Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Я за них благаю, – не за світ благаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої; і все Моє – Твоє, а Твоє – Моє; і Я прославився в них» (Від Івана 17:9, 10).

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.737-746.

«Ця молитва [в 17 розділі Євангелії від Івана] є уроком, що представляє посередництво, яке Спаситель виконуватиме за завісою, коли Його велика Жертва заради людей, жертва Самого Себе, буде принесена». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.5. – С.1145.

1. ОСТАННЯ МОЛИТВА ХРИСТА З ЙОГО УЧНЯМИ Нд, 31 серп.

а. Після того як Ісус дав настанови учням, що Він зробив з ними востаннє?

Від Івана 17:1, 9: «1 Після цих слів Ісус підвів очі до неба й сказав: Отче, прийшов час. Прослав Свого Сина, щоби [Твій] Син прославив Тебе… 9 Я за них благаю, – не за світ благаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої».

«[Від Івана 17:1-6 цитується]. Це була остання молитва Христа зі Своїми учнями. Вона була промовлена саме перед тим, як Він пішов у Гетсиманський сад, де був зраджений і взятий». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.5. – С.1145.

б. Про що говорить Христос на початку цієї молитви?

Від Івана 17:1, 2: «1 Після цих слів Ісус підвів очі до неба й сказав: Отче, прийшов час. Прослав Свого Сина, щоби [Твій] Син прославив Тебе. 2 Оскільки Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усім тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя».

«Сімнадцятий розділ Євангелії від Івана чітко говорить про особистості Бога і Христа та їхні взаємини». – Там саме.

«З молитвою досліджуйте 17-й розділ Євангелії від Івана. Цей розділ треба не просто перечитувати знову й знову, його істини необхідно скуштувати та засвоїти». – Свідоцтва для церкви. – Т.8. – С.80.

1. Яким чином особисте пізнання Христа може вплинути на мою долю?

2. РЕЗУЛЬТАТИ ПІЗНАННЯ ХРИСТА Пн, 1 вер.

а. Яку фундаментальну Істину Ісус проголосив як основу вічного життя?

Від Івана 17:3: «Вічне життя є те, щоби знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, – Ісуса Христа».

«Усі спасенні мають пізнати Бога, явленого в Христі. Таке пізнання змінює характер. Запроваджене в життя, воно перетворює душу за образом Христа. Це те знання, до котрого Бог закликає Своїх дітей. Поряд з ним усе інше є марним і беззмістовним». – Дії апостолів. – С.475.

Ісус сказав: "Сам Отець любить вас". Якщо наша віра зосереджена на Богові через Христа, вона виявиться "немов якір для душі, міцний і надійний, що входить усередину, за внутрішню завісу, куди, як предтеча, увійшов задля нас Ісус" (До євреїв 6:19, 20). Так, ми відчуватимемо розчарування і повинні чекати великої скорботи, але нам треба віддати Богові все: мале і велике. Його не ставить у безвихідь безліч наших прикростей, і Його не обтяжує тягар наших турбот. Його турбота і піклування поширюються на кожен дім і оточують кожну людину; Він турбується про всі наші справи та скорботи, Він помічає кожну сльозу, Він відчуває наші немочі. Усі скорботи і випробування, які випадають тут на нашу долю, допускаються для того, щоб здійснилися Його добрі наміри стосовно нас, щоб "ми стали учасниками Його святості" (До євреїв 12:10) і щоб таким чином ми стали учасниками повноти радості завдяки Його присутності з нами». – Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.742.

б. Що означає пізнати Христа і який результат такого пізнання?

Порівняйте Осії 6:3: «Тож пізнаймо, намагаймося пізнати Господа, – Його прибуття надійне, як вранішня зірниця. Він прийде до нас [неодмінно], як дощ, – як пізній дощ, аби зросити землю»;

з Від Івана 17:3: «Вічне життя є те, щоби знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, – Ісуса Христа».

«Тільки пізнавши Христа, ми можемо пізнати Бога… Пізнати Христа для спасіння означає бути одухотвореним духовним знанням, практикувати Його слова. Без цього все інше немає сенсу.

Христос прийшов у цей світ, щоб відкрити Отця. Яке терпіння, яку чуйну ніжність, яке Божественне співчуття, яку силу цілеспрямованості Він виявив! Він не зазнав поразки і не впав духом. Він був втіленням чистоти, а Його любов не мала собі рівних. На кожному кроці Він практикував самозречення та самопожертву. Своєю смертю Він звершив примирення між Богом і людиною». // Ознаки часу, 27 січня 1898 року.

«Знати Бога – значить любити Його». – Бажання віків. – С.22.

2. Яким чином мій християнський досвід може бути використаний як знаряддя в руках Божих для викладання Істини іншим людям?

3. ОТЕЦЬ ТА СИН ПРОСЛАВЛЕНІ Вт, 2 вер.

а. Що було метою життя Христа під час Його служіння на землі?

Від Івана 17:4: «Я прославив Тебе на землі, завершив справу, яку Ти доручив Мені виконати».

«Усі справи милості, звершені Ісусом, призначені для того, щоб закарбувати у свідомості людей батьківську любов і великодушність Бога. У всіх Своїх повчаннях Він бажав відкрити їм чудесну Істину про те, що ″так Бог полюбив світ, що дав [Свого] Єдинородного Сина, щоб кожен, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне″. Ісус бажає, щоб ми збагнули любов Отця. Він прагне привернути нас до Небесного Отця, вказуючи на Його батьківську турботу…

Ісус прийшов у наш світ, щоб у Власному житті проявити характер Бога. Він спростував неправдиві звинувачення сатани, показав усім Божу славу. Тільки живучи серед людей, Він міг відкрити милість, співчуття і любов Свого Небесного Отця. Тільки ділами доброти Він міг явити Божу благодать». – Сини та доньки Бога. – С.139.

б. Про що Ісус просив Отця наприкінці Свого земного служіння?

Від Івана 17:5: «А тепер Ти прослав Мене, Отче, в Себе [тією] славою, яку Я мав у Тебе ще перед тим, як світ постав».

«Христос не молиться за прояв слави людської природи, бо ця людська природа не існувала в Його передіснуванні. Він молиться Своєму Отцеві про славу, яку Він мав у Своїй єдності з Богом. Його молитва – це молитва Посередника; милість, про яку Він просить, – це прояв тієї Божественної слави, яку Він мав, коли був єдиним з Богом. Нехай завіса буде знята, говорить Він, і нехай засяє слава Моя, яку Я мав у Тебе перед тим, як світ постав». // Ознаки часу, 10 травня 1899 року.

«Цей світ – лише атом у величезних володіннях, котрими керує Бог. Однак цей маленький грішний світ – одна втрачена вівця – більш дорогоцінний у Його очах, ніж дев’яносто дев’ять, котрі не відбивалися від отари. Христос, улюблений Повелитель Небесних дворів, залишив Своє високе становище і славу, котру мав з Отцем, і зійшов, аби спасти один загублений світ. Задля цього Він залишив безгрішні Небесні світи, ті дев’яносто дев’ять, котрі любили Його, і прийшов на землю, щоби бути зраненим за наші гріхи та бути катованим за наші провини (Ісаї 53:5). Бог віддав Себе у Своєму Синові, щоб мати радість при наверненні загубленої вівці». – Наочні уроки Христа. – С.190, 191.

3. Що я можу зробити для досконалішого прославлення Христа?

4. ПІДГОТОВКА ПОСЛІДОВНИКІВ Ср, 3 вер.

а. Спілкуючись із Христом, до якого переконання дійшли учні щодо Його слів?

Від Івана 7:17: «Якщо хто хоче чинити Його волю, той пізнає вчення, чи воно від Бога, чи Я говорю від Себе»;

Від Івана 17:7: «Нині вони зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе».

Яким є наш обов’язок сьогодні?

«Люди, котрі прагнуть пізнати Істину і зрозуміти Божу волю, вірні світлу та ревні у виконанні своїх повсякденних обов’язків, безумовно, дізнаються про це вчення, бо будуть наставлені на всіляку Істину. Бог не обіцяє тим, котрі не шукають Істини і не мають жодного бажання пізнати її, що Він Своїм Провидінням неодмінно приведе їх до цього знання. Люди мають можливість гасити в собі вплив Божого Духа, право вибору залишене за ними. Їм надано свободу дій. Вони можуть бути покірними завдяки славі та милості нашого Викупителя, або ж вони можуть бути непокірними, але тоді їм доведеться відчути наслідки цього. Людина несе відповідальність за те, чи прийняла вона, чи відкинула священну і вічну Істину. Божий Дух постійно переконує, і кожен повинен вирішити – він за Істину чи проти». – Свідоцтва для церкви. – Т.3. – С.427, 428.

б. Що Ісус сказав Своєму Отцеві щодо віри апостолів?

Від Івана 17:8: «Адже слова, які Ти Мені дав, Я передав їм, і вони прийняли і справді зрозуміли, що Я вийшов від Тебе, повіривши, що Ти Мене послав».

Як ці слова стосуються нас сьогодні?

«[Від Івана 17:3, 8 цитується]. Ось робота, яка покладена на нас: бути представниками Христа, як Він у нашому світі був представником Отця. Ми повинні вивчати слова, які дані нам в повчаннях Христа… Ми живемо в прообразний День викуплення, і ми повинні не тільки упокорити наші серця перед Богом і сповідувати наші гріхи, але повинні, використовуючи весь свій талант викладання, прагнути наставляти тих, з ким ми стикаємося, і приводити їх за допомогою настанов і прикладу до пізнання Бога та Ісуса Христа, Котрого Він послав. – Християнське виховання. – С.157.

в. За кого Ісус молився в 17 розділі Євангелії від Івана?

Від Івана 17:9, 20: «9 Я за них благаю, – не за світ благаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої… 20 Та благаю не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово».

«[Христос] заступається за найбільш принижених і найбільш пригноблених, за найбільш страждаючих, випробуваних і спокушуваних людей». – Наше найвище покликання. – С.49.

4. За яких обставин Ісус востаннє молився зі Своїми учнями?

5. ХРИСТОС ПРОСЛАВЛЕНИЙ В УЧНЯХ Чт, 4 вер.

а. Як Ісус прославляється через Своїх учнів?

Від Івана 17:10, 11: «10 І все Моє – Твоє, а Твоє – Моє; і Я прославився в них. 11 Я більше не є у світі, а вони у світі; Я ж іду до Тебе! Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я – тих, кого Ти Мені дав, – щоби були одне, як і Ми».

Що необхідно для виконання цієї роботи?

«Христос бажає, щоб Небесний порядок і Небесна Божественна гармонія були відображені в Його церкві на Землі. Таким чином Він прославиться у Своєму народові. Через Його дітей Сонце Праведності сяятиме й освічуватиме своїм ясним промінням увесь світ… Церква, наділена праведністю Христа, є Його скарбницею, де зберігаються багатства Його милості й любові. Христос дивиться на Свій народ у його чистоті й досконалості як на нагороду за Своє приниження і бачить в ньому примноження Своєї слави. Адже Христос – це велике Джерело, з Якого випромінюється уся слава». – Бажання віків. – С.680.

«Тільки в єдності з Христом учні могли сподіватися на силу Святого Духа та співробітництво Небесних ангелів. За допомогою цих Божественних сил вони могли йти у світ єдиним фронтом, отримуючи перемоги в боротьбі, котру змушені були постійно провадити із силами темряви. Якщо вони продовжуватимуть працювати в єдності, Небесні вісники йтимуть перед ними, відкриваючи їм шлях; серця будуть приготовлені до прийняття Істини, і багато душ стануть надбанням Христа. Доки вони зберігатимуть єдність, Церква йтиме вперед ″прекрасна, як місяць, ясна, як сонце, грізна, наче військо під прапорами?″ (Пісні Пісень 6:10). Ніщо не зможе перешкодити її рухові вперед. Вона одержуватиме перемогу за перемогою, чудово виконуючи свою Божественну місію – сповіщати Євангелію світові». – Дії апостолів. – С.90, 91.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ Пт, 5 вер.

1. Яким чином особисте пізнання Христа може вплинути на мою долю?

2. Яким чином мій християнський досвід може бути використаний як знаряддя в руках Божих для викладання Істини іншим людям?

3. Що я можу зробити для досконалішого прославлення Христа?

4. За яких обставин Ісус востаннє молився зі Своїми учнями?

5. Поясніть причини Першого приходу Христа.