яків отримає первородство, і якби вони з вірою очікували цього, Він виконав би Своє Слово у призначений Ним час. Але подібно до багатьох так званих Божих дітей у наш час, вони не захотіли передавати цю справу в Його руки. Ревекка пізніше гірко каялася в тому, що дала синові таку недобру пораду і стала причиною їхньої розлуки – вона вже більше ніколи не побачила його обличчя. З того часу, як отримав первородство, Яків опинився під душевним тягарем самоосудження. Він згрішив проти батька, брата, власної душі та проти Бога. За короткий час – якусь одну годину – він скоїв те, у чому розкаювався усе своє життя. Ця сцена воскресала в його пам’яті протягом усіх наступних років, коли лихі вчинки його синів не раз шматували його душу». – Патріархи і пророки. – С.180.

б. Коли Яків був цілком прощений та виправданий?

Буття 32:25-32: «25 Тож Яків залишився один; і боровся з ним [якийсь] Чоловік, аж поки не почало світати. 26 Та, зрозумівши, що не здолає його, торкнувся до м’яза його стегна, і м’яз стегна Якова був ушкоджений, коли Він боровся з ним. 27 І сказав йому: Відпусти Мене, бо настав світанок. [Яків] же відповів: Не відпущу Тебе, поки не поблагословиш мене. 28 Запитав Він [Якова]: Яке твоє ім’я? Той відповів: Яків. 29 Він же сказав: Твоє ім’я не буде більше Яків, а [зватимешся] Ізраїль, бо ти витримав змагання з Богом і є сильний між людьми. 30 Тоді Яків попросив: Назви, [будь ласка], Своє ім’я. У відповідь Той сказав: Чого ти питаєш про Моє ім’я? [І з цими словами] поблагословив його там. 31 І Яків назвав те місце Пенуел, [говорячи]: Я бачив Бога обличчям в обличчя і моя душа залишилася живою 32 І засяяло йому сонце, коли проминув Пенуел. Він кульгав на своє стегно».

«Зі щирими благаннями та сльозами Яків молився Богові. Раптом на нього опустилася чиясь сильна рука... У боротьбі за власне життя він відчував, що свідомість вини важким тягарем гнітить його душу; гріхи постали перед ним, віддаляючи від Бога. Охоплений страшним розпачем, він згадав Божі обітниці й від усього серця почав благати Божої милості... Це був Христос, ″Ангел Заповіту″, що явив себе Якову. Відчуваючи гострий біль, скалічений патріарх не відпускав Його. У повному знесиленні та розкаянні він, припавши до Ангела, ″з плачем благав Його″ (Осії 12:5) про благословення. Йому необхідно було отримати запевнення в тому, що його гріх прощений. Навіть фізичний біль не міг примусити його відмовитися від цієї мети. Під кінець рішучість патріарха стала ще більшою, а віра – міцнішою та палкішою. Намагаючись звільнитися, Ангел наполягав: ″Відпусти Мене, бо настав світанок″, але Яків відповів: ″Не відпущу Тебе, поки не поблагословиш мене″. Якщо б у словах Якова зазвучала хвалькувата самовпевненість, він був би вмить знищений, але це була впевненість людини, яка, визнаючи власну нікчемність, покладає надію на Бога, Котрий вірний у дотриманні Свого Заповіту.

Яків ″боровся з Ангелом і переміг″ (Осії 12:5). Своєю покірливістю, розкаянням і самовідреченням грішна, смертна людина перемогла Велич Небес. Тремтячими руками він ухопився за Божі обітниці, й Безмежна Любов не могла не відповісти на благання грішника». – Патріархи і пророки. – С.197.

3. Поясніть, у чому полягав ключ до перемоги Якова, незважаючи на його великий гріх.

Середа 13 березня

4.  САМСОН

а. Поясніть Божий план щодо Самсона.

Суддів 13:4, 5: «4 Однак вважай, не пий вина, ані інших п’янких напоїв, і не вживай у їжу нічого нечистого. 5 Адже ти завагітнієш, і народиш сина; бритва не повинна торкатись його голови, оскільки той хлопчина буде Божим назореєм від народження, і почне спасати Ізраїль з рук филистимців».

«Бездітній дружині Маноя явився Ангел Господній з вісткою, що вона народить сина, через якого Бог розпочне справу визволення Ізраїлю. З огляду на це Ангел дав їй вказівки щодо способу життя та виховання дитини... Ця сама заборона стосувалася й хлопчика; окрім того, йому не можна було обрізувати волосся, оскільки він від народження був посвячений Богові як назорей». – Патріархи і пророки. – С.560.

б. Яке застереження ми знаходимо у першій великій помилці Самсона?

Суддів 14:1-3: «1 Якось Самсон пішов до Тімни. В Тімні серед филистимських дочок йому приглянулась одна дівчина. 2 Повернувшись, він повідомив про це своєму батькові та своїй матері. Він сказав: Мені в Тімні серед филистимських дівчат сподобалась одна дівчина, тож візьміть її мені за дружину! 3 Його батько та його матір сказали йому: Хіба немає дівчат в усьому нашому народі, серед дочок твоїх братів, що ти йдеш брати собі дружину серед необрізаних филистимців? Але Самсон відповів своєму батькові: Саме цю мені візьми, тому що мені вона сподобалась!».

«Саме тоді, коли він змужнів і повинен був виконати Божественну місію, якнайбільше виявляючи вірність Богові, Самсон з’єднався з ворогами Ізраїлю. Він не запитував себе, чи зможе найкращим чином прославити Бога, поєднавши своє життя з обраною ним жінкою, чи, навпаки, – опиниться у такому становищі, коли не зможе виконати поставленого перед ним завдання. Усім тим, котрі перш за все прагнуть прославити Бога, Він обіцяє мудрість; але немає жодної обітниці для тих, котрі діють свавільно». – Патріархи і пророки. – С.563.

«Чимало людей помиляються, приймаючи сильні пристрасті за сильний характер, але насправді той, ким опановують пристрасті, є найслабшою людиною. Правдива велич людини вимірюється силою почуттів, якими вона управляє, а не тими почуттями, які керують нею…

Особистості, котрі при виконанні своїх обов’язків зазнають випробувань, можуть бути впевненими, що Бог збереже їх, але якщо вони добровільно наражаються на спокуси, то рано чи пізно впадуть.

Сатана особливим чином намагається звести тих, кого Бог має намір використати як Своє знаряддя для виконання особливої роботи. Він нападає на наші слабкі місця, використовуючи недоліки характеру, щоб повністю опанувати нами, знаючи: якщо людина не буде вести боротьбу зі своїми недоліками, то він матиме успіх». – Там саме. – С.567, 568.

в. Що сталося з Самсоном, після того як він виявив невірність своїй обітниці?

Суддів 16:4, 21: «4 Згодом сталося так, що він закохався в жінку на ім’я Деліла, котра мешкала біля потоку Сорек… 21 Отже, филистимці схопили його, викололи йому очі й повели його до Гази. Там, закувавши його у мідні кайдани, заставили молоти у в’язниці на жорнах».

Наскільки глибоко він розкаявся у своїх гріхах?

Суддів 16:22, 28-30: «22 Тим часом, після того як його постригли, волосся його голови поступово почало відростати… 28 Тоді Самсон заволав до Господа, і сказав: Владико мій, Господи, згадай про мене, благаю! Зміцни мене, Боже мій, ще тільки на цей раз, аби я міг відомстити филистимцям один раз за двоє моїх очей. 29 Після цього Самсон нащупав руками два центральні стовпи, на яких будинок тримався, і, міцно обіпершись на них, – на один своєю правицею, а на другий своєю лівицею, – 30 Самсон заволав: Нехай я загину разом з филистимцями! Тоді він натиснув на них з усіх сил так, що будинок упав на можновладців і на весь народ, який [був] у ньому. Таким чином мертвих, яких він знищив, вмираючи, було більше, ніж усіх тих, яких він убив протягом усього свого життя»;

До євреїв 11:32: «І що ще скажу? Адже мені забракне часу, як розповідатиму про Гедеона, Варака, Самсона, Єфтая, Давида, Самуїла та про інших пророків».

«У стражданнях і приниженні, ставши розвагою для филистимлян, Самсон усвідомив свою слабкість краще, ніж будь-коли, і його страждання призвели до каяття». – Боротьба та мужність. – С.136.

4. Як батьки можуть допомогти своїм дітям уникнути такого падіння, яке сталося в житті Самсона?

Четвер 14 березня

5.  ЙОСИФ

а. Яких помилок припустився Яків стосовно Йосифа та інших синів?

Буття 37:2, 3: «2 Ось нащадки Якова. Йосиф, юнак сімнадцяти років, пас отару зі своїми братами – синами Білги та синами Зілпи, дружин свого батька. Йосиф доносив про них своєму батькові погані новини. 3 Ізраїль любив Йосифа більше за всіх своїх синів, оскільки він був сином його старості. Тож він справив [Йосифу] барвистий одяг».

Що зробили брати з Йосифом через свою ненависть до нього?

Буття 37:28-36: «28 [Коли ж поряд] проходили люди, мідіянські купці, [брати] витягли Йосифа з ями. І продали його ізмаїльцям за двадцять срібняків. Ті ж відвели Йосифа в Єгипет. 29 [Незабаром] повернувся до ями Рувим, а Йосифа в ямі нема. Він роздер на собі одяг, 30 і, повернувся до своїх братів, сказав: Хлопця немає, а я – куди я піду? 31 Вони взяли одяг Йосифа і, зарізавши козла, умочили одяг у крові. 32 [Цей] барвистий одяг вони відіслали своєму батькові зі словами: Це ми знайшли, впізнай: це одяг твого сина, чи ні? 33 Яків упізнав його і сказав: [Так], це одяг мого сина… [Напевно], хижий звір його загриз, пошматувавши Йосифа. 34 Тож Яків роздер на собі одяг, накинув на стегна мішковину і оплакував свого сина багато днів. 35 Зібралися усі його сини й дочки, аби потішити його, але, не бажаючи утішитися, він говорив: Зі сумом зійду я до мого сина в шеол. Так оплакував його батько. 36 У Єгипті мідіянці продали Йосифа Потіфарові, євнухові фараона, начальникові охорони».

«Проте навіть це ніжне почуття [Якова] стало причиною лиха та суму. Яків вчинив необачно, показавши, що віддає перевагу Йосифові; це викликало ревнощі його інших синів. Йосифа глибоко турбували недобрі вчинки братів, однак його лагідні умовляння ще більше розпалювали їхню ненависть та обурення. Йосиф не міг дивитися, як вони грішать проти Бога, і тому про все розповів батькові, сподіваючись, що своїм авторитетом той вплине на синів і вони виправляться». – Патріархи і пророки. – С.209.

«Доля раба була страшнішою за смерть. Охоплений жахом, [Йосиф] благав то одного, то іншого з братів, але даремно… Закам’янівши серцями, залишаючись глухими до благань, вони віддали Йосифа до рук купців-язичників». – Там саме. – С.211, 212.

б. Яким чином Бог змінив долю Йосифа?

До римлян 8:28: «Знаємо, що тим, які люблять Бога, котрі покликані за Його постановою, все сприяє до добра»;

Буття 45:4-8: «4 Та Йосиф заговорив [знову] до своїх братів: Підійдіть же до мене! І коли вони наблизилися, він продовжив: Я – ваш брат Йосиф, якого ви продали в Єгипет. 5 Однак, тепер не сумуйте і хай не здається вам жорстоким те, що ви мене сюди продали; це заради збереження [вашого] життя Бог послав мене перед вами. 6 Нині [лише] другий рік голоду на землі, й [залишилося] ще п’ять років, коли не буде ні оранки, ні жнив. 7 Тож послав мене Бог перед вами, щоб залишився ваш останок на землі, – зберегти ваше життя завдяки великому спасінню. 8 Отже, не ви послали мене сюди, а Бог. Це Він зробив мене, наче батьком фараонові й управителем над усім його домом та володарем усієї Єгипетської землі».

«Життя Йосифа ілюструє життя Христа…

Завдяки рабству в Єгипті Йосиф врятував родину свого батька; однак це не применшувало вини його братів. Хоча розп’яттям Христа вороги зробили Його Викупителем людства, Спасителем грішників, Володарем усього світу; хоча Бог у Своєму Провидінні використав ці події для Своєї слави і добра людства, злочин Його убивць не став від цього менш жахливим та огидним». – Патріархи і пророки. – С.239.

5. Чому те, як Бог діяв у житті Якова, може надихати нас?

П’ятниця 15 березня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Яким чином ми можемо йти духовним шляхом Авеля, а не Каїна?

2. Що свідчитиме про те, що ми як християни йдемо шляхом Ноя?

3. Поясніть, у чому полягав ключ до перемоги Якова, незважаючи на його великий гріх.

4. Як батьки можуть допомогти своїм дітям уникнути такого падіння, яке сталося в житті Самсона?

5. Чому те, як Бог діяв у житті Якова, може надихати нас?