Щоденні біблійні уроки

«Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жоден [нічого] не зможе виконувати» (Від Івана 9:4).

«Ми наближаємося до кінця історії Землі, і тому у всіх напрямках Божої роботи необхідно проявляти значно більше самопожертви, ніж раніше». – Євангелизм. – С.631.

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для Церкви. – Т.4. – С.476-485. Там саме. – Т.6. – С.445-453.

Неділя 25 грудня

1.  ПЕРШ НІЖ ЗАКІНЧИТЬСЯ ЖИТТЯ

а. Якій реальності ми всі підвладні?

До євреїв 9:27: «І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд».

Про що це має змусити всіх нас замислитися, незалежно від того в похилому віці ми, молоді, хворі чи здорові?

До римлян 12:11: «У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві».

«Часто смерть забирає діяльного бізнесмена абсолютно несподівано, і під час перевірки виявляється, що його справи знаходяться в найгіршому стані і він не зробив ніякого попереднього заповіту. У результаті більша частина майна, а то й усе цілком йде на оплату послуг адвокатів, які намагаються упорядкувати справи, тоді як дружина, діти і Божа справа обкрадаються. Вірні управителі Божих коштів добре знають, в якому стані знаходиться їхній бізнес і, як мудрі люди діятимуть у всьому передбачливо та розумно. Якщо час їхнього випробування раптово обірветься, вони не поставлять у скрутне становище тих, кому доведеться упорядковувати всі їхні справи.

Багато хто навіть не замислюється про те, що добре було б скласти заповіт, поки вони ще здорові та при розумі. Однак нашим братам та сестрам слід вживати таких запобіжних заходів. Їм необхідно знати стан своїх фінансів і не допускати, щоб їхнє підприємство потрапило у скрутне становище. Їм слід так упорядкувати свою власність, щоб вони могли у будь-яку мить залишити його в досконалому порядку». – Свідоцтва для Церкви. – Т.4. – С.482.

б. Що ми повинні враховувати, плануючи складання своїх заповітів?

Ісаї 38:1: «Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: «Так сказав Господь: Заряди своєму домові, бо ти вмираєш і не будеш жити».

1. Які забобони щодо складання заповітів завдають шкоди Божій справі?

Понеділок 26 грудня

2.  ГОТУЮЧИСЬ ДО КІНЦЯ

а. Оскільки тисячі доларів втрачаються через те, що люди вмирають, не зробивши законного заповіту, на що слід звернути увагу віруючих людей?

1 до коринтян 4:2: «А що ще шукається в доморядниках, – щоб кожен був знайдений вірним».

«Деякі заповіти складені настільки розпливчасто, що за законом їх можна трактувати як завгодно, і таким чином тисячі доларів, які призначені для Божої справи, втрачаються. Нашим братам слід зрозуміти, що на них як на вірних рабах у Божій справі лежить відповідальність – прикласти свій розум до справи про успадкування й повернути Господу Його гроші.

Багато наших братів та сестер проявляють зайву делікатність у цьому питанні. Їм здається, що вони йдуть на заборонену територію, коли у розмові з літніми чи хворими людьми порушують питання про передачу власності, щоб дізнатися, яким чином вони мають намір розпорядитися нею. Але цей обов’язок є таким же священним, як і обов’язок проповідувати світові Євангелію заради спасіння душ. Припустимо, ми маємо справу з людиною, в руках якої накопичились Божі кошти чи майно. З віком ця людина розуміє, що має розпорядитися своїм майном. Чи віддасть вона свої кошти, свого часу позичені йому Богом для просування Його справи, чи вони потраплять до рук безбожних людей лише тому, що вони – його родичі? Хіба християни не повинні проявити зацікавленість і занепокоєння про майбутнє благо цієї людини та про інтереси Божої справи і постаратися переконати її правильно розпорядитися Божими коштами, які довірені їй для мудрого використання? Чи стоятимуть його брати осторонь і спокійно спостерігатимуть за тим, як життєві сили цього брата тануть і як він, незважаючи на близький кінець, обкрадає Божу скарбницю? Це буде жахливою втратою не тільки для Божої справи, а й для нього самого, бо, передаючи свій талант коштів у руки людей, не зацікавлених в Божій істині, цей брат, не дивлячись на всі свої наміри та цілі, потрапляє у пастку і все, чим він володів, буде закопане в землю». – Свідоцтва для Церкви. – Т.4. – С.479.

«Дорогі брати! Навіть якщо ви складете заповіт, то смерть навіть на один день раніше не спіткає вас, але у свій призначений час. У розподілі свого майна між родичами, ви повинні бути впевненими та спокійними, що Божа справа не забута вами. Ви – Божі управителі, які володіють Його майном, і Його вимоги повинні бути у вас на першому місці. Ваша дружина й діти в жодному разі не повинні бути залишені без коштів; для їхнього блага повинно бути зроблене все можливе, якщо вони потребують цього. Але не додавайте, дотримуючись традицій, до свого заповіту довгий список родичів, котрі нічого не потребують». – Там саме. – С.482.

б. Чи живемо ми чи вмираємо, про що Бог бажає, щоб кожен з нас пам’ятав?

До римлян 14:8, 12: «8 Бо коли живемо – для Господа живемо, і коли вмираємо – для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо – ми Господні!.. 12 Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові».

2. Чому ми не повинні нехтувати можливістю поговорити про складання заповітів?

Вівторок 27 грудня

3.  ЗАКЛЮЧНА РОБОТА

а. Який наш обов’язок у ці останні дні?

1 до солунян 5:1-6: «1 А про часи та про пори, брати, не потрібно писати до вас, 2 бо самі ви докладно те знаєте, що прийде день Господній так, як злодій вночі. 3 Бо коли говоритимуть: «Мир і безпечність», тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, – і вони не втечуть! 4 А ви, браття, не в темряві, щоб той день захопив вас, як злодій. 5 Бо ви всі сини світла й сини дня. Не належимо ми ночі, ні темряві. 6 Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі!»;

Захарії 10:1: «Просіть від Господа дощу часу весняного пізнього дощу, – Господь чинить блискавки, і зливний дощ посилає їм, кожному траву на полі»;

Як ми можемо отримати Пізній дощ чи «відпочинок»?

Дії 3:19-21: «19 Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, 20 щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа, 21 що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог відвіку устами всіх святих пророків Своїх!».

«Велике злиття Божого Духа, котре наповнить світ Його славою, не звершиться доти, доки наші брати й сестри на досвіді не пізнають, що означає бути співробітниками у Бога. Коли ми проявимо повне, щире посвячення служінню Христу, Бог підтвердить це необмеженим злиттям Святого Духа; але цього не станеться доти, доки більшість членів Церкви не почне співпрацювати з Богом. Бог не може злити Святий Дух, коли всюди панує егоїзм і потурання самим собі, коли панує дух, виражений у словах Каїна: «Чи я сторож брата свого?» (Буття 4:9)». – Поради щодо управління ресурсами. – С.52.

«Бог закликає людей сповістити застереження світові, зануреному в сон і який став мертвим через злочини та гріхи. Він вимагає добровільних жертв від тих, хто щиро бажає працювати, хто обтяжений турботою про душі, щоб вони не загинули, але мали вічне життя». – Свідоцтва для Церкви. – Т.6. – С.446.

б. Що сьогодні має бути головним у нашому розумі (як окремих особистостей, так і церковної організації)?

Екклезіаста 8:5: «Хто виконує заповідь, той не пізнає нічого лихого, серце ж мудрого знає час і право»;

Від Івана 9:4: «Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жоден [нічого] не зможе виконувати».

«Сьогодні ми повинні звернути найсерйознішу увагу на застереження нашого Спасителя: «Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, – невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить» (Від Луки 12:33). Саме сьогодні нашим братам слід не збільшувати, а зменшувати свої маєтки. Ми вже ось-ось переселимося до кращої, тобто до Небесної країни. Тому не будемо прив’язуватись ні до чого земного, але навпаки, у своєму житті користуймося лише необхідним і нехай усі наші інтереси і прагнення будуть подібні до компасу, який приведе нас до Небес». – Там саме. – Т.5. – С.152.

«Для чого нам накопичувати скарби? Щоб їх поглинув вогонь останнього дня? Невже ми відкладатимемо золото і срібло, щоб воно свідчило проти нас на суді і поїдало наше тіло, як вогонь? Невже ми міцно триматимемося наших володінь, поки вони не потраплять до рук наших ворогів? Настає час, коли ті, хто дотримуються заповідей, не зможуть ані купити, ані продати. Навіщо нам тоді потрібні будуть будинки та землі, банківські рахунки та товари? Зараз час помістити свої скарби туди, де вони вічно можуть бути у безпеці». // Рев’ю енд Геральд, 6 грудня 1887 року.

3. Що є однією з причин, чому багато хто не отримають Пізнього дощу?

Середа 28 грудня

4.  ПРАКТИЧНЕ ПРИГОТУВАННЯ

а. Чому Христос ще не повернувся?

2 Петра 3:9: «Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття».

Як ми можемо уникнути втрати всіх наших коштів згідно з пророцтвом, яке незабаром здійсниться?

Ісаї 2:20: «Покине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих, що собі наробила була, щоб вклонятись кротам і кажанам»;

Єзекіїля 7:19: «Вони повикидають на вулицю срібло своє, за ніщо їхнє золото стане, – їхнє срібло та золото їхнє не буде могти врятувати їх у день гніву Господнього, [ним] не наситять своєї душі й свого нутра вони не наповнять, бо їхня провина була перешкодою!»;

Псалом 96:4-8: «4 Бо великий Господь і прославлений вельми, Він грізний понад богів усіх! 5 Бо всі боги народів – божки, а Господь створив небеса, – 6 перед лицем Його слава та велич, сила й краса – у святині Його! 7 Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу, 8 дайте Господу славу ймення Його, жертви приносьте і входьте в подвір’я Його!».

«Якби наші брати та сестри дізналися про цінність душ у світлі того, чого коштувало їхнє спасіння Ісусу, вони б знали, що душі цінніші, ніж будинки і землі, золото і дорогоцінне каміння або високі почесні посади». // Рев’ю енд Геральд, 5 лютого 1884 року.

«Божа робота буде успішно просуватися, якщо Його народ дослухатиметься до Його порад; у нього не залишиться багато багатства, якому судилося згоріти у вогні. Усі віддадуть свій скарб туди, де міль не поїдає та іржа не винищує; і серця не обтяжуватиме ніщо, що пов’язує їх зі світом». – Поради щодо управління ресурсами. – С.60.

б. Що Христос обіцяє всім тим, хто через справжню жертву серйозно готується до Його повернення?

Ісаї 33:14-17: «14 Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... «Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищу?» 15 Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла, – 16 той перебуватиме на високостях, скельні твердині – його недоступна оселя, його хліб буде даний [йому], вода йому [завжди] запевнена! 17 Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку».

«Робити запаси для забезпечення нагальних потреб на час скорботи – означає суперечити Біблії. Я бачила, що якщо святі будуть робити запаси їжі або засівати поля під час скорботи, коли землю вразять війни, голод та мор, – усе їхнє добро буде насильно відібрано у них і їхні поля пожнуть чужі. То буде час, коли ми цілком довіримося Богові, і Він підтримає нас. Я бачила, що в цей час хліб і вода у нас не вичерпаються і ми ні в чому не матимемо потреби, бо Бог має силу приготувати для нас стіл навіть у пустелі. Якщо буде потрібно, Він пошле воронів, щоб нагодувати нас, як Він зробив це для Іллі, або наситить нас Небесною манною, як Він робив для ізраїльтян.

Будинки і землі не стануть у пригоді святим під час скорботи, бо вони змушені будуть тікати від розлюченого натовпу, і їхні маєтки не зможуть послужити справі проповіді істини для теперішнього часу. Мені було показано, що Божа воля полягає в тому, щоб святі позбулися усякого тягаря, перш ніж настане час скорботи, і через жертву уклали заповіт з Богом. Якщо вони покладуть свій маєток на вівтар і щиро запитуватимуть Господа про свій обов’язок, Він навчить їх, коли треба буде з усім цим розлучитися. Тоді вони будуть вільні під час скорботи і не будуть обтяжені зайвим майном». – Ранні твори. – С.56, 57.

4. Що ми повинні усвідомити перед наближенням часу скорботи?

Четвер 29 грудня

5.  ВИСОКОДОХІДНА ІНВЕСТИЦІЯ

а. Куди сьогодні можна зробити найкращі інвестиції та чому?

Від Луки 12:32-34: «32 Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство. 33 Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, – невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить. 34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!».

«Будьмо чесними перед Богом. Він посилає усім нам благословення, якими ми насолоджуємось; і якщо Він наділив нас талантами і коштами, для того щоб ми сприяли Його роботі, чи маємо ми право залишатися осторонь? Невже ми скажемо: «Ні, Господи, моїм близьким це може не сподобатися, тому я дозволю собі не послухатись Тебе і закопаю свій талант у землю»?

Тут не повинно бути жодного зволікання. Божа справа вимагає нашої участі. Ми просимо вас як Божих управителів розумно використовувати свої кошти, щоб тим самим створити для багатьох людей сприятливі умови, за допомогою яких багато хто матиме можливість пізнати істину». – Поради щодо управління ресурсами. – С.44, 45.

б. Що Господь проголосить наприкінці часу?

Псалом 50:3-5: «3 Приходить наш Бог, – і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно! 4 Він покличе згори небеса, і землю – народ Свій судити: 5 «Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною».

Як будуть щедро винагороджені всі ті, хто уклав заповіт через жертву?

1 до коринтян 15:51-58: «51 Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось, – 52 раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона – і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!.. 53 Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя. 54 А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: «Поглинута смерть перемогою»! 55 Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало? 56 Жало ж смерти – то гріх, а сила гріха – то Закон. 57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав. 58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!».

«Є Божа нагорода для посвячених самовідданих працівників, які працювали на цих полях, а також для тих, хто надавав їм добровільну підтримку. Як ті, хто приймали активну участь у роботі на полях, так і ті, хто своїми коштами підтримували цих працівників, розділять нагороду вірних…

Самозречення, яке вони практикували у прагненні підтримати Божу роботу, вже не згадується. І коли вони дивляться на людей, яких вони шукали, щоб спасти для Христа, і бачать їх навіки спасенними – як пам’ятники Божественної милості та любові Спасителя, – тоді в Небесних оселях лунатимуть вигуки радості та подяки». – Там саме. – С.348, 349.

5. Як і коли сплачуються відсотки за скарб, який збирається на Небі?

П’ятниця 30 грудня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Які забобони щодо складання заповітів завдають шкоди Божій справі?

2. Чому ми не повинні нехтувати можливістю поговорити про складання заповітів?

3. Що є однією з причин, чому багато хто не отримають Пізнього дощу?

4. Що ми повинні усвідомити перед наближенням часу скорботи?

5. Як і коли сплачуються відсотки за скарб, який збирається на Небі?