Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Ісус же відповів їм: Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!» (Від Матвія 14:16).

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для церкви. – Т.6. – С.341-348.

«Не раз ми вагаємося, не бажаючи віддати все, чим володіємо, для інших. Але Ісус наказує: ″Ви дайте їм їсти!″. Його повеління є також і обітницею, за котрою стоїть сила, що нагодувала численний натовп на березі моря». – Бажання віків. – С.369.

1. ГОЛОДНІ ДУШІ Нд, 23 бер.

а. Окрім учнів, хто ще супроводжував Ісуса, коли Він пішов на другий бік Галилейського моря перед Пасхою?

Від Івана 6:1, 2: «1 Після цього Ісус пішов на другий бік Тиверіадського моря Галилеї. 2 І за Ним ішов великий натовп, оскільки бачили чудеса, які Він здійснював над хворими».

«Христос вирушив зі Своїми учнями в безлюдне місце. Та незабаром їхній мирний відпочинок був перерваний. Учні сподівалися, що на самоті їх ніхто не турбуватиме, але як тільки люди помітили відсутність Учителя, почали питати: ″Де Він?″. Декотрі зауважили, куди вирушив Ісус з учнями. Тому чимало людей кинулися шукати Його, – хто пішки, а хто поплив через озеро на човні. Наближалася Пасха, і групи паломників, що йшли до Єрусалиму з близьких і далеких місць, зупинялися, щоб побачити Ісуса. Дорогою до них приєднувалися нові групи, і так зібралося близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок та дітей. Перш ніж Христос досяг берега, натовп уже чекав на Нього. Але, не помічений людьми, Він зійшов на берег і деякий час провів зі Своїми учнями». – Бажання віків. – С.364.

б. Опишіть духовний стан людей, котрі зібралися там.

Від Марка 6:34: «Вийшовши, [Ісус] побачив великий натовп; і змилосердився над ними, бо вони були, як ті вівці, які не мають пастуха, й почав їх багато навчати».

1. Опишіть, як люди сприймали слова Христа.

2. ТУРБОТА ПРО НАШІ ПОТРЕБИ Пн, 24 бер.

а. Яку потребу людей дбайливо усвідомив Ісус, і як Він використав цю можливість, щоб випробувати віру Свого учня Пилипа?

Від Івана 6:3-6: «3 Ісус вийшов на гору й сидів там зі Своїми учнями. 4 Наближалася Пасха – юдейське свято. 5 Тоді Ісус, піднявши очі, побачив, що великий натовп іде до Нього, і каже Пилипові: За що купимо хліба, щоб вони поїли? 6 Він говорив це, випробовуючи його, бо Сам знав, що мав робити».

«Зі схилу гори Христос дивився на натовп, що наближався, і Його серце сповнилося співчуття. Хоча відпочинок і був перерваний, це не дратувало Його. Дивлячись на зростаючу юрбу народу, Він розумів, що люди мали надзвичайну потребу в Ньому. ″І змилосердився над ними, бо вони були, як ті вівці, які не мають пастуха″. Залишивши Своє тимчасове пристановище, Він знайшов зручне місце, де б міг послужити людям. Вони не отримали допомоги від священників і правителів, але коли Христос відкривав перед ними дорогу спасіння, на них зливалися цілющі потоки життя...

Того дня людям здавалося, ніби Небеса прихилилися до землі, й вони зовсім забули, що вже багато часу нічого не їли.

День непомітно закінчувався. Сонце сідало, а народ усе ще не розходився. Ісус також працював цілий день без їжі та відпочинку. Він зблід від утоми й голоду, а тому учні просили Його припинити таку важку працю. Але Він ніяк не міг покинути людей, котрі оточували Його…

Господь, Котрий навчав людей, як досягти миру та щастя, піклувався про їхні тимчасові потреби так само, як і про духовні. Люди були стомлені й ослаблені. Там були матері з немовлятами на руках, а трохи більші діти трималися за їхні спідниці. Багато людей цілий день провели на ногах…

Багато хто з присутніх прийшли здалеку і від самого ранку нічого не їли. Люди, звичайно, могли купити харчі в навколишніх містах і селах, однак Ісус сказав: ″Ви дайте їм їсти!″. І, звернувшись до Пилипа, запитав: ″За що купимо хліба, щоб вони поїли?″. Він сказав це, аби випробувати віру учня». – Бажання віків. – С.364, 365.

б. Якою була реакція Пилипа?

Від Івана 6:7: «Відповів йому Пилип: На двісті динаріїв хліба буде недостатньо, щоб кожний хоч трохи одержав».

«Пилип, глянувши на море голів, подумав: неможливо забезпечити їжею таку кількість народу, а тому відповів, що хліба, купленого навіть на 200 динаріїв, не вистачить, щоб кожному дісталося хоч трохи». – Там саме.

2. Яким чином Господь забезпечив фізичні потреби людей, які там зібралися?

3. УСЕ, ЩО БУЛО В НАЯВНОСТІ Вт, 25 бер.

а. Що Андрій сказав Ісусу і що потім Господь звелів зробити учням?

Від Івана 6:8-10: «8 Каже [Ісусові] один із Його учнів, Андрій, брат Симона-Петра: 9 Тут є [один] хлопець, який має п’ять ячмінних хлібів та дві риби, але що це на таку кількість? 10 Промовив Ісус: Розсадіть людей! Було тут багато трави. Тож посідали люди, числом тисяч зо п’ять».

«Тоді Ісус поцікавився, чи була в когось із людей якась їжа. ″Тут є [один] хлопець, – відповів Андрій, – який має п’ять ячмінних хлібів та дві риби, але що це на таку кількість?″ Ісус попросив принести Йому хліб і рибу. Потім Він звелів учням розмістити людей на траві по п’ятдесят і сто чоловік, щоб був порядок і всі могли стати свідками Його чуда». – Бажання віків. – С.365.

б. Поясніть, які кроки здійснив Христос, щоб примножити їжу. Які уроки ми можемо взяти з цього?

Від Матвія 14:19: «І, звелівши людям посідати на траві, узяв п’ять хлібів та дві риби, звернув погляд до неба, поблагословив і, переломивши, дав хліб учням, а учні – людям»;

Від Марка 6:37-41: «37 Він же у відповідь сказав їм: Дайте ви їм їсти! А вони відповідають Йому: Чи нам піти купити на двісті динаріїв хліба і дати їм їсти? 38 Він же каже їм: Скільки хлібів маєте? Ідіть подивіться. І довідавшись, кажуть: П’ять і дві рибини. 39 І звелів їм посадити всіх групами на зеленій траві. 40 Посідали група за групою: по сто та по п’ятдесят. 41 Узявши п’ять хлібів та дві рибини і звернувши погляд до неба, Він поблагословив, розломив хліби і давав учням Своїм, щоби клали перед ними, і обидві рибини всім розділив»;

Від Івана 6:11: «Ісус узяв хліби і, віддавши хвалу, подав [учням; учні ж] – тим, які посідали; також і рибу, скільки бажали».

«Ісус не намагався привернути до Себе людей, задовольняючи їхнє прагнення до розкошів. Для того великого натовпу, утомленого і зголоднілого після довгого хвилюючого дня, проста їжа послужила запорукою як Його сили, так і ніжної турботи про їхні звичайні життєві потреби. Спаситель не обіцяв Своїм послідовникам розкошів цього світу, їхньою долею може бути і бідність, але Його Слово запевняє, що їхні потреби будуть задоволені; Він пообіцяв дещо краще від земних благ – постійну втіху Його власної присутності». – Служіння зцілення. – С.47, 48.

«У цьому чуді Христос прийняв від Отця, передав учням, учні – людям, а люди – одне одному. Так і всі з’єднані з Христом одержать від Нього хліб життя і дадуть його іншим. Його учні – це призначені Богом засоби спілкування між Христом та людьми». – Там саме. – С.49.

в. Про який урок справжнього служіння нам тут нагадує Господь?

Ісаї 61:6: «А вас називатимуть Господніми священиками, – [величатимуть] слугами нашого Бога. Багатствами [інших] народів ви будете користуватись, і будете пишатись їхньою славою».

«Учні принесли до Ісуса все, що мали, проте Він не запросив їх їсти. Він звелів їм послужити народові. Їжа намножувалася в Його руках, і руки учнів, простягнені до Христа, не залишалися порожніми. Невеличкого запасу вистачило на всіх. Коли народ був нагодований, учні спожили разом з Ісусом дорогоцінну їжу, даровану Небом». – Там саме.

3. Чого ми можемо навчитися, з того як Христос підтримував порядок серед величезної кількості людей?

4. ДІЛИТИСЯ З ІНШИМИ – ЧУДОВО Ср, 26 бер.

а. Чого ми повинні навчитися з важливого повеління, яке Ісус дав, після того як нагодував величезну кількість людей?

Від Івана 6:12, 13: «12 Коли наїлися, Він сказав Своїм учням: Зберіть залишені куски, щоб нічого не пропало. 13 Зібрали й наповнили дванадцять кошиків шматками з п’ятьох ячмінних хлібів, що залишилися після тих, які їли».

«Коли були зібрані кошики із залишками їжі, люди згадали про тих, хто залишився вдома. Вони побажали, щоб ті також скуштували благословенного Христом хліба. Харчі з кошиків поділили між бажаючими і рознесли по всій околиці». – Бажання віків. – С.368.

«Ісус звелів Своїм учням: ″Зберіть залишені куски, щоб нічого не пропало″ (Від Івана 6:12). Ці слова означали більше, ніж просто скласти їжу в кошики. Урок мав подвійне значення. Нічого не має пропасти. Нам не слід втрачати навіть дочасні переваги. Ми не повинні занедбувати нічого з того, що може послужити для добра людини. Нехай буде зібрано все, що може полегшити нужду голодних у цьому світі. Із такою ж дбайливістю нам потрібно берегти й цінувати хліб Небесний, який задовольняє потреби душі. Нам необхідно жити кожним словом Божим. Ніщо сказане Богом не повинно бути втрачене. Ми не можемо нехтувати жодним словом щодо нашого вічного спасіння. Жодне слово не повинно марно впасти на землю». – Служіння зцілення. – С.48.

б. Яку християнську чесноту нам заповідано розвивати в собі, навіть якщо це може здатися незручним чи неможливим?

Ісаї 58:6-8: «6 Ось який піст Я визнаю: розбий кайдани несправедливості, розв’яжи мотуззя ярма, відпусти пригноблених на свободу, – розірвавши кожне ярмо! 7 Поділись своїм хлібом з голодним, а нещасних безпритульних поклич у свій дім. Коли побачиш нагого, зодягни його, й від свого рідного не відвертайся! 8 Тоді твоє світло засяє, як порання зоря, і твоє виздоровлення не забариться, – попереду тебе йтиме твоя праведність, і Господня слава огортатиме тебе»;

1 Петра 4:9: «Будьте гостинні один до одного – без нарікання».

«У будь-якій критичній ситуації нам потрібно шукати допомоги в Того, Хто має у Своєму розпорядженні безмежні можливості…

Як часто ми падаємо духом, коли бачимо потреби бідних, неосвічених, знедолених! Ми запитуємо: ″Яким чином наші немічні сили й мізерні ресурси можуть задовольнити цю величезну потребу? Чи не варто почекати на когось більш здібного, хто б керував цією роботою, або на якусь організацію, котра б узялася за цю справу?″ Христос говорить: ″Ви дайте їм їсти!″. Використовуйте ті засоби, час і здібності, котрі маєте. Принесіть ваші ячмінні хліби до Ісуса.

Хоч ваших запасів може бути недостатньо, щоб нагодувати тисячі, їх може вистачити для насичення одного. У руках Христа вони зможуть нагодувати багатьох. Подібно до учнів, дайте те, що у вас є. Христос намножить цей дар. Він винагородить щиру, простодушну довіру до Нього. Те, що здається лише мізерною поживою, виявиться багатою трапезою». – Там саме. – С.49, 50.

4. Про що я повинен пам’ятати, коли мене просять: «Дайте їм їсти»?

5. НАШ ТВОРЕЦЬ І ГОДУВАЛЬНИК Чт, 27 бер.

а. Про яку чудову чесноту Бога ми ніколи не повинні забувати?

Псалом 37:25, 26: «25 Я був молодим і постарів, але не бачив праведника залишеним, ані його нащадків, які не мали би хліба. 26 Щодня, виявляючи щедрість, він позичає, тож і його нащадки будуть благословенні»;

До филип’ян 4:19: «А мій Бог, згідно зі Своїм багатством, нехай задовольнить усяку вашу потребу – у славі, в Ісусі Христі».

«Перетворити крихти, якими ми володіємо, на повний достаток здатна лише Божа благодать. Його рука може збільшити їх у стократ. Своєю силою і владою Він може накрити стіл і в пустелі. Одним дотиком Своєї руки Він може збільшити мізерний запас їжі, зробивши його достатнім для всіх. Завдяки Божій силі хлібці та зерна в руках пророчих синів намножувалися…

Коли Ісус звелів Своїм учням нагодувати народ, ті відповіли: ″Немає в нас нічого, крім п’яти хлібів та двох рибин; хіба підемо та купимо їжу для всього цього народу″. Що то для такої кількості?

Цей приклад містить повчання для Божих дітей усіх часів. Коли Господь доручає виконати якусь роботу, нехай люди не сумніваються у тому, чи розсудливе це повеління, чи ні, або якими можуть бути наслідки їхнього послуху. Ресурси, якими вони володіють, можуть видаватися надто малими, щоб задовольнити потребу, однак у Господніх руках їх виявиться навіть більше, ніж необхідно…

Сьогодні церква має велику потребу в кращому розумінні Божого ставлення до викуплених смертю Його Сина; потрібна і більша віра в успіх Його справи на Землі. Нехай ніхто не витрачає часу, щоб оплакувати обмеженість своїх видимих можливостей. На перший погляд, вони можуть видаватися мізерними, але енергія та віра в Бога намножать їх. Дар, принесений Йому з подякою та молитвою про Його благословення, буде намножений Ним так само, як і їжа для пророчих синів і стомленого народу». – Пророки і царі. – С.241-243.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ Пт, 28 бер.

1. Опишіть, як люди сприймали слова Христа.

2. Яким чином Господь забезпечив фізичні потреби людей, які там зібралися?

3. Чого ми можемо навчитися, з того як Христос підтримував порядок серед величезної кількості людей?

4. Про що я повинен пам’ятати, коли мене просять: «Дайте їм їсти»?

5. Розкажіть про випадки, коли Боже Провидіння стосовно вас було особливо дивовижним.