Щоденні біблійні уроки

Розмірковуючи з нашим Творцем

Урок 8. Прибитий до хреста

cover

Змінити розмір шрифту:

«Знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас, – Він із середини взяв його та й прибив його на хресті» (До Колосян 2:14).

«Закон Десяти Заповідей живе і житиме вічно. Необхідність служіння жертв і приношень зникла, коли образ зустрівся з прообразом у смерті Христа. У ньому тінь зустрілася з реальністю. Божий Агнець був повноцінною та досконалою Жертвою». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1116.

Додаткові матеріали для вивчення: Вибрані вісті. – Кн.1. – С.229-235.

Неділя 19 лютого

1.  ІНШИЙ ЗАКОН

а. Як Біблія описує закон, який був проти нас і був прибитий до хреста?

До колосян 2:14: «Знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас, – Він із середини взяв його та й прибив його на хресті»;

До ефесян 2:15: «Він [Своєю] наукою знищив Закона заповідей, щоб з обох збудувати Собою одного нового чоловіка, мир чинивши».

Оскільки принципи Десяти Заповідей існували ще в досконалому Едені, звідки ми знаємо, що цей опис не може стосуватися цього Закону?

Буття 1:31: «І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, – вельми добре [воно]! І був вечір, і був ранок, – день шостий».

б. Які особливі аспекти містяться у цьому церемоніальному законі?

До колосян 2:16, 21: «16 Тож, хай ніхто вас не судить за їжу, чи за питво, чи за чергове свято, чи за новомісяччя, чи за суботи… 21 Не дотикайся, ані їж, ані рухай».

Чи пов’язані ці суботи та інші закони з оригінальним моральним Законом, який був даний під час творіння, чи вони є тінню події, яка мала відбутися в майбутньому, після того як вони були дані?

До колосян 2:17: «Бо це – тінь майбутнього, а тіло – Христове».

«Благословляючи сьомий день, Бог тим самим встановив в Едені пам’ятник Своїй творчій роботі. Субота була дана Адамові – батькові та представникові усієї людської родини. Дотриманням суботи нащадки Адама повинні були висловлювати свою вдячність та визнання того, що Бог є їхнім Творцем і законним Повелителем; що вони є ділом рук Божих, підданими Його Царства.

Отже, ця постанова була дана усьому людству і мала служити постійним нагадуванням. У ній не містилося нічого нерозумного, і вона не призначалась лише для якогось певного народу». – Патріархи і пророки. – С.48.

1. Звідки ми знаємо, що субота сьомого дня не входить у тіні Старого Заповіту?

Понеділок 20 лютого

2.  ЦЕРЕМОНІАЛЬНИЙ ЗАКОН

а. Чи називаються усі ці постанови, які були тінню майбутньої події, законом – і якщо так, то яким законом?

До євреїв 10:1: «Бо Закон, мавши [тільки] тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає».

«Божому народу, котрого Господь називає Своїм особливим народом, була довірена подвійна система законів, моральна і церемоніальна. Один Закон вказує на створення та його дотримання є нагадуванням про Живого Бога, Котрий створив світ, вимоги якого є обов’язковими для людей кожного віросповідання і він існуватиме протягом усієї вічності. Інший закон, був даний через порушення людиною морального Закону, і дотримання якого вимагало жертв і приношень, що вказували на майбутнє викуплення. Кожен з цих законів є зрозумілим і відрізняється один від одного». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1094.

б. Хоча древніх євреїв навчали, що жертовні тварини символізували (передбачали) жертву Божого Агнця, Котрий мав прийти, що треба було зрозуміти?

До євреїв 10:2-4, 6: «2 Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів. 3 Але в них спомин про гріхи буває щороку, 4 бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!.. 6 Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав».

Сам Христос був Автором юдейської системи поклоніння, в якій за допомогою образів і символів образно були представлені духовні та Небесні предмети. Чимало людей забули справжнє значення цих жертвоприношень; і велика істина, що тільки через Христа можна отримати прощення гріхів, була втрачена ними. Безліч жертовних приношень, кров биків і козлів не могли видалити гріх». – Там саме. – Т.7. – С.933.

в. Лише що має силу очистити від провини гріха?

1 Івана 1:7: «Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха».

«Урок був втілений у кожній жертві, зображений у кожній церемонії… Тільки через Кров Христа відбувається прощення гріхів». – Там саме.

«Смерть Ісуса Христа для викуплення людини піднімає завісу і відкидає на сотні років тому цілий потік світла, який освітлює усі постанови юдейської релігійної системи. Без смерті Христа вся ця система була позбавлена сенсу. Юдеї відкидають Христа, і тому вся їхня релігійна система є для них невизначеною, незрозумілою і нечіткою. Вони надають такого ж значення церемоніальному закону образів, які зустріли свою реальність, як і Закону Десяти Заповідей, який є не тінню, а реальністю, такою ж вічною як і престол Єгови». – Там саме. – Т.6. – С.1097.

2. Які відмінні риси двох законів – морального та церемоніального?

Вівторок 21 лютого

3.  ЦЕРЕМОНІАЛЬНА СИСТЕМА

а. Хто в числі перших приніс у жертву тварин?

Буття 3:21, 24: «21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну – і зодягнув їх… 24 І вигнав [Господь Бог] Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум’яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя»;

Буття 4:2-4: «2А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник. 3І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі. 4А Авель, – він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його»;

До євреїв 11:4: «Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє».

«Були встановлені Богом жертвоприношення для постійного нагадування людині про потребу в сповіданні власних гріхів та визнанні своєї віри в обітованого Викупителя. Вони призначались для того, щоб закарбувати в свідомості людства, яке згрішило, важливу істину про те, що саме гріх став причиною смерті. Принесення першої жертви було для Адама надзвичайно болісною церемонією. Він мусив власною рукою відібрати життя, яке міг дати тільки Бог. Так уперше Адам став свідком смерті і зрозумів: якби залишився слухняним Богові, то ані людина, ані тварина не були б підвладні смерті. Вбиваючи невинну жертву, він здригався від думки, що за його гріх проллється Кров непорочного Агнця Божого. Ця сцена дала йому змогу глибше і повніше усвідомити всю глибину переступу, котрий ніщо не могло спокутувати, окрім смерті улюбленого Божого Сина. Адам дивувався Безмежній Любові, котра мала заплатити такий великий викуп за спасіння грішника. Похмуре, страшне майбутнє освітила зірка надії, проганяючи горе і відчай». – Патріархи і пророки. – С.68.

б. Яка система була згодом створена, після того як люди не зрозуміли Плану спасіння біля гори Сінай?

Вихід 25:8: «І нехай збудують Мені святиню, – і перебуватиму серед них».

в. Чому необхідним було пролиття крові?

До євреїв 9:22: «І майже все за Законом кров’ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення».

Кого символізувало жертовне ягня?

1 до коринтян 5:7: «Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений»;

1 Петра 1:19: «Але дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти»;

Від Івана 1:29: «Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!».

«За допомогою образів і тіней церемоніального закону [Павло] привів своїх слухачів до Христа – до Його розп’яття, Його священства і святині Його служіння – великої мети, яка відкидала свою тінь назад в епоху юдейського народу. Він як Месія був Прообразом усіх жертвоприношень. Апостол показав, що згідно з пророцтвами та загальним очікуванням юдеїв, Месія буде нащадком Авраама і Давида. Далі він простежив Його родовід від великого патріарха Авраама до царського псалмомовця. З Святого Письма він довів, яким мав бути характер і діла обітованого Месії, а також як Його приймуть на землі і як до Нього ставитимуться за свідченнями святих пророків. Потім він показав, що ці передбачення також здійснилися в житті, служінні та смерті Ісуса, а, отже, Він справді був Викупителем світу». – Нариси з життя Павла. – С.103, 104.

3. Через велику кількість смертей жертовних тварин, яке ставлення ми втратили, спостерігаючи смерть тварини сьогодні?

Середа 22 лютого

4.  ЧОМУ ЦЕРЕМОНІАЛЬНИЙ ЗАКОН БУВ СКАСОВАНИЙ?

а. Оскільки обряди постійно відбувалися в храмі, на що покладав Ізраїль свою надію спасіння?

Ісаї 1:10-15: «10 Послухайте слова Господнього, содомські князі, почуйте Закон Бога нашого, народе гоморський, – 11 нащо Мені многота ваших жертов? говорить Господь. Наситився Я цілопаленнями баранів і жиром ситих телят, а крови биків та овець і козлів не жадаю! 12 Як приходите ви, щоб з’явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топтали подвір’я Мої? 13 Не приносьте ви більше марнотного дару, [ваше] кадило – огида для Мене воно; новомісяччя та [ті] суботи і скликання зборів, – не можу [знести] Я марноти [цієї]!... 14 Новомісяччя ваші й усі ваші свята – ненавидить душа Моя їх: вони стали Мені тягарем, – Я змучений зносити [їх]... 15 Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю [вас], – ваші руки наповнені кров’ю».

«Божий Син є Центром великого Плану викуплення, який охоплює всі віки. Він – «Агнець, заколений від закладин світу» (див. Об’явлення 13:8). Він – Викупитель грішних синів і дочок Адама в усі віки випробування людства… Христос – це реальність або Тіло, Котре відкидає свою тінь у минуле на попередні віки. Коли Христос помер, тінь зникла. Після смерті Христа образну систему було скасовано, але Божий Закон, порушення якого стало причиною необхідності Плану викуплення, було звеличено і вшановано. Євангелія – це надзвичайно радісна та добра звістка для Адама, Ноя, Авраама та Мойсея; тому що вона вказувала їм Прихід Спасителя». Ознаки часу, 20 лютого 1893 року.

«Єрусалим був столицею юдеїв, і його мешканці проявляли фанатичність і вважали себе надто привілейованими. Юдейські християни, котрі жили неподалік від храму, природно дозволяли своїм думкам повертатися до особливих привілеїв юдеїв як нації. Оскільки вони бачили, що християнство відходить від церемоній і традицій юдаїзму, і розуміли, що особлива святість, якою наділялися юдейські звичаї, незабаром буде втрачена з уваги у світлі нової віри, то багато хто обурювалися на Павла, як на того, хто значною мірою став причиною цієї зміни... Деякі завзято захищали церемоніальний закон». – Нариси із життя Павла. – С.71.

б. Чого чекав Бог замість усіх цих жертов?

Ісаї 1:16-18: «16 Умийтесь, очистьте себе! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе! 17 Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь! 18 Прийдіть, і будемо правуватися, – говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, – стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, – [то] стануть мов вовна вони!»;

Псалом 51:19-21: «19 Жертва Богові – зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже! 20 Ущаслив Своїм благоволінням Сіон, збудуй мури для Єрусалиму, – 21 тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопалення та приношення, тоді покладуть на Твій вівтар тельців!».

в. Що пропонує План викуплення через Кров Ісуса Христа, чого не могла зробити система жертвоприношень?

Дії 4:12: «І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали»;

До євреїв 7:28, 19: «28 Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, [ставить] Сина, Який досконалий навіки!.. 19 Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога».

«Зараз на християнина сяє яскравіше і славетніше світло. Ті, котрі жили перед Приходом Христа, вірою очікували Його Приходу, але те, що вони повинні приймати вірою, для нас є запевненням; тому що ми знаємо, що Христос прийшов, як було передбачено пророками. Для нас так само важливо мати віру в нашого Викупителя, Котрий прийшов на землю, помер і приніс Себе в жертву за нас, як для древніх людей важливо було вірити у Викупителя, представленого в їхніх жертвах і приношеннях». Ознаки часу, 20 лютого 1893 року.

4. Через що юдеям, які живуть неподалік від храму, було важко зрозуміти, що церемоніальна система прийшла до свого кінця?

Четвер 23 лютого

5.  ЧИ ПОТРІБНИЙ У НАШ ЧАС ЦЕРЕМОНІАЛЬНИЙ ЗАКОН?

а. Навіщо в Біблії записаний церемоніальний закон?

2 до Тимофія 3:16: «Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності».

б. Що сьогодні Ісус звершує на Небесах?

До євреїв 8:1-5: «1 Головна ж річ у тому, про що я говорю: маємо Первосвященика, що засів на небесах, по правиці престолу величности, 2 що Він Священнослужитель святині й правдивої скинії, що її збудував був Господь, а не людина. 3 Усякий бо первосвященик настановляється, щоб приносити дари та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести. 4 Бо коли б на землі перебував, то не був би Він священиком, бо тут пробувають священики, що дари приносять за Законом. 5 Вони служать образові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчити скинію: «Дивись бо, сказав, зроби все за зразком, що тобі на горі був показаний!»;

До євреїв 3:1: «Отож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса».

в. Що ми повинні робити, оскільки ця нова система активно діє на Небесах?

До євреїв 4:14-16: «14 Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого! 15 Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха. 16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать».

«Христос бажав залишити Своїм учням таїнство, яке зробить для них саме те, в чому була їхня потреба – те, що звільнить їх від обрядів і церемоній, які вони й досі вважали важливими, і яких позбавило всякої сили прийняття Євангелії. Продовжувати виконання цих обрядів – значить ображати Єгову». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.5. – С.1139, 1140.

«Вісники хреста повинні озброїтися молитвою, пильнуючи, прямуючи вперед з вірою й мужністю, працюючи завжди в Ім’я Ісуса. Вони повинні звеличувати Христа як Заступника за людину в Небесній святині. Він – Центр усіх старозавітних жертвоприношень; завдяки Його викупній жертві порушники Божого Закону можуть знайти мир і прощення». – Дії апостолів. – С.230.

5. Яку користь ми отримуємо сьогодні від вивчення служіння у святині?

П’ятниця 24 лютого

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Звідки ми знаємо, що субота сьомого дня не входить у тіні Старого Заповіту?

2. Які відмінні риси двох законів – морального та церемоніального?

3. Через велику кількість смертей жертовних тварин, яке ставлення ми втратили, спостерігаючи смерть тварини сьогодні?

4. Через що юдеям, які живуть неподалік від храму, було важко зрозуміти, що церемоніальна система прийшла до свого кінця?

5. Яку користь ми отримуємо сьогодні від вивчення служіння у святині?