Щоденні біблійні уроки

«Дивлячись на Проводиря і Вершителя віри, на Ісуса, Який, незважаючи на сором, замість належної Йому радості перетерпів хрест і сів праворуч Божого престолу» (До євреїв 12:2).

«Якби сучасні вчителі Божого Слова підносили хрест Христа все вище й вище, їхнє служіння мало б значно більший успіх. Якби грішників можна було спонукати з усією серйозністю поглянути на хрест і побачити розп’ятого Спасителя, вони усвідомили б глибину Божого співчуття та порочність гріха». – Дії апостолів. – С.209.

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.199-202.

Неділя 17 березня

1.  ВІДКИДАЮЧИ ВСЯКИЙ ТЯГАР

а. Що є тягарем на нашому християнському шляху?

До євреїв 12:1: «Тому й ми, маючи довкола [себе] таку велику хмару свідків, відкиньмо всякий тягар та гріх, що [нас] легко обплутує, з терпінням прямуймо до тієї боротьби, яка перед нами (переклад з англ.)».

«Заздрість, лють, злі думки, лихослів’я, зажерливість – це тягар, котрий християнин повинен відкинути, якщо бажає мати успіх у перегонах, нагородою яких є безсмертя. Він повинен будь що звільнитися від кожної звички та дії, які призводять до гріха і безчестять Христа. Небесне благословення не може бути дане людині, котра порушує вічні принципи правди. Достатньо одного виплеканого гріха, аби зіпсувати характер людини, зробити її поганим прикладом для інших». – Дії апостолів. – С.312.

б. Як ми можемо подолати ці вади характеру?

До євреїв 12:2: «Дивлячись на Проводиря і Вершителя віри, на Ісуса, Який, незважаючи на сором, замість належної Йому радості перетерпів хрест і сів праворуч Божого престолу».

«Дивлячись на Ісуса, ми одержуємо більш яскраве, чітке бачення Бога, і через таке споглядання ми перетворюємося. Доброта, любов до ближніх стають нашими природними рисами. У нас розвивається характер, який є відображенням Божественного характеру. Перетворюючись на Його подобу, ми збільшуємо нашу спроможність пізнавати Бога. Наші братерські стосунки з Небесним світом дедалі розширюються, наша здатність сприймати багатство пізнання й вічну мудрість постійно зростають». – Наочні уроки Христа. – С.355.

1. Який тягар може заважати мені в моєму змаганні за безсмертя?

Понеділок 18 березня

2.  РАДІСТЬ ХРИСТА

а. Що було головним мотивом, який спонукав Христа померти заради нас?

До євреїв 12:2 (остання частина): «…Який, незважаючи на сором, замість належної Йому радості перетерпів хрест і сів праворуч Божого престолу»;

Ісаї 53:11: «Після Своїх страждань Він побачить [хороші плоди], і буде задоволений. Пізнавши Мого праведного Слугу, багато людей будуть виправдані, адже їхні гріхи Він понесе на Собі».

«Запропонувавши Себе як Заступника за гріхи роду людського, Христос звершив служіння священника. Нагородою Йому буде те, що Він побачить ″хороші плоди і буде задоволений″. Його насіння вічно житиме на землі». – Основи християнського виховання. – С.402.

«Що підтримувало Божого Сина в Його жертовному житті? Він бачив плоди мук Своєї душі і був задоволений. Дивлячись у вічність, Він споглядав щастя тих, які завдяки Його приниженню отримали прощення й вічне життя. До Його слуху долинали щасливі вигуки викуплених. Він чув, як вони співали пісню Мойсея та Агнця». – Дії апостолів. – С.601.

б. Яким чином ми можемо наслідувати приклад самозречення Христа?

До євреїв 12:3: «Подумайте ж про Того, Хто від грішників перетерпів таку наругу над Собою, щоб ви не знемоглися та не ослабли вашими душами»;

Від Матвія 16:24: «Тоді Ісус сказав Своїм учням: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест і йде за Мною».

«Хто бажає осягнути благословення освячення, ті повинні спочатку збагнути значення самопожертви. Хрест Христовий – центральний стовп, на який опирається ″у безмірнім багатстві слава вічної ваги″ (2 до коринтян 4:17)... Пахощі нашої любові до ближніх свідчать про нашу любов до Бога. Терпіння в служінні дає спокій душі. Добробут Ізраїлю досягається шляхом покірної, наполегливої, сумлінної праці. Бог підтримує і зміцнює людину, котра бажає йти за Христом». – Дії апостолів. – С.560.

«Мужі, котрі перебували в найтіснішій близькості з Богом, котрі воліли краще пожертвувати власним життям, ніж свідомо згрішити; мужі, котрих Бог ушанував Божественними світлом і силою, визнавали гріховність свого єства. Вони не сподівалися на тіло, не претендували на власну праведність, але повністю покладалися на праведність Христа». – Дії апостолів. – С.561.

«Бог велить вам взятися однією рукою, якою є віра, за Його могутню руку і протягнути другу руку, якою є любов до душ, що гинуть. Христос є Дорога, Правда і Життя. Ідіть за Ним. Живіть не за тілом, а за Духом. Вчиняйте так, як Він чинив, бо Божа воля є ваше освячення. Вам необхідно виконувати волю Того, Хто підтримує ваше життя заради Власної слави. Якщо ви працюватимете для себе, це не принесе вам жодної користі. Якщо ви почнете трудитися на благо ближніх, менше дбатимете про себе, але все більше сил і часу присвячуватимете Богові, Він прийме ваше служіння і віддасть вам благодать щедрою мірою». – Свідоцтва для церкви. – Т.2. – С.170.

2. Як я можу розділити ту радість, яка спонукала Христа до виконання Його місії на землі?

Вівторок 19 березня

3.  ВЗАЄМИНИ БАТЬКА ТА ДІТЕЙ

а. Як люблячий батько ставиться до своїх дітей, котрі помиляються?

До євреїв 12:5-11: «5 І забули про заклик, що звернений до вас як до синів: Сину мій, не нехтуй Господніми картаннями і не падай духом, коли Він докоряє. 6 Адже кого Господь любить, [того] й карає, і б’є кожного сина, якого приймає. 7 Якщо зазнаєте докору, то з вами Бог поводиться, як із синами. Хіба є такий син, якого батько не картає? 8 Якщо ж ви залишаєтеся без картання, якого зазнавали всі, тоді ви незаконні діти, а не сини. 9 До того ж ми мали наших тілесних батьків, які карали, і ми соромилися, то чи не значно більше повинні коритися Отцеві духів, аби жити? 10 Ті – на короткий час [нас] карали, коли вважали це за потрібне, а Цей – для нашої користі, щоб ми стали учасниками Його святості. 11 Усяке ж покарання в даний час не здається радістю, але смутком; та згодом ті, які навчені ним, приносять мирний плід праведності»;

Об’явлення 3:19: «Кого Я люблю, того докоряю і караю. Будь же ревний і покайся!».

«Давид навчився мудрості, розмірковуючи про те, як Бог поводився з ним, і з упокореним серцем схилявся перед усіма покараннями Всевишнього. Коли пророк Натан правдиво вказав йому на його гріхи, це допомогло Давидові визнати свій гріх і розкаятися в ньому. Він смиренно прийняв усі поради і упокорився перед Богом…

Наш Господь сказав: ″Кого Я люблю, того докоряю і караю″ (Об’явлення 3:19). ″Усяке ж покарання в даний час не здається радістю, але смутком; та згодом ті, які навчені ним, приносять мирний плід праведності″ (До євреїв 12:11). Найсуворіша дисципліна часто призначається ніжною любов’ю Отця, ″щоб ми стали учасниками Його святості″ (До євреїв 12:10)». – Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.683.

б. Яку мету переслідує Бог, допускаючи випробування в нашому житті?

Від Матвія 5:4: «Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені».

«Бог ″карає, засмучуючи людських дітей, не за бажанням Свого серця″ (Плач Єремії 3:33). Якщо Він допускає випробування і нещастя, то чинить це ″для нашої користі, щоб ми стали учасниками Його святості″ (До євреїв 12:10). Будь-яке нещастя і горе, яким би важким і гірким воно не здавалось, завжди послужить благословенням для того, хто переноситиме його з вірою. Важкий удар, який вмить перетворює в ніщо усі земні радощі, може спрямувати наш погляд до Небес. Багато людей ніколи б не пізнали Господа, якщо б скорбота не спонукала їх шукати в Нього втіхи.

Отже, важкі життєві випробування – це Божі знаряддя для очищення нашого характеру від недоліків та всього лихого. Обтісування, різьблення, шліфування й полірування завдають болю; звичайно, нелегко опинитися під точильним колесом. Але живе каміння, яке зазнало обробки, спроможне зайняти своє місце в Небесному храмі. На некорисний матеріал Майстер не витрачає стільки праці, зусиль і турботи; лише Своє дорогоцінне каміння Він шліфує так, щоб воно було придатним для свого призначення. – Блаженства, промовлені на горі. – С.10.

«Це Бог вів тебе через вузькі та тісні місця. Його метою було зробити так, щоб нещастя сформувало в тобі терпіння, терпіння – досвідченість, а досвідченість – надію. Він допустив випробування у твоєму житті, щоб через них ти міг скуштувати плоди миру і праведності...

Бог провів тебе крізь страждання та випробування, щоб ти здобув більш досконалу віру і довіру до Нього і щоб ти менше покладався на власну думку». – Свідоцтва для церкви. – Т.3. – С.416.

3. Поясніть, якого балансу у вихованні дотримується добрий, люблячий батько?

Середа 20 березня

4.  ПРАГНУЧИ СВЯТОСТІ

а. Яке значення святості та освячення?

1 до солунян 4:3-7: «3 Це ж воля Божа – ваше освячення, щоб ви берегли себе від розпусти, 4 щоб кожний з вас умів свої посудини берегти у святості й честі, 5 а не в пожадливій похоті, як язичники, котрі не знають Бога. 6 Не чиніть насильства і не кривдьте ні в чому свого брата, бо Господь є месником за все це, як раніше ми вам говорили й засвідчили. 7 Адже Бог покликав нас не до нечистоти, а до освячення»;

1 до солунян 5:23, 24: «23 А Сам Бог миру нехай повністю освятить вас: нехай ваш дух, душа й тіло бездоганно будуть збережені в цілості до приходу нашого Господа Ісуса Христа. 24 Вірний Той, Хто покликав вас; Він і здійснить!».

«″Це ж воля Божа – ваше освячення″ – писав апостол Павло (1 до солунян 4:3). Освячення Церкви – це мета Бога в усіх стосунках з Його народом. Він обрав їх від вічності, щоб вони були святими. Він віддав Свого Сина на смерть за них, щоб вони освятилися через послух Істині та звільнилися від кайданів самолюбства. Він вимагає від них зусиль і самовіддачі. Бог лише тоді може бути прославлений віруючими, коли в них відображається Його образ і вони перебувають під керівництвом Його Духа. Тоді, свідкуючи про Спасителя, вони своїм життям являють людям те, що Божественна благодать зробила для них.

Справжнє освячення приходить через втілення принципу любові. ″Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, а Бог перебуває в ньому″ (1 Івана 4:16). Якщо в серці людини пробуває Христос, її життя буде сповнене практичного благочестя. Її характер буде очищеним, піднесеним, облагородженим і прославленим. Чисте вчення буде поєднуватися з учинками праведності, а Небесні приписи запроваджуватимуться в життя». – Дії апостолів. – С.559, 560.

б. Що є одним із основних засобів нашого освячення?

Від Івана 17:17: «Освяти їх істиною [Своєю]! Твоє Слово – то істина».

«У міру того як темрява згущується і омана зростає, нам потрібно прагнути глибшого пізнання Істини і бути готовими відстоювати свою точку зору, яка повинна ґрунтуватися на Святому Письмі.

Ми повинні освятитися через Істину, цілком присвятити себе Богові й жити відповідно до свого святого сповідування, щоб Господь міг пролити на нас яскравіше світло і щоб ми побачили світло у Його світлі і зміцнилися Його силою». – Ранні твори. – С.104, 105.

«″Віра від слухання, а слухання від слова Божого″ (До римлян 10:17). Святе Письмо – це велика сила в перетворенні характеру. Христос молився: ″Освяти їх істиною [Своєю]! Твоє Слово – то істина″ (Від Івана 17:17). Якщо ми вивчаємо Боже Слово і слухаємося його, то воно діє в нашому серці, приборкуючи кожну неосвячену властивість. Святий Дух приходить, докоряючи нас за гріх, і віра, що народжується в серці, діє любов’ю до Христа, узгоджуючи нас у тілі, душі й дусі з Його образом. Тоді Бог може використати нас для виконання Своєї волі. Дарована нам сила діє усередині нас і виявляється назовні, заохочуючи нас передавати одержану Істину іншим». – Наочні уроки Христа. – С.100.

4. Що відбувається, коли ми занурюємося у дослідження Святого Письма і застосовуємо його вчення?

Четвер 21 березня

5.  СВЯТИЙ ДУХ І ОСВЯЧЕННЯ

а. Як ми можемо набути праведності Христа у своєму житті?

Від Матвія 5:6: «Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться»;

До євреїв 10:37-39: «37 Адже ще трохи, дуже недовго – і прийде Той, Хто йде, – і не забариться. 38 Праведний Мій житиме вірою, а коли відступить, то Моя душа не матиме вподобання в ньому. 39 Ми ж не з тих, які відступають на загибель, але з тих, які вірять для спасіння душі».

«Почуття власної негідності робить серце голодним і спраглим праведності, і таке бажання не залишиться незадовільненим. Ті, у чиїх серцях є місце для Ісуса, відчують Його любов. Усі, хто бажає уподібнитися характером до Бога, будуть задоволені. Дух Святий ніколи не залишить без допомоги душу, котра споглядає Ісуса. Він ″бере″ від Христа і передає цій душі. Якщо погляд постійно звернений на Христа, дія Духа продовжується доти, доки в душі не відобразиться Його образ. Чиста любов розширить душу, зробить її здатною досягати нових вершин, поглибить пізнання Небесних істин, сповнить усією повнотою. [Від Матвія 5:6 цитується]». – Бажання віків. – С.302.

«Вірою постійно споглядаючи Ісуса, ми будемо змінюватися. Бог дасть найдорогоцінніші відкриття Своєму голодному і спраглому народові. Люди зрозуміють: Христос – особистий Спаситель кожного. Живлячись Його Словом, вони зрозуміють, що це Слово – дух і життя. Слово руйнує тілесну земну природу і дає нове життя в Ісусі Христі. До такої душі Святий Дух приходить як Утішитель. Через дію Його благодаті, яка перетворює, в учнях відтворюється Божий образ і вони стають новим творінням. Любов приходить на зміну ненависті, і серце змінюється за Божественною подобою. Ось що значить жити ″кожним словом, що виходить з Божих уст″ (Від Матвія 4:4). Ось що значить їсти хліб, який сходить з Небес». – Там саме. – С.391.

«Щодо гріха, то ″наш Бог – це нищівний вогонь″ (До євреїв 12:29). В усіх, хто підкоряється Його силі, Божий Дух знищує гріх. Якщо ж люди міцно тримаються гріха, вони стають одне з ним. Тоді Божа слава, що знищує гріх, знищить і їх». – Там саме. – С.107.

5. Чому в наші дні є настільки важливими благоговіння і богобоязливість, які так рідко зустрічаються?

П’ятниця 22 березня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Який тягар може заважати мені в моєму змаганні за безсмертя?

2. Як я можу розділити ту радість, яка спонукала Христа до виконання Його місії на землі?

3. Поясніть, якого балансу у вихованні дотримується добрий, люблячий батько?

4. Що відбувається, коли ми занурюємося у дослідження Святого Письма і застосовуємо його вчення?

5. Чому в наші дні є настільки важливими благоговіння і богобоязливість, які так рідко зустрічаються?