Щоденні біблійні уроки

«І ви самі, немов живе каміння, збудовуйтеся в духовний дім, щоби [бути] святим священством, приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа» (1 Петра 2:5).

«Ті, котрі розуміють істину для теперішнього часу, повинні спостерігати за тим, як вони слухають, як вони будують та навчають інших практичного застосування істини». – Вибрані вісті. – Кн.3. – С.22.

Додаткові матеріали для вивчення: Дух Пророцтва. – Т.2. – С.272-274.

Неділя 28 квітня

1.  ПРЕДСТАВЛЕНИЙ У МИНУЛОМУ

а. Звертаючись до пророцтва Ісаї (Ісаї 28:16), яку ілюстрацію використовував Петро, представляючи Ісуса Христа?

1 Петра 2:4, 6: «4 Приходьте до Нього – живого коштовного Каменя, знехтуваного людьми, але вибраного Богом… 6 Адже в Писанні зазначено: Ось, Я кладу на Сіоні Камінь наріжний, вибраний, коштовний, і хто вірить у Нього, не буде засоромлений!».

б. На якій історичній події ґрунтується ця ілюстрація?

1 Петра 2:7: «Отже, для вас, які вірите, – дорогоцінність, а для тих, хто не вірить, – камінь, яким знехтували будівничі. Він став наріжним [каменем]».

«Під час будівництва храму Соломона камені повністю готувалися в каменоломні, тож коли їх привозили... робітникам залишалося тільки встановити їх на місце…

Жоден інструмент не повинен був використовуватися для обробки каменю, коли його привозили до місця будівництва. З каменоломні був привезений один камінь неправильної форми для закладення основи храму. Однак будівничі не могли знайти для нього місця... Він лежав там без діла, і будівничі обходили його стороною або спотикалися об нього, вельми роздратовані його присутністю. Довгий час він залишався відкинутим каменем. Але коли будівельники підійшли до закладки наріжного каменю, довгий час вони марно шукали камінь достатньої величини та міцності… [який би міг] витримати величезну вагу, що мала лягти на нього. Якби вони зробили нерозсудливий вибір каменю для цього важливого місця, безпека всієї будівлі опинилася б під загрозою…

Нарешті, увагу будівельників привернув цей великий камінь, і вони уважно оглянули його. Він уже витримав усілякі випробування… Камінь принесли, поставили на відведене йому місце і виявили, що він ідеально підходить». – Дух Пророцтва. – Т.3. – С.36, 37.

1. Як я можу переконатися в тому, що Основою моєї будівлі є Ісус, а не мої власні ідеї?

Понеділок 29 квітня

2.  ГОЛОВНИЙ НАРІЖНИЙ КАМІНЬ

а. Хоча Ісус назвав Симона «Кифою», що означає «камінь» (див. Від Івана 1:42; Від Матвія 16:18, 19), чому Петро не міг бути «скелею», на якій Христос збудував Свою церкву?

Від Матвія 26:73, 74: «73 Дещо згодом підійшли ті, які там стояли, і сказали Петрові: Та ти справді один з них, бо і твоя говірка тебе виявляє! 74 Тоді він по¬чав зарікатися і клястися, що не знав [Цієї] Людини. І враз заспівав півень»;

До галатів 2:11-13: «11 Коли ж Кифа прийшов до Антіохії, я особисто виступив проти нього, бо він заслуговував на докір. 12 Ще до того, як деякі прийшли від Якова, він їв разом з язичниками. А коли ті надійшли, він став сторонитися і відмежовуватися, боячись обрізаних. 13 Лицемірили з ним й інші юдеї, так що й Варнава приєднався до їхнього лицемірства».

«Петро був швидким, різким, палким, сміливим та безкомпромісним, і Христос бачив у ньому матеріал, який би став у нагоді для Церкви». – Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.488.

«Петро не був скелею, на якій могла бути заснована церква. Пекельні ворота все ж перемогли його, коли він зрікся свого Господа, клявся і божився, що не знає Його. Церква збудована на Тому Єдиному, Кого не можуть перемогти сили пекла». – Бажання віків. – С.413.

«Христос не говорив про Петра як про скелю, на якій Він збирався заснувати Свою церкву. Його вислів ″ця скеля″ застосовувався до Нього Самого як до Основи християнської церкви. У книзі Ісаї (28:16) говориться про те саме… Це той самий камінь, про який згадується в Євангелії від Луки 20:17, 18… А також в Євангелії від Марка 12:10, 11…

Ці біблійні вірші переконливо доводять, що Христос є Скелею, на якій побудована церква». – Дух Пророцтва. – Т.2. – С.272, 273.

б. Наведіть докази того, що Петро був не основою церкви, а одним із братів-керівників.

До галатів 2:9: «Та визнавши дану мені благодать, Яків, Кифа та Іван, котрі вважаються стовпами, подали мені й Варнаві, як співучасникам, руки, щоб ми [йшли] до язичників, а вони – до обрізаних»;

1 Петра 5:1: «Як співпресвітер і свідок Христових страждань, співучасник слави, що має відкритися, я прошу пресвітерів, які є між вами»;

До ефесян 2:20, 21: «20 Збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос; 21 на Ньому вся будівля, досконало збудована, зростає у святий храм у Господі».

«Яків як голова мав оголосити рішення Собору [див. Дії 15 розділ]: ″Тому я вважаю, що не треба завдавати турбот тим язичникам, які навертаються до Бога″ (Дії 15:19).

Це поклало край дискусіям. Тут ми бачимо спростування вчення римсько-католицької церкви про те, що Петро був головою церкви… Ніщо в житті цього апостола не дає підстав уважати, що він, як намісник Всевишнього, займав становище, вище за своїх братів». – Дії апостолів. – С.194, 195.

в. Кого Петро вважав єдиною міцною Скелею (Каменем) і справжньою Основою церкви?

1 Петра 2:3-6: «3 Бо ви скуштували, що Господь добрий. 4 Приходьте до Нього – живого коштовного Каменя, знехтуваного людьми, але вибраного Богом. 5 І ви самі, немов живе каміння, збудовуйтеся в духовний дім, щоби [бути] святим священством, приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа. 6 Адже в Писанні зазначено: Ось, Я кладу на Сіоні Камінь наріжний, вибраний, коштовний, і хто вірить у Нього, не буде засоромлений!».

2. Христос побачив у Петрові якості, які були б дуже цінними для церкви. Що я можу зробити, щоб моя церква стала кращою?

Вівторок 30 квітня

3.  КАМІНЬ СПОТИКАННЯ

а. Назвіть одну з якостей, притаманних Ісусу. Поясніть, як вона пов’язана з євангельською звісткою для грішників.

1 Петра 2:4 (перша частина), 7: «4 Приходьте до Нього – живого коштовного Каменя… 7 Отже, для вас, які вірите, – дорогоцінність, а для тих, хто не вірить, – камінь, яким знехтували будівничі. Він став наріжним [каменем]».

«Коли проголошується слово життя, нехай ваш щирий відгук засвідчить про те, що ви прийняли звістку з Небес. Я знаю, це виглядає надто старомодно, але такою є жертва подяки Богові за хліб життя, дарований голодній душі. Цей відгук на заклик Святого Духа стане силою для вашої душі та натхненням для ближніх. Це засвідчить, що в Божій будівлі є живі камені, які випромінюють світло». – Свідоцтва для церкви. – Т.6. – С.367.

б. Звідки ми знаємо, що навіть ті, котрі знайомі зі справжньою істиною, перебувають у небезпеці «спіткнутися, не вірячи в Слово»?

До римлян 9:31-33: «31 А Ізраїль, який шукав Закону праведності, не осягнув Закону [праведності]. 32 Чому? Тому що шукали не з віри, а з діл [Закону]. Вони спіткнулися об камінь спотикання, 33 як написано: Ось, кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і хто вірить у Нього, не буде засоромлений!»;

1 Петра 2:8: «8 І каменем спотикання, і скелею спокуси! Вони спотикаються, не вірячи в Слово; на це вони й поставлені».

«Господь у Своєму великому милосерді послав найціннішу звістку для Свого народу через пасторів Ваггонера та Джоунса [на Генеральній Конференції АСД, яка проводилася в Міннеаполісі у 1888 році]. Ця звістка повинна була ще більшою мірою закарбувати в людях образ розп’ятого Спасителя, Його жертву за гріхи всього людства. Вона проголошувала ви-правдання через віру в Невидимого, закликаючи всіх прийняти праведність Христа, яка проявляється у послуху всім Божим Заповідям. Багато хто втратив Ісуса з поля зору. Вони повинні знову спрямувати свій погляд на Його Божественну особистість, на Його заслуги та на Його незмінну любов до них». – Свідоцтва для проповідників. – С.91, 92.

«Деякі люди плекали в собі ненависть проти тих, кого Бог послав нести особливу звістку світові. Вони розпочали цю сатанинську роботу в Міннеаполісі; коли ж вони побачили і відчули прояв Святого Духа, котрий свідчить про те, що звістка, яка проголошується, йде від Бога, вони зненавиділи її ще більше, оскільки вона викривала їхнє беззаконня. Вони не побажали упокорити свої серця і покаятися». – Там саме. – С.79, 80.

«Мені був показаний низький рівень духовного життя Божих дітей… вони відійшли від Нього і стали ″теплими″. Вони знають теорію Істини, але не мають її сили, котра спасає». – Свідоцтва для церкви. – Т.1. – С.210.

«Звістка, що звернена до Лаодикійської церкви, застосовується до нашого стану. Як чітко зображене становище тих, котрі думають, що мають повноту Істини і пишаються своїм знанням Божого Слова, тоді як у їхньому житті не відчувається його сили, котра освячує». – Віра і діла. – С.82, 83.

3. Як я можу опинитися в небезпеці, якщо вважатиму роки своєї вірної роботи для церкви чи свій прогрес у різних аспектах реформи заслугою для спасіння?

Середа 1 травня

4.  НЕМОВ ЖИВЕ КАМІННЯ

а. Як Петро ілюструє християнське зростання?

1 Петра 2:5: «І ви самі, немов живе каміння, збудовуйтеся в духовний дім, щоби [бути] святим священством, приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа».

б. Що значить бути «живим камінням» у Божому «духовному домі»?

До ефесян 4:13, 15, 16: «13 Аж поки всі досягнемо єдності віри й пізнання Божого Сина, досконалого змужніння, міри зрілості – повноти Христа… 15 А щоб ми в любові були правдомовні, щоб у всьому досягли зросту Того, Хто є Голова, – Христа. 16 Від Нього – все тіло, складене і надійно сполучене різними зв’язками в міру дії кожного окремого члена тіла, зростає на збудування самого себе в любові».

Порівняйте це з

Об’явлення 3:1 (остання частина), 2: «1…Я знаю твої діла, що маєш ім’я, наче ти живий, але ти мертвий. 2 Будь чуйний і зміцнюй інших, які мають померти, бо Я не знайшов твоїх діл досконалими перед Моїм Богом».

«Тепер ми повинні працювати з цими дійсно розумними людьми… Ці необроблені камені ми зобов’язані принести до Божої майстерні, де вони будуть обтесані й відполіровані Божественною рукою і перетворені на дорогоцінні камені Божого храму, на живі камені, які випромінюють світло. Так вони можуть стати святим храмом для Бога». – Євангелізм. – С.573.

«Господь не прийме нещирого служіння та низки обрядів, які насправді позбавлені Христа. Його діти повинні бути живим камінням у Божій будівлі. Якби всі беззастережно віддали себе Богові, якби вони перестали прагнути розваг і подорожей, перестали б шукати спільнот, які люблять задоволення, і досліджували б Боже Слово... то вони ніколи не відчували б спраги до хвилюючих відчуттів чи змін. Якщо для нас дійсно важливо бути духовними, і якщо наше спасіння залежить від того, наскільки ми прикуті до Вічної Скелі, то чи не краще нам прагнути того, що утримає всю будівлю на головному наріжному камені, щоб у нашій вірі ми не були збиті остаточно і не зайшли в глухий кут». – Основи християнського виховання. – С.461, 462.

в. Що є найкращою «духовною жертвою», яку ми можемо принести Богові?

1 Петра 2:5 (остання частина): «…приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа»;

Псалом 51:19: «Жертва Богові – це впокорений дух; серцем смиренним і впокореним Ти, Боже, не погордуєш»;

1 Самуїла 15:22 (друга частина): «…Послух кращий за жертву, й покірливість краща за баранячий жир!».

«У давнину всепалення та жертви не були приємні Богові, якщо їх приносили з нечистими намірами. Самуїл сказав: ʺ…Послух кращий за жертву, й покірливість краща за баранячий жир!ʺ (1 Самуїла 15:22). Усі гроші, які є на землі, не зможуть купити нам благословення Бога або дарувати нам бодай одну перемогу над гріхом.

Щоб якось відкупитися від Бога, багато людей готові принести будь-яку жертву, крім тієї, яку їм варто принести, – підкорити свою волю Божій волі». – Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.84.

4. Що може зробити мене справді «живим камінням» у Божому храмі?

Четвер 2 травня

5.  ЧИ Є МИ ТИМИ, ЗА КОГО СЕБЕ ВИДАЄМО?

а. Які слова Біблії ми схильні хвалькувато застосовувати до себе?

1 Петра 2:9 (перша частина), 10: «9 А ви – рід вибраний, царське священство, святий народ… 10 Ви колись [були] «ненарод», а тепер народ Божий; ви колись були «непомилувані», а тепер ви помилувані».

б. Лише до якого класу людей можуть бути застосовані вище наведені слова з 1 Петра 2:9?

1 Петра 2:5, 9 (остання частина): «5 І ви самі, немов живе каміння, збудовуйтеся в духовний дім, щоби [бути] святим священством, приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа. 9…аби звіщати чесноти Того, Хто вас покликав із темряви до дивного Його світла»;

Від Матвія 5:16: «Тож нехай сяє ваше світло перед людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, Який на небесах»;

До римлян 2:28, 29: «28 Тому що не той юдей, хто [є ним] з вигляду, і не те обрізання, що є назовні, на тілі. 29 Але той юдей, хто всередині такий; і те обрізання, що є в серці за Духом, а не за буквою; і такому похвала не від людей, а від Бога».

«Той, чий розум просвітлений завдяки тому, що Боже Слово відкривається його розумінню, усвідомить свою відповідальність перед Богом та світом, і він відчує, що його таланти потрібно розвивати таким чином, щоб вони принесли найкращі результати, – бо він мусить ″звіщати чесноти″, Того, Хто покликав його ″із темряви до дивного Його світла″ (1 Петра 2:9). Зростаючи в благодаті та пізнанні Господа Ісуса Христа, він усвідомлюватиме свої власні недосконалості, відчуватиме своє справжнє невігластво, і постійно прагнутиме розвивати і розширювати свої розумові здібності, щоб стати розумним християнином». – Поради батькам, вчителям і студентам. – С.37.

«У Бога є народ, котрий не прийме знак звіра на свою праву руку чи на чоло. У Бога є справа, яку Його народ повинен виконати у цьому світі, – віддзеркалювати Його світло». // Рев’ю енд Геральд, 15 квітня 1890 року.

5. Що відрізняє святого, «вибраного» християнина від того, хто просто претендує на це ім’я?

П’ятниця 3 травня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Як я можу переконатися в тому, що Основою моєї будівлі є Ісус, а не мої власні ідеї?

2. Христос побачив у Петрові якості, які були б дуже цінними для церкви. Що я можу зробити, щоб моя церква стала кращою?

3. Як я можу опинитися в небезпеці, якщо вважатиму роки своєї вірної роботи для церкви чи свій прогрес у різних аспектах реформи заслугою для спасіння?

4. Що може зробити мене справді «живим камінням» у Божому храмі?

5. Що відрізняє святого, «вибраного» християнина від того, хто просто претендує на це ім’я?