Щоденні біблійні уроки
Живучи християнським життям
Урок 9. Ісус помер моєю смертю
Змінити розмір шрифту:
«Адже що було неможливе для Закону через немічність тіла, – Бог, пославши Свого Сина в подобі гріховного тіла і задля гріха, засудив гріх у тілі» (До римлян 8:3).
«Коли людина, ошукана сатаною, виявила непокору Божественному Законові, Бог не міг навіть заради спасіння грішного людства змінити цей Закон. Бог є любов. Його Закон є вираженням Його характеру. Змінити цей Закон означало б зректися Самого Себе; це зруйнувало б ті принципи, від яких залежить добробут усього Всесвіту». // Біблійна виховна школа, 1 лютого 1908 року.
Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для церкви. – Т.3. – С.371-380.
Неділя 26 листопада
1. ЗАКОН
а. Відповідно до закону про шлюб, що звільняє жінку від її першого чоловіка?
До римлян 7:2: «Одружена жінка, доки живе її чоловік, пов’язана з [ним] законом; коли ж помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка»;
1 до коринтян 7:39: «Жінка зв’язана [законом], доки живе її чоловік. Якщо ж помре чоловік, вона вільна вийти заміж за кого хоче, тільки щоб у Господі».
б. Чи має хтось законне право вбити першого чоловіка?
Вихід 20:13: «Не вбиватимеш»;
Від Івана 8:44: «Ви від вашого батька – диявола, і ви хочете виконувати бажання вашого батька. Той був душогубом від [самого] початку і в істині не встояв, бо немає в ньому істини. Коли говорить неправду, тоді своє говорить, бо він неправдомовець і батько [неправди]».
в. Чому в Плані викуплення для спасіння грішника необхідно дотримуватись легітимності Закону?
Псалом 85:11: «Милосердя та істина зустрінуться, правда і мир поцілуються»;
Даниїла 9:7: «У Тебе, Господи, справедливість, а на наших обличчях сьогодні сором, – нам, кожному юдею, усім мешканцям Єрусалима, всьому Ізраїлеві, близьким і далеким в усіх країнах, по яких Ти їх розпорошив за їхні провини, які вони скоїли щодо Тебе, – соромно».
«Ставши заступником людини і несучи прокляття, яке мало впасти на неї, Божий Син поручився за людство зберегти честь Божого Закону. Отець віддав світ у руки Христа, щоб через Його посередницьку роботу Він міг спасти грішника і повністю виправдати вимоги Закону. Місія Христа полягала в переконанні людей у тому, що гріх – це порушення Закону і через заслуги Його Крові, а також завдяки Його посередництву, Він повинен був повернути їх до покори. Завдяки жертві Христа була збережена незмінність Закону, і грішна людина могла отримати прощення та звільнитися не тільки від сили гріха, але й оновитися «для пізнання образу Того, Хто її створив» (До колосян 3:10)». – Біблійна виховна школа, 1 лютого 1908 року.
1. Чому так важливо зберігати легітимність Божого Закону?
Понеділок 27 листопада
2. ЗАКОННІСТЬ СПАСІННЯ
а. Оскільки милість також необхідна, а Закон не передбачає цього, що треба було звершити для спасіння людини?
До римлян 8:3, 4: «3 Адже що було неможливе для Закону через немічність тіла, – Бог, пославши Свого Сина в подобі гріховного тіла і задля гріха, засудив гріх у тілі, 4 щоб оправдання Закону здійснилося в нас, які ходимо не за тілом, а за Духом».
«Без заслуг Крові розп'ятого й воскреслого Спасителя грішна людина ніколи не могла б виконати вимоги Закону». // Ознаки часу, 18 серпня 1890 року.
«Ні в промовах, проголошених нашими проповідниками, ні в тисячах сторінок наших друкованих видань, поширених у всьому світі, ми ніколи не говорили і навіть не натякали на те, що в Законі є якась сила, здатна спасти людину. Навпаки, наші оратори та письменники знову й знову повторюють, що Закон не має сили викупити грішника від наслідків його гріха». // Там саме, 18 липня 1878 року.
«Коли у світлі Закону викриваються вчинки грішника, тоді йому належить виконати роботу: розкаятися перед Богом через порушення Його Закону та повірити в нашого Господа Ісуса Христа, Заступника і Поручителя грішника. Тоді він зможе отримати прощення та спасіння безоплатно. Однак Ісус Христос ніколи не спасе людину, яка має пізнання Божого Закону, але не зважаючи на це, живе, порушуючи його». // Там саме, 7 березня 1878 року.
б. Коли ми перебували в рабстві гріха, чим став Ісус, для того щоб бути моїм Спасителем?
2 до коринтян 5:21: «Того, Хто не знав гріха, Він зробив за нас гріхом, щоб ми в Ньому стали Божою праведністю».
«І щоб підняти грішну людину, Христос повинен був зійти до неї. Він прийняв людську природу й поніс на Собі недоліки та немочі людства. Той, Хто не знав гріха, став заради нас гріхом. Він упокорив Себе до найглибшого ступеня людського горя, щоб бути здатним справляти вплив на людину і вивести її з того занепаду, в який занурив її гріх». – Вибрані вісті. – Кн.1. – С.268.
«На Христа була покладена безбожність людей; Він вважався порушником, щоб викупити їх від прокляття Закону… У годину найтяжчих мук Божественне обличчя відвернулося від Спасителя, і це пронизало Його серце скорботою, яку ніколи не зрозуміти людям. Той біль, який Божий Син зазнав на хресті, краплі Крові, що стікали з Його чола, Його рук і ніг, конвульсії агонії, які мучили Його тіло, і невимовні страждання, що наповнювали Його душу, коли Його Отець сховав Своє обличчя від Нього, звертаються до людини, волаючи: «Заради любові до тебе Божий Син погоджується на те, щоб ці огидні злочини були покладені на Нього, заради тебе Він руйнує владу смерті і відчиняє браму раю та безсмертного життя»... Він, Котрий взяв на Себе чужі гріхи, терпить законне покарання за чуже беззаконня і стає гріхом заради людини». – Дух Пророцтва. – Т.3. – С.162, 163.
2. Чому Ісус повинен був стати гріхом (першим чоловіком), для того щоб принести спасіння людству?
Вівторок 28 листопада
3. ГРІХОВНА ПРИРОДА ЛЮДИНИ
а. Опишіть людську природу, яку Ісус взяв на Себе.
До євреїв 2:14-18: «14 А що діти стали спільниками крові й тіла, то й Він подібним чином став їхнім спільником, аби Своєю смертю знищити того, хто має владу смерті, тобто диявола, 15 і визволити тих, які через страх смерті все життя утримувалися в рабстві. 16 Адже не ангелів Він приймає, але приймає нащадків Авраама. 17 Тому треба було Йому в усьому уподібнитися братам, аби бути милосердним і вірним Первосвящеником перед Богом, для ублагання за гріхи людей. 18 Бо в чому Сам постраждав, будучи випробуваним, Він може допомогти і тим, хто переносить випробування»;
До євреїв 7:26: «Такого потрібно було нам Первосвященика: святого, невинного, непричетного до зла, відділеного від грішників, вищого за небо»;
2 до Тимофія 2:8: «Пам’ятай про воскреслого з мертвих Ісуса Христа, Який з нащадків Давида – згідно з моєю Доброю Звісткою».
«Подумайте про приниження Христа! Він узяв на Себе деградовану і осквернену гріхом людську природу, що страждає. Він зазнав усіх спокус, з якими стикається людина. Він об’єднав людську природу з Божественною природою: Божественний Дух жив у храмі з плоті». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.4. – С.1147.
«Для Божого Сина було б великим приниженням прийняти людське єство навіть тоді, коли ще безгрішний Адам жив у Едемі. Але Ісус прийняв людську природу в той час, коли вона була ослаблена чотирма тисячами років гріховного полону. Як і кожна дитина Адама, Він відчув на Собі результат дії великого закону спадковості. Якими були ці результати, видно з історії Його земних предків. Він прийшов з такою трагічною спадковістю, щоб розділити наші печалі й спокуси і дати нам приклад безгрішного життя». – Бажання віків. – С.49.
«Якби Христос цілковито не став людиною, Він не міг би стати нашим Заступником. Він не міг би розвинути в людині ту досконалість характеру, яку ми всі маємо привілей досягти. Він був світлом та життям світу. Він прийшов на цю землю, аби діяти на користь людей, щоб у них була можливість надалі не залишатися під контролем сил сатани. Однак коли Христос узяв на Себе людську природу, Його життя залежало від Всемогутнього. У Своїй людській природі Він покладався на Божественність Бога, і кожен член людської родини має привілей зробити те саме. Христос не робив нічого з того, чого не могла б зробити людська природа, залучена до Божественної природи». // Ознаки часу, 17 червня 1897 року.
б. Чому Ісусові потрібно було прийняти нашу людську природу?
До євреїв 2:10: «Оскільки так і мало бути, щоб Той, задля Якого все і через Якого все, Хто привів багатьох синів до слави, – Того, Хто є Першопричиною їхнього спасіння, через страждання зробити завершеним»;
До євреїв 7:26: «Такого потрібно було нам Первосвященика: святого, невинного, непричетного до зла, відділеного від грішників, вищого за небо».
«Христос був реальною людиною, і Він довів Своє смирення, ставши людиною. Він був Богом у тілі». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.7. – С.904.
«Безмежною ціною і через процес, незбагненний для ангелів і для людей, Христос прийняв людську природу. Приховуючи Свою Божественність, відклавши Свою славу, Він народився немовлям у Віфлеємі. Перебуваючи у людському тілі, Христос жив за Законом Бога, щоб Він міг осудити гріх у тілі та засвідчити Небесним силам про те, що Закон був призначений для життя, аби забезпечити щастя, мир і вічне благо всім, хто йому кориться». // Наставник молоді, 20 липня 1899 року.
3. Опишіть людську природу Христа.
Середа 29 листопада
4. ДОСКОНАЛІСТЬ
а. Опишіть життя Ісуса, коли Він був на землі.
До филип'ян 2:5-8: «5 Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі. 6 Він, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові, 7 але понизив Самого Себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини і з вигляду був як людина; 8 Він упокорив Себе, був слухняним аж до смерті, й до смерті хресної»;
Від Луки 2:51, 52: «51 І пішов Він з ними, і прибув у Назарет, і слухався їх. А Його мати зберігала всі ті слова у своєму серці. 52 А Ісус набував мудрості, віку та благодаті – в Бога і в людей».
«Стандарт праведності Господа залишається таким же незмінним, як Його вічний престол. Це – Його святий Закон, і, зважаючи на те, що жодна заповідь цього Закону не могла бути змінена, щоб бути у відповідності з людиною в її грішному стані, Отець погодився віддати Свого Однородженого Сина на смерть. Щоб скасувати Закон? – Ні, щоб спасти грішника. Голгофський хрест – це незаперечний аргумент підтвердження вічності Закону Єгови. Коли великий Учитель проголошував Свою промову на горі, показуючи незмінність Божого Закону, Він представив Закон, автором якого був Він Сам». // Рев'ю енд Геральд, 21 березня 1893 року.
«Подібно до того, як заради нашого викуплення була принесена досконала Жертва, так і наше відновлення від скверни гріха повинно бути також досконалим. Божий Закон не виправдовує жодного безбожного вчинку. Жодне нечестя не уникне Божого осуду. Життя Христа було досконалим тлумаченням кожної заповіді Закону. Він сказав: «Я, зберіг заповіді Мого Отця» (див. Від Івана 15:10). Його життя є для нас прикладом послуху та служіння». – Свідоцтва для церкви. – Т.8. – С.312.
«Ворожнеча, яка покладена між насінням змія і насінням жінки, мала надприродний характер. Для Христа ця ворожнеча з одного боку була природною; з іншого боку вона була надприродною, оскільки в Ньому об’єдналося Божественне з людським. І до того часу ніколи ця ворожнеча не була такою гострою, як під час життя Христа на нашій землі. Ніколи на землі не було істоти, яка ненавиділа б гріх такою досконалою ненавистю, як Христос. Він став свідком впливу гріха, котрий осліплював та вводив у спокусу святих ангелів, і всі Його сили були спрямовані проти нього». – Вибрані вісті. – Кн.1. – С.254.
б. Опишіть рівень досконалості Христа.
До євреїв 4:14-16: «14 Тому, маючи великого Первосвященика, Який пройшов небеса, – Ісуса, Божого Сина, – тримаймося визнання. 15 Адже маємо не [Такого] Первосвященика, Який не може співчувати нашим слабкостям, але Який подібно [до нас був] випробуваний у всьому, за винятком гріха. 16 Тому приступаймо сміливо до престолу благодаті, щоб одержати милість і знайти благодать для своєчасної допомоги»;
1 Петра 2:21-24: «21 На це ви були покликані, тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли Його слідами. 22 Він не вчинив гріха, і не знайдено підступу в устах Його; 23 коли Його лихословили, Він не лихословив; страждаючи, не погрожував, а передавав Тому, Хто судить справедливо. 24 Він Сам Своїм тілом підняв наші гріхи на дерево, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; Його ранами ви оздоровлені».
«Кожна людина може досягти досконалості християнського характеру на своєму рівні. Завдяки жертві Христа кожний віруючий може отримати все необхідне для життя і благочестя. Бог вимагає від нас досягнення досконалості; Він ставить нам у приклад характер Христа. У Своїй людській природі, удосконаленій завдяки постійному опору злу, Спаситель показав: співпрацюючи з Божеством, люди можуть досягти досконалості характеру вже в цьому житті. І Бог запевняє нас, що ми також можемо отримати повну перемогу». – Дії апостолів. – С.531.
4. Яким життям жив Ісус, перебуваючи в гріховній людській природі?
Четвер 30 листопада
5. ПЕРЕТВОРЕННЯ
а. Що відбувається, коли ми приймаємо смерть Христа в гріховній людській природі заради нашого спасіння?
2 до коринтян 5:17: «Отже, хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, – ось постало [все] нове!».
«Це були не тільки жахливі муки голоду, які робили Його страждання невимовно жорстокими, але водночас і тягар гріхів усього світу, які так важко давили на [Христа]. Той, Хто не знав гріха, став гріхом заради нас». – Свідоцтва для церкви. – Т.3. – С.372.
«Людина потребує сили, що надходить ззовні і яка вища за неї саму, котра здатна відновити в ній Божу подобу; але те, що людина потребує Божественної допомоги, зовсім не означає, що її власні старання та зусилля не важливі. Потрібна віра з боку людини, бо віра діє через любов та очищує душу. Віра опирається на чесноти Христа. Господь не бажає, щоб людська сила була паралізована, бо у співпраці з Богом сили людини можуть бути дієвими для добра. Бог не бажає позбавляти нас і власної волі, бо саме за допомогою цієї якості нам належить виконувати роботу, доручену нам Господом, на батьківщині та за кордоном». – Вибрані вісті. – Кн.1. – С.375, 376.
б. Що відбувається з людським серцем за такого перетворення?
Єзекіїля 36:26, 27: «26 Я дам вам нове серце, і нового духа вкладу в вас, – і видалю з вашого тіла кам’яне серце і дам вам серце тілесне. 27 Я дам вам Мого Духа, й зроблю так, що ви будете жити за Моїми Заповідями та дотримуватись Моїх Законів, виконуючи їх».
«Викуплення, яке звершив Христос, достатньо для спасіння всіх людей, але воно принесе користь тільки тим, котрі стануть новим творінням у Христі Ісусі, вірними підданими Божого вічного Царства. Однак Його страждання не захистять від покарання невірного, грішника, котрий не розкаявся. Людина повинна співпрацювати з Божественною силою і докладати своїх людських зусиль, щоб приборкати гріх і стати досконалим у Христі. Робота Христа полягає у відновленні людини до її первинного стану і зціленні її за допомогою Божественної сили. Робота людини – вірою покладатися на заслуги Христа і співпрацювати з Божественними силами у формуванні праведного характеру». // Збірник Північної Тихоокеанської Унії, 17 лютого 1909 року.
5. Яким чином змінюється гріховне людське серце?
П'ятниця 1 грудня
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
1. Чому так важливо зберігати легітимність Божого Закону?
2. Чому Ісус повинен був стати гріхом (першим чоловіком), для того щоб принести спасіння людству?
3. Опишіть людську природу Христа.
4. Яким життям жив Ісус, перебуваючи в гріховній людській природі?
5. Яким чином змінюється гріховне людське серце?