Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «А Ісус сказав: На суд Я прийшов у цей світ, щоб сліпі бачили, а зрячі щоб ставали сліпими!» (Від Івана 9:39).

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для церкви. – Т.3. – С.570-575.

«Історія з Йовом показала: страждання походять від сатани, а Бог у Своїй милості усуває їх». – Бажання віків. – С.471.

1. ХИБНЕ РОЗУМІННЯ Нд, 25 трав.

а. Яке запитання учні поставили Ісусові, коли побачили людину, сліпу від народження?

Від Івана 9:1, 2: «1 А коли Він ішов, то побачив чоловіка, сліпого від народження. 2 Його учні запитали Його, кажучи: Учителю, хто згрішив: він чи батьки його, що сліпим народився?».

б. Якого хибного уявлення щодо страждань та хвороб дотримувалися як юдеї, так і учні, і яку користь з цього отримував сатана?

Від Івана 9:34 (перша частина): «А вони йому у відповідь сказали: Ти весь у гріхах народився, і ти ще нас вчиш?..».

«Юдеї вірили, що гріх карається вже в цьому житті. Усяка хвороба вважалася карою за якийсь гріх чи самого страждальця, чи його батьків. І справді, страждання є результатом порушення Божого Закону, але ця Істина зазнала спотворення. Сатана, автор гріха та всіх його наслідків, переконав людину, що хвороба і смерть походять від Бога як Його деспотична кара за гріх. Тому людина, на долю якої випадало страждання або якесь велике нещастя, несла подвійний тягар, оскільки її вважали великим грішником.

Таким чином торувався шлях для відкинення Ісуса юдеями. Того, Хто ″поніс на Собі наші недуги, взяв на Себе наші страждання″, юдеї вважали, ″що Він покараний, побитий і принижений Богом″ (Ісаї 53:4), і тому вони від Нього своє обличчя відвернули». – Бажання віків. – С.471.

1. Яка думка існувала серед юдейських правителів стосовно хворих та тих, хто страждає?

2. НА БОЖУ СЛАВУ Пн, 26 трав.

а. Яка відповідь Ісуса пролила світло на страждання та гріх?

Від Івана 9:3-5: «3 Ісус відповів: Ні він не згрішив, ні його батьки, але щоб виявилися на ньому Божі діла. 4 Доки є день, потрібно, щоб ми робили діла Того, Хто Мене послав; надходить ніч, коли ніхто не зможе робити. 5 Поки Я є у світі, Я – Світло для світу!».

«Погляди юдеїв щодо зв’язку між гріхом та стражданнями поділяли й учні Христа. Виправляючи їхню помилку, Ісус не дав пояснення причини хвороби незрячого чоловіка, а вказав на результат. Через цю хворобу мали бути виявлені Божі діла. ″Поки Я є у світі, – зазначив Він, – Я – Світло для світу!″». – Бажання віків. – С.471.

б. Що Ісус зробив незабаром після цього, і як сліпий співпрацював з Ним?

Від Івана 9:6, 7: «6 Сказавши це, Він плюнув на землю, зробив грязиво зі слини й помазав ним очі сліпому, 7 і сказав йому: Піди вмийся в купальні Силоам! [Силоам] у перекладі означає ″посланий″. Отже, він пішов, умився і прийшов зрячим».

«Тоді, помазавши очі незрячого, Він послав його умитися в купальні Силоам, і до нього повернувся зір. У такий спосіб Ісус на практиці дав відповідь учням, як Він і завжди відповідав на запитання, поставлені Йому із цікавості. Від учнів не вимагалося дискутувати над питанням, хто згрішив або не згрішив; вони повинні були зрозуміти силу і милість Бога, що повернули зір сліпому. Було очевидним, що цілюща сила містилася не в глині і не в купальні, до якої юнака послали умитися. Ця сила була в Христі». – Там саме.

в. Опишіть різноманітну реакцію сусідів зціленого юнака і розкажіть про розмову, яка відбулася між ним та його сусідами.

Від Івана 9:8-12: «8 Сусіди ж і ті, котрі бачили його раніше, як він був жебраком, казали: Хіба це не той, хто сидів і жебрав? 9 Деякі говорили, що це він; інші говорили, що ні, але подібний до нього. Він [же] казав: Це я! 10 Тоді випитували в нього: Як тобі відкрилися очі? 11 Він відповів: Чоловік, Якого звуть Ісус, зробив грязиво й помазав мої очі та сказав мені: Іди в [купальню] Силоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів. 12 І запитали в нього: Де Він? Той каже: Я не знаю».

«Сусіди молодого чоловіка і ті, хто знав про його сліпоту, запитували: ″Хіба це не той, хто сидів і жебрав?″. Вони дивилися на нього скептично, адже після прозріння його обличчя змінилося і просвітліло; він виглядав цілком іншою людиною. Отож це запитання було у всіх на устах. Одні говорили: ″Це він″, а інші – ″Подібний до нього″. Але той, котрий отримав таке велике благословення, поклав край суперечкам словами: ″Це я″». – Там саме. – С.471, 472.

2. Хто і за допомогою чого насправді зцілив сліпого?

3. ПИТАННЯ ЗАГОСТРЮЄТЬСЯ Вт, 27 трав.

a. До кого юдейські правителі відвели сліпонародженого і чому? Якого дня він був зцілений?

Від Івана 9:13, 14: «13 [Тож] повели того, який був колись сліпий, до фарисеїв. 14 А того дня, коли Ісус зробив грязиво й відкрив йому очі, була субота».

б. Опишіть реакцію фарисеїв.

Від Івана 9:15, 16: «15 Знову запитували його фарисеї, як він прозрів. Він сказав їм: Грязиво поклав мені на очі, я вмився і бачу. 16 Деякі з фарисеїв говорили: Ця Людина не є від Бога, бо не дотримується суботи. Інші ж казали: Як може грішна людина робити такі чудеса? І виник між ними поділ».

«[Фарисеї] сподівалися представити Ісуса як грішника, а не як Месію. Вони не розуміли, що незрячого зцілив Той, Хто встановив суботу, а тому знав усі вимоги щодо неї. Фарисеї, виставляючи себе дуже ревними в дотриманні суботи, у той же час задумали здійснити вбивство». – Бажання віків. – С.472.

в. Кого фарисеї покликали засвідчити про зцілену людину?

Від Івана 9:18, 19: «18 Але юдеї не повірили в те, що він був сліпим і став зрячим, аж поки не покликали батьків того, хто прозрів, 19 і [не] запитали їх, говорячи: Чи це ваш син, про якого ви кажете, що народився сліпий? Як же він тепер бачить?».

«[Фарисеї] покликали його батьків і спитали їх: ″Чи це ваш син, про якого ви кажете, що народився сліпий?″.

Перед ними стояв чоловік, котрий стверджував, що був незрячим від народження і нині прозрів, але фарисеї воліли швидше зректися того, що самі бачили й чули, аніж визнати свою помилку. Таким сильним було упередження, такою спотвореною була праведність фарисеїв». – Там саме.

г. Яке застереження дане нам проти упередженої думки, яка є злом, що загрожує серйозними наслідками?

Притчі Соломона 18:13: «Хто дає відповідь, не вислухавши, той нерозумний і [обов’язково] осоромиться».

«Багато людей тлумачать почуте у світлі своїх уявлень, надаючи висловленій думці зовсім іншого значення, ніж мав на увазі той, хто говорив. Слух деяких людей фільтрують їхні власні упереджені погляди і думки, і вони розуміють усе так, як їм хотілося б, тобто як зручніше для здійснення їхніх цілей». – Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.695.

3. Чому сусіди сліпого збентежилися?

4. ЗІТКНУВШИСЬ З ПОГРОЗАМИ Ср, 28 трав.

а. Як фарисеї намагалися залякати батьків незрячої людини, і як вони відреагували?

Від Івана 9:20, 21: «20 У відповідь його батьки сказали [їм]: Знаємо, що він – наш син і що народився сліпий, 21 а чому тепер бачить, – не знаємо, або хто відкрив йому очі, – ми не знаємо. Він дорослий, його й запитайте; нехай говорить сам за себе!».

Чому вони дали ухильну відповідь?

Від Івана 9:22, 23: «22 Таке сказали його батьки, оскільки боялися юдеїв; а юдеї вже змовилися, що коли хто визнає його за Христа, то буде відлучений він від синагоги. 23 Ось чому його батьки сказали: Він дорослий, тож запитайте його самого».

«У фарисеїв залишалася єдина надія – залякати батьків цього чоловіка. Вони з удаваною щирістю спитали їх: ″Як же він тепер бачить?″. Батьки боялися за себе, тому що було оголошено: кожний, хто визнаватиме Ісуса Христом, буде відлучений від синагоги, тобто позбавлений права відвідувати синагогу протягом тридцяти днів. У цей період не можна було ані обрізувати дитину, ані оплакувати померлого в домі винуватого. Таке покарання вважалося великим лихом, і якщо воно не призводило до каяття, то наступне покарання було ще тяжчим. Велике чудо, милосердно учинене для їхнього сина, переконало батьків у Істині, однак вони відповіли: ″Знаємо, що він – наш син і що народився сліпий, а чому тепер бачить, – не знаємо, або хто відкрив йому очі, – ми не знаємо. Він дорослий, його й запитайте; нехай говорить сам за себе!″. Таким чином батьки переклали всю відповідальність на свого сина, бо не наважилися визнати Христа». – Бажання віків. – С.472, 473.

б. Про що ми повинні пам’ятати, коли нас залякують погрозами?

Псалом 118:6: «Господь зі мною – я не боюсь [нікого], що може зробити мені людина?».

«Будьте непохитними і ніколи не робіть неправильних вчинків, щоб не виявитися боягузом. Навіть найменшою мірою не дозволяйте ні глузуванням, ні погрозам, ні знущальним зауваженням спонукати вас піти проти своєї совісті». – Основи християнського виховання. – С.93.

«Справжньому християнському характеру властива цілеспрямованість, непохитна воля і рішучість, яку не в змозі зламати або підкорити ні земна влада, ні влада пекла. Людина, яку приваблюють світські почесті, яка болісно реагує на погрози і небайдужа до спокус, зовсім несподівано для себе самої буде переможена хитрощами сатани». – Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.543, 544.

«Ми зіткнемося з найзапеклішим опором з боку адвентистів, які чинять опір Божому Законові. Але, подібно до будівельників єрусалимських стін, ми не повинні допускати, щоб псевдочутки, чи вісники, які бажають вступити з нами в суперечку, чи погрози, чи хибні публікації, чи будь-які інші хитрощі сатани відволікали нас від нашої справи». – Там саме. – Т.3. – С.574.

4. З якою ситуацією зіткнувся юнак після зцілення?

5. ІСТОРІЯ ПОВТОРЮЄТЬСЯ Чт, 29 трав.

а. Опишіть, з чим зіткнуться люди, які дотримуються Божих Заповідей, і як ми повинні на це реагувати.

Об’явлення 12:17: «Тож змій розлютився на жінку і пішов воювати з рештою її нащадків, які зберігають Божі заповіді й мають свідчення Ісуса»;

Дії 4:18-20: «18 І, покликавши їх, наказали зовсім не говорити і не навчати в Ім’я Ісуса. 19 А Петро та Іван у відповідь сказали їм: Розсудіть, чи справедливо перед Богом більше слухати вас, аніж Бога? 20 Адже ми не можемо не розповідати про те, що бачили і чули!».

«У міру того як боротьба охоплюватиме все нові території, а увага людей буде звернена до зневаженого Божого Закону, сатана активізує свою діяльність. Сила, з якою буде проповідувана вістка, викличе лють в тих, хто опираються їй. Духовенство докладатиме майже нелюдських зусиль, аби приховати від пастви світло. Усіма засобами воно намагатиметься відвернути увагу людей від цих життєво важливих питань. Церква спиратиметься на міцну руку державної влади, і в цій справі католики й протестанти об’єднаються. Коли рух запровадження обов’язкового святкування неділі ставатиме все сміливішим і рішучішим, то проти тих, хто дотримується Божих заповідей, буде застосована сила закону, їм будуть погрожувати штрафами і тюремним ув’язненням; декому запропонують впливові посади; всілякі нагороди та привілеї, щоб змусити їх відректися від своєї віри. Але їх непохитною відповіддю буде: ″Доведіть на підставі Божого Слова, в чому полягає наша помилка″. Цю саму вимогу висунув у свій час Лютер, коли знаходився у подібних обставинах. Ті, кого видадуть на суд, стануть на захист Істини, і дехто з їхніх слухачів приймуть рішення дотримуватися всіх Божих Заповідей. У такий спосіб світло засяє для тисяч людей, які за інших умов ніколи нічого не дізналися б про ці істини». – Велика боротьба. – С.607.

б. Про що ми завжди повинні пам’ятати, стикаючись з протидією?

Від Івана 9:39: «А Ісус сказав: На суд Я прийшов у цей світ, щоб сліпі бачили, а зрячі щоб ставали сліпими!»;

Дії 4:33: «Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на них усіх»;

Від Матвія 10:28: «Не бійтеся тих, хто вбиває тіло, душі ж убити не можуть; бійтеся більше того, хто може і душу, і тіло погубити в геєні».

«[Апостолів] неможливо було зупинити або залякати погрозами». – Дії апостолів. – С.48.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ Пт, 30 трав.

1. Яка думка існувала серед юдейських правителів стосовно хворих та тих, хто страждає?

2. Хто і за допомогою чого насправді зцілив сліпого?

3. Чому сусіди сліпого збентежилися?

4. З якою ситуацією зіткнувся юнак після свого зцілення?

5. Як мені уникнути пастки, в яку потрапили батьки юнака?