Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми звалися Божими дітьми! І [такими] ми є. Світ нас не знає, тому що Його не пізнав» (1 Івана 3:1).

Додаткові матеріали для вивчення: Дорога до Христа. – Розділ 1. – С.9-15.

«Бог є любов. Як від сонця виходять промені світла, так і від Нього випромінюється до всього Його творіння любов, радість і світло». – Блаженства, промовлені на горі. – С.77.

1.  БОГ Є ЛЮБОВНд, 28 черв.

а. Яке свідчення про Божу любов дано людству?

Вихід 34:6, 7: «⁶Тоді Господь пройшов перед його обличчям, і проголосив: Господь! Господь Бог співчутливий і милосердний, не скорий на гнів, багатомилостивий і правдивий, ⁷Який дотримується милосердя до тисяч поколінь, прощає беззаконня, злочини і гріхи, проте винного Він [ніколи] не визнає невинним. Він карає через беззаконня батьків у дітях і дітях їхніх дітей до третього й четвертого поколінь»;

Йони 4:2 (остання частина): «…оскільки я знав, що Ти є милосердним і добрим Богом, довготерпеливим і дуже милостивим, – Ти співчуваєш, коли бачиш нещастя!»;

Єремії 31:3: «Здалеку з’явився мені Господь [і сказав]: Я полюбив тебе вічною любов’ю, тому Я і виявляю тобі милосердя».

«У Божому Слові відкривається Його характер. Він особисто проголосив про Свою любов та співчуття. У відповідь на молитву Мойсея: ″Покажи мені, благаю, Твою славу!″ Господь сказав: ″Я проведу перед тобою усю Мою велич…″ (Вихід 33:18, 19). Характер Бога – це Його слава. Господь пройшов перед Мойсеєм, та й проголосив: ″Господь! Господь Бог співчутливий і милосердний, не скорий на гнів, багатомилостивий і правдивий, Який дотримується милосердя до тисяч поколінь, прощає беззаконня, злочини і гріхи″ (Вихід 34:6, 7). Він є ″довготерпеливим і дуже милостивим″, ″Той, Хто любить виявляти милосердя″ (Йони 4:2; Михея 7:18)». – Дорога до Христа. – С.10.

б. З якою метою Бог послав Свого Сина?

Від Матвія 11:27: «Все передав Мені Мій Отець, і ніхто не знає Сина, тільки Отець; ані Отця ніхто не знає, лише Син – і той, кому тільки бажає Син відкрити»;

Від Івана 14:8, 9: «⁸Каже Йому Пилип: Господи, покажи нам Отця, – і [цього] нам вистачить. ⁹Говорить йому Ісус: Стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Пилипе? Хто Мене бачив, той і Отця бачив. Як же ти говориш: Покажи нам Отця?».

«Сатана прищепив людям думку, що головна риса характеру Бога – суворе правосуддя, що Бог для них є грізним суддею та вибагливим займодавцем. Він представив справу так, ніби Творець тільки тим і займається, що слідкує за людьми та помічає всі їхні прогріхи, помилки, аби потім покарати. Для того, щоб розвіяти цю похмуру тінь і відкрити світові безмежну любов Бога, Ісус прийшов у цей світ і жив серед людей». – Дорога до Христа. – С.11.

1.  Опишіть найважливіші риси характеру Бога.

2.  МІСІЯ ІСУСАПн, 29 черв.

а. Як Ісус описав Свою земну місію?

Від Луки 4:16-18: «¹⁶І прибув Він у Назарет, де був вихований, увійшов за Своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. ¹⁷Дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано: ¹⁸Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене [зціляти розбитих серцем], проповідувати полоненим визволення, сліпим – прозріння, і пригноблених відпустити на волю».

«[Від Луки 4:18 цитується]. Це було справою [Ісуса]. Він ходив усюди, творячи добро й зціляючи всіх одержимих сатаною. Були села, де в жодному будинку більш не чувся стогін хворих, тому що Він, проходячи повз них, зцілив усіх стражденних. Його діла були доказом Його Божественного помазання. Усі справи Його життя вирізнялися любов’ю, милосердям і жалістю; тому що всім Своїм серцем Він співчував людським синам. Він прийняв людську природу, щоб увійти в людські потреби. Найбідніші й найпростіші люди не боялися підходити до Нього. Маленькі діти горнулися до Нього. Вони любили сидіти в Нього на колінах і вдивлятися в Його замислене обличчя, яке сяяло любов’ю». – Дорога до Христа. – С.11, 12.

«У кожній особистості Ісус бачив людину, яка повинна бути запрошена в Його Царство. Він завойовував людські серця як Той, Хто бажав їм добра. Він шукав їх на вулицях, біля домашнього вогнища, у човнах, синагогах, на березі озера і на весільній учті. Він знаходив їх за виконанням повсякденних справ, виявляючи зацікавленість їхнім життям. Спаситель навчав їх вдома, де члени родини відчували вплив Його Божественної присутності. Його палке співчуття до людей допомагало зовойовувати їхні серця. Він часто йшов у гори, щоб помолитися на самоті, готуючись до дієвої праці серед людей. Після цього Він вирушав, щоб зціляти хворих, навчати неосвічених, трощити ланцюги невільників сатани». – Бажання віків. – С.151.

б. Незважаючи на всю Свою любов і співчуття, який приклад вірності у викритті зла залишив Христос?

Від Івана 9:39-41: «³⁹А Ісус сказав: На суд Я прийшов у цей світ, щоб сліпі бачили, а зрячі щоб ставали сліпими! ⁴⁰Почули це деякі фарисеї, які були з Ним, і сказали Йому: Невже й ми сліпі? ⁴¹Відповів їм Ісус: Якби ви були сліпі, то не мали би гріха, але ви кажете, що бачите, тож гріх ваш залишається [на вас]»;

Від Матвія 21:12, 13: «¹²Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, хто продавав і купував у храмі, перекинув столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів, ¹³і каже їм: Написано: Мій дім буде названий домом молитви, ви ж робите його печерою розбійників».

«Ісус ніколи не приховував жодного слова істини, але висловлював її завжди з любов’ю. У спілкуванні з людьми Ісус виявляв найбільшу тактовність і уважність. Він ніколи не був грубим, суворим без необхідності, ніколи не заподіював непотрібного болю вразливій душі та не дорікав людській слабкості. Він говорив істину, але говорив її завжди з любов’ю. Він осуджував лицемірство, невір’я й беззаконня, але в голосі Його були відчутні сльози, коли Він вимовляв гіркі слова осуду… Дорогоцінною в Його очах була кожна душа. Він завжди тримався з Божественною гідністю, але в той же час з найбільшою ніжністю схилявся над кожним членом Божої сім’ї. У кожній людині Він бачив грішну душу, заради спасіння якої Він прийшов». – Дорога до Христа. – С.12.

2.  Як Ісус виявляв характер Бога під час Свого земного життя?

3.  ЖИТТЯ САМОЗРЕЧЕННЯВт, 30 черв.

а. Який важкий тягар ніс наш Спаситель упродовж Свого життя?

Ісаї 53:5-7: «⁵Він же був зранений за наші гріхи, був катований за наші провини. Завдяки перенесеному Ним стражданню, нам подаровано мир, – Його ранами ми оздоровлені! ⁶Всі ми заблукали й розбрелися, як вівці, – кожний з нас пішов власною дорогою, та Господь поклав на Нього гріхи всіх нас. ⁷Над Ним знущались, принижуючи Його, але Він не відкривав Своїх уст. Його вели, як ягня, на заколення, – Він мовчав, як вівця, перед тими, котрі її стрижуть, – так і Він не відкривав Своїх уст»;

Від Луки 2:48, 49: «⁴⁸Побачивши Його, вони здивувалися; і мати Його сказала Йому: Дитино, чому Ти нам таке вчинив? Ось Твій батько і я, страждаючи, шукали Тебе. ⁴⁹А Він відповів їм: Чому ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути при справах Мого Отця?».

«Ісус ніс на Собі важкий тягар відповідальності за спасіння людей. Він знав, що якщо не відбудуться рішучі зміни у принципах та цілях, на які орієнтується людство, – усі загинуть. Усвідомлення цього нестерпно пригнічувало Його душу, і ніхто не міг гідно оцінити усю важкість цього тягаря. Самотнім Ісус пройшов через дитинство, юність, самотнім Він ступив у пору зрілості, проте Його постійно оточувала атмосфера Неба. Щодня Ісус стикався з випробуваннями і спокусами; щодня Ісус стикався зі злом і на власні очі бачив, яку силу і владу воно має над тими, кого Він усією душею прагнув благословити і спасти. Однак Він не сумував, не впадав у відчай.

Усі Свої бажання Він суворо підкоряв виконанню покладеної на Нього місії. Він прославив Своє життя, підкоривши все в ньому волі Отця. Коли Він був ще хлопчиком, мати, знайшовши Його в школі рабинів, спитала: ″Дитино, чому Ти нам таке вчинив?″ Він відповів, і Його відповідь висловила сенс усього Його життя: ″Чому ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути при справах Мого Отця?″ (Від Луки 2:48, 49).

Життя Ісуса було безперервною самопожертвою. У цьому світі Він не мав власного дому, хіба що друзі по своїй доброті надавали Йому як мандрівникові місце для відпочинку. Заради нас він жив серед людей так, як живуть найбідніші люди, і працював серед нужденних і тих, хто страждає. Не отримавши гідного визнання та почестей як Месія, Він перебував серед людей, для яких Він так багато зробив». – Служителі Євангелії. – С.42, 43.

б. Чого навчає нас прояв великої Божої любові стосовно нашого Небесного Отця?

Від Івана 3:16: «Бо так Бог полюбив світ, що дав [Свого] Єдинородного Сина, щоб кожен, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне»;

1 Івана 4:9, 10: «⁹Божа любов до нас виявилася в тому, що Бог послав Свого Єдинородного Сина у світ, щоб ми через Нього жили. ¹⁰Любов не в тому, що ми полюбили Бога, а в тому, що Він полюбив нас і послав Свого Сина як примирення за наші гріхи».

«Ця велика Жертва була принесена не для того, щоб викликати в серці Отця любов до людини, чи розбудити в Ньому бажання спасати. Ні, ні! ″Бо так Бог полюбив світ, що дав [Свого] Єдинородного Сина, щоб кожен, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне″ (Від Івана 3:16). Отець любить нас не тому, що була принесена велика викупительна Жертва. Саме навпаки: Він передбачив викупительну Жертву тому, що Він любить нас. Христос був Посередником, через Якого Він зміг злити Свою безмежну любов на грішний світ. ″Бог у Христі примирив світ із Собою″ (2 до коринтян 5:19). Бог страждав зі Своїм Сином. Душевна боротьба в Гетсиманськім саду, смерть на Голгофському хресті – ось плата, принесена безмежною любов’ю за наше викуплення». – Дорога до Христа. – С.13.

3.  Як місія Христа впливала на Його рішення та вчинки?

4.  НАШ ЗАСТУПНИК І ПОРУЧИТЕЛЬСр, 1 лип.

а. На чому ґрунтується спасіння наших душ?

1 до коринтян 1:30: «Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням»;

Дії 16:31: «А вони сказали: Віруй в Господа Ісуса [Христа] – і спасешся ти та твій дім!».

«О, як сильно Христос бажав спасти тих, хто гине! Його Тіло, розіп’яте на хресті, не применшило Його Божественності, Його Божественної сили спасати всіх, хто прийме Його праведність, через принесення цього Тіла в жертву. Помираючи на хресті, Він поклав провину грішника на Божественного Заступника, якщо він вірою приймає Його як особистого Спасителя. Гріхи цього світу, образно представлені ″червоними як багряниця″, були зараховані Божественному Поручителю». – Цей день із Богом. – С.236.

б. Що зробив Христос заради нашого викуплення, чого ніхто з людей не зміг би зробити своїми зусиллями та мудрістю?

Від Івана 10:17: «Саме тому любить Мене Отець, що Я кладу Свою душу, аби знову прийняти її»;

До римлян 5:6-8: «⁶Бо Христос, коли ми ще були безсилі, у відповідний час помер за нечестивих. ⁷Навряд чи хто помре за праведника; хіба, може, хтось за доброчинця наважиться померти. ⁸Але Бог виявляє Свою любов до нас тим, що Христос за нас помер, коли ми були ще грішниками».

«″Мій Отець так полюбив вас, що ще більше любить Мене за те, що Я віддаю Своє життя заради вашого викуплення. Ставши вашим Заступником і Поручителем, віддаючи Своє життя, беручи на Себе ваші борги, ваші злочини, Я став ще дорожчим Моєму Отцю; тому що завдяки Моїй жертві Бог може бути праведним і Тим, Котрий виправдовує віруючого в Ісуса″.

Ніхто, крім Божого Сина, не міг викупити нас; тому що тільки Той, Хто був у лоні Отця, міг виявити Бога. Тільки Він, Котрий знав висоту й глибину Божої любові, міг відкрити її світові. Лише безкінечно велика Жертва Христа заради грішника – і ніщо інше – могла виразити любов Отця до грішних людей». – Дорога до Христа. – С.14.

в. Що міг засвідчити Іван про нашого Заступника перед Божим престолом?

1 Івана 1:1-3: «¹Про те, що було від початку, що ми почули, що побачили на власні очі, що ми оглядали і до чого доторкнулися наші руки, – про Слово життя; ²і життя з’явилося, і ми побачили, і свідчимо, і сповіщаємо вам вічне життя, яке було в Отця і з’явилося нам. ³Те, що ми побачили й почули, сповіщаємо й вам, щоб і ви мали спільність з нами. А наша спільність – з Отцем і з Його Сином – Ісусом Христом».

«Мало хто усвідомлює всю тяжкість гріха і розуміє масштаб згубних наслідків, до яких призвело порушення Божого Закону. Досліджуючи чудовий План спасіння, метою якого є відновлення в грішникові морального образу Бога, ми бачимо, що єдиним засобом спасіння людини була самовіддана жертва, незрівнянне смирення і любов Божого Сина. Лише Він мав силу вступити в боротьбу з великим супротивником Бога і людини і, ставши нашим Заступником і Поручителем, дав силу тим, хто вірою тримається за Нього, стати переможцями в Його Ім’я і завдяки Його заслугам». – Християнське виховання. – С.112.

4.  Яких уроків навчає нас Ісус, ставши нашим Заступником?

5.  ІСУС ЗАПЛАТИВ ЦІНУЧт, 2 лип.

а. Чому Христос міг заплатити ціну нашого викуплення?

1 Петра 1:18, 19: «¹⁸Знаючи, що ви були викуплені від марного вашого життя, переданого батьками, не тлінним сріблом або золотом, ¹⁹а дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Агнця»;

До євреїв 5:8, 9: «⁸Хоча був Він Сином, проте навчився послуху через те, що постраждав. ⁹Досягнувши досконалості, Він став причиною вічного спасіння для всіх, хто Йому покірний».

«Ціна нашого викуплення – безмірно велика жертва нашого Небесного Отця, Котрий віддав Свого Сина на смерть заради нас, – повинна викликати в нас піднесене уявлення про те, якими можемо стати ми завдяки Христові. Натхненний апостол Іван, дивлячись на висоту, глибину, ширину Отчої любові до людства, що гине, сповнився захвату і благоговіння і, не знаходячи потрібних слів, аби виразити велич і ніжність цієї любові, закликає світ дивитися на неї... Як високо оцінена людина! Згрішивши, людські сини стали підданими сатани. Через віру у викупительну жертву Христа сини Адама можуть знову стати Божими синами. Прийнявши людську природу, Христос підносить людство. Тепер грішні люди через зв’язок із Христом можуть справді стати гідними високого ймення ″Божі сини″». – Дорога до Христа. – С.15.

б. Якими словами апостол Іван висловив велич Божої любові?

1 Івана 3:1, 2: «¹Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми звалися Божими дітьми! І [такими] ми є. Світ нас не знає, тому що Його не пізнав. ²Улюблені! Тепер ми – Божі діти, але ще не виявилося, що будемо. Знаємо, що коли Він з’явиться, ми будемо подібні до Нього, адже побачимо Його таким, який Він є».

«Ні з чим незрівнянна така любов! Діти Небесного Царя! Яка дорогоцінна обітниця! Яка тема для найглибших роздумів! Яка неперевершена любов Бога до світу, який не любив Його! Ця думка здатна скорити душу і ″полонити розум на послух″ Богу. Чим більше ми вивчаємо Божественний характер у світлі хреста, тим краще ми розуміємо, як милість, любов і прощення з’єднуються зі справедливістю і правосуддям, тим зрозумілішими стають незліченні свідчення безмежної любові Бога та Його ніжного співчуття, котре перевершує жалість матері до своєї дитини, яка заблукала». – Дорога до Христа. – С.15.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯПт, 3 липня

1.  Опишіть найважливіші риси характеру Бога.

2.  Як Ісус виявляв характер Бога під час Свого земного життя?

3.  Як місія Христа впливала на Його рішення та вчинки?

4.  Яких уроків навчає нас Ісус, ставши нашим Заступником?

5.  Опишіть найбільший дар Христа для нас.