Щоденні біблійні уроки

«Любіть один одного по-братерськи, пошаною один одного випереджайте» (До римлян 12:10).

«Розвивай у собі звичку вважати інших вищими за себе; не будь таким самодостатнім і самовпевненим; тобі слід мати терпеливість, поблажливість і братерську любов». – Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.133.

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.167-177.

Неділя 14 липня

1.  БРАТЕРСТВО

а. Що повинно бути природним результатом справжніх стосунків із Богом?

2 Петра 1:7 (перша частина): «У побожності – братерство…»;

Від Марка 12:28-31: «28 А один із книжників, почувши їхню суперечку і побачивши, як добре Він їм відповів, підійшов і запитав Його: Яка заповідь є першою з усіх? 29 Ісус відповів: Перша є: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог – єдиний Господь. 30 І ще: Любитимеш Господа, Бога свого, всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою. [Це перша заповідь]. 31 [І друга, подібна до неї]: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! Іншої, більшої заповіді від цих немає».

«Підіймайте знамено Істини, підіймайте його все вище та вище. Зверніть увагу людей на двадцятий розділ книги Вихід, в якій записаний Божий Закон. Перші чотири заповіді описують наш обов’язок перед Творцем. Хто є невірний своєму Богові, той не може залишатися вірним своєму ближньому. Людина, яка понад усе любить свого Бога, любитиме свого ближнього, як саму себе. Гординя є марнославною і спонукає людину до того, що її ʺяʺ стає її богом. Євангелія Христа освячує душу і виганяє з неї себелюбство». – Свідоцтва для церкви. – Т.9. – С.211, 212 [виділено автором].

«Ніхто не може любити Христа і не любити Його дітей. Коли ми з’єднуємося з Христом, то здобуваємо розум Христа. Чистота й любов сяють у характері; лагідність та Істина керують життям. Змінюється сам вираз обличчя. Христос, Котрий перебуває в душі людини, виявляє Свою силу, яка перетворює, і зовнішні вчинки людини свідчать про мир і радість, які панують у її душі. Ми живимось Христовою любов’ю подібно до того, як гілки живляться з лози. Якщо ми поєднані з Христом, якщо кожною жилкою ми з’єднані з Живою Лозою, то свідчитимемо про цей зв’язок рясними гронами живих плодів. Якщо ми з’єднані зі Світлом, то станемо провідниками світла і своїми словами та вчинками нестимемо світло світові». – Вибрані вісті. – Кн.1. – С.337.

1. Опишіть, що оточуючі люди можуть помітити в ставленні тих, хто любить Бога.

Понеділок 15 липня

2.  БРАТЕРСТВО ВІД СЕРЦЯ

а. Наскільки тісно братерство пов’язане з істинною вірою в Бога та належним свідченням про Христа?

1 Івана 4:20, 21: «20 Якщо хто скаже: Я люблю Бога! – але ненавидить свого брата, той неправдомовець. Адже хто не любить свого брата, якого бачить, то як може він любити Бога, Якого не бачить? 21 І ми маємо від Нього цю заповідь, щоб той, хто любить Бога, любив і свого брата»;

Якова 3:17: «А та мудрість, що згори, насамперед чиста, потім мирна, лагідна, покірна, повна милосердя і добрих плодів, безстороння, нелукава».

«Ми покликані виявляти благочестя, братерство. О, як нам потрібно зробити цей крок – додати цю чесноту до характеру кожного з нас! У багатьох наших домівках проявляється жорстокий, агресивний дух. Слова критики та недобрі дії є образливими для Бога. Диктаторські накази та гордовиті, владні манери є неприйнятними для Неба. Причина, чому між братами існує багато розбіжностей, полягає в тому, що вони не змогли проявити братерську любов. Ми повинні мати таку ж любов до інших, яку Христос має до нас. Небесний Господь оцінює людину за її справжньою цінністю. Якщо вона є недоброю у своєму земному домі, то вона є непридатною для Небесного дому. Якщо вона хоче йти своїм власним шляхом, незважаючи на те, що це когось засмучує, то вона не буде щасливою на Небесах, якщо не зможе керувати там. Любов Христа повинна керувати нашими серцями, і Божий мир перебуватиме в наших домівках. Шукайте Бога зі зламаним і упокореним духом, і ви станете лагідними, виявляючи співчуття до ваших братів і сестер». // Рев’ю енд Геральд, 21 лютого 1888 року.

б. Назвіть основний крок у розвитку братолюбства.

Від Матвія 6:12, 14, 15: «12 І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим… 14 Бо коли ви прощаєте людям їхні переступи, простить і вам ваш Небесний Отець; 15 якщо ж не прощаєте людям [їхніх переступів], то й ваш Отець не простить вам ваших переступів»;

До ефесян 4:32: «Будьте ж добрими один до одного, милосердними, прощаючи одне одному, як і Бог через Христа вам простив!».

«Ми просимо, щоб Божа милість проявлялася до нас тією самою мірою, якою ми виявляємо її до ближніх. Христос обіцяє, що згідно з цим правилом і Господь поводитиметься з нами. [Від Матвія 6:14, 15 цитується]. Чудові умови! Але як погано люди розуміють їх та виконують! Одним із найпоширеніших гріхів, що призводять до найбільш згубних наслідків, є гріх непрощення. Скільки людей плекають у серці ворожнечу чи мстивість, а потім схиляють коліна перед Богом і просять, щоби їх простили так само, як вони прощають. Зрозуміло, що вони не усвідомлюють справжнього значення цієї молитви, бо інакше вони навіть не наважилися б вимовити ці слова. Ми щодня і щогодини залежимо від Божої милості, яка все прощає. Отже, як ми можемо плекати злість і ворожість до таких самих грішників, як ми?! Якби у повсякденному спілкуванні християни дотримувалися принципів цієї молитви, які благословенні зміни відбулися б у церкві та у світі! Це стало б найпереконливішим доказом реальності біблійної релігії» – Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.170, 171.

2. Яким чином я можу розвинути у своєму серці глибше почуття братерської любові?

Вівторок 6 липня

3.  ДОЛАЮЧИ ПЕРЕШКОДИ ДО БРАТЕРСТВА

а. Опишіть широту та глибину справжньої братерської любові.

До римлян 12:9, 10: «9 Любов – нелицемірна. Ненавидьте зло, шукайте добра, 10 любіть один одного по-братерськи, пошаною один одного випереджайте»;

До филип’ян 2:3: «Нічого [не робіть] наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе».

«Павло бажає, щоб ми відрізняли чисту, безкорисливу любов, викликану Духом Христа, від безглуздого, оманливого удавання, що заполонило світ. Ця мерзенна підробка ввела в оману багатьох людей. Вона стирає межу між правдою та неправдою, погоджуючись із беззаконником замість того, щоб сумлінно вказати йому на його помилки. Така поведінка не є результатом справжньої дружби і живе лише в тілесному, ненаверненому серці. Хоча християнин завжди буде милосердним, співчутливим і всепрощаючим, він не може погоджуватися з гріхом. Він ненавидітиме зло і приліплюватиметься до добра, навіть якщо йому доведеться пожертвувати спілкуванням або дружбою з нечестивими людьми. Дух Христа спонукатиме нас ненавидіти гріх, тоді як ми будемо готові піти на будь-яку жертву заради спасіння грішника». – Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.171.22

б. Що часто перешкоджає братерській любові та як ми можемо уникнути такої пастки?

Від Луки 6:45: «Добра людина з доброго скарбу [свого] серця виносить добро, а погана – зі злого [скарбу свого серця] виносить зло, бо чим переповнене серце, те промовляють уста!»;

До євреїв 12:15: «Пильнуйте, щоб ніхто не був позбавлений Божої благодаті, аби хто не наробив прикрощів, коли випустить гіркий корінь, та щоб ним багато хто не опоганився».

«Люди натякають на помилки, безжалісно критикують одне одного і водночас не помічають власних недоліків». – Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.222.

«Лихослів’я – це подвійне прокляття, від якого більше страждає той, хто промовляє його, ніж той, хто слухає. Той, хто розкидає насіння розбрату та ворожнечі, той пожинає смертоносні плоди у власній душі. Наскільки ж жалюгідним є пліткар, який всіх і все підозрює у чомусь недоброму!..

Гріх лихослів’я починається з плекання злих думок. Підступність включає в себе нечистоту у всіх її проявах. Одна допущена нечиста думка, одне виплекане нечестиве бажання – і душа оскверняється, а її цілісність наражається на небезпеку… Якщо ми не бажаємо чинити гріх, то повинні знищувати його в самому зародку. Кожне почуття та бажання треба підкоряти розуму і совісті. Будь-яку нечисту думку потрібно негайно відкинути. Послідовники Христа, частіше зачиняйтеся у себе в кімнаті. Моліться з вірою і від щирого серця. Сатана пильнує, щоб уловити вас у свої тенета. Якщо ви хочете уникнути його хитрощів, вам не обійтися без допомоги згори». – Там саме. – Т.5. – С.176, 177.

3. До кого з моїх знайомих мені слід виявляти більше доброти?

Середа 17 липня

4.  ПЕРЕКОНЛИЙ ДОКАЗ УЧНІВСТВА

а. У міру того як любов багатьох холоне, про який біблійний принцип ми часто забуваємо?

До Тита 3:2: «Щоб нікого не зневажали, не були сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність до всіх людей». Що відбудеться, якщо ми дотримуватимемося цього принципу?

Від Івана 13:35: «З того дізнаються всі, що ви – Мої учні, коли любов матимете між собою».

«Варто ″обвинувачу братів″ отримати доступ до серця одного з цих людей [одновірців], опанувавши його розумом і уявою, і в ньому виникнуть ревнощі, підозри та заздрість; і той, хто вважав себе впевненим у любові та дружбі свого брата, виявить, що йому не довіряють, а його мотиви неправильно оцінюють. Псевдобрат забуває про власні людські слабкості, забуває про свій обов’язок не думати і не говорити нічого поганого, щоб не зганьбити Бога і не поранити Христа в особі Його святих, і кожен недолік, про який можна подумати або який можна уявити, безжально коментується, і характер брата представляється порочним та сумнівним.

Священну довіру зраджено. Те, що говориться з братерською довірою, повторюється та спотворюється; і кожне слово, кожен вчинок, яким би невинним і доброзичливим він не був, піддається ретельній критиці з боку тих, кого вважали надто благородними, надто порядними, щоб скористатися хоч найменшою перевагою дружнього спілкування чи братерської довіри. Серця закриті для милосердя, розважливості та Божої любові; і проявляється холодний, глузливий і зневажливий дух, який сатана виявляє до своєї жертви.

Так поводилися зі Спасителем світу, і ми зазнаємо впливу того ж злого духу. Настав час, коли небезпечно довіряти другові чи братові.

Як у дні Христа шпигуни переслідували Його, так і зараз вони переслідують нас. Якщо сатана зможе використовувати тих, хто називає себе віруючими, як обвинувачів братів, він буде дуже задоволений; бо ті, хто робить це, так само щиро служать йому, як Юда, коли він зрадив Христа, хоча вони, можливо, роблять це несвідомо». // Рев’ю енд Геральд, 3 червня 1884 року.

«Якщо брат явно грішить, не шепочіть про його гріх іншому, але з любов’ю до брата, співчутливо та милостиво вкажіть йому на його гріх, а далі нехай він вирішує це з Господом. Ви виконали свій обов’язок, і не ваша справа виносити вирок.

Для вас стало якоюсь повсякденною справою докоряти братові, осуджувати його і ганьбити. Ви проявляєте Божу ревність, але не розумну. Якби кожен виправив своє серце, то міг би з глибини душі свідчити про Бога на загальних братерських зборах, і невіруючі люди були б глибоко зворушені таким щирим свідченням. Божий Дух відкрив би їхнім серцям, що ви є Божими дітьми». – Свідоцтва для церкви. – Т.1. – С.165.

4. Як я можу назвати гріх справжнім ім’ям і при цьому уникнути звинувачувального духу?

Четвер 18 липня

5.  ДО САМОГО КІНЦЯ

а. Який заклик, звернений до церкви, буде актуальним до кінця часу?

До євреїв 13:1: «Нехай утверджується братолюбність!».

«Любов і добра воля, які виникають лише в тому випадку, якщо наші друзі схвалюють наші дії і визнають їх правильними, – псевдоцінність, бо це цілком природно для невідродженого серця. Ті, котрі вважають себе Божими дітьми і котрі ходять у світлі, не повинні дратуватися або гніватися, коли хтось переходить їм дорогу. Ти любиш істину і вболіваєш за її успіхи та поширення. Господь поставить тебе в різні обставини, щоб перевірити і випробувати тебе. Ти зможеш розвинути справжній християнський характер, якщо підкоришся дисципліні. Від цього залежать твої вічні інтереси. Найбільш за все ти потребуєш істинної святості та духу самопожертви. Ми можемо здобути пізнання Істини і дослідити найпотаємніші таємниці та навіть віддати своє тіло на спалення заради Істини, але якщо у нас немає любові та милосердя, то ми – дзвінка мідь або гучний кимвал…

Як мало ти знаєш про сердечні переживання бідних душ, котрі скуті ланцюгами темряви і яким бракує рішучості та моральної сили. Прагни з розумінням ставитися до чужих слабкостей. Допомагай нужденним, розпинай своє ʺяʺ, дозволь Ісусу панувати в твоїй душі, щоб у своєму повсякденному житті ти міг дотримуватися принципів Істини. Тоді ти, як ніколи раніше, будеш благословенням для церкви і для всіх, з ким контактуєш». – Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.133, 134.

«Якби наші брати і сестри стали місіонерами для Бога, якби вони відвідували хворих і пригнічених та з терпінням і доброзичливістю працювали задля грішників, одним словом, якби вони наслідували Зразок, церква процвітала б у всіх своїх напрямках». – Там саме. – Т.5. – С.176.

5. Чому у своїх думках я схильний бути суворим до тих, хто, можливо, є слабким?

П’ятниця 19 липня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Опишіть, що оточуючі люди можуть помітити в ставленні тих, хто любить Бога.

2. Яким чином я можу розвинути у своєму серці глибше почуття братерської любові?

3. До кого з моїх знайомих мені слід виявляти більше доброти?

4. Як я можу назвати гріх справжнім ім’ям і при цьому уникнути звинувачувального духу?

5. Чому у своїх думках я схильний бути суворим до тих, хто, можливо, є слабким?