Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Я – Пастир добрий! Пастир добрий кладе Свою душу за овець» (Від Івана 10:11).

Додаткові матеріали для вивчення: Бажання віків. – С.476-484.

«Христос – і Пастир, і Двері. Він уходить Самим Собою – принісши Себе в Жертву, Він став Пастирем для овець». – Бажання віків. – С.478.

1. ЗЛОДІЙ І ПАСТИР Нд, 8 черв.

а. Як Ісус показав різницю між злодієм і пастирем? Який духовний урок Він проілюстрував?

Від Івана 10:1, 2: «Знову й знову запевняю вас: хто не входить до овечої кошари дверима, але перелазить в іншому місці, той злодій і розбійник, 2 а хто входить дверима, той пастир овець».

«Христос застосував ці пророцтва [які стосуються пастирської місії Месії, що описана в Ісаї 40:9-11; Псалом 23:1 та Єзекіїля 34:23, 16, 25, 28] до Себе і показав різницю між характером Своїм та керівників Ізраїлю. Фарисеї щойно прогнали одного з кошари, бо він наважився свідчити про силу Христа. Вони відкинули душу, котру справжній Пастир привертав до Себе. Цим керівники Ізраїлю продемонстрували, що не розуміють дорученої їм праці та не гідні виявленого довір’я – бути пастирями отари. Тепер Ісус показав контраст між ними і добрим Пастирем, указав на Себе як на справжнього охоронця Господньої отари». – Бажання віків. – С.477.

«Христос любить нас, тому що ми безпорадні та залежні». – Проповіді та бесіди. – Т.1. – С.248.

б. Які стосунки існують між вівцями та їхнім пастирем?

Від Івана 10:3, 4: «3 Йому воротар відчиняє, і вівці слухаються його голосу; він кличе своїх овець по імені й виводить їх. 4 Коли він усіх своїх [овець] веде, то йде перед ними, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос».

Як вчинять вівці перед чужинцем?

Від Івана 10:5: «За чужим же вони не підуть, а втікатимуть від нього, бо не знають чужого голосу!».

1. Поясніть різницю у поведінці пастиря та злодія.

2. ДВЕРІ В КОШАРУ Пн, 9 черв.

а. Як Ісус показав Свою протилежність фарисеям?

Від Івана 10:7-10: «7 Тоді ще сказав [їм] Ісус: Знову й знову запевняю вас, що Я – двері для овець. 8 Всі, котрі приходили переді Мною, були злодії та розбійники, але вівці не слухали їх. 9 Я – двері! Якщо хто Мною ввійде, то буде спасенний; він увійде і вийде, і знайде пасовисько. 10 Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити і погубити. Я ж прийшов, щоб ви мали життя і щоб над міру мали».

«Христос – Двері до Божої кошари. Цими дверима з найдавніших часів входили всі Його діти. В Ісусі, на Котрого вказували прообрази, Котрий був завуальований у символах, відкритий через пророків та об’явився у всій повноті в даних Його учням повчаннях і вчинених для людських синів чудесах, вони бачать Божого Агнця, ″що на Себе бере гріх світу″ (Від Івана 1:29). І через Нього вони входять до кошари Божої благодаті. Багато хто з людей пропонував світові інші об’єкти для поклоніння; винаходилися церемонії та релігійні системи, завдяки яким люди сподівалися отримати виправдання та мир з Богом і таким чином увійти до Божої кошари. Але єдині Двері – Христос. Тому всі, хто ставить на місце Христа щось інше або намагається увійти до кошари якимось іншим шляхом, – це злодії і розбійники.

Фарисеї не входили Дверима. Вони закрадалися до кошари іншим шляхом – не через Христа – і не виконували праці вірного пастиря. Священники і старійшини, книжники і фарисеї знищували квітучі пасовища і забруднювали джерела живої води. Натхненне Слово так змальовує цих псевдопастирів: ″Ви слабких [в отарі] не зміцнюєте, і хворих ви не лікуєте, – ви скалічених не перев’язуєте, заблудлих не повертаєте... Ви владарюєте над ними з примусом і жорстокістю″ (Єзекіїля 34:4)». – Бажання віків. – С.477, 478.

б. Чим справжній пастир відрізняється від наймита?

Від Івана 10:11-13: «11 Я – Пастир добрий! Пастир добрий кладе Свою душу за овець. 12 Наймит же і той, хто не є пастирем, якому вівці не належать, коли бачить наближення вовка, кидає овець і втікає, а вовк хапає і розполохує [овець]; 13 [наймит утікає], адже він – наймит і про овець не дбає».

«Існує необхідність не просто в людях, які можуть проповідувати, але в працівниках, котрі мають особисте знання таємниці благочестя і здатні відповісти на найнагальніші потреби людей, у трудівниках, які усвідомлюють важливість свого становища як слуг Ісуса і з радістю приймуть хрест, нести який їх навчив Христос.

Надзвичайно важливо, щоб пастор багато спілкувався зі своїм народом, набуваючи таким чином необхідних знань щодо різних особливостей людського характеру. Він повинен вивчати роботу розуму, щоб мати можливість пристосовувати своє повчання до рівня інтелекту своїх слухачів. Таким чином служитель навчиться тієї великої любові, якою наділяються лише ті, хто добре знайомий із природою та потребами людини». – Служителі Євангелії. – С.191.

2. Який ще символ використав Ісус для того, щоб представити Себе?

3. ЗРАЗОК ДОБРОГО ПАСТИРЯ Вт, 10 черв.

а. Яку ще рису доброго пастиря виявив Ісус?

Від Івана 10:14, 15: «14 Я – Пастир добрий. І Я знаю Своїх, і Мої знають Мене; 15 як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця, і кладу Свою душу за овець».

«Як земний пастух знає своїх овець, так і Божественний Пастир знає Свою отару, розсіяну по всьому світові. ″Ви – Моя отара, вівці Мого пасовиська, – ви люди, а Я – ваш Бог, – говорить Владика Господь″. Ісус сказав: ″Не бійся, бо Я тебе викупив, назвавши тебе на ім’я, – ти Мій!″, ″Я записав тебе на долонях″ (Єзекіїля 34:31; Исаї 43:1; 49:16).

Ісус знає кожного з нас особисто і співчуває нашим немочам. Він пам’ятає усі імена. Знає навіть наш дім та ім’я кожного його мешканця. Часом Він наказує Своїм слугам піти до певного міста, на таку-то вулицю, до такого-то дому, щоб знайти там одну з Його овечок.

Ісус настільки добре знає кожну душу, ніби тільки за неї єдину Він помер. Страждання кожної душі зворушує Його серце. Благання про допомогу досягає Його вух. Він прийшов, щоб усіх людей пригорнути до Себе, і запрошує кожного: ″Іди за Мною!″, а Його Дух впливає на людські серця, спонукаючи навернутися до Нього. Однак багато людей відмовляються прийти. Ісус пам’ятає і про таких. Але Він знає і тих, котрі з радістю приймають Його поклик і готові довіритися Його пастирській опіці. Христос говорить: ″Мої вівці слухаються Мого голосу, і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною″. Він піклується про кожну вівцю зокрема, ніби, крім неї, немає більше нікого на землі». – Бажання віків. – С.479, 480.

б. Про яких ще інших овець дбав Ісус?

Від Івана 10:16: «Я маю й інших овець, які не з цієї кошари, тож Мені треба і їх привести; вони почують Мій голос, і буде одна отара й один Пастир».

«Ісус думав про ті душі, котрі розсіяні по всій землі, кого ведуть за собою псевдопастирі. Ті, кого Він бажав зібрати як овець Своєї кошари, перебувають серед вовків. І Він сказав: ″Я маю й інших овець, які не з цієї кошари, тож Мені треба і їх привести; вони почують Мій голос, і буде одна отара й один Пастир″ (Від Івана 10:16)». – Там саме. – С.483.

«У Бога є дорогоцінні перлини в усіх церквах, і нам слід не радикально викривати псевдорелігійний світ, а в смиренності та любові представляти всім Істину такою, якою вона є в Ісусі. Нехай люди бачать благочестя і відданість, нехай бачать характер, подібний до характеру Христа, і вони будуть залучені до Істини». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.4. – С.1184.

3. Як справжні пастирі поводяться зі своїми вівцями?

4. БОЖЕСТВЕННА СИЛА Ср, 11 черв.

а. Якою Божественною силою володів Ісус згідно з Його словами?

Від Івана 10:17, 18: «17 Саме тому любить Мене Отець, що Я кладу Свою душу, аби знову прийняти її. 18 Ніхто не бере її від Мене, але Я Сам віддаю її. Владу маю її віддати, і владу маю знову її прийняти; цю заповідь Я одержав від Мого Отця».

«″Саме тому любить Мене Отець, що Я кладу Свою душу, аби знову прийняти її″. Це означає: Мій Отець так полюбив вас, що любить Мене ще сильніше за те, що Я віддав життя задля вашого викуплення. Віддаючи за вас Своє життя та приймаючи на Себе ваші немочі й гріхи, Я зробився вашим Заступником і Поручителем, а тому стаю ще дорожчим для Отця.

″Я кладу Свою душу, аби знову прийняти її. Ніхто не бере її від Мене, але Я Сам віддаю її. Владу маю її віддати, і владу маю знову її прийняти; цю заповідь Я одержав від Мого Отця″. Як член людської родини Ісус був смертним, але як Бог Він був Джерелом життя для світу. Спаситель міг протистати смерті та відмовитися підкоритися їй, але Він добровільно віддав Своє життя, щоб явити життя і безсмертя. Він поніс гріх світу, прийняв його прокляття, віддав Своє життя у жертву, щоб люди не загинули назавжди. ″Але ж Він поніс на Собі наші недуги, взяв на Себе наші страждання, тоді як ми вважали, що Він покараний, побитий і принижений Богом. Він же був зранений за наші гріхи, був катований за наші провини. Завдяки перенесеному Ним стражданню, нам подаровано мир, – Його ранами ми оздоровлені! Всі ми заблукали й розбрелися, як вівці, – кожний з нас пішов власною дорогою, та Господь поклав на Нього гріхи всіх нас″ (Ісаї 53:4-6)». – Бажання віків. – С.483, 484.

б. Що спонукає людей йти за Христом?

Від Івана 10:27: «[Як Я вам сказав]. Мої вівці слухаються Мого голосу, і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною»;

1 Івана 4:10, 19: «10 Любов не в тому, що ми полюбили Бога, а в тому, що Він полюбив нас і послав Свого Сина як примирення за наші гріхи… 19 Ми любимо [Його], бо Він перший полюбив нас».

«Не страх перед покаранням і не сподівання вічної нагороди спонукують учнів Христа іти за Ним. Вони споглядають неперевершену любов Христа, явлену під час Його земної мандрівки, починаючи від Вифлеємських ясел до Голгофського хреста. Його погляд притягує, заспокоює і підкоряє душі. У серцях тих, котрі дивляться на Христа, пробуджується любов. Вони чують Його голос і йдуть за Ним». – Там саме. – С.480.

«Ми роздумуємо про Його земне життя, про Його жертву за нас, про Його служіння на Небі як нашого Заступника, про оселі, котрі Він готує для тих, які люблять Його, і можемо тільки вигукнути: ″О, висота й глибина любові Христа!″». – Дії апостолів. – С.334.

4. Чому вівці йдуть за пастирем, а не за чужинцем?

5. ЗАПЕВНЕННЯ У СПАСІННІ Чт, 12 черв.

а. Яке запевнення дає Ісус Своїм вівцям?

Від Івана 10:28, 29: «28 І Я даю їм вічне життя, і вони не загинуть повік, і ніхто не забере їх з Моїх рук. 29 Мій Отець, Який дав їх Мені, є більший від усіх, і ніхто не може забрати [їх] з руки [Мого] Отця».

«Хоча Христос вознісся на Небеса, став перед Богом і розділив з Ним престол Всесвіту, Він залишився таким же співчутливим до нас. Його ніжне, любляче серце і сьогодні відкрите для будь-якого людського горя. І нині пробита на Голгофі рука простягнута, щоб ще рясніше благословляти Свій народ у світі. ″І вони не загинуть повік, і ніхто не забере їх з Моїх рук″. Душа, котра віддає себе Христові, дорожча в Його очах за увесь світ. Спаситель переніс би муки Голгофи і задля однієї людини, щоб спасти її для Свого Царства. Він ніколи не покине душі, за яку помер. Христос охоронятиме Своїх послідовників доти, доки вони самі не залишать Його». – Бажання віків. – С.480-483.

б. На чому ґрунтується наша духовна безпека та впевненість у спасінні?

До римлян 8:31-39: «31 Що ж скажемо на це? Якщо Бог за нас, то хто проти нас? 32 Той, Хто Свого Сина не пощадив, а видав Його за нас усіх, то хіба разом з Ним не подарує нам і всього? 33 Хто буде звинувачувати Божих обранців? Бог – Той, Хто оправдує! 34 А хто судитиме? Ісус Христос, Який помер і воскрес, Який по правиці Бога, – Він і заступається за нас! 35 Хто нас відлучить від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? 36 Так, як написано: За Тебе вбивають нас щодня, нас вважають за овець, призначених на заріз. 37 Але в цьому всьому перемагаємо – завдяки Тому, Хто нас полюбив. 38 Адже я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, 39 ні висота, ні глибина, ні будь яке інше творіння не зможе нас відлучити від Божої любові, яка в Ісусі Христі, нашому Господі!».

«У Небесних дворах Христос заступається за Свою церкву – за тих, кого викупив Власною Кров’ю. Тисячоліття, віки не можуть послабити силу Його жертви примирення. Ні життя, ні смерть, ні висота, ні глибина не можуть відлучити нас від Божої любові, яка в Христі Ісусі, і не тому, що ми так міцно тримаємося за Нього, а тому, що Він так міцно тримає нас. Якби наше спасіння залежало від наших зусиль, ми не змогли б спастися, але воно залежить від Того, Хто стоїть за всіма обітницями. Може здаватися, що ми слабо тримаємося за Нього, але Він любить нас як старший Брат; і доки ми зберігаємо нашу єдність з Ним, ніхто не вирве нас із Його руки». – Дії апостолів. – С.552, 553.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ Пт, 13 черв.

1. Поясніть різницю у поведінці пастиря та злодія.

2. Який ще символ використав Ісус для того, щоб представити Себе?

3. Як справжні пастирі поводяться зі своїми вівцями?

4. Чому вівці йдуть за пастирем, а не за чужинцем?

5. Поясніть, як ми можемо знайти впевненість у спасінні.