Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Та Ісус сказав Петрові: Сховай меча в піхви. Невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець?» (Від Івана 18:11).

Додаткові матеріали для вивчення: Ранні твори – С.165-168.

«Цієї жахливої миті вирішувалася доля світу». – Бажання віків. – С.690.

1. УРОЧИСТИЙ МОМЕНТ Нд, 14 вер.

а. Коли Ісус завершив Свою заступницьку молитву, куди Він пішов зі Своїми учнями та з якою метою?

Від Івана 18:1: «Сказавши це, Ісус зі Своїми учнями перейшов на другий бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та Його учні»;

Від Матвія 26:36: «Тоді Ісус приходить з ними до місця, яке зветься Гетсиманія, і каже їм: Посидьте тут, поки Я піду і там помолюся».

б. Закликаючи трьох учнів супроводжувати Його, про що просив Господь і чому?

Від Марка 14:33, 34: «33 Він узяв із Собою Петра, Якова та Івана і почав сумувати й тривожитися, 34 та казати їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя, – залишайтеся тут і пильнуйте!».

«Наміром [сатани] було збільшити беззаконня до такого масштабу, щоб примирення виявилося неможливим, щоб Божий Син, Котрий прийшов спасти грішний світ, був розчавлений прокляттям гріха. Старання пильного ворога представити Христові жахливі розміри злочину завдавали Йому такого гострого болю, що Він відчував, що не може залишатися в безпосередній присутності будь-якої людської істоти. Він не міг допустити навіть того, щоб хтось із Його учнів став свідком Його боротьби, коли Він розмірковував над тим, яке лихо чекає на землю. Навіть Його найулюбленіші друзі не повинні були бути поруч із Ним. Меч правосуддя був оголений і Божий гнів проти беззаконня вилився на Заступника людини, Ісуса Христа, Єдинородного від Отця». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.5. – С.1102, 1103.

1. Який заклик Христа до учнів є особливо актуальним для мене?

2. ГЛИБОКА СКОРБОТА Пн, 15 вер.

а. У чому полягає суть першої молитви Христа в Гетсиманії?

Від Марка 14:35, 36: «35 Відійшовши трохи, Він упав на землю і молився, щоб, коли це можливо, оминула Його ця година. 36 І Він казав: Авва, Отче! Для Тебе можливе все! Забери цю чашу від Мене! Але хай буде не те, що Я хочу, але те, що Ти!».

«Тепер перед Христом було випробування, відмінне від усіх попередніх. Його страждання найкраще можуть бути описані словами пророка: ″Мечу, підіймись на Мого Пастиря, – на Мужа, наближеного до Мене, – говорить Господь Саваот″ (Захарії 13:7). Христос страждав від Божественного правосуддя замість і заради грішного людства. Він розумів, що значить це правосуддя. Дотепер Він був Заступником за інших; тепер же Сам прагнув мати заступника.

Коли Христос відчув, що Його зв’язок з Отцем розірваний, Він почав побоюватися, що Його людське єство не витримає наступної боротьби із силами темряви. У пустелі спокушення теж вирішувалася доля людського роду. Тоді Христос вийшов Переможцем. Тепер же спокусник прийшов для свого останнього страшного бою, до якого готувався протягом трьох років Христового служіння. Для нього ця мить означала усе. Якщо він тепер програє, то його надія на володіння світом розвіється, царства світу врешті-решт належатимуть Христові, а він – сатана – буде скинутий і вигнаний геть. Але якби йому вдалося перемогти Христа, тоді Земля перетворилася би на царство сатани, а людський рід назавжди опинився у його владі. Передбачаючи можливі наслідки цієї боротьби, Ісус був сповнений страху, Його лякала думка про розлуку з Богом». – Бажання віків. – С.686, 687.

б. Повернувшись після молитви в агонії, в якому стані Ісус застав Своїх учнів? У чому Він їх докорив?

Від Марка 14:37, 38: «37 Він приходить і знаходить, що вони заснули, і каже Петрові: Симоне, ти спиш? Чи не міг ти попильнувати однієї години? 38 Пильнуйте й моліться, щоб не потрапити в спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне!».

«Піднявшись, Ісус із останніх сил пішов до того місця, де залишив Своїх супутників. Але ″знаходить, що вони сплять″. Якби Він знайшов їх у молитві, то це принесло б Йому полегшення. Якби учні шукали порятунку в Бога, щоб сили сатани не перемогли їх, то Він був би потішений їхньою непохитною вірою. Але вони не звернули уваги на неодноразові застереження: ″Пильнуйте й моліться″. Спочатку учні стривожилися, побачивши, що їхній Учитель, завжди такий спокійний і повний гідності, тепер змагається з незрозумілим для них смутком. Слухаючи важкий стогін Страждальця, учні молилися. Вони зовсім не мали наміру залишити свого Господа, але впали в якесь заціпеніння, котрого могли б позбутися, продовжуючи молитися до Бога. Вони не усвідомлювали потреби пильнувати й молитися, щоб таким чином протистати спокусі». – Там саме. – С.688.

2. Як досвід Господа в Гетсиманії повинен вплинути на мене?

3. ГЛИБОКА СКОРБОТА (ПРОДОВЖЕННЯ) Вт, 16 вер.

а. Про що була друга молитва Христа і що робили учні?

Від Матвія 26:42, 43: «42 Знову відійшов; удруге [почав] молитися, промовляючи: Отче Мій, якщо ця чаша не може обминути, щоб Я не пив її, нехай буде Твоя воля. 43 Повернувшись, побачив, що вони знову спали, бо їхні очі стали важкими».

Яке пророцтво тоді виконалося?

Ісаї 52:14: «Як же багато було тих, котрі були вражені, [дивлячись] на Нього, тому що над усяку людину був знівечений Його вигляд, так що навіть було важко розпізнати в Ньому одного з людських синів».

«Ще зовсім недавно Ісус, ніби могутній кедр, протистояв натискові опозиції, яка спрямувала проти Нього всю свою лють. Уперті жорстокі люди, сповнені злоби і лукавства, даремно намагалися збентежити і перемогти Його. У Своїй Божественній величі Він стояв як Божий Син. Але тепер Ісус був подібний до очерету, що зігнувся під натиском несамовитої бурі. Його служіння, кожна мить якого була позначена перемогою над силами темряви, наближалося до свого завершення. Уже прославлений Богом, Він заявляв про Свою єдність з Ним. Його голос впевнено звучав у піснях хвали. Він з ніжністю підбадьорював Своїх учнів. Але тепер настав час сил темряви. У Його голосі, що порушував нічну тишу, не було жодної урочистості; він був сповнений страждань і болю». – Бажання віків. – С.689, 690.

б. Як Божий Син був утішений у ту критичну годину?

Від Луки 22:43: «З’явився Йому ангел з неба, який додав Йому сили».

Якими словами Ісая пророкував про страждання та розраду Христа?

Ісаї 53:11: «Після Своїх страждань Він побачить [хороші плоди], і буде задоволений. Пізнавши Мого праведного Слугу, багато людей будуть виправдані, адже їхні гріхи Він понесе на Собі».

«Але в ту жахливу мить, коли вирішувалося все і таємнича чаша тремтіла в руці Страждальця, відкрилися небеса і серед густої темряви засяяло світло. Могутній ангел, який перебуває в присутності Бога і займає положення, яке втратив сатана, став поруч із Христом. Ангел не прийшов узяти чашу з рук Христа, але зміцнити Його в рішенні випити її, а також запевнити Його в любові Отця. Ангел прийшов, щоб надихнути силою Божого й Людського Сина. Він спрямував погляд Ісуса у відкрите небо, нагадуючи Йому про душі, які будуть спасенні завдяки Його стражданням. Ангел запевнив, що Його Отець набагато могутніший за сатану, що смерть Спасителя спричинить поразку сатани, а царство цього світу буде дане святим Всевишнього. Він говорив, що Христос побачить хороші плоди і буде задоволений, тому що безліч людей будуть навіки спасенні». – Там саме. – С.693, 694.

3. Як я можу уникнути тієї реакції, яку виявив Петро під час арешту Ісуса?

4. ІСУС ЗААРЕШТОВАНИЙ Ср, 17 вер.

а. Хто очолював групу, яка заарештувала Ісуса?

Від Івана 18:2-5: «2 Знав же це місце і Юда, який зрадив Його, бо часто Ісус збирався там зі Своїми учнями. 3 Юда, взявши загін і слуг первосвящеників та фарисеїв, прийшов туди зі смолоскипами, ліхтарями та зброєю. 4 Ісус, знаючи все, що Його очікує, вийшов і запитав їх: Кого шукаєте? 5 Йому відповіли: Ісуса Назарянина! Каже їм: Це Я! Стояв з ними і Юда, зрадник Його».

б. Що сталося з розлюченою юрбою, коли Ісус представив їм Себе?

Від Івана 18:6: «Коли ж Він сказав їм: Це Я! – вони подалися назад і попадали на землю».

«Коли Ісус вийшов назустріч Своєму зрадникові, на Його обличчі не залишилося й сліду нещодавніх страждань. Ставши попереду Своїх учнів, Він запитав: ″Кого шукаєте?″ ″Ісуса Назарянина″, – народ відповів. Ісус сказав: ″Це Я″. Коли Він промовляв ці слова, ангел, котрий нещодавно служив Ісусові, став між Ним і юрбою. Небесне світло у вигляді сяючого голуба зійшло на Спасителя. У сяйві цієї Божественної слави розбійницька юрба не могла встояти й миті. Усі відсахнулися. Священники, старійшини, воїни і навіть Юда, наче мертві, упали на землю.

Але ангел відійшов, і світло зникло. Ісус мав змогу врятуватися, але залишався спокійним і врівноваженим. Прославлений, Він стояв серед жорстокої юрби, безпорадно розпростертої біля Його ніг. Учні спостерігали цю сцену, занімівши від страху й подиву». – Бажання віків. – С.694.

в. Який вплив на народ справила зрада Юди, і як лагідність Ісуса була невірно витлумачена Петром?

Від Івана 18:7-10: «7 Він знову запитав їх: Кого шукаєте? Вони ж знов: Ісуса Назарянина. 8 Ісус відповів: Я ж сказав вам, що це Я. Тож якщо Мене шукаєте, то відпустіть цих, хай ідуть. 9 Щоби сповнилося те слово, яке Він сказав: З тих, кого Ти дав Мені, Я не втратив жодного з них. 10 Тоді Симон-Петро, маючи меча, витягнув його, вдарив раба первосвященика й відтяв йому праве вухо; ім’я того раба – Малх»;

Від Луки 22:47-50: «47 Він ще говорив, як [з’явилася] юрба і з нею той, хто зветься Юдою, один із дванадцятьох; він ішов перед ними і наблизився до Ісуса, щоби поцілувати Його, [бо дав їм цей знак: Кого поцілую, – Той і є]. 48 Ісус сказав йому: Юдо, то ти поцілунком видаєш Сина Людського? 49 Ті, хто був з Ним, коли побачили те, що відбувається, сказали: Господи, чи не вдарити нам мечем? 50 І один з них вдарив раба первосвященика і відтяв йому праве вухо».

«Коли юрба побачила, що Юда доторкнувся до Того, Хто щойно був прославлений перед ними, то посміливішали. Тоді Ісуса схопили і зв’язали Йому руки – ці дорогі руки, які завжди чинили лише добро.

Учні думали, що Господь не дозволить, аби Його схопили. Адже та сила, котра примусила натовп упасти на землю, здатна була не дозволити їй піднятися, а в той час Ісус зі Своїми учнями могли б урятуватися. Вони були розчаровані й обурені, коли побачили, що руки Того, Кого вони любили, зв’язані мотузкою. Розгніваний Петро вихопив меча і спробував обороняти свого Господа. Але встиг лише відтяти вухо слузі первосвященника». – Там саме. – С.696.

4. Що було головною причиною страждань Христа?

5. ТОПТАВ ЧАВИЛО САМ Чт, 18 вер.

а. Опишіть терпеливу любов, яку виявив Ісус під час Його арешту.

Від Матвія 26:51-53: «51 І ось один із тих, які були з Ісусом, простягнувши руку, вихопив свого меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо. 52 Тоді каже йому Ісус: Поверни свого меча на його місце, бо всі, хто бере меч, від меча загинуть. 53 Чи ти думаєш, що Я не можу вблагати Мого Отця, аби Він дав Мені понад дванадцять легіонів ангелів?»;

Від Луки 22:50, 51: «50 І один з них вдарив раба первосвященика і відтяв йому праве вухо. 51 Та Ісус озвався і сказав: Облиште, вже досить; і доторкнувшись до вуха, зцілив його».

Як на це дивилося Небо?

«В учнів з’явилася надія, коли вони побачили, як швидко відступив натовп із мечами та кілками. Коли ж усі піднялися і знову оточили Божого Сина, Петро вийняв свій меч, ударив раба первосвященника і відтяв йому вухо. Ісус звелів Петрові прибрати меч, сказавши: ″Чи думаєш, що Я не можу вблагати Мого Отця, аби Він дав Мені понад дванадцять легіонів ангелів?″ Я бачила, що коли були промовлені ці слова, обличчя ангелів засяяли, сповнившись надією. Вони бажали тієї ж миті оточити свого Повелителя і розсіяти розгніваний натовп… Серця учнів також сповнилися відчаєм і гірким розчаруванням, коли Ісус дозволив Своїм ворогам відвести Себе.

Учні злякалися за своє життя і втекли, залишивши Його. Ісус зостався один у руках убивць. Як тріумфував у той момент сатана! І як засмучувалися і сумували Божі ангели! На місце дії були послані численні групи святих ангелів на чолі з ангелами-начальниками. Вони повинні були закарбувати всі прояви жорстокості і всі наруги, заподіяні людьми Божому Синові, зафіксувати всі муки, яких мав зазнати Ісус, бо люди, котрі брали участь у Його катуванні, свого часу повинні знову побачити цю сцену». – Ранні твори. – С.167, 168.

б. Чого повинні навчитися всі, хто визнає Христа, з Господньої настанови, даної Петрові?

Від Івана 18:11: «Та Ісус сказав Петрові: Сховай меча в піхви. Невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець?»;

1 Івана 3:15: «Кожний, хто ненавидить свого брата, той убивця. А ви знаєте, що жодний убивця не має в собі вічного життя, яке б у ньому перебувало».

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ Пт, 19 вер.

1. Який заклик Христа до учнів є особливо актуальним для мене?

2. Як досвід Господа в Гетсиманії повинен вплинути на мене?

3. Як я можу уникнути тієї реакції, яку виявив Петро під час арешту Ісуса?

4. Що було головною причиною страждань Христа?

5. Як відреагувала юрба на ангельську славу?