Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Отже, хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, – ось постало [все] нове!» (2 до коринтян 5:17).

Додаткові матеріали для вивчення: Дорога до Христа. – Розділ 7. – С.57-65.

«Характер людини відкривається не у випадкових добрих чи поганих вчинках, а в тому, що вона зазвичай говорить і робить, у загальній спрямованості її життя». – Дорога до Христа. – С.57, 58.

1.  РОБОТА СВЯТОГО ДУХАНд, 9 серп.

а. Який урок дав Христос, описуючи процес навернення?

Від Івана 3:5-8: «⁵Ісус відповів: Знову й знову запевняю тебе: коли хто не народиться від води й Духа, не може ввійти до Божого Царства! ⁶Народжене від тіла є тілом, а народжене від Духа є духом. ⁷Не дивуйся з того, що Я сказав тобі: Вам потрібно народитися згори. ⁸Вітер віє, де хоче, і ти чуєш його шум, але не знаєш, звідки приходить і куди прямує. Так буває з кожним, хто народжений від Духа».

«Іноді людина не може назвати точний час і місце свого навернення до Христа чи згадати всі обставини, що передували цьому, але це не доводить, що вона не навернена… Вплив Божого Духа на людське серце схожий на віяння вітру. Ми не бачимо вітер, але відчуваємо його присутність. Невидима людським оком сила, яка відроджує, дає початок нового життя. Вона створює нову людину за Божим образом». – Дорога до Христа. – С.57.

б. Які зміни відбудуться в житті істинно наверненої людини?

До римлян 12:9-18: «⁹Любов – нелицемірна. Ненавидьте зло, шукайте добра, ¹⁰любіть один одного по-братерськи, пошаною один одного випереджайте; ¹¹у наполегливості не лінуйтеся, духом палайте, Господу служіть, ¹²радійте надією, труднощі переносьте, перебувайте в молитві; ¹³беріть участь у потребах святих, виявляйте гостинність. ¹⁴Благословляйте тих, хто переслідує вас, – благословляйте, а не проклинайте. ¹⁵Радійте з тими, які радіють, і плачте з тими, котрі плачуть. ¹⁶Тримайтеся між собою однієї думки, не будьте зарозумілими, наслідуйте лагідних. Не вважайте себе мудрими. ¹⁷Нікому не платіть злом за зло, дбайте про добро перед усіма людьми. ¹⁸Якщо це залежить від вас, – живіть з усіма людьми в мирі»;

2 до коринтян 5:17: «Отже, хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, – ось постало [все] нове!».

«Ми нічого не можемо зробити самі, щоб змінити себе чи прийти до згоди з Богом; ми й не повинні покладатися на себе чи свої добрі діла, але якщо Божа благодать робить свою дію в нас, то це не залишиться прихованим. У нашому характері, у наших звичках і заняттях відбудуться помітні зміни. Люди будуть бачити разючий контраст між колишнім і новим життям…

Поведінка людини може бути зовні благопристойною і без сили Христа, що оновлює. Це факт. Бажання впливати на оточуючих і користуватися загальною повагою може змусити нас поводитися порядно. Почуття власної гідності допомагає стримуватися від поганих вчинків. Егоїстична людина здатна робити шляхетні вчинки. Як же тоді визначити, знаходимося ми на стороні добра чи зла?

Кому належить наше серце? Хто володіє нашими думками?». – Дорога до Христа. – С.57, 58.

1.  Опишіть доказ справжнього навернення.

2.  БУТИ НОВИМ ТВОРІННЯМПн, 10 серп.

а. Який плід приносить людина, сповнена Святого Духа?

До галатів 5:22, 23: «²²Плід же Духа – любов, радість, мир, довготерпіння, ласкавість, доброта, віра, ²³лагідність, стриманість. На таких немає Закону!».

«Кожний, хто став новим творінням у Христі Ісусі, принесе у своєму житті плоди Духа… Їм тепер подобається те, що вони раніше ненавиділи, а те, що колись любили, – вони ненавидять. Горді й самовпевнені стають лагідними й покірливими серцем, суєтні та гордовиті – серйозними і скромними. Пияки стають непитущими, розпусні – цнотливими. Світські звичаї і смаки відкидаються. Християн буде цікавити не ″зовнішнє″, але ″прихована сердечна людина, в нетлінності лагідного і мовчазного духа, що є дорогоцінним перед Богом″ (1 Петра 3:3, 4)». – Дорога до Христа. – С.58, 59.

«Вплив Святого Духа – це життя Христа в душі. Ми не бачимо Христа і не говоримо з Ним, але Його Святий Дух близький до нас, де б ми не знаходилися. Він діє в тих і через тих, котрі приймають Христа.

Люди, в яких перебуває Дух, виявляють плоди Духа – любов, радість, мир, довготерпіння, доброту, милосердя, віру». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1112.

б. Що є доказом істинного покаяння?

Єзекіїля 33:14, 15: «¹⁴Так само, коли Я скажу нечестивому: Ти безперечно помреш! – а він, відвернувшись від свого гріха, почне діяти справедливо й жити праведно: ¹⁵поверне заставу й відшкодує пограбоване, діятиме за моральними принципами життя, не допускаючи беззаконня, то він обов’язково буде жити й не загине».

«Покаяння не можна вважати справжнім, якщо за ним не йде виправлення. Коли ж грішник повернув узяте в заставу, повернув украдене, визнав гріхи, почав любити Бога та ближніх, він може бути упевненим у тому, що перейшов від смерті до життя.

Коли ми приходимо до Христа, усвідомлюючи свої помилки і гріхи, і долучаємося до Його благодаті, яка пробачає, наше серце наповнюється любов’ю. Жоден тягар не буде здаватися тяжким, тому що ярмо, яке накладається Христом, легке. Обов’язки стають радістю, а жертовне служіння – задоволенням. Дорога, яка раніше здавалася окутаною темрявою, освітлюється променями Сонця Праведності.

Краса Христового характеру буде помітною в Його послідовниках. Ісус з радістю виконував Божу волю: Він був спонукуваний любов’ю до Бога та палким бажанням прославити Його. Любов додавала всім Його вчинкам особливої благородності й привабливості. Любов сходить від Бога. Вона не може зародитися в непосвяченому серці. Вона живе тільки там, де панує Ісус. ″Ми любимо [Його], бо Він перший полюбив нас ″ (1 Івана 4:19). У серці, обновленому Божественною благодаттю, любов є діючим принципом. Вона змінює характер, керує спонуканнями, контролює пристрасті, утихомирює ворожнечу й облагороджує почуття. Ця любов, що викохана в серці, робить людину щасливою й впливає на оточуючих». – Дорога до Христа. – С.59.

2.  У чому відмінність старої людини від нової?

3.  ДВІ ОМАНИВт, 11 серп.

а. Які небезпечні омани приймають багато так званих християн?

До филип’ян 3:9: «І виявитися в Ньому не зі своєю праведністю, яка від Закону, але з тією, що через віру в Христа, з праведністю, яка від Бога, через віру»;

До римлян 10:3: «Оскільки не розуміючи Божої праведності й силкуючись встановити власну праведність, вони не підкорилися Божій праведності»;

Якова 2:17: «Так і віра, коли не має діл, сама по собі є мертвою».

«Існують дві помилки, яких Божі діти, і особливо ті, котрі тільки почали довіряти Його благодаті, повинні остерігатися. Насамперед, як уже було сказано вище, не слід думати, що можна дійти згоди з Богом за допомогою своїх власних діл. Ті, хто намагаються досягти святості через дотримання самотужки Закону прирікають себе на невдачу. Усе, що людина робить без Христа, опоганене егоїзмом і гріхом. Тільки благодать Христа, отримана через віру, може зробити нас святими.

Не менш серйозною є омана, начебто віра в Христа звільняє людину від необхідності дотримуватися Божого Закону й що, оскільки ми стаємо учасниками Христової благодаті тільки через віру, наші діла не мають жодного відношення до нашого викуплення». – Дорога до Христа. – С.59, 60.

б. Як обітниця Нового Завіту показує, що благодать Христа не звільняє нас від послуху Божому Законові?

До євреїв 8:10: «Ось Завіт, який Я укладу з домом Ізраїля по тих днях, – говорить Господь, – Мої Закони Я вкладу в їхній розум, напишу їх на їхніх серцях і буду для них Богом, а вони будуть для Мене народом»;

До євреїв 10:16: «Оце Завіт, який Я укладу з ними по тих днях, – говорить Господь, – дам Мої Закони в їхні серця і запишу їх у їхній розум».

«Божий Закон є вираженням Його Божественної природи. Він є втіленням великого принципу любові, тому є основою Божественного правління на небі й на землі. Якщо в нас є Божа подоба, якщо в нашій душі перебуває Божественна любов, то хіба для нас не буде природним виконувати Божий Закон? Коли любов володіє серцем людини, коли вона оновлена за образом Бога, Котрий створив її, над нею виконується обітниця Нового Завіту [До євреїв 10:16 цитується]. А якщо Закон написаний у серці, то хіба це не справлятиме вплив на життя? Послух – служіння і вірність, спричинені любов’ю, – є вірною ознакою учнівства». – Дорога до Христа. – С.60.

«Бог і нині вимагає того ж, чого Він вимагав від святого подружжя в Едемі, – досконалого послуху Його вимогам. Його Закон залишається незмінним упродовж усіх віків. Великий стандарт праведності, представлений у Старому Заповіті, не знижений у Новому. Призначення Євангелії не в тому, щоб ослабити вимоги святого Божого Закону, але в тому, щоб підняти людей на такий рівень, коли вони зможуть дотримуватися його Заповідей.

Віра в Христа, яка спасає душу, не є такою, якою її багато хто представляє. ″Вірте, вірте, – вигукують вони, – тільки вірте в Христа, і ви будете спасенні″. Це все, що від вас вимагається. Однак справжня віра, яка цілком покладається на Христа у справі спасіння, приведе до цілковитої згоди з Божим Законом». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1073.

3.  Опишіть дві небезпеки, яких слід уникати в нашому духовному житті.

4.  СПАСІННЯ – БЕЗКОШТОВНИЙ ДАРСр, 12 серп.

а. Що очікується від людей, які прагнуть вічного життя?

1 Івана 5:2, 3: «²З того дізнаємося, що ми любимо дітей Божих, коли любимо Бога та виконуємо Його заповіді. ³Бо це любов до Бога – дотримуватися Його заповідей! А Його заповіді не тяжкі»;

1 до коринтян 7:19: «Обрізання ніщо і необрізання ніщо; головне – зберігати Божі заповіді».

«Якщо ви віддаєте себе [Христу] і приймаєте Його як свого Спасителя, тоді, незважаючи на усі свої гріхи, вважаєтеся праведними завдяки Його заслугам і здобуваєте характер Христа. Бог приймає вас так, начебто ви ніколи не грішили.

І навіть більше. Христос змінює серце, Він оселяється у вашому серці, тому що Ви довірилися Йому. Вам необхідно через віру підтримувати цей зв’язок із Христом і постійно підкоряти Йому свою волю. Якщо ви перебуватимете в цьому стані, Він викличе ″за [Своєю] доброю волею… у вас і бажання, і дію″. Тому ви можете сказати: ″А що тепер живу в тілі, то живу вірою в Божого Сина, Який полюбив мене й віддав Себе за мене″ (До галатів 2:20). Ісус сказав Своїм послідовникам: ″Бо не ви будете говорити, а Дух Отця вашого, Котрий говорить у вас″ (Від Матвія 10:20). І тоді з Христом, Котрий діє у вас, ви будете здатні виявляти той самий дух і чинити добрі діла – діла праведності й послуху.

Отже, у нас самих немає нічого, чим можна було б хвалитися. Немає ні найменшої підстави для самозвеличування. Єдина підстава для нашої надії – це зарахована нам Христова праведність і та праведність, котра є результатом дії Його Духа в нас і через нас». – Дорога до Христа. – С.62, 63.

б. Хоча Господь передбачив можливість спасіння для всіх людей, чому ж дехто збивається зі шляху?

До ефесян 2:8, 9: «⁸Адже ви спасенні благодаттю через віру, і це не від вас, це Божий дар, ⁹не від діл, щоб ніхто не хвалився»;

Дії 4:12: «І в нікому іншому немає спасіння, бо під небом немає іншого імені, даного людям, яким належить нам спастися!»;

До римлян 9:30-33: «³⁰Що ж скажемо? Язичники, які не шукали праведності, осягнули праведність, – ту праведність, що з віри, ³¹а Ізраїль, який шукав Закону праведності, не осягнув Закону [праведності]. ³²Чому? Тому що шукали не з віри, а з діл [Закону]. Вони спіткнулися об камінь спотикання, ³³як написано: Ось, кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і хто вірить у Нього, не буде засоромлений!».

«Замість того, щоб звільняти людину від послуху, віра, і тільки віра, залучає нас до Христової благодаті, яка дає нам силу для послуху…

Так звана віра в Христа, що нібито звільняє людину від необхідності коритися Богові, не є вірою, але самовпевненістю. ″Адже ви спасенні благодаттю через віру″. Проте ″віра, коли не має діл, сама по собі є мертвою″ (До ефесян 2:8; Якова 2:17). Ісус сказав про Себе ще до того, як прийшов на землю: ″Я прагну чинити Твою волю, Боже Мій, і Твій Закон – у глибині Мого серця″ (Псалом 40:9). А незадовго до Свого вознесіння на Небо Він оголосив: ″Я, зберігши заповіді Мого Отця, перебуваю в Його любові″ (Від Івана 15:10). У Святому Письмі сказано: ″З того дізнаємося, що ми Його пізнали, якщо дотримуємося Його заповідей... Хто каже, що в Ньому перебуває, той має жити так само, як жив Він″ (1 Івана 2:3-6). ″Тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли Його слідами″ (1 Петра 2:21)». – Дорога до Христа. – С.60-62.

4.  Яку роль відіграє послух, якщо людина живе під благодаттю?

5.  ЖИВУЧИ ВІРОЮЧт, 13 серп.

а. Як апостол Павло жив переможним життям?

1 до коринтян 15:30, 31: «³⁰Для чого ми постійно наражаємося на небезпеки? ³¹Я щодня помираю; така ваша похвала, брати, яку маю в Христі Ісусі, нашому Господі».

«Вам необхідно через віру підтримувати цей зв’язок із Христом і постійно підкоряти Йому свою волю. Якщо перебуватимете в цьому стані, Він викличе ″за [Своєю] доброю волею… у вас і бажання, і дію″». – Дорога до Христа. – С.62, 63.

«Христос, бувши в людському тілі, досягнув досконалого характеру і цим характером бажає наділити й нас. ″Вся наша праведність, наче поплямована (місячним) одежа″ (Ісаї 64:5). Усе, що ми самі можемо зробити, опоганене гріхом. Та Божий Син ″з’явився, аби взяти [наші] гріхи, а в Ньому гріха немає″... Христос же був слухняний кожній вимозі Закону. Він сказав про Себе: ″Я прагну чинити Твою волю, Боже Мій, і Твій Закон – у глибині Мого [серця]″ (Псалом 40:9)… Своїм досконалим послухом Він дав можливість кожній людській істоті бути слухняною Божим Заповідям. Коли ми підпорядковуємо себе Христу, наше серце з’єднується з Його серцем, наша воля зливається з Його волею, розум стає одним цілим з Його розумом, наші думки сповнені Ним, ми живемо Його життям. Ось що означає бути зодягненим в шати Його праведності». – Наочні уроки Христа. – С.311, 312.

б. Яку радість псалмоспівець висловлював у своєму житті?

Псалом 119:97: «Як люблю я Твій закон! Щодня роздумую над ним».

«Розмірковуючи про віру, не слід випускати з уваги наступний важливий момент: приймати незаперечні факти ще не означає виявляти справжню віру. Існування Всемогутнього Бога, істинність Його Слова – це факти, які не може всерйоз заперечувати й відкидати навіть сатана і його воїнство. Біблія говорить: ″Але й біси вірять і тремтять″ (Якова 2:19). Але це не та віра, яку очікує від нас Бог. Справжня віра виявляє себе в ділах любові й очищає душу – це не тільки визнання Божого Слова, але й підпорядкування Йому своєї волі й повна самовіддача того серця, що покорилося та прив’язалося до Нього. Така віра оновлює людину та приводить до відновлення в неї Божого образу». – Дорога до Христа. – С.63.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯПт, 14 серп.

1.  Опишіть доказ справжнього навернення.

2.  У чому полягає відмінність старої людини від нової?

3.  Опишіть дві небезпеки, яких слід уникати в нашому духовному житті.

4.  Яку роль відіграє послух, якщо людина живе під благодаттю?

5.  Які думки, бажання і спонукання плекаються людиною, коли Христос перебуває в серці?