Щоденні біблійні уроки

«А понад усе – любов; вона – зв’язок досконалості» (До колосян 3:14).

«Коли збираються віддані Богу віруючі люди, вони не обговорюватимуть недосконалості інших людей, не ремствуватимуть, не скаржитимуться; їх оточуватиме любов – зв’язок досконалості». – Свідоцтва для церкви. – Т.1. – С.509.

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.154-157, 547-549.

Неділя 21 липня

1.  ВИЩЕ ЗА ПРИРОДНУ ПРИХИЛЬНІСТЬ

а. Чому любов згадується лише після братерства?

2 Петра 1:7 (остання частина): «…а в братерстві – любов»;

До римлян 5:7, 8: «7 Навряд чи хто помре за праведника; хіба, може, хтось за доброчинця наважиться померти. 8 Але Бог виявляє Свою любов до нас тим, що Христос за нас помер, коли ми були ще грішниками»;

Якова 3:17: «А та мудрість, що згори, насамперед чиста, потім мирна, лагідна, покірна, повна милосердя і добрих плодів, безстороння, нелукава».

«Ми повинні любити людей в Ім’я Христа. Для людей з тілесним серцем не важко любити своїх друзів, і бути до них особливо прихильними, а Христос закликає нас любити одне одного так, як Він полюбив нас». – Свідоцтва для проповідників. – С.156.

б. Що Ісус пов’язує з досконалістю?

Від Матвія 5:43-48: «43 Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого і ненавидь свого ворога. 44 А Я кажу вам: Любіть ваших ворогів, [благословляйте тих, хто проклинає вас, робіть добро тим, хто ненавидить вас], і моліться за тих, які [кривдять і] переслідують вас, 45 щоби бути вам синами вашого Отця, Того, Хто на небі, Який Своєму сонцю велить сходити над злими і над добрими та посилає дощ на праведних і на неправедних. 46 Бо коли любите тих, хто вас любить, то яку нагороду [від цього] маєте? Хіба не те саме й митники роблять? 47 Коли вітаєте тільки ваших братів, то що особливого робите? Чи не так і язичники роблять? 48 Тож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний»;

Від Луки 6:36: «Будьте милосердними, як і ваш Отець милосердний»;

До колосян 3:14: «А понад усе – любов; вона – зв’язок досконалості».

«Люди захоплювалися чистотою і моральною гідністю нашого Спасителя, а Його безкорислива любов і ніжна доброта підкоряли їхні серця. Він був втіленням досконалості». – Служителі Євангелії. – С.73 [видання 1892 року].

«Не плекайте в собі почуття переваги, вважаючи себе кращими за інших. ″Хто вважає, що він стоїть, нехай стережеться, аби не впав″. Якщо ти підкориш свою волю волі Христа, то матимеш мир і спокій. Тоді в серці твоєму пануватиме Христова любов». – Вісті для молоді. – С.73.

1. Чому і в яких ситуаціях я перебуваю в небезпеці виявити несправедливу упередженість?

Понеділок 22 липня

2.  НЕБЕСНЕ СТАВЛЕННЯ

a. Опишіть глибину справжнього християнського ставлення до інших людей.

Псалом 101:2: «Пильнуватиму за непорочною дорогою, аби Ти прийшов до мене. У чистоті серця ходитиму в своєму домі»;

До филип’ян 2:1-4: «1 Отже, коли є якась втіха в Христі, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа, коли є якесь милосердя і щедрість, 2 доповніть мою радість, щоб ви думали те саме, мали ту саму любов, були однодушні й однієї думки. 3 Нічого [не робіть] наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе. 4 Нехай кожний дбає не про себе, а про інших».

«Твій запальний і неприборканий характер буде упокорений оливою благодаті Христа. Відчуття прощення гріхів принесе тобі мир, який перевершує всяке розуміння. У тебе з’явиться щире прагнення подолати все, що заважає християнському зростанню. Дух суперечок зникне, і якщо раніше ми помічали недоліки в інших людях, то тепер ми без жодних прикрас побачимо власні недоліки». – Вісті для молоді. – С.73.

б. Яким тільки чином у серці кожного з нас може перебувати описане вище ставлення?

До филип’ян 2:5-8: «5 Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі. 6 Він, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові, 7 але понизив Самого Себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини і з вигляду був як людина; 8 Він упокорив Себе, був слухняним аж до смерті, й до смерті хресної»;

1 до коринтян 2:16: «Бо хто пізнав розум Господа, хто повчатиме Його? Ми ж маємо розум Христа!».

«Самолюбство руйнує наш спокій. Доки наше власне ʺяʺ живе, ми завжди готові охороняти його від будь-якої зневаги й образи; однак якщо воно померло, і наше життя сховане з Христом у Бозі, то як би нас не зневажали і як би нами не гордували, це не завдасть нам болю. Ми будемо глухими для докорів та сліпими для глузувань і образ.

Мир Христа – постійний і вічний. Він не залежить від умов життя, земного багатства або кількості земних друзів. Христос – Джерело живої води, і дароване Ним щастя – постійне.

У тому домі, де виявляється лагідність Христа, люди мають справжнє щастя. Лагідність не викликає розбрату і лихих слів, але заспокоює збуджений настрій та поширює на всіх членів сім’ї справжнє почуття задоволення, ласки й любові; така родина вже тут, на землі, стане частиною великої Небесної сім’ї.

Для нас було б набагато краще страждати від несправедливих звинувачень, ніж від мук, викликаних жадобою помсти. Дух ненависті й помсти походить від сатани і тому може принести людині, яка плекає його, лише зло. Смиренне серце та лагідність, що є наслідком перебування в ньому Христа, – правдива таємниця благочестя. «Господь… увінчує покірних спасінням» (Псалом 149:4)». – Блаженства, промовлені на горі. – С.16, 17.

2. За яких умов мій велелюбний дух втрачає силу?

Вівторок 23 липня

3.  ІСТИННА І ФАЛЬШИВА ЛЮБОВ

а. Опишіть істинну любов, яку Бог готовий дарувати всім, хто рішуче налаштований володіти нею і щиро дорожити нею.

Від Матвія 5:6: «Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться»;

1 до коринтян 13:4-8: «4 Любов довго терпить, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться, 5 не поводиться непристойно, не шукає свого власного, не спалахує гнівом, не задумує лихого, 6 не радіє з несправедливості, а радіє з істини; 7 все переносить, усьому довіряє, завжди надіється, усе перетерпить. 8 Любов ніколи не минає. Хоч існують пророцтва, та припиняться; хоч є мови, та замовкнуть; хоч є знання, та зникне».

«Для того щоб церква процвітала, її члени повинні докладати старанних зусиль, щоб плекати дорогоцінну рослину любові. Створіть їй усі умови для процвітання в серці. Кожен справжній християнин розвиватиме риси цієї Божественної любові у своєму житті. Він проявлятиме дух поблажливості та милосердя й стане вільним від заздрості та ревнощів. Такий характер, що виявляється в словах і вчинках, не відштовхуватиме, а приваблюватиме, він не буде неприступним, холодним і байдужим до інтересів ближніх. Людина, яка вирощує дорогоцінну рослину любові, виявлятиме дух самозречення і зберігатиме самовладання навіть під час провокації. Вона не приписуватиме іншим неправильні мотиви і злі наміри, але глибоко переживатиме, коли в комусь із учнів Христа виявиться гріх.

Любов не величається, вона скромна. Вона ніколи не спонукає людину вихвалятися, звеличуватися. Любов до Бога і наших ближніх ніколи не проявлятиметься в необдуманих вчинках і не робитиме нас владними, прискіпливими чи деспотичними. Любов не гордиться. Серце, в якому панує любов, приносить плід лагідного, люб’язного, співчутливого ставлення до інших людей незалежно від того, чи відповідають вони нашим ідеалам чи ні, поважають вони нас чи погано ставляться до нас. Любов – це активний принцип; вона постійно думає і дбає про благополуччя оточуючих і тим самим утримує нас від необдуманих вчинків, які можуть завадити нам досягти головної мети, що полягає в наверненні душ до Христа. Любов не шукає свого власного. Вона не спонукає людей прагнути легкого життя і догоджати собі. Надмірна повага, яку ми виявляємо своєму ʺяʺ, так часто заважає нам зростати в любові». – Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.123, 124.

б. Яке застереження дане нам проти псевдолюбові?

Якова 2:19: «Чи віриш ти, що один Бог? Добре робиш! Але й біси вірять і тремтять»;

Юди 11-13: «11 Горе їм, бо вони пішли дорогою Каїна та погрузли в обмані нагороди Валаама, і загинули в бунті Корея. 12 Вони є підводні скелі на ваших вечерях любові, які без остраху їдять з вами, випасаючи самих себе; це – безводні хмари, гнані вітрами, безплідні осінні дерева, двічі померлі й вирвані з корінням, 13 бурхливі морські хвилі, які піняться власним соромом, блукаючі зорі, для яких навіки зберігається морок темряви».

«Пастор Б. видавався дуже святою людиною. Він багато чого міг сказати про любов. Говорячи про віру, він сказав: ″Усе, що нам потрібно робити, це вірити, і тоді все, що ми попросимо у Бога, буде дане″. Брат Уайт відповів: «Благословення обіцяні на певних умовах: ″Якщо ж будете перебувати в Мені, а Мої слова перебуватимуть у вас, то чого б тільки забажали, просіть – і станеться вам″ (Від Івана 15:7). Ваша теорія віри порожня, як бочка для борошна зі знятими з обох боків кришками. А що стосується істинної любові, то вона дуже делікатна і ніколи не сходить зі шляху біблійної істини». – Духовні дари. – Т.2. – С.46.

3. Як відрізнити справжню любов від псевдолюбові?

Середа 24 липня

4.  ВАЖЛИВЕ ПИТАННЯ

а. Наскільки важливо для нас мати всі християнські чесноти, які перераховані як сходинки сходів Петра?

2 Петра 1:8: «Адже коли це у вас є та примножується, то не залишить [вас] без діла, ні без плоду для пізнання Господа нашого Ісуса Христа».

«Нехай ваш характер буде багатий на християнські чесноти. Присвячуйте своєму Спасителю найкращі та найсвятіші почуття. Цілком підкоріться Його волі. Нічого меншого Він не прийме. Будьте непохитними та стійкими, і нехай кепкування і глузування тих, чий розум відданий марнославству, не похитнуть вас. Слідуйте за своїм Спасителем у славі та безчесті, вважайте за радість та священну честь несення хреста Христового. Ісус любить вас. Він помер за вас. Якщо ви не прагнете служити Йому всім своїм серцем, то не зможете звершувати святі справи в Божому страхові, зрештою почуєте страшні слова: ″Відійдіть від Мене″». – Свідоцтва для церкви. – Т.2. – С.237.

б. На що ми часто не звертаємо увагу в сучасному напруженому світі?

Пісні Пісень 2:15: «Половіть нам лисиць та маленьких лисенят, які нищать виноградники, адже наші виноградники у цвіті».

«Ви обтяжені тягарем невідкладних турбот і обов’язків, але чим щільніший ваш графік і чим важчий ваш тягар, тим більше ви потребуєте Божественної допомоги. Ісус буде вашим помічником. Вам потрібно, щоб світло життя постійно освітлювало ваш шлях, і тоді його Божественні промені відображатимуться на оточуючих вас людях. Божа справа може вважатися досконалою тоді, коли всі її складові будуть досконалі. Найсумлінніше ставлення до того, що світ називає дрібницями, забезпечує величезну красу та успіх життя. Невеликі справи милосердя, кілька добрих слів, непомітні, але самовіддані вчинки, мудре використання навіть незначних можливостей, старанне застосування малих талантів робить людей великими в Божих очах. Якщо ви уважно ставитиметеся до цих дрібниць, якщо ви будете багаті на ці чесноти, вони приготують вас до будь-якої доброї справи.

Недостатньо щедро жертвувати на Божу справу. Бог вимагає від вас не лише ваших грошей, а й безумовного посвячення всіх ваших здібностей. Головна ваша помилка полягає в тому, що ви шкодуєте себе. Вам може здаватися, що у вашому стані дуже важко підтримувати тісний зв’язок з Богом, але ви вдесятеро ускладните собі роботу, якщо не будете робити цього…

Бог вимагає цілковитої та безкомпромісної відданості. Він не прийме нічого меншого. Чим важча ваша робота, тим більше вам потрібен Ісус». – Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.543.

4. Якими маленькими жестами любові я схильний нехтувати?

Четвер 25 липня

5.  НЕБЕЗПЕЧНА ЗАБУДЬКУВАТІСТЬ – СЛІПОТА

а. Що відбувається, якщо нам бракує якоїсь християнської чесноти?

2 Петра 1:9: «А в кому цього нема, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх попередніх гріхів»;

Об’явлення 2:4: «Але Я маю проти тебе те, що ти залишив свою першу любов».

«Той, хто не піднімається сходами зростання і не додає чесноту до чесноти, ″той сліпий, короткозорий″. Він не розуміє, що, не роблячи цих послідовних кроків, не піднімаючись сходами крок за кроком і не зростаючи в благодаті та пізнанні Господа нашого Ісуса Христа, він не перебуватиме в тому місці, де він міг би бути освітлений Божим світлом, що сяє над сходами. Оскільки він не додає чесноти до чесноти, він забув Божі вимоги до нього і те, що він мав отримати прощення гріхів через послух Божим вимогам. Він є грішником перед Богом. Якщо в нього є чесноти Христа, він виявлятиме і примножуватиме їх, але якщо він не приносить плоду в добрих справах на Божу славу, він залишається в стані сліпоти та невігластва, потурання своїм бажанням та гріху. Він ″сліпий″. Його очі прикуті до землі, а не до Бога, Котрий знаходиться над сходами.

Ці люди можуть мати земні переваги, але не усвідомлювати привілеїв та благословень життя у світлі, яке сяє від Бога над сходами. Вони не знають того, що сприяє їхньому миру. Вони не можуть дивитися у минуле ясним духовним зором, оскільки не розглядають речі у світлі Небес. Колись вони насолоджувалися любов’ю Бога; вони покаялися у своїх гріхах і стали служити Ісусу Христу, але забули всі обітниці, дані Богові під час хрещення, – усі урочисті зобов’язання, взяті на себе у прагненні слави, честі та безсмертя». – Рукописи. – Т.19. – С.350, 351.

5. Чому я досі не виявляю такої любові? Чому це так важливо?

П’ятниця 26 липня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Чому і в яких ситуаціях я перебуваю в небезпеці виявити несправедливу упередженість?

2. За яких умов мій велелюбний дух втрачає силу?

3. Як відрізнити справжню любов від псевдолюбові?

4. Якими маленькими жестами любові я схильний нехтувати?

5. Чому я досі не виявляю такої любові? Чому це так важливо?