Щоденні біблійні уроки

Роздуми над Посланням Якова

Урок 5. Долаючи упередження

cover
Урок 5. Долаючи упередження
play pause

Змінити розмір шрифту:

«Бо не зважає Бог на обличчя» (До римлян 2:11).

«Бог не визнає жодних соціальних відмінностей. Для Нього не існує жодних каст та рангів. У Його очах кожен є просто або хорошою, або поганою людиною. У день великого судного дня ні становище, ні чин, ні багатство не зможуть вплинути на наше виправдання. Всевидящий Бог судитиме людей згідно з тим, наскільки вони є чистими, благородними, чи мають любов до Христа». – Поради щодо управління ресурсами. – С.162.

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для церкви. – Т.3. – С.304-309, 320-329.

Неділя 27 жовтня

1.  ПРОБЛЕМА СТАВЛЕННЯ

а. Опишіть поширену світську схильність, в якій ми можемо бути винними, можливо, навіть не усвідомлюючи цього.

Якова 2:1-4: «1 Брати мої, не зважайте на особу, майте віру в нашого Господа слави – Ісуса Христа! 2 Адже коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у блискучих шатах, та ввійде бідний у вбогому одязі, 3 а ви поглянете на того, хто в шатах блискучих, і скажете: Ти сядь отут зручно, а бідному скажете: Ти стань отам або сядь [тут] на моєму підніжку, – 4 то хіба не вчинили ви поділ між собою, хіба не стали суддями з лихими задумами?».

«До бідних слід ставитися з такою ж увагою та інтересом, як і до багатих. Звичай приділяти багатим особливі знаки уваги і зневажати та нехтувати бідними – це злочин в очах Бога. Люди, котрі оточені всіма життєвими благами та зручностями, або ті, кому світ потурає і кому всі лестять, тому що вони багаті, не відчувають такої потреби у співчутті та ніжній увазі, як ті, хто все життя бореться з бідністю». – Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.551.

«Хоч Христос був багатий у Небесних оселях, але Він став убогим заради нас, аби ми збагатилися Його зубожінням. Ісус вшанував бідних, розділивши з ними їхнє принижене становище. З історії Його життя ми повинні навчитися, як ставитися до бідних». – Там саме. – С.550.33

б. Що ми повинні розуміти про тих, котрі, можливо, не мають світських благ, але багаті вірою?

Якова 2:5: «Слухайте, любі брати мої: хіба не обрав Бог бідних світу [як] багатих вірою і спадкоємців Царства, яке пообіцяв тим, хто любить Його?».

1. У той час як я сам можу не мати великого матеріального достатку, що мені слід усвідомлювати про інших, які мають ще менше?

Понеділок 28 жовтня

2.  ПРОНИКЛИВІСТЬ І СПРАВЕДЛИВІСТЬ

a. Поясніть збалансований підхід, якого навчав Ісус щодо допомоги бідним.

Від Марка 14:3-9: «3 Коли був Він у Витанії в домі Симона прокаженого і сидів за столом, прийшла жінка, яка мала алебастрову посудину чистого дорогоцінного нардового мира. Надбивши алебастрову посудину, вона вилила [миро] на Його голову. 4 Деякі обурювалися між собою [і говорили]: Навіщо така трата мира? 5 Це миро можна продати більше ніж за триста динаріїв і роздати бідним! Тож докоряли їй. 6 А Ісус сказав: Облиште її. Навіщо завдаєте їй болю? Вона добре діло зробила Мені! 7 Ви завжди маєте бідних біля себе і будь-коли можете робити їм добро; Мене ж не завжди ви маєте. 8 Що вона могла – те й зробила: заздалегідь намастила Моє тіло перед похороном. 9 Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися [ця] Євангелія в усьому світі, – те, що вона зробила, буде сказано в її пам’ять!».

«Деякі брати і сестри доводять обов’язок благодійності до крайнощів і справді завдають шкоди нужденним, роблячи для них занадто багато. Бідні не завжди докладають необхідних зусиль, щоб вибратися з бідності. Хоча не можна нехтувати ними та прирікати їх на страждання, проте бідних необхідно вчити, як допомогти самим собі.

Не можна завдавати шкоди інтересам Божої справи під приводом милосердя до бідних. Одного разу Христос дав Своїм учням важливий урок з цього приводу. Коли Марія вилила дороге миро на голову Ісуса, сріблолюбний Юда заступився за бідних і почав нарікати на таку необґрунтовану, на його думку, витрату коштів. Але Ісус виправдав вчинок Марії, сказавши: ″Навіщо завдаєте їй болю? Вона добре діло зробила Мені!″. ″Де тільки буде проповідуватися [ця] Євангелія в усьому світі, – те, що вона зробила, буде сказано в її пам’ять!″ (Від Марка 14:6, 9). Це вчить нас наступного: найкраще, що у нас є, ми повинні присвячувати Христу, тому що цим ми шануємо Його. Якби ми усю свою увагу приділяли полегшенню страждань бідних, Божа справа залишилася б у цілковитій зневазі. Якщо Божі управителі виконуватимуть свій обов’язок, не постраждає ні те, ні інше, але Божа справа завжди повинна бути на першому місці». – Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.550, 551.34

б. Яке ставлення повинно було бути в тих, хто вершив правосуддя в стародавньому Ізраїлі?

Левіти 19:15: «Не чиніть несправедливості на суді: не потурай бідному, але й не захоплюйся особою вельможі. Суди свого ближнього справедливо»;

Второзаконня 1:17: «На суді будьте неупередженими, вислуховуйте [однаково], як малого, так і великого, не бійтесь [жодної] людської особи, адже суд – [діло] Боже. Якщо якась справа буде для вас надто складною, передайте мені, і я її вислухаю»;

Второзаконня 10:17: «Адже Господь, ваш Бог, є Богом богів і Владикою владик. Він – Бог великий, потужний і страшний, Котрий не зважає на особу і не бере подарунків».

в. Як сьогодні всім керівникам церкви слід навчитися застосовувати цей принцип?

1 Петра 1:17: «І коли Отцем називаєте Того, Хто нелицемірно судить кожного за вчинок, у страху проводьте час вашого життя»;

До колосян 3:25: «А хто кривдить, той одержить за свою кривду, без огляду на особу».

«Люди, котрі надають знаки уваги та поваги одному чи двом підлеглим і заохочують їх за рахунок інших, не повинні жодного дня займати відповідальну посаду в канцелярії. Для Бога є образливою така неосвячена упередженість, коли всіляко ублажають і звеличують одних і нехтують іншими, найбільш сумлінними і богобоязливими співробітниками, які в Божих очах мають більшу цінність. Нам слід цінувати те, що цінує Бог, а Він красу лагідного і мовчазного духу цінує більше за зовнішню красу, прикраси, багатства чи світські почесті». – Там саме. – Т.3. – С.24.

2. Наскільки легко в нашу свідомість вкрадається прихована упередженість чи несправедливе ставлення до деяких людей?

Вівторок 29 жовтня

3.  ФОРМУВАННЯ КРАЩИХ ЗВИЧОК

a. Як Яків осуджує пристрасть так званих віруючих до матеріальних цінностей? Чому це є таким серйозним питанням?

Якова 2:6, 7: «6 А ви зневажили бідного. Хіба не багаті гнітять вас, і хіба не вони тягнуть вас на суди? 7 Хіба не вони ганьблять добре ім’я, яким вас названо?».

«Бог перед ангелами й людьми визнав вас Своїми дітьми; моліться ж про те, щоб через вас не знеславлялося «добре ім’я, яким вас названо?» (Якова 2:7). Бог посилає вас у світ як Своїх представників. Кожним вчинком свого життя ви повинні відкривати святість Божого Імені. Передусім ви мусите виробити в собі Його характер. Ви не можете святити Його Ім’я, якщо власним життям і характером не відкриваєте світові Його характер і життя. А це можливо лише тоді, коли ми приймемо благодать і праведність Христа». – Блаженства, промовлені на горі. – С.107.35

б. Лише яким чином ми можемо успішно та правильно представляти Христа?

До римлян 2:11: «Бо не зважає Бог на обличчя»;

Притчі Соломона 23:7: «Бо він такий, як його думки. Їж і пий, – каже він тобі, – але серце його не з тобою».

«Старанно вивчайте боголюдський характер Христа і постійно запитуйте: ″Що зробив би Ісус, якби був на моєму місці?″ Це має бути мірилом нашого обов’язку. Не відвідуйте без потреби товариство тих, хто своїми хитрощами може послабити ваш намір поводитися правильно або заплямувати вашу совість. Перебуваючи серед незнайомих людей, на вулиці, у вагонах чи автомобілях, удома не робіть нічого, що має хоча б найменшу видимість зла. Щодня робіть те, що б покращило, прикрасило й ушляхетнило життя, викуплене Христом ціною Його Власної Крові.

У своїх учинках завжди керуйтеся принципом і ніколи – імпульсом. Угамовуйте природну імпульсивність своєї натури лагідністю та м’якістю. Не потурайте легковажності й глузуванню. Нехай вульгарні жарти ніколи не вимовляють ваші уста. Навіть думкам не потрібно давати волю. Їх необхідно стримувати та підпорядковувати на послух Христові. Нехай вони зосереджуються на святому. Тоді завдяки благодаті Христа вони будуть чистими і правдивими.

Ми маємо потребу в постійному відчутті облагороджувальної сили чистих думок. Єдиною безпекою для кожної душі є правильне мислення…

Виховуйте в собі звичку говорити про інших добре. Зупиняйтеся на добрих якостях тих, із ким спілкуєтеся, та якомога менше помічайте їхні помилки і вади». – Служіння зцілення. – С.491, 492.

3. Як наш спосіб мислення впливає на наше ставлення до людей?

Середа 30 жовтня

4.  ВІДРІЗНЯЮЧИСЬ ЦАРСЬКОЮ ПОВЕДІНКОЮ

a. Що Святе Письмо підкреслює як дійсно важливе для нашої християнської віри і чому?

Якова 2:8: «Отже, коли ви виконуєте царський закон згідно з написаним: Люби свого ближнього, як самого себе, – добре робите».

«Чимало релігійних вчителів твердять, що Христос Своєю смертю скасував Закон, а тому люди вільні від його вимог. Декотрі називають Закон обтяжливим ярмом і протиставляють рабству Закону свободу, яку дає Євангелія.

Але не таким було ставлення пророків і апостолів до святого Божого Закону. Давид сказав: ″Я відчуватиму вільний простір, бо шукав і віднайшов Твої Заповіді″ (Псалом 119:45). Апостол Яків, котрий писав після смерті Христа, назвав Десятислів’я ″царським законом″, ″досконалим законом свободи″ (Якова 2:8; 1:25). А апостол Іван через півстоліття після розп’яття Ісуса проголосив благословення на тих, ″хто випере свій одяг, щоб мати право на дерево життя і ввійти брамами до міста″ (Об’явлення 22:14)». – Велика боротьба. – С.466.

«Коли людина підкоряється Христові, свідомістю починає управляти закон – царський закон, який проголошує свободу кожному в’язневі. Ставши одне з Христом, людина робиться вільною. Підкорення волі Христа означає відновлення досконалої природи людини.

Послух Богові – це свобода від рабства гріха, звільнення від людських пристрастей і спонукань. Людина може отримати перемогу над собою і своїми нахилами, над «началами… владами», над «світовими правителями темряви» та «піднебесними духами злоби» (До ефесян 6:12)». – Служіння зцілення. – С.131.

б. Як прояв упередженості та/або необ’єктивності псує наше свідчення про Христа?

Якова 2:9: «Коли ж зважаєте на особу, то чините гріх: Закон звинувачує вас як порушників».

«Ми можемо називати себе послідовниками Христа, можемо говорити, що віримо в істини Божого Слова, однак це не принесе жодної користі нашим ближнім, якщо не впроваджуємо вірування в наше щоденне життя. Визнання віри може бути високим, як небо, проте воно не спасе ані нас, ані наших ближніх, якщо не станемо справжніми християнами. Хороший приклад зробить для світу більше добра, ніж усі наші визнання». – Наочні уроки Христа. – С.383.

4. Чому Божий Закон називається законом свободи?

Четвер 31 жовтня

5.  МУДРА НАСТАНОВА З МИЛІСТЮ

а. Про що ми повинні пам’ятати, дотримуючись Божого морального Закону у своєму житті, а також передаючи цю Істину наступному поколінню?

Еклезіаста 11:9: «Радій, юначе, своїм молодим віком, і нехай твоє серце зазнає приємних почуттів за днів твоєї молодості, – ходи за велінням свого серця і захопленням твоїх очей, але завжди пам’ятай: за все, що робитимеш, тобі доведеться звітуватись на Божому суді»;

Еклезіаста 12:13, 14: «13 Тож вислухай підсумок усього сказаного: Бійся Бога, і дотримуйся Його Заповідей, бо саме у цьому сутність [справжньої] людини. 14 Адже Бог приведе на суд кожну справу, і навіть утаємничену, – добра вона, чи злочинна»;

Якова 2:10-13: «10 Адже хто весь Закон виконує, а згрішить в одному, той став винним у всьому, 11 бо Хто сказав: Не чини перелюбу, – Той і сказав: Не вбивай! Коли ж не чиниш перелюбу, а вбиваєш, ти став порушником Закону. 12 Так говоріть і так робіть, як ті, хто має бути суджений Законом свободи. 13 Тому що суд без милосердя на того, хто не чинив милосердя. Милосердя ставиться вище суду».

«Молодим людям властива любов до свободи. Вони прагнуть свободи, проте їм слід зрозуміти, що насолоджуватися цим безцінним благословенням можна лише у послуху Божому Законові. Його Закон є гарантом справжньої свободи. Він не допускає того, що принижує і поневолює, і таким чином тим, котрі його дотримуються, він дає захист від сили зла.

Псалмоспівець говорить: ″Я відчуватиму вільний простір, бо шукав і віднайшов Твої Заповіді″. ″Адже Твої свідчення приносять мені задоволення, – вони – мої радники″ (Псалом 119:45, 24).

У спробах виправити зло нам слід остерігатися схильності до пошуку помилок або осудження. Постійний осуд відштовхує, але не виправляє. Для багатьох особливо вразливих людей атмосфера безжальної критики є фатальною. Квіти не розцвітають під подихом згубного вітру…

Зауваження досягають мети тоді, коли людина сама приходить до розуміння своєї провини та хоче виправитися. Вкажіть їй на джерело прощення і сили. Намагайтеся зберегти її почуття власної гідності та вселити бадьорість і надію.

Робота вихователя є найдостойнішою, але й найважчою. Вона вимагає глибокої чуйності, знання психології, а також народженої згори віри і терпіння, бажання працювати, сподіватися і чекати. Ця робота гідна найвищої поваги». – Виховання. – С.291, 292.

5. Опишіть ставлення, яке ми повинні виявляти, наставляючи людей, котрі мають неправильні погляди.

П’ятниця 1 листопада

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. У той час як я сам можу не мати великого матеріального достатку, що мені слід усвідомлювати про інших, які мають ще менше?

2. Наскільки легко в нашу свідомість вкрадається прихована упередженість чи несправедливе ставлення до деяких людей?

3. Як наш спосіб мислення впливає на наше ставлення до людей?

4. Чому Божий Закон називається законом свободи?

5. Опишіть ставлення, яке ми повинні виявляти, наставляючи людей, котрі мають неправильні погляди.