Щоденні біблійні уроки

«Бо хай гріх не панує над вами, – ви бо не під Законом, а під благодаттю» (До римлян 6:14).

«Викуплення Христа – це не просто майстерний спосіб простити гріхи; воно є Божественним засобом зцілення злочину і відновлення духовного здоров'я. Це Небом призначений засіб, за допомогою якого праведність Христа може бути не тільки на нас, а й в наших серцях і в нашому характері». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1074.

Додаткові матеріали для вивчення: До римлян 6 (уся глава); Ознаки часу, 27 січня; 3 лютого 1898 року: «Пізнаючи Христа».

Неділя 23 січня

1.  БОЖА СИЛА У ВИПРАВДАННІ

а. Що відбувається, коли грішника, котрий кається, виправдано?

Від Матвія 6:12: «І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим»;

Від Івана 1:12, 13: «12 А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його, 13 що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога».

«Для грішника, який кається, завжди є прощення, бо Христос – це «Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!» ( Від Івана 1:29). Обітниця Божа незмінна: «Коли ваші гріхи будуть як кармазин, – стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, – то стануть мов вовна вони!» (Ісаї 1:18).«І дам вам нове серце... І Духа Свого дам Я до вашого нутра» (Єзекіїля 36:26, 27)». – Блаженства, промовлені на горі. – С.8.

«Прощення Боже – це не лише судовий акт, згідно з яким Він звільняє нас від вироку. Це не тільки прощення, а й очищення від гріха. Всепрощаюча любов змінює серце». – Там саме. – С.114.

«Ті, хто приймають Христа як Спасителя, Який прощає гріх, зодягнені в Його одежу світла. Він забирає їхній гріх і наділяє їх Своєю праведністю. Їхня радість є досконалою...

Той, хто справді навернений, буде настільки сповнений Божою любов'ю, що прагнутиме передати іншим радість, якою він сам володіє». – Рукописи. – Т.13. – С.212.

1. Що відбувається з моїми пріоритетами, коли Творець створює в мені нове серце?

Понеділок 24 січня

2.  МЕРТВІ ДЛЯ ГРІХА, ЖИВІ ДЛЯ ХРИСТА

а. Як ті, хто виправдані вірою, чи можемо ми вільно жити в гріхові?

До римлян 6:1, 2: «1 Що ж скажемо? Позостанемося в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні! 2 Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?».

«За допомогою вірної покори істині вони повинні зробити твердим своє покликання та обрання». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1115.

б. Що насправді символізує хрещення?

До римлян 6:3-5: «3 Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися? 4 Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя. 5 Бо коли ми з'єдналися подобою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскресення».

«Ми також згадуємо воскресіння Христа, коли зануряємося з Ним під час хрещення і повстаємо з водної могили в подобі Його воскресіння, щоб ходити в оновленому житті». – Ранні твори. – С.217.

«Усі сини та доньки Бога відкинуть нечестя та світські пожадливості. Усі, хто займе положення на боці Господа, будуть як гілки Справжньої Лози отримувати живлення і спонукатимуться лозою приносити подібний плід. Вони співпрацюватимуть з Богом, відповідно до своїх здібностей, розвиватимуть благочестя, ходячи в оновленому житті, яке полягає в щоденному каятті перед Богом і вірі в нашого Господа Ісуса Христа». // Рев'юендГеральд, 23 лютого 1897 року.

в. Коли віруюча людина помирає для гріха?

2 до коринтян 5:14: «Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли»;

До римлян 6:6: «Знаючи те, що наш давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха».

Як може він/вона зберегти цей досвід?

До римлян 6:11-13: «11 Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім. 12 Тож нехай не панує гріх у смертельному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадливостей, 13 і не віддавайте членів своїх гріхові за знаряддя неправедности, але віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші – Богові за знаряддя праведности»;

1 до коринтян 15:31: «Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім».

«Освячення Павла було результатом постійної боротьби з собою. Він сказав: «Я щодень умираю» (1 до коринтян 15:31). Його воля і бажання кожен день вступали в конфлікт з обов’язком і Божою волею. Однак замість того щоб керуватися своїми нахилами, він виконував Божу волю, розпинаючи свою власну природу». – Свідоцтва для Церкви. – Т.8. – С.313.

«Коли ви піднялися з водної могили під час свого хрещення, ви визнали себе мертвими, і заявили, що ваше життя змінилося – воносховане з Христом у Бозі. Ви стверджували, що вмерли для гріха, очистилися від успадкованих і набутих поганих якостей. Йдучи до обряду хрещення, ви дали обітницю перед Богом залишатися мертвими для гріха. Ваші уста повинні залишитися освяченими устами, ваш язик –наверненим. Ви повинні говорити про Божу доброту, славити Його святе Ім'я. Таким чином, ви повинні бути великою допомогою і благословенням для Церкви». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.7. – С.908.

2. Що відбувається з нашою мовою, коли ми маємо нове серце?

Вівторок 25 січня

3.  ПЕРЕМОГА ГАРАНТОВАНА

а. Що включає в себе смерть для гріха і для нашого «я»?

До римлян 6:15-18: «15 Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні! 16 Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, – або гріха на смерть, або послуху на праведність? 17 Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали. 18 А звільнившися від гріха, стали рабами праведности»;

До колосян 3:1-5, 8-10: «1 Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці. 2 Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі. 3 Бож ви вмерли, а життя ваше сховане в Бозі з Христом. 4 Коли з'явиться Христос, наше життя, тоді з'явитеся з Ним у славі і ви. 5 Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження… 8 Тепер же відкиньте і ви все оте: гнів, лютість, злобу, богозневагу, безсоромні слова з ваших уст. 9 Не кажіть неправди один на одного, якщо скинули з себе людину стародавню з її вчинками, 10 та зодягнулися в нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її».

б. На Кому повинні бути зосереджені наші прихильності та почуття?

До колосян 3:2: «Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі»;

До євреїв 12:2: «Дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого».

«Небо коштуватиме нам досить дешево, навіть якщо ми отримаємо його через страждання. Ми повинні перейнятися духом самозречення, щодня вмирати для свого «я», постійно дивитися на Ісуса та Його славу». – Ранні твори. – С.67.

«Якби сучасні вчителі Слова Божого підносили хрест Христа все вище й вище, їхнє служіння мало б значно більший успіх. Якби грішників можна було спонукати з усією серйозністю поглянути на хрест і побачити розп'ятого Спасителя, вони усвідомили б глибину Божого співчуття та порочність гріха». – Дії апостолів. – С.209.

в. Яке запевнення дане відносно того, що ми дійсно можемо перемогти гріх силою Ісуса?

До римлян 6:14: «Бо хай гріх не панує над вами, – ви бо не під Законом, а під благодаттю»;

1 Івана 5:4: «Бо кожен, хто родився від Бога, перемагає світ. А оце перемога, що світ перемогла, – віра наша»;

1 до коринтян 15:57: «А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав».

«Ми не в змозі власними силами приборкати вимоги нашої грішної природи. Саме в цьому сатана й спокушуватиме нас. Христос знав, що сатана не залишить жодної людини, використовуючи її успадковану слабкість, аби підступом і обманом звести тих, хто не довірився Богові. Пройшовши дорогою, якою має йти людина, наш Господь приготував нам шлях до перемоги. Не з Його волі ми зазнаємо поразок у боротьбі з сатаною. Однак Він не бажає, щоб ми були заляканими або збентеженими підступами змія. «Будьте відважні, – підбадьорює Він, – Я світ переміг!» (Від Івана 16:33).

Нехай той, хто бореться з непомірністю в їжі, дивиться на Спасителя під час Його спокушення в пустелі. Пригадайте Його агонію на хресті, коли Він з болем простогнав: «Прагну!». Він переніс усе, що тільки може випасти на нашу долю. Його перемога – це наша перемога.

Ісус завжди покладався на мудрість і силу Свого Небесного Отця. Він сказав: «Але Господь Бог допоможе Мені, тому не соромлюся Я» (Ісаї 50:7)». – Бажання віків. – С.122, 123.

3. Що станеться, якщо я продовжу мати почуття і прихильність до Христа?

Середа 26 січня

4.  РАБИ ГРІХА У ПОРІВНЯННІ З РАБАМИ ПРАВЕДНОСТІ

а. Як ми можемо перемогти, подібно до Христа?

2 Петра 1:4: «Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління».

«Бо надходить князь світу цього, – сказав Ісус, – а в Мені він нічого не має» (Від Івана 14:30).Навіть за всіх своїх хитрощів, сатана не міг знайти в Ньому нічого порочного. Христос не піддався гріхові. Навіть у думках Він не поступився спокусі. Так повинні чинити і ми. Людське єство Христа поєднувалося з Божественним. Він був підготовлений до боротьби Святим Духом, Який перебував у Ньому. Спаситель прийшов, щоб і нас зробити причетними до Божественної природи. Поки будемо сполучені з Ним вірою, гріх не матиме над нами влади. Завдяки нашій вірі Бог провадить нас до того, щоб ми довірилися Божественності Христа, досягаючи таким чином досконалості характеру». – Бажання віків. – С.123.

«Невже ми не приймемо ворожнечу, яку Христос звів між людиною та змієм?» – Щоб мені пізнати Його. – С.16.

б. Як Павло описує стан людини, коли вона відокремилась від Бога?

До ефесян 2:1-3: «1 І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи, 2 в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних, 3 між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші»;

До римлян 6:20, 21: «20 Бо коли були ви рабами гріха, то були вільні від праведности. 21 Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх – то смерть».

Однак що відбувається, коли ми підкоряємося Христу?

До римлян 6:19, 22, 23: «19 Говорю я по-людському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечистості й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освячення… 22 А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець – життя вічне. 23 Бо заплата за гріх – смерть, а дар Божий – вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!».

«Сатана діє внеслухняних людях, не просто отримуючи доступ до їхнього розуму, а йвикористовуючи їхній усвідомлений або неусвідомлений вплив, щоб відвести інших на той самий шлях непокори». – Вибрані вісті. – Кн.1. – С.94.

«Коли душа підкоряється Христові, нова сила опановує новим серцем. Відбувається зміна, якої людина ніколи не здійснить власними силами. Це надприродна дія, що вносить у людську природу надприродний елемент. Душа, котра підкорилася Христові, стає Його власною фортецею, яку Він охороняє в цьому неспокійному світі. Господь бажає, щоб у цій фортеці не визнавали жодної іншої влади, окрім влади Бога. Душа, котра перебуває під владою Небесних сил, стає неприступною для нападів сатани. Однак якщо ми не підкоримося Христовій владі, то потрапляємо в полон до лукавого. Ми неминуче опиняємося під владою однієї з двох великих сил, які змагаються за першість у світі. Щоб стати підданим царства сатани, не обов'язково свідомо обирати служіння царству темряви. Для цього досить лише відмовитися об’єднатися із Царством світла. Якщо ми не співпрацюємо з Небесними силами, то сатана обов’язково заволодіє серцем і зробить його своєю оселею». – Бажання віків. – С.324.

4. Якою є моя людська природа без Христа? Що змінюється, коли я повністю упокорюю свою волю Христу?

Четвер 27 січня

5.  ДАР ВІЧНОГО ЖИТТЯ

а. Що обіцяне тим, котрі продовжують наполегливо й непохитно вірити в Христа?

До колосян 1:21-23: «21 І вас, що були колись відчужені й вороги думкою в злих учинках, 22 тепер же примирив смертю в людськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою, 23 якщо тільки пробуваєте в вірі тверді та сталі, і не відпадаєте від надії Євангелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створінню під небом, якій я, Павло, став служителем»;

До римлян 6:23 (друга частина): «…а дар Божий – вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!».

«Коли ми довіряємо Ісусу Христу, Котрий перетворює нашу покірність на праведність, ангели Божі діють в наших серцях для праведності». – Вибрані вісті. – Кн.1. – С.94.

б. Яке визначення вічного життя дав Христос у Своїй посередницькій молитві? За якої умови можливе вічне життя?

Від Івана 17:3: «Життя ж вічне – це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його»;

1 Івана 5:12, 13, 20: «12 Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя. 13 Оце написав я до вас, що віруєте в Ім'я Божого Сина, щоб ви знали, що ви, віруючи в Ім’я Божого Сина, маєте вічне життя... 20 Ми знаємо, що Син Божий прийшов, і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого, і щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі. Він – Бог правдивий і вічне життя!».

«[Від Івана 17:3 цитується]. Ці слова багато значать. Тільки пізнавши Христа, ми можемо пізнати Бога. Посланий Богом закликає всіх прислухатися до цих слів. Це слова Бога, і всі повинні прислухатися до них, бо за ними вони будуть судимі. Знати Христа для спасіння – це оживлятися духовним знанням і практикувати Його слова. Без цього все інше є марним». // Ознаки часу, 27 січня 1898 року.

«Знання Бога – це те знання, яке є тривалим наче вічність». – Основи християнського виховання. – С.392.

«Хоча в певному сенсі ми знаємо Христа і те, що Він – Спаситель світу, це поняття означає набагато більше. Ми повинні мати особисте пізнання і особистий досвід у Христі Ісусі, знання, яке засноване на досвіді Христа, а також особисте знання того, Ким Він є для нас, і ким ми є для Нього. Це той досвід, котрий необхідний кожному. Я не можу скористатися вашим досвідом, а ви – моїм. Робота, яка повинна бути здійснена заради нас, полягає в прояві Святого Духа Божого в людському розумі та серці. Серце має бути очищене й освячене». – Цей день з Богом. – С.213.

«Знати Бога – значить любити Його». – Бажання віків. – С.22.

5. Чому для мене є настільки важливим пізнати Ісуса як мого Друга та Спасителя?

П'ятниця 28 січня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Що відбувається з моїми пріоритетами, коли Творець створює в мені нове серце?

2. Що відбувається з нашою мовою, коли ми маємо нове серце?

3. Що станеться, якщо я продовжу мати почуття і прихильність до Христа?

4. Якою є моя людська природа без Христа? Що змінюється, коли я повністю упокорюю свою волю Христу?

5. Чому для мене є настільки важливим пізнати Ісуса як мого Друга та Спасителя?