Щоденні біблійні уроки

«І коли маю [дара] пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, – то я ніщо!» (1 до коринтян 13:2).

«Зрозумійте, що Христоподібна любов має Небесне походження, і без неї усі інші якості нічого не варті». // Рев’ю енд Геральд, 21 липня 1904 року.

Додаткові матеріали для вивчення: Поради щодо управління ресурсами. – С.20-23.

Неділя 21 серпня

1.  РОЗДІЛ НА СЬОГОДНІШНІЙ ДЕНЬ

а. Яким чином дослідження з молитвою та роздуми про 13 розділ 1 Послання до коринтян впливають на християнина-управителя?

2 до коринтян 3:18: «Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього»;

1 Івана 4:19-21: «19 Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив. 20 Як хто скаже: «Я Бога люблю», та ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може він Бога любити, Якого не бачить? 21 І ми оцю заповідь маємо від Нього, щоб, хто любить Бога, той і брата свого любив!».

«Господь бажає, щоб я привернула увагу Його народу до 13 розділу 1 Послання до коринтян. Читайте цей розділ щодня і отримуйте з нього втіху і силу». // Рев’ю енд Геральд, 21 липня 1904 року.

«У 13 розділі 1 Послання до коринтян апостол Павло дає визначення істинної Христоподібної любові… У цьому розділі відображається послух усіх тих, хто любить Бога, і дотримується Його заповідей. Він втілюється в житті кожної щиро віруючої людини». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1091.

б. Про що повинні серйозно замислитися усі ті, котрі сповідують справжню істину в ці останні дні і прагнуть поділитися нею?

2 Петра 1:10-12: «10 Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь. 11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. 12 Тому-то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді».

«О, якими обачними нам слід бути, щоб усі наші слова та справи перебували в гармонії зі святою істиною, яку Бог доручив нам! Люди світу дивляться на нас, щоб побачити, яку дію справляє віра на наш характер та на наше життя. Вони спостерігають за нами, щоб бачити, чи справляє вона вплив задля освячення на наше серце, чи уподібнюємося ми до Христа. Вони готові помітити кожен недолік у нашому житті, кожну непослідовність у вчинках. Не даймо приводу ганьбити нашу віру!». // Рев’ю енд Геральд, 5 червня 1888 року.

1. Чому християнин-управитель повинен щоденно досліджувати 13 розділ 1 Послання до коринтян?

Понеділок 22 серпня

2.  ДОЛАЮЧИ ЕГОЇЗМ

а. Чому пізнання істини разом з бездоганною здатністю її висловлювати недостатньо для прославлення Христа?

1 до коринтян 13:1: «Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, – то став я як мідь [та] дзвінка або бубон гудячий!».

«Якщо пізнання істини не сприяє красі душі, якщо воно не підкорює, не пом’якшує і не відтворює людину за Божою подобою, то воно не приносить користі отримувачу; воно як мідь дзвінка і бубон гудячий». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.4. – С.1181.

«Для Бога не мають значення ані дар красномовства, ані наявність гострого розуму. Щирі наміри, глибоке благочестя, любов до істини та страх Божий – усе це справляє дієвий вплив. Свідоцтво, що йде від серця, сповненого віри і смиренної довіри, що виходить з вуст, у яких немає лукавства, хоч і викладене недорікуватою мовою, розглядається Богом як дорогоцінне золото. Тоді як яскраве красномовство людини, котрій довірені величезні обдарування, але якій бракує щирості, твердості намірів, чистоти й безкорисливості, подібне до міді дзвінкої та бубона гудячого. Така людина може говорити розумні речі, вона може розповідати цікаві історії, вона може грати на почуттях слухачів, але в усьому цьому немає Ісусового духа. Все це може задовольняти неосвячені серця, але ваги знаходяться в Божих руках, і Він зважує слова, дух, щирість і посвячення, і виявляє, що вони легші, ніж просте марнославство». – Там саме. – Т.6. – С.1091.

б. Яке застереження дається проти егоїстичного використання Божих благословень?

Малахії 2:2: «Якщо ви не послухаєтесь, і не покладете на серце собі, щоб Іменню Моєму давати хвалу, – говорить Господь Саваот, – то пошлю Я прокляття на вас, і прокляну благословення ваші, і вже проклинаю, бо ви не берете до серця цього!»;

Якова 2:15, 16: «15 Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму, 16 а хто-небудь із вас до них скаже: «Ідіть з миром, грійтесь та їжте», та не дасть їм потрібного тілу, – що ж то поможе?».

«Егоїзм – ось той гріх, якому найбільше потурають і який розділяє нас з Богом і породжує дуже багато заразних духовних хвороб. Лише шляхом самозречення ми можемо повернути Богові належне Йому. Власними силами ми не можемо робити нічого, але через Бога, Який зміцнює нас, ми можемо жити для того, щоб творити добро ближнім і таким чином уникати пороку егоїзму. Нам необов’язково їхати до язичницьких країн, щоб корисним, безкорисливим життям продемонструвати своє бажання присвятити Богові все, що маємо. Нам слід робити це в родинному колі, у Церкві, серед тих, з ким ми спілкуємось і з ким разом працюємо. Саме у своїх повсякденних життєвих справах нам необхідно відкидати своє «я» та тримати його у покорі». – Свідоцтва для Церкви. – Т.2. – С.132.

2. Яким чином будь-хто з нас може опинитися в небезпеці стати як мідь дзвінка або бубон гудячий?

Вівторок 23 серпня

3.  ПАСТКА ДЛЯ ХРИСТИЯНИНА-УПРАВИТЕЛЯ

а. Хоча біблійні доктрини, точне розуміння пророцтв і безкомпромісна мужність є важливими, яке застереження дане всім віруючим в істину для теперішнього часу?

1 до коринтян 13:2, 3: «2 І коли маю [дара] пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, – то я ніщо! 3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, – то пожитку не матиму жадного!».

«Якими б високими ділами не супроводжувалося визнання релігії, якщо серце людини не наповнене любов’ю до Бога та ближнього, вона не є справжнім учнем Христа. Якщо навіть вона володіє великою вірою і силою звершувати чудеса, без любові її віра не має жодної вартості. Вона може бути вельми щедрою, може роздати все своє майно бідним, але якщо при цьому керується не почуттям справжньої любові, а якимось іншим мотивом, то не здобуде прихильності Бога. У своєму запалі людина може навіть прийняти мученицьку смерть, але якщо вона не спонукувана любов’ю, Бог вважатиме її обманутим фанатиком або марнославним лицеміром». – Дії апостолів. – С.318, 319.

б. Які небезпеки можуть підстерігати навіть найбільш ревних прихильників Трьохангельської звістки?

Об’явлення 3:17: «Бо ти кажеш: «Я багатий, і збагатів,і не потребую нічого». А не знаєш, що ти нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий!»;

Ісаї 65:5: «Що говорить: «Спинись, не зближайся до мене, бо святий я для тебе!»… Оце дим в Моїй ніздрі, огонь, що палає ввесь день!».

«Законницька релігія вважається слушною релігією для нашого часу. Але це помилка. Осудження Христом фарисеїв стосується і тих, хто втратив у своєму серці першу любов. Холодна, законницька релігія ніколи не приведе душі до Христа, бо це релігія без любові та без Христа. Коли піст і молитва звершуються в дусі самовиправдання, – вони огидні для Бога. Урочисті богослужіння, заведений порядок релігійних обрядів, зовнішнє смирення, обов’язкові пожертвування – усе це свідчить світові, що той, хто виконує ці встановлення, вважає себе праведним. Ці обряди привертають увагу до того, хто їх виконує, і ніби кажуть: «Ця людина наділена правом на Небеса». Проте усе це обман. Ділами ми не можемо купити собі право на Небо. Однієї великої Жертви, Яка вже принесена, достатньо для всіх тих, хто увірує… Дивіться на Бога, а не на людей. Бог – ваш Небесний Отець, готовий терпляче зносити ваші недоліки, прощати і зцілювати їх». // Рев’ю енд Геральд, 20 березня 1894 року.

«Ніщо не може так ослабити вплив Церкви, як нестача любові… Якщо нам необхідно протистояти опозиції наших ворогів, які представлені вовками, то будьмо обережними, аби не виявляти такий самий дух між собою». // Там саме, 5 червня 1888 року.

3. Чому мученик, який сповідує Христа, може загинути?

Середа 24 серпня

4.  ЧЕРПАЮЧИ З ЧИСТОГО ДЖЕРЕЛА

а. Який вид служіння є неприйнятним для Бога? Чому?

Єремії 2:13: «Бо дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене, джерело живої води, щоб собі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають»;

Ісаї 58:4, 5: «4 Тож на сварку та заколот постите ви, та щоб кулаком бити нахабно... Тепер ви не постите [так], щоб ваш голос почутий був на височині! 5 Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, – той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та попіл? Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа?».

Як ми можемо вирішити цю проблему?

Ісаї 58:6-8: «6 Чи ж [ось] це не той піст, що Я вибрав його: розв’язати кайдани безбожности, пута ярма розв’язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати? 7 Чи ж не [це], – щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, – щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного? 8 Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!».

«Пильнуйте в молитві. Лише так ви можете повністю присвятити себе роботі Господа. Наше «я» потрібно відсунути на задній план. Ті люди, котрі привертають увагу до себе, отримують знання, яке згодом стане їхнім другим єством, і незабаром вони перестануть усвідомлювати, що замість Ісуса вони звеличують себе, що, замість того аби бути каналами, якими тече жива вода, щоб освіжати інших, вони вбирають симпатії та прихильності людей, які їх оточують. Це не є вірністю нашому розіп’ятому Господеві». – Поради щодо здоров’я. – С.560.

«Лише коли ми щодня помиратимемо для свого «я» у дрібних життєвих справах, ми зможемо бути переможцями. Нам слід забувати про себе в прагненні робити добро ближнім». – Свідоцтва для Церкви. – Т.2. – С.132.

б. Опишіть результат істинної релігії.

Якова 1:27: «Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу».

в. Як ми маємо приносити ці живі плоди?

Від Івана 7:37, 38: «37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: «Коли прагне хто з вас – нехай прийде до Мене та й п’є! 38 Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його».

«Чиста релігія Ісуса – це джерело, з якого течуть потоки милосердя, любові, самопожертви.

Християнин – це людина, яка подібна до Христа. Вона активна у служінні Богу, вона присутня на загальних зборах і своєю присутністю підбадьорює інших. Релігія не полягає у справах, однак релігія діє, вона не мертва.

У багатьох людей складається враження, що релігія обмежує тих, котрі сповідують її. Однак істинна релігія не має такого впливу, тим часом як її відсутність якраз і обмежує наші здібності й знижує рівень інтелекту. Коли людина обмежена, це свідчить про її потребу в Божій благодаті, у Небесному помазанні; бо християнин – це та людина, через яку може діяти Господь, Бог військ, щоб вона зберегла шляхи Господні на землі та виявила Його волю людям». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.7. – С.935.

4. Коли наша поведінка і робота будуть до вподоби Богові?

Четвер 25 серпня

5.  СИЛА ДЛЯ ПРАВИЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ

а. Яка найвища сходинка драбини християнського зростання?

2 Петра 1:4-7: «4 Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління. 5 Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті – пізнання, 6 а в пізнанні – стримання, а в стриманні – терпеливість, а в терпеливості – благочестя, 7 а в благочесті – братерство, а в братерстві – любов».

Що ми повинні усвідомити, прагнучи розвинути усі якості справжнього християнина?

«Ми повинні докладати до віри чесноту, до чесноти – пізнання, до пізнання – стримання, до стримання – терпеливість, до терпеливості – благочестя, до благочестя – братерство, до братерства – любов. Ви не повинні думати, що потрібно вдосконалити одну чесноту, перш ніж почати розвивати іншу. Ні, вони повинні розвиватися разом, разом постійно підживлюватися з Джерела любові; кожен день вашого життя ви можете вдосконалювати риси, які повністю проявлені в характері Христа, і якщо ви це зробите, то принесете світло, любов, мир і радість у свої домівки». // Рев’ю енд Геральд, 29 липня 1890 року.

б. Поясніть, як ми можемо наповнитися новим духовним життям і правильними мотивами.

Єзекіїля 37:1-14: «1 Була надо мною Господня рука, і Дух Господній випровадив мене, і спинив мене серед долини, а вона – повна кісток! 2 І Він обвів мене біля них навколо, аж ось їх дуже багато на поверхні долини, і ось вони стали дуже сухі! 3 І сказав Він мені: «Сину людський, чи оживуть оці кості?» А я відказав: «Господи Боже, – Ти знаєш!» 4 І сказав Він мені: «Пророкуй про ці кості, та й скажеш до них: Сухі кості, послухайте слова Господнього! 5 Так говорить Господь Бог до цих кісток: Ось Я введу у вас духа – і ви оживете! 6 І дам на вас жили, і виросте на вас тіло, і простягну на вас шкіру, і дам у вас духа, – і ви оживете. І пізнаєте ви, що Я – Господь!» 7 І пророкував я, як наказано. І знявся шум, коли я пророкував, і ось гуркіт, а кості зближалися, кістка до кістки своєї. 8 І побачив я, аж ось на них жили, і виросло тіло, і була натягнена на них шкіра зверху, та духа не було в них. 9 І сказав Він мені: «Пророкуй до духа, пророкуй, сину людський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрів, і дихни на цих забитих, – і нехай оживуть!» 10 І я пророкував, як Він наказав був мені, – і ввійшов у них дух, і вони ожили, і поставали на ноги свої, – військо дуже-дуже велике!... 11 І сказав Він мені: «Сину людський, – ці кості вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисихали наші кості, і загинула наша надія, нам кінець! 12 Тому пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиняю ваші гроби, і позводжу вас із ваших гробів, мій народе, і введу вас до Ізраїлевої землі! 13 І пізнаєте ви, що Я Господь, коли Я повідчиняю ваші гроби, і коли позводжу вас із ваших гробів, Мій народе! 14 І дам Я в вас Свого Духа, – і ви оживете, і вміщу вас на вашій землі, і пізнаєте ви, що Я, Господь, сказав [це] й зробив, говорить Господь!»;

Від Марка 2:22: «І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино бурдюки, – і вино й бурдюки пропадуть, а [вливають] вино молоде до нових бурдюків».

«Жертва Богові – зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже!» (Псалом 51:19). Людина повинна звільнитись від свого «я», перш ніж зможе стати віруючою у Христа в повному розумінні цього слова. Якщо ж людина зрікається власного «я», Господь може зробити її новим творінням. Новий посуд може вмістити нове вино. Любов Христова надихатиме віруючих новим життям. А в тому, хто споглядає Начальника і Виконавця нашої віри, відобразиться характер Христа». – Бажання віків. – С.280.

5. Як взаємодіє любов з іншими якостями у 2 Посланні Петра (1:4-7)?

П’ятниця 26 серпня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Чому християнин-управитель повинен щоденно досліджувати 13 розділ 1 Послання до коринтян?

2. Яким чином будь-хто з нас може опинитися в небезпеці стати як мідь дзвінка або бубон гудячий?

3. Чому мученик, який сповідує Христа, може загинути?

4. Коли наша поведінка і робота будуть до вподоби Богові?

5. Як взаємодіє любов з іншими якостями у 2 Посланні Петра (1:4-7)?