Щоденні біблійні уроки

«Тому, брати, все більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, тому що роблячи так, ніколи не спіткнетеся» (2 Петра 1:10).

«Істинно навернені люди були поховані з Христом за подобою Його смерті та воскресли з водної могили за подобою Його воскресіння, щоб жити оновленим життям. За допомогою вірної покори Істині вони повинні утвердити своє покликання та обрання». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1115.

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для церкви. – Т.9. – С.186-188, 191-194.

Неділя 28 липня

1.  ЗАКЛИК ДО СТАРАННОСТІ

а. Що повинно бути найважливішим пріоритетом у нашому християнському житті?

2 Петра 1:10: «Тому, брати, все більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, тому що роблячи так, ніколи не спіткнетеся».

Чому це пов’язано з несенням хреста в нашому життєвому досвіді?

Від Матвія 10:38: «І хто не бере свого хреста і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене».

«Бог установив певну досконалість характеру; і кожен, хто завдяки благодаті Христа досягне стандарту Його вимог, отримає вільний вхід до Царства слави. Усі, хто бажає досягти цього стандарту характеру, повинні використовувати засоби, які Бог надав для цієї мети. Якщо ви хочете успадкувати відпочинок, який обіцяний Божим дітям, то повинні стати співробітниками Бога. Ви обрані нести ярмо Христа – нести Його тягар, нести і звеличувати Його хрест. Ви повинні намагатися ″утвердити ваше покликання та обрання″. Досліджуйте Святе Письмо, і ви побачите, що жоден син чи жодна донька Адама не будуть обрані для спасіння в непослуху Божому Законові. Світ скасовує Божий Закон, але християни обрані для освячення через послух Істині. Вони обрані нести хрест, якщо хочуть носити вінець». – Основи християнського виховання. – С.126.

«Кожний, хто уникає хреста, тим самим відмовляється від нагороди, обіцяної вірним». – Сини та доньки Божі. – С.248.

1. Яке відношення має хрест до мого життя?

Понеділок 29 липня

2.  БОРЮЧИСЬ З БОГОМ

а. У той час як ми прагнемо подолати свої недоліки характеру, таким чином «утверджуючи наше покликання та обрання», який приклад залишив нам Ісус, Син Людський, під час Свого перебування на землі?

До євреїв 5:7, 8: «7 Він, перебуваючи у Своєму тілі, з великим риданням і слізьми заніс благання і молитви до Того, Хто може спасти Його від смерті, й був вислуханий за благочестя; 8 хоча був Він Сином, проте навчився послуху через те, що постраждав».

«Коли змовкав міський гул, і учні поверталися до своїх домівок, щоб відпочити і відновити сили, Ісус не спав. Його Божественні благання підносилися до Отця з Оливної гори; Він молився про те, щоб Його учні були збережені від злого впливу, з яким вони щодня стикаються у цьому світі, і щоб Його душа зміцнилася для виконання обов’язків наступного дня та терплячого перенесення випробувань. Усю ніч, поки Його послідовники спали, Божественний Учитель молився. Голову Христа, схилену у молитві, зрошувала то нічна роса, то холодний іній. Він залишив Своїм послідовникам приклад для наслідування.

Велич Небес, виконуючи Свою місію, часто і щиро молився. Він не завжди приходив на Оливну гору, але учні знали, що Він любить це місце, і часто йшли за Ним туди. Він вибирав нічну тишу, щоб ніхто не заважав Йому. Ісус міг зцілювати хворих і воскрешати померлих. Він був джерелом благословень та сили. Він керував бурею та вітром, і вони корилися Йому. Христос був бездоганний і безгрішний, однак Він часто молився зі сльозами та сильними риданнями. Він молився за Своїх учнів і за Себе, співпереживаючи нашим потребам, нашим слабкостям і нашим невдачам, які так властиві людям. Він був могутнім Прохачем, Котрому були невідомі пристрасті нашої людської гріховної природи, проте Він мав ті ж фізичні недуги і був спокушений у всьому так само, як ми. Ісус переніс душевну агонію і потребував допомоги та підтримки Свого Небесного Отця.

Христос – наш Приклад». – Свідоцтва для церкви. – Т.2. – С.508, 509.

б. Поясніть результат такого міцного молитовного життя.

Дії 4:13: «Помітивши відвагу Петра й Івана і дізнавшись, що це люди невчені й прості, вони дивувалися, бо знали їх, що були з Ісусом».

«Життя Ісуса було життям постійної довіри Своєму Небесному Отцеві й підтримувалося постійним спілкуванням з Ним; і тому Його Небесне та земне служіння було бездоганним та переможним.

Як людина Він просив у Бога сил доти, доки Його людська природа не заряджалася Небесним струмом, який з’єднував людство з Богом. Отримуючи життя від Бога, Він наділяв життям людей». – Виховання. – С.80, 81.

2. Чому інтенсивність мого молитовного життя є такою важливою для спасіння?

Вівторок 30 липня

3.  НАПОЛЕГЛИВІСТЬ У ВІРІ

а. Що відбувається, якщо нам не вдається проявляти постійну старанність в «утвердженні нашого покликання та обрання»?

Єзекіїля 33:13: «Коли Я кажу праведному: Ти, неодмінно, житимеш, а він, покладаючись на свою праведність, почне чинити беззаконня, то всі його діла праведності не згадаються. У своєму беззаконні, яке чинитиме, він загине!».

Наведіть приклад.

«Бог виявляє Своє невдоволення тим, що Давид мав багато дружин, відвідавши його судами і дозволивши злу повстати проти нього з його власного дому. Жахливе лихо, яке Бог допустив у житті Давида, котрий за свою чесність колись був названий людиною Божого серця, для прийдешніх поколінь є доказом того, що Бог не виправдає нікого за порушення Своїх Заповідей. Він неодмінно покарає винних, якими б праведними та улюбленими Богом вони не були колись, поки слідували за Господом у чистоті серця. Якщо праведники відвернуться від своєї праведності та почнуть чинити зло, їхня попередня праведність не врятує їх від гніву справедливого і святого Бога». – Дух Пророцтва. – Т.1. – С.379.

«Для спасіння душі необхідно прийняти Істину. Дотримання Божих Заповідей – це життя вічне для тих, хто їх приймає. Але Святе Письмо чітко говорить про те, що тим, хто одного разу пізнав дорогу життя і радів Істині, загрожує небезпека відступити від неї та загинути. Саме тому потрібне рішуче, щоденне навернення до Бога.

Той, хто підтримує вчення про визначення наперед: спасенний одного разу – спасенний назавжди, суперечить ясному твердженню: ″Так говорить Господь″». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1114, 1115.

б. На противагу цьому опишіть, як ми повинні чинити, і чому ми повинні пам’ятати про життєво важливу Істину.

Єзекіїля 18:21: «Проте якщо беззаконник відвернеться (залишить) від усіх своїх гріхів, які він чинив, і буде дотримуватись усіх Моїх Заповідей, діючи справедливо й живучи праведно, – він, безперечно, буде жити й не помре!»;

1 до коринтян 15:1, 2 (перша частина): «1 Звіщаю вам, брати, Євангелію, яку я вам сповістив, яку ви прийняли, в якій стоїте і 2якою спасаєтеся, коли дотримуєте слово таким, яким я вам його сповістив…».

«Багато хто, посилаючись на забудькуватість, вважають її достатнім виправданням навіть для найбільших помилок. Але хіба вони не володіють, як і інші, інтелектуальними здібностями? Значить, їм потрібно тренувати свій розум, щоб запам’ятовувати необхідне. Забувати – гріх, гріх – бути забудькуватим. Якщо ви формуєте звичку недбалості, то можете занедбати спасіння власної душі і, врешті-решт, виявитися неготовими до Божого Царства». – Наочні уроки Христа. – С.358.

«Нехай завжди ваша Біблія буде з вами! За будь-якої можливості читайте її і намагайтеся запам’ятовувати прочитане. Навіть йдучи вулицею, ви можете прочитати якийсь уривок, порозмірковувати над його змістом і в такий спосіб закріпити його в пам’яті». – Дорога до Христа. – С.90.

3. Що змушує людину падати перед спокусою?

Середа 31 липня

4.  ВИБІР, ЗДІЙСНЕНИЙ НАМИ

a. Якщо ми дотримуємось умов, згідно з якими ми «утверджуємо наше покликання та обрання», яким буде результат?

2 Петра 1:10 (остання частина), 11: «10 …тому що роблячи так, ніколи не спіткнетеся. 11 Адже таким чином щедро забезпечиться вам вхід до вічного Царства нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа».

«Божий ідеал щодо Його дітей перевершує найвищі уявлення людського розуму. ″Будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний″ (Від Матвія 5:48). Це повеління є одночасно й обітницею. План спасіння передбачає наше цілковите звільнення з-під влади сатани. Христос оберігає від гріха душу, яка кається. Він прийшов зруйнувати діла диявола і дбає, щоб Святий Дух був з кожною душею, котра кається, й оберігав її від гріха.

Не можна виправдовувати лихий учинок діяльністю спокусника. Сатана тішиться, коли так звані послідовники Христа виправдовують свою недосконалість. Такі виправдання приводять до гріха. Гріхові немає виправдання. Побожність, христоподібне життя доступні кожній віруючій Божій дитині, котра кається». – Бажання віків. – С.311.

б. Яким чином обрання благодаті за допомогою нашого права вибору показане в житті Якова та Ісава?

1 Петра 1:2 (перша частина): «За передбаченням Бога Отця, освяченням Духа, на послух і окроплення кров’ю Ісуса Христа…»;

До римлян 9:10-14: «10 І не тільки це, а й Ревекка зачала в той самий час [близнят] від нашого батька Ісаака. 11 Та ще до їхнього народження, коли нічого – ні доброго, ні злого – вони ще не зробили, щоби постанова Божа виявилася у виборі, 12 не від учинків, але від Того, Хто кличе, – їй було сказано, що старший служитиме меншому, 13 згідно з написаним: Якова Я полюбив, а Ісава зненавидів. 14 Що ж скажемо? Може, в Бога несправедливість? Зовсім ні!»;

До римлян 11:4, 5: «4 І що ж каже йому [Бог] у відповідь? Я залишив Собі сім тисяч чоловіків, які не схилились [на] коліна перед Ваалом. 5 Так само і тепер, за вибором благодаті, залишився останок».

«Ісав і Яків однаковою мірою отримали пізнання про Бога, обидва мали змогу ходити дорогами Його Заповідей і користуватися Його ласкою; однак це не було їхнім спільним бажанням. Брати пішли різними дорогами, відстань між ними ставала дедалі глибшою та ширшою.

Те, що Ісав був позбавлений благословення спасіння, не було результатом упередженого Божого вибору. Дари Його благодаті через Христа доступні для всіх. Не існує іншого вибору, окрім того, який робить сама людина і який може призвести її до загибелі. Бог виклав у Своєму Слові умови, додержуючись яких кожна душа може отримати вічне життя; це – послух Його Заповідям через віру в Христа. Бог надає перевагу характеру, який узгоджується з Його Законом; кожний, хто відповідатиме нормам Його вимог, увійде до Царства Слави. Сам Христос сказав: ″Хто вірить у Сина, той має вічне життя, а хто в Сина не вірить, той життя не побачить″ (Від Івана 3:36). ″Не кожний, хто каже Мені: Господи, Господи! – увійде до Царства Небесного, але той, хто виконує волю Мого Отця, Який на небесах″ (Від Матвія 7:21). А у книзі Об’явлення Він проголошує: ″Блаженні ті, хто випере свій одяг, щоб мати право на дерево життя і ввійти брамами до міста″ (Об’явлення 22:14). Саме про такий вибір, що має відношення до спасіння людини, говорить Боже Слово». – Патріархи і пророки. – С.207.

4 Поясніть, чому Яків, котрий згрішив, був прийнятий Богом, а Ісав – відкинутий.

Четвер 1 серпня

5.  ТРИМАЮЧИСЬ ЗА ПЕРЕМОЖЦЯ

а. Як апостол Павло описує свій шлях зростання?

До филип’ян 3:12-14: «12 Не тому, що я вже осягнув або вже став досконалим, але борюся, щоб осягнути – для цього і здобув мене Ісус Христос 13 Брати, я не вважаю себе тим, хто осягнув. Але забуваючи те, що позаду, і прямуючи до того, що попереду, 14 я відчайдушно біжу до мети – до нагороди високого Божого покликання в Ісусі Христі».

б. Звідки ми знаємо, що перемога можлива у Христі?

До филип’ян 1:6: «Я впевнений у тому, що Той, Хто розпочав у вас добре діло, завершить його до дня Ісуса Христа»;

Юди 24: «А Тому, Хто може зберегти вас від падіння і поставити перед Своєю славою непорочними в радості»;

1 до коринтян 1:30: «Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням».

«Наше спасіння полягає в тому, щоб крок за кроком підніматися сходами, споглядаючи Христа, тримаючись за Христа, послідовно зростаючи в Христі, щоб Він став для нас мудрістю і праведністю, освяченням і викупленням. Віра, чеснота, пізнання, стриманість, терпеливість, побожність, братерство і любов – ось сходинки цих сходів…

Нелегко отримати безцінний скарб вічного життя. Ніхто не може робити це і водночас плисти за течією світу. Він повинен вийти зі світу, відокремитися і не торкатися нечистого. Ніхто не може діяти як людина цього світу, сподіваючись, що при цьому її не знесе течія світу. Ніхто не може рухатися вперед без наполегливих зусиль. Той, хто бажає перемагати, повинен міцно триматися за Христа. Він не має права озиратися назад, але повинен завжди дивитися вгору, набуваючи однієї чесноти за іншою. Особиста пильність – умова безпеки. Сатана грає життям вашої душі. На жоден дюйм не схиляйтеся на його бік, щоб не надати йому переваги.

Якщо ми колись досягнемо неба, то це станеться завдяки тому, що ми мали зв’язок із Христом, покладалися на Нього, рішуче відокремившись від світу, з його нерозсудливістю та чарами. Ми повинні підтримувати духовну співпрацю з Небесними силами». – Свідоцтва для церкви. – Т.6. – С.147, 148.

5. Процитуйте кілька обітниць, які слід пам’ятати, намагаючись подолати спокусу.

П’ятниця 2 серпня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Яке відношення має хрест до мого життя?

2. Чому інтенсивність мого молитовного життя є такою важливою для спасіння?

3. Що змушує людину падати перед спокусою?

4 Поясніть, чому Яків, котрий згрішив, був прийнятий Богом, а Ісав – відкинутий.

5. Процитуйте кілька обітниць, які слід пам’ятати, намагаючись подолати спокусу.