Щоденні біблійні уроки

Євангелія від Павла: до Коринтян

Урок 6. Уроки з історії Ізраїлю

cover

Змінити розмір шрифту:

«Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов» (1 до коринтян 10:11).

«Сьогодні сатана використовує ті самі винаходи, щоб представити те саме зло і його зусилля супроводжуються тим самим результатом, який за днів Ізраїлю стільки людей поклав у могили». // Рев'ю енд Геральд, 4 лютого 1909 року.

Додаткові матеріали для вивчення: 1 до коринтян 10:1-11; Дії апостолів. – С.315-317.

Неділя 1 травня

1.  ПОЖАДЛИВІ НА ЗЛЕ

а. На яке зло (1 до коринтян 10:6:«А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони») були пожадливі ізраїльтяни?

«Коли Бог вивів ізраїльських синів з Єгипту, Він мав намір оселити їх у Ханаанському краю як народ чистий, щасливий і здоровий… Великою мірою Він позбавив їх м’ясної їжі. У відповідь на їхні галасливі домагання Він дав їм м'ясо саме перед тим, як вони підійшли до Сінаю, але тільки на один день. Бог із такою ж легкістю міг би забезпечити їх м’ясом, як забезпечував манною, але на народ було покладено обмеження для їхнього добра. Він мав намір забезпечити їх їжею, більш відповідною до їхніх потреб, аніж збудлива їжа, до якої багато хто з них звик у Єгипті. Спотворений апетит потрібно було оздоровити, щоб вони могли насолоджуватися їжею, призначеною для людини на початку, – плодами землі, котрі Бог дав Адамові та Єві в Едені». – Поради щодо їжі та харчування. – С.377, 378.

б. Яким був негайний результат нестриманості?

Числа 11:4, 20, 31-34: «4 А збиранина, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: «Хто нагодує нас м'ясом?»… 20 «Але цілий місяць, аж поки не вийде воно з ваших ніздрів, і стане вам на огиду, бо ви знехтували собі Господа, що серед вас, і плакали перед лицем Його, говорячи: Чого це ми вийшли з Єгипту?»… 31 І знявся вітер від Господа, і навіяв перепелиці від моря, і опустив їх над табором, – як денна дорога туди й як денна дорога сюди навколо табору, і коло двох ліктів на поверхні землі. 32 І встав народ, і цілий той день і цілу ту ніч, і цілий день назавтра збирали перепелицю. Хто збирав мало, той зібрав десять хомерів, і порозкладали їх собі скрізь навколо табору. 33 Те м'ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою поразкою в народ... 34 І названо ймення того місця: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадливий».

«Невгамовні бажання були задоволені, але якими ж стражданнями людям довелося розплачуватись за це! Вони їли без міри, а тому покарання за таке зловживання не загаялося прийти… Велика кількість людей захворіла на лихоманку, а ті, що найбільш завинили, були вражені нею відразу ж, як тільки скуштували їжі, якої так бажали». – Патріархи і пророки. – С.382.

1. Поясніть одну велику проблему, з якою зіткнулися ізраїльтяни в пустелі.

Понеділок 2 травня

2.  ПОКЛОНІННЯ ІДОЛАМ

а. В якому зневажливому відступництві брав участь Ізраїль біля Сінаю?

Вихід 32:1-6: «1 І побачив народ, що загаявся Мойсей зійти з гори. І зібрався народ проти Аарона, та й сказали до нього: «Устань, зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів був нас із єгипетського краю, – ми не знаємо, що сталось йому». 2 І сказав їм Аарон: «Поздіймайте золоті сережки, що в вухах ваших жінок, ваших синів та дочок ваших, і поприносьте до мене». 3 І ввесь народ поздіймав з себе золоті сережки, що в їхніх вухах, та й позносили до Аарона. 4 І взяв він це з їхньої руки, і вформував його в глині, і зробив із нього лите теля. А вони сказали: «Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!» 5 І побачив це Аарон, і збудував жертівника перед ним. І кликнув Аарон та й сказав: «Завтра свято для Господа!» 6 І повставали вони взавтра рано вранці, і принесли цілопалення, і привели мирну жертву. І засів народ до їди та до пиття, і встали бавитися».

«Під приводом свята Господнього вони віддались обжерливості і розпусним гулянкам...

Лише декілька днів минуло з того часу, як євреї уклали урочистий заповіт з Богом, обіцяючи слухатися Його голосу. Тремтячи від жаху, вони стояли тоді перед горою і слухали Господні слова: «Хай не буде тобі інших богів передо Мною!». Божа слава все ще перебувала над Сінаєм на очах усього народу, але вони відвернулися від неї і вимагали собі інших богів. Вони «зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому, – і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає» (Псалом 106:19, 20). Хіба можна виявити ще більшу невдячність чи завдати зухвалішої образи Тому, Котрий явив Себе їм як ніжний Отець і всемогутній Цар!». – Патріархи і пророки. – С.317.

б. Як ми сьогодні можемо опинитися в небезпеці бути втягнутими в ідолопоклонство, навіть без ідолів?

Вихід 20:3-6: «3 Хай не буде тобі інших богів передо Мною! 4 «Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. 5 Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я – Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, 6 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто тримається Моїх заповідей»;

1 Івана 5:21: «Дітоньки, – бережіться від ідолів! Амінь».

«Єгова, Одвічний, Існуючий Сам у Собі, Джерело життя і Вседержитель; лише Він гідний найвищої пошани і поклоніння. Ця заповідь забороняє людині обирати інший об’єкт поклоніння, відводячи йому перше місце в своїх почуттях та служінні. Усе те, що стає настільки дорогим для нас, що послаблює нашу любов до Бога або заважає служити Йому належним чином, стає для нас богом, ідолом». – Там саме. – С.305.

«Люди настільки звикли шанувати людські судження і постанови, що майже весь світ пішов слідом за ідолами». – Пророки і царі. – С.186.

«Щоразу відмовляючись прислухатися до вістки милосердя, ви утверджуєтеся в невір’ї. Щоразу відмовляючись відчинити двері свого серця Христові, ви все більше втрачаєте бажання слухати Його голос. Ви зменшуєте свій шанс відгукнутися на останній заклик благодаті. Нехай про вас не буде написано, як про стародавній Ізраїль: «Прилучивсь до бовванів Єфрем, – покинь ти його! (Осії 4:17). Нехай не заплаче над вами Христос, як Він плакав над Єрусалимом, говорячи: «Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, – та ви не захотіли! Ось «ваш дім зостається порожній для вас!» (Від Луки 13:34, 35)».– Наочні уроки Христа. – С.237.

2. Перелічіть деякі види ідолопоклонства, які практикуються сьогодні.

Вівторок 3 травня

3.  АМОРАЛЬНІСТЬ

а. Яке моральне лихо захопило Ізраїль біля пеорського Ваала?

Числа 25:1-9: «1 І осівся Ізраїль у Шіттімі, і народ зачав ходити на розпусту до моавських дочок, 2 а вони закликали народ до жертов їхнім богам, – і народ їв та вклонявся богам їхнім. 3 І Ізраїль приліпився був до пеорського Ваала. І запалав гнів Господній на Ізраїля. 4 І сказав Господь до Мойсея: «Візьми всіх голів народу, та й повішай їх для Господа навпроти сонця. І відвернеться палючий Господній гнів від Ізраїля». 5 І сказав Мойсей до Ізраїлевих суддів: «Позабивайте кожен мужів своїх, приліплених до пеорського Ваала». 6 Аж ось прийшов один із Ізраїлевих синів, та й привів до братів своїх мідіянітянку на очах Мойсея й на очах усієї громади Ізраїлевих синів, а вони плакали при вході скинії заповіту. 7 І побачив це Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона. І встав він з-посеред громади, і взяв списа в свою руку. 8 І ввійшов він за Ізраїлевим мужем до середини мешкання, та й пробив їх обох – ізраїльтянина та ту жінку, – аж через її черево. І була стримана поразка Ізраїлевих синів. 9 І померло в поразці двадцять і чотири тисячі».

«За пропозицією Валаама цар Моава оголосив велике свято на честь [мідіянітянських] богів; було прийняте таємне рішення, згідно з яким Валаам мав заохотити ізраїльтян до участі у святі. Вони приймали Валаама за Божого пророка, а тому йому було неважко досягти своєї мети. Велика кількість євреїв пішла разом з ним подивитися на свято. Фактично, вони наважилися ступити на заборонену територію – і потрапили у тенета сатани. Зачаровані музикою і танцями, а також вродою язичницьких весталок, ізраїльтяни забули про свою вірність Єгові. Захоплені загальними веселощами й бенкетом, запаморочені вином, вони втратили контроль над собою. Пристрасть повністю опанувала ними, і, опоганивши своє сумління похітливістю, вони поступилися умовлянням поклонитися ідолам. Ізраїльтяни приносили жертви на язичницьких жертівниках та брали участь у найогидніших обрядах». – Патріархи і пророки. – С.454.

б. У міру нашого наближення до Небесного Ханаану, як сатана діє так само, аби згубити Божий народ?

1 до коринтян 10:11-13: «11Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов. 12Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти! 13Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її».

«Сатана чудово знає людське серце, оскільки протягом тисяч років з неймовірною енергією вивчає найбільш уразливі місця характеру кожної людини. В усіх наступних поколіннях йому вдавалося подолати найсильніших мужів – князів Ізраїлю – з допомогою тих же спокус, які мали небувалий успіх на пеорському Ваалі. В усі віки зустрічаються люди, які розбиваються об скелі потурання чуттєвим насолодам. З наближенням кінця часу, коли Божий народ підійде до кордонів Небесного Ханаану, сатана, як і в давнину, подвоїть свої зусилля, щоб перешкодити йому увійти в цей чудовий край. Він розставляє тенета перед кожною душею. Тому пильнувати повинні не лише неосвічені й прості люди, – він готуватиме спокуси й для тих, котрі обіймають найвищі посади, здійснюючи святе служіння; якщо б тільки йому вдалося занапастити їхні душі, то вже через них він погубить багатьох. Сьогодні він використовує ті ж засоби, що й три тисячі років тому. Через світських друзів, зваблення жіночою красою, через пошуки задоволень і веселощів, через бенкети або келих вина він спокушує людей порушувати сьому заповідь». – Там саме. – С.457, 458.

3. Як сатана може намагатися заманити нас у пастку, подібно до того, як це сталося біля пеорського Ваала?

Середа 4 травня

4.  ПОГАНА ЗВИЧКА

а. Який гріх часто звершувався під час подорожі Ізраїлю і як він карався?

1 до коринтян 10:10: «Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, – і загинули від погубителя»;

Вихід 16:8: «І сказав Мойсей: «Довідаєтесь, як увечорі Господь дасть вам м'яса на їжу, а рано хліба на насичення, бо почув Господь ремствування ваші, що ви ремствуєте на Нього. А ми що? Не на нас ремствування ваше, а на Господа!»;

Числа 14:27, 36: «27 Аж доки цій злій громаді нарікати на Мене? Нарікання Ізраїлевих синів, що вони нарікають на Мене, Я чув… 36 А ті люди, яких Мойсей послав був розвідати той Край, коли вернулися, то зробили, що вся громада нарікала на нього, і пустили злу вістку на той Край»;

Числа 11:1: «І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, – і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табору».

«Нарікання й обурення було частим явищем у дорозі від Червоного моря до Сінаю, але Бог пробачав їм через їхнє незнання та сліпоту, не карав за гріхи. Все ж після того, як Він відкрився ізраїльтянам біля Хориву, вони отримали велике світло, ставши свідками величі, могутності та милості Бога, через що їхнє невір’я й незадоволення стали ще тяжчим гріхом. Більше того, вони уклали заповіт, прийняли Єгову своїм Царем, пообіцявши підкорятися Його владі. Тепер вже їхнє нарікання розцінювалося як повстання, яке вимагало негайного і належного покарання, щоб таким чином уберегти ізраїльський народ від анархії та загибелі. «Загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табору» (Числа 11:1). Найзапекліші бунтівники загинули від блискавки з хмарного стовпа». – Патріархи і пророки. – С.379.

б. Чому більшість ізраїльтян, які вийшли з Єгипту, не змогли увійти до Обіцяного краю? Чому Божий народ сьогодні вже так довго мандрує у цьому безбожному світі?

До євреїв 3:16-19: «16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм? 17 На кого ж Він гнівався був сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли? 18 Проти кого Він «був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку», як не проти неслухняних? 19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство»;

До євреїв 4:1, 2: «1 Отже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився. 2 Бо Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів».

«Впродовж сорока років невір’я, нарікання і опір були тією стіною, яка відокремлювала древній Ізраїль від Ханаанської землі. Ті самі гріхи затримують вступ сучасного Ізраїлю до Небесного Ханаану. В обох випадках Бог ніяк не порушував і не порушує Своєї обіцянки. Тільки невір’я, світськість, неосвяченість і чвари серед людей, які проголошують себе народом Господа, утримують нас у цьому світі гріха і печалі протягом багатьох років». – Євангелизм. – С.696.

в. Що є коренем нарікання? Як ми можемо його усунути?

До римлян 11:20: «Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся».

«Подібно до фіміаму, запашність Євангелії мала розійтися по цілому світі. Для тих, хто прийме Христа, ця вістка буде животворною запашністю на життя, а для тих, які вперто залишатимуться в невір’ї, – смертоносним запахом на смерть». – Дії апостолів. – С.326.

4. Що я маю робити, аби перемогти схильність до нарікання?

Четвер 5 травня

5.  НАРОД-ПЕРЕМОЖЕЦЬ

а. Опишіть ключ до перемоги, незважаючи на проблеми та труднощі, з якими ми стикаємось.

Об'явлення 12:17: «І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове»;

1 до коринтян 15:57: «А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав».

«Євангелія, яка має бути проповідана кожному людові, племені, язику та народу, представляє істинуясними і простими словами, показуючи, що послух є умовою для отримання вічного життя. Христос зараховує Свою праведність тим, котрі згодні, щоб Він видалив їхні гріхи. Ми в боргу у Христа за благодать, яка робить нас досконалими в Ньому». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.7. – С.972.

«Незважаючи на вади Божого народу, Христос не відвертається від об’єктів Своєї опіки. Він має владу змінити їхній одяг. Він здіймає брудну одежу і зодягає Своїх розкаяних віруючих дітей у Свої власні шати праведності. Він записує прощення навпроти їхніх імен у Небесних книгах. Він визнає їх Своїм народом перед Небесним Всесвітом. Сатану, їхнього супротивника, викрито як обвинувача і неправдомовця. Бог виявить справедливість до Своїх вибраних». – Наочні уроки Христа. – С.169, 170.

б. Які основні риси визначають Божий народ?

Об'явлення 14:12: «Тут терпеливість святих, що додержують заповіді Божі та Ісусову віру!»;

Об'явлення 15:2: «І я бачив щось, ніби як море скляне, з огнем перемішане. А ті, що перемогли звірину та образа його, і знамено його, і число його ймення, –стояли на морі склянім, та мали гусла Божі».

«У цій боротьбі все християнство поділиться на дві великі групи: ті, хто дотримуються заповідей Божих і віри Ісуса, і ті, хто поклоняються звірині та образу його і приймають знамено його. Хоча церква і держава об'єднають свої сили з метою змусити всіх, малих і великих, багатих і вбогих, вільних і рабів, прийняти знамено звірини, Божий народ не прийме його (див. Об'явлення 13:16)». – Поради для Церкви. – С.39, 40.

5. Як я можу отримати перемогу в останній боротьбі?

П'ятниця 6 травня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Поясніть одну велику проблему, з якою зіткнулися ізраїльтяни в пустелі.

2. Перелічіть деякі види ідолопоклонства, які практикуються сьогодні.

3. Як сатана може намагатися заманити нас у пастку, подібно до того, як це сталося біля пеорського Ваала?

4. Що я маю робити, аби перемогти схильність до нарікання?

5. Як я можу отримати перемогу в останній боротьбі?