Щоденні біблійні уроки

«Але [Господь] до мене промовив: «Іди, бо пошлю Я далеко тебе, – до поган!» (Дії 22:21).

«Скільки людей чинять так, ніби вони усвідомлюють небезпеку, що загрожує грішникам? Хто переживає про людей, яким загрожує небезпека, молиться про них Богу і благає Його спасти їх?» – Свідоцтва для Церкви. – Т.6. – С.413.

Додаткові матеріали для вивчення: Дії апостолів. – С.128-130, 155-159.

Неділя 10 жовтня

1.  ТОЙ, ХТО ПРАГНЕ РОЗПОВІСТИ ПРО СВОЄ НАВЕРНЕННЯ

а. Що пережив Павло, повернувшись у Дамаск?

Дії 9:22-25: 22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос. 23 А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити, 24 та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його. 25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.

«Юдеї не могли протистояти мудрості аргументів [Павла], тому, порадившись, вирішили примусити його голос замовкнути, використавши силу – єдиний аргумент пропащої справи. Вони вирішили вбити його. Апостолові стало відомо про їхній намір. Міські ворота старанно охоронялися вдень і вночі, щоб не дати йому можливості втекти. Стривожені учні звернулися до Бога в молитві; вони майже не спали, намагаючись винайти шляхи й засоби для втечі вибраного апостола. Урешті-решт, вони задумали план: уночі спустити його з вікна в кошику по стіні. Ось таким принизливим способом Павло здійснив свою втечу з Дамаска». – Історія викуплення. – С.276.

б. Куди він далі пішов і чому?

До Галатів 1:18: 18 По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.

«[Павло] вирушив до Єрусалиму, бажаючи познайомитися там з апостолами, а особливо з Петром. Йому дуже хотілося зустрітися з галилейськими рибалками, які жили, молилися і розмовляли з Христом, коли Він жив на Землі». – Там саме.

1. Чого мені слід навчитися з того, з якої причини Павло переходив з одного місця в інше?

Понеділок 11 жовтня

2.  ДИВНИЙ ПРИЙОМ

а. Опишіть довгоочікувану зустріч Павла з учнями.

Дії 9:26-28 (перша частина): 26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень. 27 Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення. 28 І він із ними входив і виходив до Єрусалиму,

«[Павло] спробував приєднатися до своїх братів-учнів, проте був дуже засмучений і розчарований, коли дізнався, що вони не хочуть приймати його за брата. Вони пам'ятали його минулі гоніння і підозрювали в ньому удавальника, що мав намір обдурити їх і знищити. Справді, вони чули про його чудове навернення, але оскільки він відразу ж пішов у Арабію, і вони нічого певного з тих пір про нього не чули, то не повірили чуткам про велику переміну, що сталася з ним.

Варнава щедро жертвував свої кошти для підтримки справи Христа і полегшення потреб бідних, і був уже знайомий з Павлом, коли той протистояв віруючим. Тепер, вийшовши вперед, він оновив колишнє знайомство, і вислухав свідчення Павла про його чудове навернення і про те, що він пережив після цього. Він повністю повірив і прийняв Павла, і взявши його за руку, привів до апостолів. Він розповів про щойно почутий досвід Павла, про те, що Ісус особисто з'явився йому на шляху в Дамаск, про те, що Він говорив з ним, про те, що до Павла повернувся зір у відповідь на молитву Ананії, і що він після цього говорив у міській синагозі, що Ісус – це Син Божий.

Апостоли більше не вагалися, вони не могли противитися Богові. Петро і Яків, бувши на той час єдиними апостолами в Єрусалимі, протягнули праву руку дружби колись завзятому гонителю їхньої віри, і тепер його стали любити і поважати так само, як раніше боялися й уникали». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1058, 1059.

б. Як прийняли Павла інші люди в Єрусалимі?

Дії 9:28 (остання частина), 29: і відважно звіщав в Ім'я Господа. 29 Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.

«Павло був переконаний: ці добре знайомі йому ізраїльські вчителі такі ж щирі й чесні, як він. Проте він неправильно оцінив дух своїх юдейських братів, і його надії на їхнє швидке навернення перетворилися на гірке розчарування.

...Серце Павла сповнилося сумом. Він охоче віддав би своє життя, аби ці люди могли пізнати істину». – Дії апостолів. – С.129.

2. Яким чином у моїй сфері впливу я можу уподібнитися до Варнави у його стосунках з Павлом?

Вівторок 12 жовтня

3.  ЧАС ІТИ ДАЛІ

а. Що Господь промовив до Павла у видінні в Єрусалимі?

Дії 22:17-21: 17 І сталось, як вернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захоплення впав я, 18 і побачив Його, що до мене сказав: Поспіши, і піди хутчій з Єрусалиму, бо не приймуть свідоцтва твого про Мене... 19 А я відказав: Самі вони, Господи, знають, що я до в'язниць садовив та бив по синагогах отих, хто вірував у Тебе. 20 А коли лилась кров Твого свідка Степана, то сам я стояв та вбивство його похваляв, і одежу вбивців його сторожив... 21 Але Він до мене промовив: Іди, бо пошлю Я далеко тебе, до поган!

«Павло вагався залишати Єрусалим, не переконавши впертих юдеїв у істинності своєї віри. Він гадав: якщо навіть доведеться пожертвувати власним життям заради істини, це не перевершить той жахливий рахунок, який він виставив собі за смерть Степана... Однак відповідь була ще більш рішучою, ніж попередня: «Іди, бо пошлю Я далеко тебе, – до поган» (Дії 22:21).

Коли брати дізналися про видіння Павла і те, як про нього піклувався Бог, їхнє занепокоєння зросло – вони усвідомлювали, що він воістину був обраною Господом посудиною, щоб звіщати істину язичникам. Побоюючись, щоб його не вбили юдеї, вони прискорили його таємну втечу з Єрусалиму». – Історія викуплення. – С.279, 280.

б. Що Павло розповів у результаті цієї ситуації про те, наскільки обмежений був його час серед учнів?

До Галатів 1:19, 20, 22: 19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. 20 А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю! 22 Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,

в. Який вихід Бог передбачив для Павла, вирівнявши тим самим шлях для Церкви в Юдеї, Галилеї та Самарії, щоб вони могли також зростати?

До Галатів 1:21: 21 Потому пішов я до сирських та кілікійських країн.

Дії 9:30, 31: 30 Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали. 31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.

в. Розкажіть історію зростання і розвитку церкви в Антіохії, комерційно-курортній столиці Сирії.

Дії 11:19-26 (перша частина): 19 А ті, хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, не звістуючи слова нікому, крім юдеїв. 20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіохії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса. 21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа! 22 І вістка про них досягла до вух єрусалимської Церкви, і до Антіохії послали Варнаву. 23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа. 24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато народу до Господа! 25 Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати. 26 А знайшовши, привів в Антіохію. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу,

«У багатолюдній Антіохії Павло знайшов для себе чудове поле діяльності. Його вченість, мудрість і запал справляли могутній вплив на мешканців та відвідувачів цього культурного центру; він виявився саме тим помічником, якого потребував Варнава». – Дії апостолів. – С.156.

«Божий план передбачає: вибрані, посвячені й талановиті працівники мають оселятися у важливих густонаселених центрах з метою їх євангелізації. Разом з тим, Він бажає, щоб члени Церкви, котрі проживають у цих містах, використовували дані їм Богом таланти в роботі спасіння душ». – Там саме. – С.158.

3. Що я можу зробити, аби допомогти моїй громаді стати світлом, подібно до церкви в Антіохії?

Середа 13 жовтня

4.  ЦЕРКВА В АНТІОХІЇ

а. Чим відрізнялася церква в Антіохії?

Дії 11:26 (остання частина): і в Антіохії найперш християнами названо учнів.

«Саме в Антіохії учні вперше почали називатися християнами. Таке ім'я вони отримали тому, що Христос був головною темою їхніх проповідей, учення та розмов. Знову й знову вони розповідали про події, що мали місце за днів земного служіння Господа, коли Його учні отримували благословення від Його присутності. Вони невтомно звіщали Його вчення і чудеса зцілення. Тремтячими вустами, зі слізьми на очах, вони згадували про Його страждання в Гефсиманії, зраду, суд і розп’яття, про довготерпіння й покору, з якими Він зносив образи й катування від Своїх ворогів; про Його богоподібну жалість, з якою молився за Своїх гонителів. Його воскресіння і вознесіння, Його посередницьке служіння на Небі за грішника – теми, на яких вони з радістю зупинялися. Тож не дивно, що язичники називали їх християнами, адже вони проповідували Христа і через Нього зверталися в молитві до Бога.

Бог Сам назвав їх християнами. Це царське ім'я дається всім, хто прилучається до Христа». – Дії апостолів. – С.157.

б. Як Святе Письмо показує нам, що ім'я «християнин» є знаком пошани?

Якова 2:7: 7 Хіба не вони зневажають те добре ім'я, що ви ним називаєтесь?

1 Петра 4:16, 14: 16 а коли як християнин, то нехай не соромиться він, але хай прославляє Бога за те. 14 Коли ж вас ганьблять за Христове Ім'я, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий.

в. Як ми можемо бути натхненні прикладом перших учнів, живучи у світі, в якому більшість людей – невіруючі?

Дії 4:13: 13 А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були.

«Проживаючи серед людей, які, здавалося, мало цікавилися вічними цінностями, [віруючі в Антіохії] намагалися привернути увагу чесних серцем, свідкуючи на користь Того, Кого любили і Кому служили. У своєму смиренному служінні вони навчилися покладатися на силу Святого Духа, Який може зробити Слово життя дієвим. Так щодня вони свідчили про свою віру в Христа людям різних професій та суспільного стану». – Там саме. – С.158.

4. Читаючи історію Павла в Посланні до галатів (1:11-24), на що мені слід звернути увагу відносно того, що він не нарікав і не висловлював невдоволення про те, що йому довелося зазнати?

Четвер 14 жовтня

5.  СЛАВЛЯЧИ БОГА

а. Як нас може надихнути те, як праця Павла була описана для церков у Юдеї?

До Галатів 1:23, 24: 23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її. 24 І славили Бога вони через мене!

«Апостол Павло міг сказати про першу церкву: «І славили Бога вони через мене!» (До галатів 1:24). Хіба ми не повинні прагнути жити так, щоб такі самі слова були сказані й про нас? Господь передбачить шляхи і засоби для всіх, хто шукає Його всім серцем. Він бажає, щоб ми визнали Божественне управління, яке явлене в підготовці полів для роботи і розробці методів їхнього успішного освоєння.

Служителі та євангелисти повинні мати більше часу для щирої молитви з тими, кого викриває істина. Пам'ятайте, що Христос завжди з вами. Господь має напоготові найкоштовніші прояви Своєї благодаті, щоб зміцнити і надихнути щирого, смиренного працівника. І тоді діліться з оточуючими світлом, яке Бог посилає вам. Усі, хто роблять це, підносять Богу найдорожче приношення. Серця тих, котрі несуть благу звістку спасіння, палають духом хвали». – Свідоцтва для Церкви. – Т.6. – С.413.

«Сьогодні Божа справа на землі має потребу в живих представниках біблійної істини. Одні лише служителі, посвячені через покладання рук, не здатні виконати завдання проголосити вістку перестороги великим містам. Бог закликає не тільки служителів, але й лікарів, медсестер, книгонош, біблійних працівників та інших посвячених членів Церкви з різноманітними талантами, котрі знають Слово Боже і силу Його благодаті, щоб вони прийняли до уваги потреби міст, які не чули застережливої вістки. Час швидко спливає, а зробити потрібно ще чимало. Тому необхідно використати всі засоби, щоб мудро застосувати наявні можливості». – Дії апостолів. – С.158, 159.

5. Що з мого дозволу може перешкодити мені прославляти Бога досконаліше?

П'ятниця 15 жовтня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Чого мені слід навчитися з того, з якої причини Павло переходив з одного місця в інше?

2. Яким чином у моїй сфері впливу я можу уподібнитися до Варнави у його стосунках з Павлом?

3. Що я можу зробити, аби допомогти моїй громаді стати світлом, подібно до церкви в Антіохії?

4. Читаючи історію Павла в Посланні до галатів (1:11-24), на що мені слід звернути увагу відносно того, що він не нарікав і не висловлював невдоволення про те, що йому довелося зазнати?

5. Що з мого дозволу може перешкодити мені прославляти Бога досконаліше?