Щоденні біблійні уроки

«Очистивши [Духом] ваші душі на нелицемірне братолюбство через послух істині, ревно й щиросердечно любіть один одного» (1 Петра 1:22).

«Коли ми покладаємося на Христа вірою, наша робота тільки починається. Кожна людина має порочні та гріховні звички, які треба викорінити енергійними зусиллями. Кожна душа має боротися подвигом віри». – Вибрані вісті. – Кн.2. – С.20.

Додаткові матеріали для вивчення: Дорога до Христа. – С.43-48.

Неділя 14 квітня

1.  РЕТЕЛЬНО ВИБИРАЮЧИ ХІД ДУМОК

а. Згідно з Божим Словом, з чого починається справжня покора?

1 Петра 1:13, 14: «13 Тому, підперезавши стегна вашого розуму, будучи тверезими, повністю покладіть надію на благодать, що приноситься вам у з’явленні Ісуса Христа. 14 Як діти послуху, не потураючи в незнанні вашим попереднім пожадливостям»;

До римлян 12:2: «І не пристосовуйтеся до цього віку, але змінюйтеся оновленням [вашого] розуму, щоб ви пізнавали, що є Божа воля: добре, приємне і досконале».

«Будь-яка справжня реформація починається з очищення душі. Зміна в житті відбувається через відродження та відновлення розуму силою Святого Духа. Споглядаючи Христа, ми змінюємося. Якщо розум постійно зосереджується на тимчасових речах, то ці помисли стають всепоглинаючими, впливаючи на характер людини, так що вона втрачає з поля зору Божу славу і забуває про неї. Вона втрачає надані їй можливості пізнати Небесні істини. Її духовне життя згасає». – Сини та доньки Бога. – С.105.

б. Куди спрямований природний хід людських думок і спонукань?

Буття 6:5: «Побачив Господь, що [дуже] велика розбещеність людей на землі, й усі бажання їхніх сердець повсякчасно [спрямовані] лише на зло»;

Єремії 17:9: «Серце [людини] лукаве понад усе, і вкрай зіпсуте, – хто його може осягнути?».

в. Що ми повинні робити, коли усвідомлюємо, що наші думки і спонукання є нечистими?

Дії 8:22: «Отже, покайся за це своє зло й молися Богові, може, проститься тобі задум твого серця».

1. Що я повинен робити, якщо гріховні чи непристойні думки з’являються в моєму розумі?

Понеділок 15 квітня

2.  ПИЛЬНУВАННЯ НА РІВНІ ДУМОК

а. Як ми можемо ″підперезати стегна нашого розуму″ на практиці?

Буття 4:7: «Якби ти вчинив, як слід, то хіба [твоя жертва] не була би прийнята? А якщо ти не зробив так, як потрібно, то при дверях чатує гріх. Він спонукає до пожадання, але ти маєш над ним панувати».

«Хто не бажає стати жертвою сатанинських вивертів, той має пильно охороняти підступи до своєї душі: не читати, не слухати і не дивитися те, що здатне викликати нечисті думки. Думки не повинні безладно блукати, зупиняючись на кожній запропонованій ворогом душ темі. Серце необхідно старанно охороняти, бо зовнішнє зло пробудить зло внутрішнє, і душа блукатиме в темряві. ″Підперезавши стегна вашого розуму, – писав Петро, – будьте тверезими″». – Дії апостолів. – С.518.

б. Чому надзвичайно важливо контролювати думки свого серця?

Притчі Соломона 23:7 (перша частина): «Бо він такий, як його думки…»;

Притчі Соломона 24:9 (перша частина): «Нерозумні наміри – гріх…».

«Ваші думки повинні бути підпорядковані Божій волі, і ваші почуття повинні перебувати під контролем розуму та релігійних принципів. Уява дана вам не для того, аби бунтувати і виходити з-під контролю, не намагаючись при цьому якось стримувати і дисциплінувати себе. Якщо думки порочні, то й почуття будуть гріховними, а думки й почуття у взаємозв’язку формують характер людини. Якщо ви вирішите, що вам як християнам не потрібно приборкувати свої думки та почуття, то потрапите під вплив злих ангелів, і вони із задоволенням перебуватимуть поруч із вами, керуючи вашою свідомістю. Якщо ви піддаєтеся своїм почуттям і дозволяєте думкам текти в руслі підозр, сумнівів і нарікань, то опинитеся серед найнещасніших смертних людей, і ваше життя закінчиться крахом». // Рев’ю енд Геральд, 21 квітня 1885 року.

в. Чому апостол Петро благає нас пильнувати і «покладати надію» на благодать?

1 Петра 1:13: «Тому, підперезавши стегна вашого розуму, будучи тверезими, повністю покладіть надію на благодать, що приноситься вам у з’явленні Ісуса Христа»

порівняйте з

1 Петра 5:8 «Будьте тверезі, пильнуйте. Ваш ворог – диявол – ходить і ричить, мов лев, шукаючи, кого б поглинути».

«Вірно стій на варті своїх думок. Добре охороняй усі підступи до твого серця. Ти маєш спорудити бар’єри проти підступів сатани. Пильнування в одному і недбалість в іншому не принесе користі... Перед нами виникнуть небезпеки, які ми повинні подолати, і наша єдина безпека – у Бозі». – Цей день із Богом. – С.174.

2. Як часто я повинен досліджувати своє серце, щоб розпізнати свої спонукання?

Вівторок 16 квітня

3.  НЕ ПОТУРАЙТЕ КОЛИШНІМ ПОЖАДЛИВОСТЯМ І БУДЬТЕ СВЯТІ

а. У яких різних аспектах нашого життя ми повинні бути надзвичайно розсудливими, для того щоб стати святими?

1 Петра 1:14, 15: «14 Як діти послуху, не потураючи в незнанні вашим попереднім пожадливостям, 15 але як Той, Хто покликав вас, є святий, будьте й ви святі в усьому вашому житті»;

1 Петра 4:2, 3: «2 Щоб решту часу жити в тілі вже не за людськими пожаданнями, але за Божою волею. 3 Адже достатньо минулого часу [життя], коли ви виконували волю язичників, жили в розпусті, в пожаданнях, у пияцтві, в пристрастях, в гульні та в беззаконному служінні ідолам».

«І нехай ніхто не тішить себе думкою, що зможе легко й відразу залишити гріхи, що плекалися протягом певного часу. Це не так. Кожен виплеканий гріх послаблює характер та зміцнює звичку, результатом чого є фізичне, розумове й моральне зіпсуття. Ви можете розкаятися у своїх поганих учинках і повернутися на правильний шлях, але склад вашого розуму, близьке знайомство зі злом створюватимуть для вас труднощі у розпізнаванні добра і зла. Сатана використовуватиме сформовані шкідливі звички, щоб атакувати вас знову і знову». – Наочні уроки Христа. – С.281.

б. Хоча нам постійно нагадується про необхідність бути святими (1 Петра 1:15, 16) і це може звучати так, начебто цього можна досягти власними зусиллями, однак яким чином ми насправді можемо стати святими?

Левіти 20:7, 8: «7 Ви ж освятіться і будьте свя¬тими, бо Я – Господь, ваш Бог, святий. 8 Дотримуйтеся Моїх Заповідей і виконуйте їх. Я – Господь, Який освячує вас»;

До филип’ян 2:13: «Адже то Бог за [Своєю] доброю волею викликає у вас і бажання, і дію»;

До Тита 3:5: «Він нас спас не з [причини] праведних учинків, які ми вчинили, але зі Своєї милості через купіль відродження та оновлення Святим Духом».

«Незважаючи на те що ми не маємо жодних заслуг, завдяки великій доброті й Божій любові ми винагороджуємося так, ніби ці заслуги були нашими власними. Навіть якщо ми зробили все добро, на яке здатні, все ж таки ми залишаємось рабами, які нічого не варті… Те, що ми зробили, було здійснене виключно завдяки благодаті Христа, і за це нам не належить ніякої нагороди від Бога». // Рев’ю енд Геральд, 27 червня 1893 року.

в. Чому після заклику до пильнування апостол нагадує нам про прийдешній суд?

1 Петра 1:17: «І коли Отцем називаєте Того, Хто нелицемірно судить кожного за вчинок, у страху проводьте час вашого життя»;

До колосян 3:5, 6: «5 Тому умертвіть [ваші] земні члени: розпусту, нечистоту, пристрасть, потяг до зла і жадобу до наживи, що є ідолослужінням. 6 Через це приходить гнів Божий на неслухняних синів».

«Усі діла людини досліджуються перед Богом та реєструються як праведні чи неправедні. Проти кожного імені в Небесних книгах з разючою точністю зазначені кожне погане слово, кожен самолюбивий вчинок, кожен невиконаний обов’язок і кожен таємний гріх, що майстерно приховується. Знехтувані перестороги та докори Духа Святого, прогаяні хвилини, невикористані можливості, добрий чи поганий вплив з його далекосяжними наслідками, – все це фіксується ангелом». – Велика боротьба. – С.482.

3. Яким чином я можу глибше усвідомити, наскільки важливою є святість у моєму житті?

Середа 17 квітня

4.  ВИКУПЛЕНІ ХРИСТОМ

а. Що Петро наводить як вагому причину того, чому нам варто докладати зусиль для подолання колишніх пожадливостей, враховуючи те, що це також є нашим обов’язком?

1 Петра 1:4, 18, 19: «4 До нетлінної, непорочної і нев’янучої спадщини, збереженої на небі для вас… 18 Знаючи, що ви були викуплені від марного вашого життя, переданого батьками, не тлінним сріблом або золотом, 19 а дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Агнця»;

1 до коринтян 6:18-20: «18 Утікайте від розпусти. Кожний гріх, який тільки чинить людина, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла. 19 Хіба ви не знаєте, що ваші тіла – це храм Святого Духа, Який є у вас і Якого ви маєте від Бога, і що ви не належите самим собі? 20 Адже ви викуплені за ціну. Тому прославляйте Бога у вашому тілі [та у вашому дусі, які належать Богові]».

«Усі люди були куплені цією безмежною ціною. Даруючи всі Небесні скарби цьому світові, віддаючи нам у Христі все Небо, Бог придбав волю, почуття, розум, душу кожної людської істоти. Усі люди – як віруючі, так і невіруючі – власність Господа. Усі покликані служити Йому, а великого судного дня від кожного вимагатиметься дати звіт про те, як він відгукнувся на цей поклик». – Наочні уроки Христа. – С.326.

б. Коли був створений План спасіння?

2 до Тимофія 1:8, 9: «8 Тому не соромся свідчити про нашого Господа, ні мене – Його в’язня. Але злигодні за Євангелію перенось силою Бога, 9 Який спас нас і покликав святим покликанням, – не за наші діла, але згідно зі Своєю постановою і благодаттю, яка дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами».

«Бог знав про розвиток майбутніх подій ще до створення світу. Він не змінював Свого наміру відповідно до обставин, що склалися, але дозволив їм розвиватися і здійснитися. Він не створював такого стану речей, але знав, що він виникне. План, який мав бути втілений у разі падіння будь-кого з небожителів, – це прихована від вічності таємниця. Від вічності була передбачена Жертва, яка мала здійснити План спасіння грішного людства». // Ознаки часу, 25 березня 1897 року.

в. Звідки насправді приходить віра в Бога?

До римлян 10:17: «Тому віра – від слухання, а слухання – через Слово Христа»;

1 Петра 1:21: «Через Нього ви повірили в Бога, Який підняв Його з мертвих і дав Йому славу, щоб ваша віра й надія були на Бога».

«Жодна людина не може створити віру. Дух, Котрий діє на людський розум і освячує його, породжує віру в Бога. Святе Письмо називає віру Божим даром, який має силу для спасіння і просвітлює серця тих, хто шукає істину як прихований скарб. Божий Дух закарбовує істину в серці. Євангелію названо ″Божою силою на спасіння″, тому що тільки Бог може зробити істину силою, здатною освятити душу». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.7. – С.940.

4. Що може сприяти моїй вдячності за ціну, яку Христос заплатив за мене?

Четвер 18 квітня

5.  ВІНЕЦЬ ПОСЛУХУ

а. Після того як апостол закликав віруючих боротися проти попередніх пожадливостей, яку мету він представив як найвищу ступінь послуху?

1 Петра 1:22: «Очистивши [Духом] ваші душі на нелицемірне братолюбство через послух істині, ревно й щиросердечно любіть один одного».

«Петро продовжував:″Ревно й щиросердечно любіть один одного″. Боже Слово – істина, канал, через який Господь зливає Свій Дух і силу. Послух Слову породжує чудовий плід – ″щиросердечне братолюбство″. Ця любов має Небесне походження, вона породжує благородні спонукання та безкорисливі вчинки». – Дії апостолів. – С.519.

«″Очистивши [Духом] ваші душі на нелицемірне братолюбство через послух істині...″. Наскільки важливим є для всіх, хто пов’язаний з цією роботою, як для тих, хто розповсюджує книги, так і для тих, хто працює в офісі, сумлінно зберігати і дотримуватися найвищих і найсвятіших принципів Божого Слова». – Видавниче служіння. – С.297.

«Нам необхідно плекати любов у своїх серцях, у нас не має бути схильності думати погане про наших братів. Менш за все нам потрібно судити про те, що вони роблять чи кажуть. Ми повинні бути біблійними християнами. [1 Петра 1:22 цитується]…

Нам потрібно вникати в суть своїх думок і почуттів, темпераменту, мети, слів і вчинків… Якщо ми не будемо старанно досліджувати своє серце у світлі Божого Слова, то самолюбство спонукатиме нас плекати значно кращу думку про себе, ніж нам слід мати». – Цей день із Богом. – С.83.

«Якби у нашому власному досвіді не було недоліків, ми б не ставилися до наших братів з такою підозрою. Саме той, хто відчуває докори власної совісті, так охоче осуджує інших. Нехай кожен остерігається і боїться самого себе… ″Очистивши [Духом] ваші душі на нелицемірне братолюбство через послух істині″». // Рев’ю енд Геральд, 29 жовтня 1901 року.

5. Наскільки щирою є моя любов до моїх братів і сестер?

П’ятниця 19 квітня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Що я повинен робити, якщо гріховні чи непристойні думки з’являються в моєму розумі?

2. Як часто я повинен досліджувати своє серце, щоб розпізнати свої спонукання?

3. Яким чином я можу глибше усвідомити, наскільки важливою є святість у моєму житті?

4. Що може сприяти моїй вдячності за ціну, яку Христос заплатив за мене?

5. Наскільки щирою є моя любов до моїх братів і сестер?