Щоденні біблійні уроки

«Я, і тільки Я є Тим, Хто задля Себе Самого стирає твої провини, і гріхів твоїх не згадає» (Ісаї 43:25).

«Коли людська воля співпрацює з Божою, вона стає всемогутньою. Усе, що необхідно зробити за Його повелінням, може бути звершене Його силою. Усі Його повеління містять силу для їхнього виконання». – Наочні уроки Христа. – С.333.

Додаткові матеріали для вивчення: Велика боротьба – С.479-491.

Неділя 16 липня

1.  СУД

а. Яким чином на остаточний результат нашого життя впливає те, який вибір ми здійснюємо щодня?

Еклезіаста 11:9: «Радій, юначе, своїм молодим віком, і нехай твоє серце зазнає приємних почуттів за днів твоєї молодості, – ходи за велінням свого серця і захопленням твоїх очей, але завжди пам’ятай: за все, що робитимеш, тобі доведеться звітуватись на Божому суді».

б. Чи судять лише відкриті, злі діяння чи є якісь винятки?

Еклезіаста 12:13, 14: «13 Тож вислухай підсумок усього сказаного: Бійся Бога, і дотримуйся Його Заповідей, бо саме у цьому сутність [справжньої] людини. 14 Адже Бог приведе на суд кожну справу, і навіть утаємничену, – добра вона, чи злочинна»;

До римлян 14:12: «Отже, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові».

«Божий Закон осуджує не тільки те, що ми зробили, але й те, чого ми не зробили. У день остаточного звіту ми зустрінемося з переліком, як скоєних гріхів, так і гріхів бездіяльності. Бог приведе на суд кожну справу і все таємне. Недостатньо того, що ви стверджуєте, що не вчинили нічого поганого, виходячи з вашого особистого критерію характеру. Того факту, що людина не здійснила добра, буде достатньо, щоб засудити її як злого та невірного раба». // Еллен Г. Уайт. Матеріали 1888 року. – С.374.

«Усі діла людини досліджуються перед Богом та реєструються як праведні чи неправедні. Проти кожного імені в Небесних книгах з разючою точністю зазначені кожне неправильне слово, кожний самолюбивий вчинок, кожний невиконаний обов’язок і кожний таємний гріх, що майстерно приховується. Знехтувані перестороги та докори Духа Святого, прогаяні хвилини, невикористані можливості, добрий чи поганий вплив з його далекосяжними наслідками, – все це фіксується ангелом». – Велика боротьба. – С.482.

1. Кого і (за) що судять на суді, який відбувається перед Приходом Христа?

Понеділок 17 липня

2.  ДВАДЦЯТЬ ЧОТИРИ СТАРЦІ

а. Чи розглядаються на суді вчинки одних людей раніше за інших, чи всі вони судимі одночасно?

1 до Тимофія 5:24: «Гріхи деяких людей очевидні й випереджають [їх ще] до суду, в інших гріхи їх відкриваються лише з часом» (переклад з англ.);

1 Петра 4:17: «Адже час розпочати суд з Божого дому; і коли він починається з нас, то який же кінець тих, хто противиться Божій Євангелії?».

«У прообразному служінні тільки ті, хто приходив до Бога, визначаючи свій гріх та розкаявшись в ньому, і чиї гріхи через кров жертви за гріх були символічно перенесені до Святині, могли взяти участь у служінні великого Дня викуплення. Так і у великий День остаточного примирення і слідчого суду будуть розглядатися тільки справи Божого народу. Суд над нечестивими – це інша, окрема подія, яка відбудеться пізніше». – Велика боротьба. – С.480.

б. Хто допомагає Христу в Його посередницькій роботі на Небі? Звідки вони прийшли?

Об’явлення 4:4: «А навколо престолу було двадцять чотири престоли, і на престолах – двадцять чотири старці, які сиділи й були зодягнені в білий одяг, і [мали] на своїх головах золоті вінці»;

Об’явлення 5:8, 9: «8 І коли взяв книгу, чотири істоти й двадцять чотири старці впали перед Агнцем, маючи кожний гусла і золоті посудини, повні ладану: вони – молитви святих. 9 Вони співають нову пісню, проголошуючи: Ти достойний узяти книгу і відкрити її печаті, бо Ти був заколений і викупив [нас] Богові Своєю кров’ю від усякого племені й мови, народу і нації»;

До ефесян 4:8: «Тому сказано: Піднявшись на висоту, Він полон полонив і дав дари людям»;

Від Матвія 27:52, 53: «52 Гроби повідкривалися, багато тіл померлих святих встали 53 і, вийшовши з гробів після Його воскресіння, ввійшли до святого міста і явилися багатьом».

«Коли Христос воскрес, Він вивів із могили безліч полонених. Під час землетрусу, що стався у момент Його смерті, їхні могили відкрилися, а потім разом з Ним воскресло безліч людей. Це були Божі співробітники, які віддали життя за свідоцтво про істину. Тепер вони стали свідками Того, Хто воскресив їх із мертвих.

Під час Свого служіння на землі Ісус повертав мертвих до життя. Він воскресив сина вдови з Наїна, дочку юдейського начальника, а також Лазаря. Але вони не отримали безсмертя. Воскреснувши, вони і далі залишалися підвладними смерті. Що ж стосується тих, котрі вийшли з могил при воскресінні Христа, то вони воскресли для вічного життя. Вони вознеслися із Ним на знак свідчення Його перемоги над смертю і могилою. Вони, – сказав Христос, – більше не раби сатани. Я викупив їх, вивів їх із могил як первістків із мертвих, аби вони свідчили про Мою силу і перебували там, де Я. Вони вже ніколи не побачать смерті й не зазнають печалі». – Бажання віків. – С.786.

«Ті, хто воскрес разом з Ісусом, стали для Всесвіту запорукою майбутнього воскресіння всіх, хто вірує в Христа як свого особистого Спасителя. Та сама Сила, Котра воскресила Христа з мертвих, воскресить і Його Церкву і прославить її з Христом, як Його наречену, понад усякого начальства, і влади, і сили, і володарювання, і кожного імені, іменованого не тільки в цьому світі, а й на Небесах, у світі вишньому. Перемога покійних святих буде явлена всім зі славою в ранок воскресіння. Влада сатани скінчиться, тоді як Христос переможе у славі та честі». – Вибрані вісті. – Кн.1. – С.305, 306.

в. Де та з ким вони виконують свою роботу?

Об’явлення 4:1-3, 8: «1 Після цього я глянув, і ось – на небі двері відчинені, і перший голос, який я почув, – наче [звук] сурми, заговорив зі мною і сказав: Підіймися сюди, і Я покажу тобі те, що має статися після цього! 2 І одразу я був у дусі. І ось, на небі стояв престол, і Той, Хто сидів на престолі. 3 Той, Хто сидів, з вигляду був подібний до каменя яшми й сердоліку, а райдуга довкола престолу була подібна до смарагдової… 8 І чотири істоти, кожна з яких має по шість крил, довкола і всередині повні очей, не мають спочинку ні вдень, ні вночі, говорячи: Святий, святий, святий Господь Бог, Вседержитель, Який був, Який є і Який приходить!»;

Псалом 11:4: «Господь у Своєму святому Храмі; Господь – Його престол на небі. Його очі бачать, Його повіки спостерігають за людськими дітьми»;

Даниїла 7:9-11: «9 І поки я дивився. поставлені були престоли, й сів Стародавній днями. Його одяг був білим, як сніг, а волосся Його голови – наче чиста вовна. Його престол – сяючий вогонь, а колеса під Ним – палаюче полум’я. 10 Вогниста ріка випливала з-перед Нього. Йому служили тисячі тисяч, і десятки тисяч по десять тисяч стояли перед Ним. Судді засіли, – і розгорнулися книги. 11 Я продовжував спостерігати й прислухатись до змісту зневажливих слів, які говорив ріг. Я дивився на нього, аж поки звір не був убитий, а його труп – знищений у палаючому вогні».

2. В якому процесі беруть участь 24 старці та що підготувало їх до цього?

Вівторок 18 липня

3.  НЕОБХІДНИЙ ВИД ВИРОКУ

а. За яким мірилом нас судять? Як визначається вердикт?

Якова 2:12: «Так говоріть і так робіть, як ті, хто має бути суджений Законом свободи»;

2 до коринтян 5:10: «Адже всі ми маємо з’явитися перед судовим престолом Христа, щоб кожний одержав згідно з тим, що в тілі робив: добро чи зло».

б. Який характер потрібно мати, щоб бути виправданими на суді?

Від Матвія 5:48: «Тож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний»;

Об’явлення 22:14: «Блаженні ті, хто випере свій одяг, щоб мати право на дерево життя й ввійти брамами до міста».

«Порушення Божих заповідей позбавило людину будь-якого права на дерево життя. Христос помер, аби завдяки заслугам Його Крові покора Божому Законові могла зробити людину гідною Небесного благословення і знову дала їй право на дерево життя». – Духовні дари. – Т.3. – С.88.

«Як ми можемо досягти досконалості, яку визначає наш Господь і Спаситель Ісус Христос – наш Великий Учитель? Чи можемо ми виконати Його вимоги і досягти такого високого стандарту? Так, ми можемо, інакше Христос не заповідав би нам цього. Він – наша Праведність. Перебуваючи в людському тілі, Він ішов попереду нас і досягнув для нас досконалості характеру. Ми повинні мати віру в Нього, яка діє любов’ю та очищує душу. Досконалість характеру ґрунтується на тому, Ким для нас є Христос. Якщо ми будемо постійно покладатися на заслуги нашого Спасителя і йтимемо Його слідами, ми станемо подібні до Нього, – чистими і незаплямованими». – Щоб мені пізнати Його. – С.130.

«Ангели оточували нас, коли ми йшли через скляне море до воріт міста. Ісус підняв Свою могутню, славетну руку, поклав її на перлинні ворота, штовхнув їх, і вони відчинилися, повернувшись на блискучих петлях. Потім Він сказав нам: «Ви випрали свій одяг у Моїй Крові, твердо стояли за правду Мою; отож, увійдіть». Ми всі увійшли до воріт, відчуваючи, що маємо повне право на це місто». – Ранні твори. – С.17.

«Коли ми зодягнемося в праведність Христа, то не любитимемо гріх; тому що Христос діятиме в нас. Ми можемо помилятися, але будемо ненавидіти гріх, який спричинив страждання Божого Сина. Двері були відчинені, і ніхто не може їх зачинити, ані вищі сили, ані нижчі; тільки ви самі можете зачинити двері свого серця, щоб Господь не досягнув вас. Останні півтора року ви вже маєте світло з Небес, яке Господь бажає, щоб ви впровадили у свій характер і вплели у свій досвід». – Еллен Г. Уайт. – Матеріали 1888 року. – С.545.

в. Якою є основна проблема людського характеру?

До римлян 3:23: «Адже всі згрішили й позбавлені Божої слави»;

1 Івана 1:10: «А коли скажемо, що ми не згрішили, то робимо Його неправдомовним, і Його слово в нас не перебуває».

3. Який вид вироку необхідний і чому характер є таким важливим?

Середа 19 липня

4.  НАДІЯ ДЛЯ ГРІШНИКІВ

а. Яка обітниця свідчить про те, що надія для грішників існує?

Ісаї 43:25: «Я, і тільки Я є Тим, Хто задля Себе Самого стирає твої провини, і гріхів твоїх не згадає».

«Ісус перебуває у Своєму святому храмі та готовий прийняти наші жертви і молитви, наше сповідання провин та гріхів і пробачити всі злочини Ізраїлю, щоб вони були стерті перш ніж Він покине Святиню. Коли ж Ісус вийде зі Святині, святі й праведні освячуватимуться і творитимуть правду ще, бо всі їхні гріхи на той час будуть стерті, і вони будуть запечатані печаткою Живого Бога. А неправедні й нечисті чинитимуть неправду і опоганюватися ще, бо тоді вже не буде Священника у Святині, щоб підносити їхні жертви, сповіді та молитви перед престолом Отця. Тому все, що необхідно для спасіння душ від прийдешньої бурі гніву, має бути зроблене до того, як Ісус вийде зі Святого Святих Небесної Святині». – Ранні твори. – С.48.

б. Порівнюючи церемоніальний закон зі служінням Христа, як ми розуміємо, що реальне очищення можливе?

До євреїв 10:1, 2: «1 Адже Закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, не може ніколи тими самими жертвами, які щороку постійно приносяться, зробити досконалими тих, які приходять. 2 Інакше вони перестали б приноситися, бо в тих, які здійснюють служіння і які раз очистилися, не було би більше жодного усвідомлення гріхів»;

Об’явлення 19:8: «І їй дано одягнутися в чистий світлий вісон, оскільки вісон – то праведність святих».

«Пальмові гілки в їхніх руках – символ перемоги, а білі шати свідчать про бездоганну праведність Христа, яка тепер належить їм». – Велика боротьба. – С.665.

«У прообразному служінні первосвященник, здійснивши викуплення Ізраїлю, виходив до народу і благословляв його. Так і Христос після закінчення Свого посередницького служіння з’явиться «не задля гріха, а тим, які очікують Його на спасіння» (До євреїв 9:28), щоб дати благословення вічного життя тим, хто очікує Його. Так само, як священник, який, усуваючи гріхи зі Святині, визнавав їх над головою козла відпущення, так і Христос покладе всі ці гріхи на сатану – автора і підбурювача до гріха... Сатана, несучи на собі вину за всі гріхи, до яких підбурював Божий народ, буде прикутий на тисячу років до спустошеної і безлюдної в той час землі та в кінцевому результаті зазнає повного покарання за гріх у вогні, який знищить усіх нечестивих. Таким чином великий План спасіння прийде до свого завершення, гріх буде знищений остаточно, а всі ті, хто не бажав миритися зі злом, – звільнені». – Там саме. – С.485.

«Справа кожного з нас розглядається у Небесному суді. Ми будемо судимі відповідно до тих вчинків, які чинили в тілі. Коли служіння викуплення звершувалося первосвященником у Святому Святих земної Святині, люди повинні були упокорити свої душі перед Богом, сповідаючись у своїх гріхах, щоб вони могли бути викуплені та стерті. Невже вимагається від нас щось менше в нинішній справжній День викуплення, коли Христос у Небесній Святині заступається за Свій народ і коли проголошується остаточне, безповоротне рішення про кожного з нас окремо?» – Вибрані вісті. – Кн.1. – С.125.

4. Що для нас, грішників, є єдиною надією? Як цього можна досягти?

Четвер 20 липня

5.  ЗАБУВАЮЧИ ГРІХ

а. Що повинно відбутися, для того щоб гріхи були стерті?

Дії 3:19: «Тож покайтеся і наверніться, аби були стерті ваші гріхи».

«Усі, котрі щиро розкаялися в гріхах і вірою прийняли Кров Христа як свою викупну жертву, мають проти свого імені в Небесних книгах помітку про прощення. Оскільки вони стали спільниками праведності Христа, а їхні характери відповідають вимогам Божого Закону, то їхні гріхи будуть викреслені, вони ж будуть визнані гідними вічного життя». – Велика боротьба. – С.483.

«Справу кожної людини було вирішено: жити їй чи померти. Допоки Ісус служив у Святині, відбувався суд спочатку над померлими праведниками, а потім над живими. Христос прийняв Царство, викупив Свій народ і викреслив його гріхи. Піддані Царства Христового були визначені, шлюб Агнця відбувся. І Царство, і велич царственна у всій піднебесній були дані Ісусу та спадкоємцям спасіння. Тепер Ісусові належало царювати як Царю царів та Господу над володарями». – Ранні твори. – С.280.

«Якби Яків раніше не розкаявся у своєму гріхові, коли він нечесним шляхом здобув первородство, Бог не почув би його молитви і не зберіг би йому життя. Так і під час горя: якщо Божі діти матимуть невизнані гріхи, страх і відчай опанують ними, віра їхня ослабне, і вони не будуть впевнені в тому, що Бог почує їхню молитву про визволення. Але хоча вони глибоко усвідомлюватимуть свою недостойність, в них не буде жодного таємного гріха. Їхні гріхи були вже розглянуті на суді, стерті й про них вже можна не згадувати». – Велика боротьба. – С.620.

б. Яку притчу використав Ісус, аби показати, що прощення - це не те саме, що викреслення гріха чи забуття?

Від Матвія 18:23-35: «23 Тож Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який хотів розрахуватися зі своїми рабами. 24 Коли почав він розраховуватися, привели до нього одного, котрий був винен десять тисяч талантів. 25 А як той не мав [чим] віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати [борг]. 26 Тоді раб, упавши ниць, кланявся йому й благав: Потерпи ще мені – й усе тобі віддам. 27 І пан того раба, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив. 28 Коли вийшов той раб, він зустрів іншого раба, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав душити, проказуючи: Віддай те, що винен! 29 А той другий раб, упавши, благав його, кажучи: Потерпи мені, я [все] тобі віддам. 30 Він же не забажав і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг. 31 Побачивши, що сталося, інші раби дуже засмутилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося. 32 Тоді його пан покликав його та каже йому: Лукавий рабе, весь той борг я тобі простив, бо ти вблагав мене. 33 Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співрабом, як я змилосердився над тобою? 34 І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг. 35 Так і Мій Отець Небесний чинитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові своєму [його переступів]».

5. Яка притча чітко показує різницю між прощенням та викресленням гріхів?

П’ятниця 21 липня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Кого і (за) що судять на суді, який відбувається перед Приходом Христа?

2. В якому процесі беруть участь 24 старці та що підготувало їх до цього?

3. Який вид вироку необхідний і чому характер є таким важливим?

4. Що для нас, грішників, є єдиною надією? Як цього можна досягти?

5. Яка притча чітко показує різницю між прощенням та викресленням гріхів?