Щоденні біблійні уроки

«Тому, святі брати, учасники небесного покликання, роздумуйте про Апостола й Первосвященика нашого віровизнання – Ісуса» (До євреїв 3:1).

«Пізнавайте Христа. Пізнавайте Його характер, рису за рисою. Він є нашим Прикладом, Котрий ми повинні наслідувати в своєму житті та розвитку характеру, інакше ми не зможемо представляти Ісуса, а представимо світові фальшиву копію. Не наслідуйте жодної людини, тому що люди недосконалі у своїх звичках, мові, манерах та характері. Я представляю вам Людину Ісуса Христа. Ви повинні особисто познайомитися з Ним як зі своїм Спасителем, перш ніж ви побачите в Ньому Зразок і Приклад для наслідування». – Вибрані вісті. – Кн.3. – С.170.

Додаткові матеріали для вивчення: Вибрані вісті. – Кн.1. – С.340-344.

Неділя 14 січня

1.  БІЛЬШИЙ ЗА МОЙСЕЯ

а. У якому розумінні Христос більший за Мойсея?

До євреїв 3:1-6: «1 Тому, святі брати, учасники небесного покликання, роздумуйте про Апостола й Первосвященика нашого віровизнання – Ісуса, 2 Який вірний Тому, Хто поставив Його, як і Мойсей, у всьому Його домі. 3 Тому що Він настільки гідний більшої слави, ніж Мойсей, наскільки більшу честь має будівничий, ніж дім. 4 Адже кожний дім хтось будує, а Той, Хто збудував усе, є Бог. 5 Отже, Мойсей був вірний у всьому його домі, як слуга – для засвідчення того, що мало бути сказане, 6 а Христос – як Син у Своєму домі. Цим домом є ми, якщо [аж до кінця непохитно] збережемо відвагу та похвалу надії».

б. Коли нам слід присвятити своє життя Ісусові, нашому Спасителю?

До євреїв 3:7, 8 (перша частина): «7 Тому так промовляє Святий Дух: Сьогодні, коли почуєте Його голос, 8 не робіть закам’янілими ваші серця…».

«О, якби нині, поки ще є час, ти навернувся до Господа! Кожний твій вчинок робить тебе або кращим, або гіршим. Якщо твої дії спонукані сатаною, вони справлятимуть вплив, наслідки якого будуть згубними. Лише непорочні, чисті й святі люди увійдуть до Божого міста. ″Сьогодні, коли почуєте Його голос, не робіть закам’янілими ваші серця″, але наверніться до Господа, щоб дорога, якою ви прямуєте, не призвела вас до загибелі». – Християнська родина. – С.358.

«Христос готовий звільнити нас від гріха, але Він не примушує нас до цього насильно. Якщо, утверджуючись у гріхові, ми цілком схилилися на сторону зла й не бажаємо звільнитися і прийняти Божу благодать, що спасає, що тоді Він ще може зробити для нас? Ми самі губимо себе завзятим відкиданням Його любові. ″Ось тепер – час сприятливий! Ось тепер – день спасіння!″ (2 до коринтян 6:2). ″Сьогодні, коли почуєте Його голос, не робіть закам’янілими ваші серця″ (До євреїв 3:7, 8)». – Дорога до Христа. – С.34.

1. Якими повинні бути наші дії, коли Небесне світло осяює наші серця?

Понеділок 15 січня

2.  УРОКИ СТАРОДАВНЬОГО ІЗРАЇЛЮ

а. Як приклад стародавнього Ізраїлю виявив невір’я людей і яким неминучим був результат?

До євреїв 3:8-11: «8 Не робіть закам’янілими ваші серця, як ото було під час нарікання в день випробування в пустелі, 9 де [Мене] спокушували ваші батьки, випробовували [Мене] й бачили Мої вчинки 10 впродовж сорока років. Тому Я обурився на цей рід і сказав: Постійно вони блукають серцем, вони не пізнали Моїх доріг, – 11 тому Я поклявся у Своєму гніві, що вони не ввійдуть до Мого відпочинку!».

б. З огляду на цю реальність, який урочистий заклик звернений до нас, людей, котрі живуть у ці останні дні?

До євреїв 3:12, 13: «12 Бережіться, брати, щоби часом не було в когось з вас лукаве серце, повне невірства, щоб відступити від Живого Бога, 13 але потішайте себе щодня, доки ще ״сьогодні״ триває, щоб не закам’янів дехто з вас через підступність гріха».

«Не слід заохочувати невір’я. Господь проявляє Свою благодать і силу знову й знову, і це повинно навчити нас того, що завжди, за будь-яких обставин, корисно розвивати віру, говорити з вірою, діяти з вірою. Ми не повинні послаблювати наші серця і руки, дозволяючи підозрілим розумам своїми порадами посіяти в наших серцях насіння сумніву та недовіри [До євреїв 3:12 цитується].

Господь співпрацює з волею та діями людини. Привілей і обов’язок кожної людини – прийняти Бога і Його Слово, вірити в Ісуса як свого особистого Спасителя і з радістю одразу відповісти на Його милостиві запрошення. Вона повинна навчитися вірити і коритися Божественним настановам, що записані у Святому Письмі. Вона повинна заснувати свою віру не на почуттях, а на доказах і Божому Слові». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.7. – С.928.

«Чимало є таких, котрі, дивлячись на ізраїльтян, дивуються їхньому невір’ю і наріканням, вважаючи, що вони особисто не виявили б такої невдячності. Проте, коли їхня віра піддається випробуванню, навіть незначному, вони виявляють не більше довір’я і терпіння, аніж стародавній Ізраїль. У скрутних обставинах ці люди ремствують, виявляючи незадоволення процесом, до якого Бог вдається, аби очистити їх». – Патріархи і пророки. – С.293.

«Бог… дав Своєму народові випити гірку чашу, щоб очистити та вибілити його. Це гірке питво, і люди можуть зробити його ще більш гірким своїм ремствуванням, наріканням та невдоволенням. Однак ті, котрі приймають випробування подібним чином, повинні будуть випити ще один ковток із цієї чаші, оскільки перший не справив належного впливу на їхні серця. Якщо і другий ковток не призведе до змін на краще, то їм доведеться пити ще і ще, доки не буде позитивного результату, чи навпаки їхні серця залишаться нечистими… Цю гірку чашу можна підсолодити терпінням та молитвою, і тоді вона справлятиме належний вплив на серця тих, котрі приймають її таким чином, і Богові буде віддана слава та честь…

Якщо ми думаємо лише про свою користь, про те, як задовольнити себе, замість того щоб прагнути догодити Богові та просувати Його дорогоцінну, стражденну справу, цим ми зневажаємо Бога і нехтуємо святою справою, яку ми нібито любимо». – Ранні твори. – С.47.

2. Яким чином мені загрожує небезпека повторити гріх ізраїльтян?

Вівторок 16 січня

3.  УЧАСНИКИ БОЖЕСТВЕННОЇ ПРИРОДИ

а. Як ми можемо стати співучасниками Христа?

До євреїв 3:14, 15: «14 Тому що ми стали співучасниками Христа, якщо цей початковий стан твердо збережемо аж до кінця, 15 як сказано: Сьогодні, коли почуєте Його голос, не зробіть закам’янілими ваші серця, як було під час нарікання»;

2 Петра 1:4: «Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоби через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі».

«Ми повинні навчатися у Христа. Ми повинні знати, Ким Він є для тих, кого викупив. Ми повинні усвідомити, що через віру в Нього ми отримуємо привілей стати учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі. Тоді ми будемо очищені від усілякого гріха, від усіх вад характеру. Ми не повинні залишати в собі жодної гріховної схильності… [До ефесян 2:1-6 цитується]…

Коли ми долучаємося до Божественної природи, то успадковані та набуті схильності до зла зникають, ми стаємо живою силою для звершення добра. Постійно навчаючись у Божественного Вчителя, щодня долучаючись до Його природи, ми співпрацюємо з Богом, долаючи спокуси сатани. Працюючи разом із Богом, людина стає єдиною з Христом, як Христос єдиний з Отцем. Тоді ми перебуватимемо разом із Христом на Небесах. Розум буде сповнений миру та впевненості в Ісусі». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.7. – С.943.

б. Яким чином ізраїльтяни прогнівили Господа?

До євреїв 3:16: «Адже хто ті, які почули, але повстали? Хіба не всі ті, котрі вийшли з Єгипту з Мойсеєм?».

Яким був неминучий результат їхнього нарікання?

До євреїв 3:17: «На кого ж Він був обурений сорок років? Чи не на тих, які згрішили й чиї кості полягли в пустелі?».

«Народ, охоплений бунтом, кричав: ″Краще б ми повмирали... в цій пустелі!″ Тепер це бажання могло бути задоволеним. Господь об’явив: ″Що ви сказали до Мого слуху, Я так і зроблю вам. У цій пустелі поляжуть ваші тіла, в повній вашій кількості – [всі] що були пораховані від двадцяти років і вище, котрі нарікали на Мене... Дітей, про яких ви сказали, що вони стануть здобиччю [ворогів], то Я їх уведу [туди], і вони успадкують землю, якою ви знехтували...″ Подібно до того як розвідники звершували подорож 40 днів, так і Ізраїль мав блукати по пустелі ще 40 років». – Патріархи і пророки. – С.391.

в. Який гріх був основною причиною цього повстання?

До євреїв 3:18, 19: «18 Кому присягав, що не ввійдуть до Його відпочинку, як не тим, хто не послухався? 19 І ми бачимо, що вони не змогли увійти через своє невірство!».

«Божої волі не було на те, щоб Ізраїль мандрував пустелею сорок років; Він хотів одразу привести їх до Ханаанського краю і зробити святим, щасливим народом. Але ″вони не змогли увійти через своє невірство″ (До євреїв 3:19)». – Велика боротьба. – С.458.

3. Опишіть чудові результати долучення до Божественної природи.

Середа 17 січня

4.  ЗНАЙШОВШИ ВІДПОЧИНОК В ІСУСІ

а. З яким особливим закликом Ісус, наш Спаситель, звертається до нас і чого нам слід навчитися у Нього?

Від Матвія 11:28-30: «28 Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, – і Я заспокою вас! 29 Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, – і знайдете спокій своїм душам. 30 Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий».

«″Прийдіть до Мене″, – запрошує Він. Якими б не були твої тривоги і випробування, розкажи про них Господу. Він зміцнить твій дух. Тобі відкриється шлях до звільнення від труднощів і хвилювання. Чим глибше ти усвідомлюєш свою слабкість і безпорадність, тим більше зміцнишся Його силою. Чим важчі твої тягарі, тим щасливішим буде спокій, коли ти покладеш їх на Того, Хто несе усі тягарі. Відпочинок, який пропонує Христос, залежить від чітко визначених умов. Усі можуть їх виконати. Він відкриває, як можна знайти Його спокій». – Бажання віків. – С.329.

«Ніхто, окрім Бога, не може упокорити гордість людського серця. Ми не можемо спасти себе власними силами, і ми не можемо самостійно відродити себе. На Небесах ми не почуємо жодного гімну, який би звучав приблизно в наступних словах: ″Мені, який сам себе полюбив, сам себе омив і сам себе викупив, нехай буде слава, хвала та поклоніння!″ Тим часом, багато людей у цьому світі виконують подібний гімн. Вони не знають, що означає бути лагідними і покірними серцем, і не прагнуть такого пізнання, тому що обходяться без нього. Уся Євангелія полягає у пізнанні Христа, Його лагідності та покірності.

Що таке виправдання вірою? – Це є Божа сила, яка перетворює славу людини в ніщо і виконує за неї те, що вона не в змозі виконати сама». – Свідоцтва для проповідників. – С.456.

б. Яке ярмо Христос пропонує кожному з нас?

Від Матвія 11:29: «Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, – і знайдете спокій своїм душам».

«″Візьміть ярмо Моє на себе″, – говорить Ісус. Ярмо – це знаряддя служіння. В ярмо запрягають худобу для роботи, і воно конче необхідне для ефективної праці. На цьому прикладі Христос навчає, що ми покликані на служіння, яке триватиме до кінця наших днів. Ми повинні взяти на себе Його ярмо, бо лише так ми можемо стати Його співпрацівниками.

Ярмо, котре зобов’язує нас до служіння, – це Божий Закон. Великий Закон любові, відкритий в Едемі, пізніше проголошений із Сінаю, а в Новому Заповіті записаний у серці, з’єднує людину з Божою волею. Якби ми були залишені діяти за своїми нахилами і волею, то опинилися б у лавах сатани, запозичивши його риси. Тому Бог підпорядковує нас Своїй волі – святій, високій, благородній». – Бажання віків. – С.329.

4. Опишіть відпочинок, який Ісус готовий дати тим, хто його шукає.

Четвер 18 січня

5.  ЯРМО ХРИСТА

а. Що сказав Ісус про Своє ярмо?

Від Матвія 11:30: «Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий»;

1 Івана 5:2, 3: «2 З того дізнаємося, що ми любимо дітей Божих, коли любимо Бога та виконуємо Його заповіді. 3 Бо це любов до Бога – дотримуватися Його заповідей! А Його заповіді не тяжкі».

«Ярмо надягають на шию волів, щоб допомогти їм тягнути вантаж і полегшити тягар. Так і ярмо Христа. Коли наша воля розчиняється у Божій волі і ми використовуємо Його дари для благословення інших людей, тоді виявляємо, що життєвий тягар стає легким. Хто ходить дорогою Божих Заповідей, той іде поряд із Христом; і в Його любові серце знаходить спокій. Коли Мойсей молився: ″Відкрий мені Свої дороги, щоб я був переконаний, що, [дійсно], знайшов милість в очах Твоїх. Господь відповів йому: Я Сам піду [з тобою], і дам тобі відпочинок″ (Вихід 33:13, 14). А через пророків дана вістка: ″Так говорить Господь: Зупиніться на дорогах [ваших] і роздивіться, – довідайтеся про стежки відвічні, – де дорога до доброго, нею йдіть, і знайдете спокій вашим душам″ (Єремії 6:16). Він також радить: ″О, якби ти вважав на Мої Заповіді, тоді твій мир був би, як ріка, а твоя справедливість, – як морські хвилі″ (Ісаї 48:18).

Ті, котрі вірять Христові та Його Слову, вручаючи Йому свою душу і своє життя, знайдуть мир і спокій. Ніщо у світі не зможе засмутити їх, бо присутність Ісуса потішає їх. У повній згоді – досконалий спокій. Господь наголошує: ″Незмінного в намірах Ти зберігаєш у повному спокої, бо він надію покладає на Тебе″ (Ісаї 26:3). Життя може видаватися складним, але якщо ми віддаємо себе мудрому Творцеві, Він змінить і наше життя, і нас самих за Своїм зразком Собі на славу. Люди, які своїм життям відображають славу характеру Христа, будуть прийняті до Божого раю. Відновлене людство ходитиме з Ним у білому одязі, тому що буде гідне того». – Бажання віків. – С.331.

5. Поясніть привілеї, які ми матимемо, взявши ярмо Христа.

П’ятниця 19 січня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Якими повинні бути наші дії, коли Небесне світло осяює наші серця?

2. Яким чином мені загрожує небезпека повторити гріх ізраїльтян?

3. Опишіть чудові результати долучення до Божественної природи.

4. Опишіть відпочинок, який Ісус готовий дати тим, хто його шукає.

5. Поясніть привілеї, які ми матимемо, взявши ярмо Христа.