Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Він не вчинив гріха, і не знайдено підступу в устах Його; коли Його лихословили, Він не лихословив; страждаючи, не погрожував, а передавав Тому, Хто судить справедливо. Він Сам Своїм тілом підняв наші гріхи на дерево, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; Його ранами ви оздоровлені» (1 Петра 2:22-24).

Додаткові матеріали для вивчення: Ранні твори. – С.172-175.

«Христос прийшов у цей світ не для того, щоб задовольняти пусту цікавість. Його мета – зціляти розбиті серця. Якби зараз Він міг Своїм словом зцілити рани душі, яка страждала від гріха, то не змовчав би. Ісус не мав чого сказати тим, хто топтав Істину нечестивими ногами». – Бажання віків. – С.730.

1. НАМАГАННЯ УНИКНУТИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Нд, 19 жовт.

а. Що зробив Пилат, намагаючись уникнути відповідальності за засудження Христа?

Від Луки 23:5-7: «5 Та вони ще наполегливіше твердили, запевняючи, що Він підбурює народ, навчає по всій Юдеї, починаючи з Галилеї і аж сюди. 6 Пилат, почувши це, запитав, чи Він галилеєць. 7 Переконавшись, що Він з підвладних Ірода, відіслав Його до Ірода, який тими днями перебував у Єрусалимі».

«[Священники і старійшини] голосно звинувачували Пилата і погрожували йому вищим римським судом. Вони докоряли йому, що він відмовляється засудити Ісуса, Котрий, як вони стверджували, постав проти кесаря…

Цієї хвилини Пилат не думав засуджувати Ісуса. Він знав: юдеї оскаржували Його через ненависть та упередження. Римський губернатор знав свої обов’язки. Справедливість вимагала, щоб Христос був негайно звільнений. Але Пилат боявся обурення народу. Якщо він відмовиться віддати Ісуса до їхніх рук, почнеться заворушення, а цього він боявся найбільше. Коли Пилат почув, що Христос походить із Галілеї, то вирішив послати Його до Ірода, правителя цієї провінції, який тоді перебував у Єрусалимі. Таким чином Пилат вирішив перекласти всю відповідальність із себе на Ірода. Він також вбачав у цьому чудову нагоду поновити стосунки після однієї давньої суперечки між ним та Іродом. Так і сталося: після суду над Спасителем вони знову заприятелювали». – Бажання віків. – С.727, 728.

1. Чого я можу навчитися з рішення Христа мовчати перед Іродом?

2. ЗУСТРІЧ З ІРОДОМ Пн, 20 жовт.

а. Що відчував Ірод під час зустрічі з Ісусом, і про що він подумав, коли побачив Його?

Від Луки 23:8: «Ірод, побачивши Ісуса, дуже зрадів; давно бажав Його бачити, бо чув [багато] про Нього і сподівався побачити від Нього якусь ознаку».

«Це той Ірод, руки якого були заплямовані кров’ю Івана Хрестителя. Коли Ірод уперше почув про Ісуса, то, охоплений жахом, сказав: ″Той Іван, якому я відтяв голову, це він воскреснув!″, ″Тому чудеса діють у ньому″ (Від Марка 6:16; Від Матвія 14:2). І все ж Ірод бажав побачити Ісуса. Тепер з’явилася нагода врятувати життя цього Пророка, і цар сподівався, що таким чином назавжди зітре зі своєї пам’яті спогади про закривавлену голову, принесену йому на блюді. Він також прагнув задовольнити свою цікавість і сподівався: якщо Христові пообіцяти звільнення, то Він зробить усе, що від Нього вимагатимуть.

Велика група священників і старійшин супроводжувала Христа до Ірода. І коли Спасителя ввели до залу, ці сановники почали збуджено висувати свої звинувачення проти Нього. Але Ірод звертав мало уваги на їхні оскарження. Він наказав їм замовкнути, бажаючи поставити кілька запитань Христові. Ірод звелів розв’язати Христа і докорив Його ворогам за грубе ставлення до невільника. Співчутливо дивлячись на спокійне обличчя Спасителя світу, він читав на ньому тільки мудрість і чистоту. Ірод, як і Пилат, був переконаний, що Христос оскаржений через злобу і заздрість». – Бажання віків. – С.728, 729.

б. Як розпочалася розмова Ірода з Ісусом?

Від Луки 23:9 (перша частина), 10: «9 Ставив Йому багато запитань… 10 Первосвященики та книжники стояли, завзято обвинувачуючи Його».

«Ірод поставив Христові чимало запитань, але Спаситель мовчав. За наказом царя були приведені старці й каліки; Христові була надана можливість зробити чудо і тим самим засвідчити, що Він є Той, за Кого Себе видає. ″Кажуть, Ти можеш зціляти хворих, – сказав Ірод. – Я хочу переконатися, що Ти заслуговуєш цієї слави″. Але Ісус не відповів, а Ірод продовжував наполягати: ″Якщо Ти можеш робити чудеса для інших, то зроби тепер для Свого власного добра″. І знову він звелів: ″Покажи нам ознаку, яка свідчила б, що Ти маєш силу, котру приписують Тобі″». – Бажання віків. – С.729.

2. За яких обставин я, подібно до Ірода, ризикую виявити нетерпіння?

3. ДОПИТ, ЗВИНУВАЧЕННЯ, ЖОРСТОКЕ СТАВЛЕННЯ Вт, 21 жовт.

а. Опишіть ставлення Христа до людей, які допитували його, і поясніть причини такого ставлення.

Від Луки 23:9 (остання частина): «…але Він нічого йому не відповідав»;

1 Петра 2:22-24: «22 Він не вчинив гріха, і не знайдено підступу в устах Його; 23 коли Його лихословили, Він не лихословив; страждаючи, не погрожував, а передавав Тому, Хто судить справедливо. 24 Він Сам Своїм тілом підняв наші гріхи на дерево, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; Його ранами ви оздоровлені».

«Христос, здавалося, нічого не чув і не бачив. Божий Син прийняв на Себе людську природу. Він повинен діяти так, як діяла б звичайна людина в подібному становищі. Тому Він не зробить чуда, щоб урятувати Себе від болю і принижень, яких зазнала б кожна людина в подібних обставинах…

Сумління Ірода було вже не таким чутливим, як тоді, коли він тремтів від жаху, почувши прохання Іродіади принести їй голову Івана Хрестителя… Тепер Ірод почав погрожувати Ісусові, повторюючи, що має владу звільнити або засудити Його. Але Ісус не реагував на його погрози.

Мовчання Ісуса розлютило Ірода. Він розцінював це як повну байдужість до його влади. Для марнославного, пихатого царя відвертий докір був би менш образливим, аніж подібна зневага. І знову, сповнений люті, він почав погрожувати Ісусові, Який стояв мовчки, не рухаючись.

Христос прийшов у цей світ не для того, щоб задовольняти пусту цікавість. Його мета – зціляти розбиті серця. Якби зараз Він міг Своїм словом зцілити рани душі, яка страждала від гріха, то не змовчав би. Ісус не мав чого сказати тим, хто топтав Істину нечестивими ногами». – Бажання віків. – С.729, 730.

б. Чого ми можемо навчитися з прикладу Христа у цьому випадку?

Притчі Соломона 26:4: «Не відповідай нерозумному на його безглуздя, аби тобі не стати таким як він».

«Христос міг сказати Іродові такі слова, які приголомшили б цього жорстокого царя. Він міг би налякати його і примусити тремтіти, відкривши всі вчинені ним беззаконня та майбутню відплату. Але мовчання Христа стало для Ірода найсуворішим докором. Ірод відкинув Істину, проголошену найбільшим із пророків, а тому Володар Всесвіту вже не мав що йому сказати. Завжди сповнений співчуття до людського горя, Спаситель залишався глухим до наказів Ірода. Очі, які завжди виражали жаль, прощення й любов до грішника, котрий кається, жодного разу навіть не зупинилися на обличчі Ірода. Уста, які проголошували найвеличніші істини і найніжнішими словами зверталися до найбільш пропащих, не промовили жодного слова зарозумілому цареві, який не відчував потреби в Спасителі». – Бажання віків. – С.730.

3. Як споглядання страждань Ісуса заради мене впливає на мою поведінку?

4. ІРОД ЖОРСТОКО СТАВИТЬСЯ ДО ХРИСТА Пн, 22 жовт.

а. Як відреагував Ірод, коли усвідомив, що не може залякати Ісуса?

Від Луки 23:11 (перша частина): «Ірод зі своїми воїнами, принизивши та висміявши Його, одягнув у світлий одяг…».

«Обличчя Ірода потемніло від люті. Повернувшись до натовпу, він гнівно звинуватив Ісуса в обмані. Потім, звертаючись до Нього, сказав: ″Якщо Ти не даси доказів, що Ти є Той, за Кого Себе видаєш, то я віддам Тебе до рук воїнів і народу. Може, вони змусять Тебе заговорити. Якщо Ти обманщик, то заслуговуєш на смерть від їхніх рук; якщо Ти – Син Божий, врятуй Себе, учинивши чудо″.

Як тільки прозвучали ці слова, юрба відразу накинулася на Христа. Люди, немов люті звірі, шматували свою здобич. Ісуса тягли в різні боки, і навіть Ірод приєднався до цієї голоти, бажаючи ще більше принизити Божого Сина. Якби не втрутилися римські воїни та не змусили оскаженілий натовп відступити, Спасителя розірвали б на шматки.

″Ірод зі своїми воїнами, принизивши та висміявши Його, одягнув у світлий одяг і відіслав Його до Пилата″. У цьому знущанні брали участь і римські солдати. Усе, на що тільки були здатні ці жорстокі воїни, заохочувані Іродом і юдейськими керівниками, довелося витерпіти Спасителеві. Проте Він не втратив Свого Божественного терпіння». – Бажання віків. – С.730, 731.

б. Чому Ірод відіслав Ісуса назад до Пилата?

Від Луки 23:11 (остання частина): «…і відіслав Його до Пилата».

«Гонителі Христа намагалися судити про Нього по собі; вони виставляли Його настільки ж порочним, наскільки були самі. Але за всім тим, що відбувалося, проглядала інша картина, яку вони побачать колись у всій її славі. Серед натовпу були й такі, які тремтіли в присутності Христа. Коли темний натовп глузливо кланявся Йому, деякі люди, котрі збиралися вчинити так само, раптом, перелякані й мовчазні, відступали назад. Що ж стосується Ірода, то він власноруч підписав собі вирок. Останні промені благодаті ще падали на його обтяжене гріхами серце. Він відчував, що Ісус не був звичайною людиною, бо через Його людську природу пробивалася Божественність. Саме тоді, коли Христа оточували глузії, перелюбники і злочинці, Іродові здавалося, що він бачить Бога на Своєму престолі.

Хоч Ірод був жорстоким правителем, він, однак, не наважився винести вирок Христові. Бажаючи уникнути цієї страшної відповідальності, він відіслав Ісуса назад до римського суду». – Бажання віків. – С.731.

4. Опишіть страждання Ісуса в палаці Ірода.

5. ЯК АГНЕЦЬ ВЕДЕНИЙ НА ЗАКОЛЕННЯ Чт, 23 жовт.

а. У якому стані перебуває людина, відокремлена від Бога?

Ісаї 53:6 (перша частина): «Всі ми заблукали й розбрелися, як вівці, – кожний з нас пішов власною дорогою…».

«Гріх став наукою, а порок був освячений як частина релігії. Бунтівничий дух пустив своє коріння глибоко в серце кожного; ворожість людини проти Неба не знала меж. Всесвіт наочно переконався, що без Бога людство не зможе піднятися з болота гріха». – Бажання віків. – С.37.

б. Яким чином Бог проклав дорогу для нашого відновлення?

Ісаї 53:5, 6, 11: «5 Він же був зранений за наші гріхи, був катований за наші провини. Завдяки перенесеному Ним стражданню, нам подаровано мир, – Його ранами ми оздоровлені! 6 Всі ми заблукали й розбрелися, як вівці, – кожний з нас пішов власною дорогою, та [Господь] поклав на Нього гріхи всіх нас… 11 Після Своїх страждань Він побачить [хороші плоди], і буде задоволений. Пізнавши Мого праведного Слугу, багато людей будуть виправдані, адже їхні гріхи Він понесе на Собі».

«Велич Неба не догоджав Самому Собі. Що б Він не робив, Він завжди мав на меті спасіння людини. У Його присутності викривався егоїзм у всіх його проявах. Він прийняв на себе нашу природу, щоб постраждати замість нас і принести Свою душу в жертву за гріх. Він був уражений і принижений Богом, щоб спасти людину від покарання, на яке вона заслуговувала за порушення Божого Закону. Світлом, що випромінюється з хреста, Христос прагнув привернути всіх людей до Себе. Його людське серце розривалося від жалю, коли Він думав про грішне людство. Він розкрив Свої обійми, щоб пригорнути всіх людей, і запросив кожного прийти до Нього. Його земне життя було сповнене нескінченним самозреченням і смиренням». – Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.418.

«З Христом повелися так, як цього заслужили ми, щоб з нами поводилися так, як заслужив того Він. Христос був осуджений за наші гріхи, в яких не мав жодної частки, щоб ми могли бути виправдані Його праведністю, до якої ми непричетні; Він прийняв нашу смерть, щоб ми прийняли Його життя». – Бажання віків. – С.25.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ Пт, 24 жовт.

1. Чого я можу навчитися з рішення Христа мовчати перед Іродом?

2. За яких обставин я, подібно до Ірода, ризикую виявити нетерпіння?

3. Як споглядання страждань Ісуса заради мене впливає на мою поведінку?

4. Опишіть страждання Ісуса в палаці Ірода.

5. Підсумуйте 53 розділ книги Ісаї.