Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Ти ж, коли молишся, ввійди до своєї кімнати і, замкнувши свої двері, помолися до свого Отця в тайні, – і твій Отець, Який бачить і таємне, віддасть тобі [явно]» (Від Матвія 6:6).

Додаткові матеріали для вивчення: Дорога до Христа. – Розділ 11. – С.93-104.

«У молитві ми відкриваємо своє серце Богові як Другу. Це необхідно не тому, що Богу невідомо, хто ми такі, але для того, щоб допомогти нам прийняти Його. Молитва не зводить Бога до нас, а підносить нас до Нього». – Дорога до Христа. – С.93.

1.  ВЕЛИКИЙ ПРОХАЧНд, 6 вер.

а. Що Ісус вважав необхідним як Син Людський?

Від Луки 5:16: «А Він відходив у пустинні місця і молився»;

Від Марка 6:46: «І, відпустивши їх, Він пішов на гору помолитися».

«Подивіться на Божого Сина, Котрий схилився у молитві до Отця! Хоча Він – Божий Син, Він зміцнює Свою віру молитвою і, спілкуючись з Небом, набуває сили для опору злу та служіння потребам людей. Як Старший Брат людського роду Він знає потреби тих, хто, хоча й немічний і живе у світі гріха та спокус, але все ж бажає служити Йому. Він знає, що вісники, яких Він посилає, є слабкими людьми, які помиляються; але всім, хто цілком присвячує себе служінню Йому, Він обіцяє допомогу згори. Увесь Його шлях є запевненням того, що щире і наполегливе благання до Бога з вірою, яка веде до цілковитої залежності від Бога та самовідданого служіння справі Євангелії, забезпечить людям допомогу Святого Духа у боротьбі з гріхом». – Служителі Євангелії. – С.511.

б. Як молитовне життя Христа є прикладом для нас?

Від Марка 1:35: «А вставши вранці, ще вдосвіта, Він вийшов і попрямував у пустинне місце й там молився»;

Від Луки 6:12: «Сталося тими днями, що Він вийшов на гору помолитися і провів цілу ніч у молитві до Бога».

«Сам Ісус, живучи серед людей, часто молився». – Дорога до Христа. – С.93.

1.  Який приклад наполегливості в молитві був даний усім віруючим?

2.  МОЛИТВА ХРИСТАПн, 7 вер.

а. Як Ісус навчав Своїх учнів молитися?

Від Луки 11:1-4: «¹І сталося, що [Ісус] молився в одному місці, а коли закінчив, то один з Його учнів сказав Йому: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів. ²Він же промовив до них: Коли молитеся, то кажіть: Отче [наш, Який на небесах], нехай святиться Ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; [нехай буде воля Твоя – як на небі, так і на землі]. ³Хліб наш насущний дай нам кожного дня, ⁴і прости нам гріхи наші, як і ми самі прощаємо кожному боржникові нашому, і не введи нас у спокусу, [але визволи нас від лукавого]».

«Перебуваючи на землі, Ісус дав Своїм учням уроки молитви. Він говорив їм про необхідність відкривати перед Богом свої повсякденні потреби і покладати на Нього усі свої турботи. Спаситель обіцяв, що їхні молитви будуть почуті. Ця обіцянка стосується також і нас.

Він став нам Братом у наших немочах, Він, ″подібно [до нас був] випробуваний у всьому″, але залишився безгрішним, відчуваючи огиду до зла. У світі гріха Спаситель пережив душевну муку та боротьбу. Молитва для Його людської природи була необхідністю і перевагою. Він знаходив розраду й радість у спілкуванні зі Своїм Отцем. І якщо Спаситель людей, Божий Син, мав потребу в молитві, – наскільки ж більше ми, слабкі, грішні, смертні істоти, повинні відчувати потребу у ревній і постійній молитві!». – Дорога до Христа. – С.93, 94.

б. Як Біблія описує посвяченість Христа і чому це було так важливо?

Ісаї 50:4: «Мій Владика, Господь, дає Мені язик учителя, аби Я знав, як вчасно підтримати словом втомленого. Щоранку Він будить Мене, вдосвіта відкриває Мій слух, аби Я був уважним до настанов як учень»;

До євреїв 2:10: «Оскільки так і мало бути, щоб Той, задля Якого все і через Якого все, Хто привів багатьох синів до слави, – Того, Хто є Першопричиною їхнього спасіння, через страждання зробити завершеним»;

До євреїв 5:7-9: «⁷Він, перебуваючи у Своєму тілі, з великим риданням і слізьми заніс благання і молитви до Того, Хто може спасти Його від смерті, й був вислуханий за благочестя; ⁸хоча був Він Сином, проте навчився послуху через те, що постраждав. ⁹Досягнувши досконалості, Він став причиною вічного спасіння для всіх, хто Йому покірний».

«Оскільки Христос став людиною, то постійно відчував потребу в підкріпленні від Свого Отця. Він мав свої улюблені місця для молитви. Він із задоволенням спілкувався зі Своїм Отцем на самоті гір. Завдяки цим духовним вправам Його свята людська душа зміцнювалася для виконання обов’язків та перенесення випробувань наступного дня. Наш Спаситель знає всі наші потреби і слабкості, бо Він Сам був прохачем, Котрий молився щоночі й шукав у Свого Отця нові сили. Отримуючи таким чином духовну енергію та підкріплення, Він був готовий до виконання обов’язку та перенесення випробувань наступного дня. Він – наш Приклад у всьому». – Свідоцтва для церкви. – Т.2. – С.201, 202.

«Я бачила, що жоден з двадцяти молодих людей не знає, що таке релігія, яка походить із самого серця. Вони служать собі, хоч і називають себе слугами Христа. Якщо вони не звільняться від чарів, то незабаром зрозуміють, що обрали для себе долю беззаконників. Вони не хочуть і слухати про самозречення чи жертовність заради істини, бо знайшли для себе легший шлях. Вони не вважають за потрібне щиро, ревно, зі сльозами волати в молитві до Бога про Його благодать, яка все пробачає, і про Його силу, щоб чинити опір спокусам сатани; вони вважають, що можуть обійтися без цього. Христос, Цар слави, часто усамітнювався в горах і пустельних місцях, щоб висловлювати душевні прохання Небесному Отцеві, але грішна, немічна людина думає, що може прожити без такої молитви». – Свідоцтва для церкви. – Т.1. – С.504, 505.

2.  Яке пророцтво показує важливість щоденної ранкової молитви?

3.  ПРИВІЛЕЙ МОЛИТВИВт, 8 вер.

а. Як Ісус показав нам ставлення Свого Отця до людських потреб?

Від Матвія 6:6: «Ти ж, коли молишся, ввійди до своєї кімнати і, замкнувши свої двері, помолися до свого Отця в тайні, – і твій Отець, Який бачить і таємне, віддасть тобі [явно]»;

Від Матвія 7:7-11: «⁷Просіть – і дасться вам; шукайте – і знайдете; стукайте – і відчинять вам. ⁸Адже кожний, хто просить, – отримує, а той, хто шукає, – знаходить; і тому, хто стукає, – відчинять. ⁹Чи ж є зпоміж вас хтось такий, котрий, коли в нього син попросить хліба, подасть йому камінь? ¹⁰Або, якщо попросить риби, подасть йому гадюку? ¹¹Тож якщо ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше ваш Небесний Отець дасть добра тим, які просять у Нього?».

«Наш Небесний Отець готовий злити на нас повноту Своїх благословень. Ми маємо привілей безперестанку пити з джерела безмежної любові. Чи не дивно, що ми так мало молимося! Бог охоче вислуховує щиру молитву найсмиреннішого зі Своїх дітей, але ми так часто гаємось відкрити Йому свої потреби». – Дорога до Христа. – С.94.

«Бог безкінечно мудрий, щоб помилятися, і безмежно добрий, щоб позбавити благословення тих, хто Його шукає. Тому не бійтеся довіряти Йому, навіть якщо не маєте негайної відповіді на ваші молитви. Покладайтеся на Його тверду обіцянку: ″Просіть – і дасться вам″ (Від Матвія 7:7)». – Дорога до Христа. – С.96.

б. Що перешкоджає тому, щоб наші прохання були почуті Господом?

Псалом 66:18: «Якби я виношував у своєму серці беззаконня, Господь [мене] не почув би»;

Притчі Соломона 28:13: «Хто втаює свій гріх, той не матиме успіху, а хто його визнає і залишає, той буде помилуваний».

«Наші думки можуть бути зверненими до [Бога]. Ми можемо роздумувати про Його справи, Його милосердя й благословення, але це ще не буде спілкування з Ним у повному розумінні цього слова. Щоб мати справжній зв’язок із Богом, ми повинні розповідати Йому про наше реальне життя». – Дорога до Христа. – С.93.

«Що можуть думати Небесні ангели побачивши бідних, безпомічних людей, підданих спокусам, коли Боже серце в безмежній любові готове дати їм більше, ніж вони можуть просити й бажати, а вони моляться так рідко й мають так мало віри? Ангели з любов’ю служать Богу, їм радісно знаходитися в Його близькості. Для них спілкування з Богом – найбільша радість. А, тим часом, ми, діти землі, кому так потрібна допомога, яку може дати тільки Бог, здається, цілковито задовольняємося тим, що живемо поза спілкуванням з Ним, без світла Його Духа.

Диявол посилює пітьму над тими, хто зневажає молитвою. Спокуси, що нашіптуються ворогом, тягнуть їх до гріха. І все це відбувається тому, що вони зневажають перевагою молитви, даною їм Богом». – Дорога до Христа. – С.94.

«Якщо ми виношуємо зло в нашому серці, якщо ми прив’язані до якого-небудь гріха, Господь не почує наші молитви. Але молитва розкаюваної, зламаної душі завжди буде почута й прийнята. Якщо виправлені усі відомі нам гріхи, Бог відповість на наші прохання. Однак нам ніколи не здобути Божого благовоління власними заслугами. Тільки заслуги Ісуса Христа можуть спасти нас, тільки Його кров може очистити нас. Але все це не усуває тих умов, з-за яких ми можемо бути прийняті». – Дорога до Христа. – С.95.

3.  Що є передумовою успішної молитви?

4.  ДІЄВА МОЛИТВАСр, 9 вер.

а. Якими є важливі елементи дієвої молитви, на відміну від слабкої та неефективної молитви?

До євреїв 11:6: «Без віри неможливо догодити [Богові]. Тим, які приходять до Бога, треба вірити, що Він є і що винагороджує тих, які Його шукають»;

Від Марка 11:24: «Тому Я кажу вам: Все, про що молитесь і просите, – вірте, що одержите, і сповниться вам».

«Навіть якщо ми не одержимо того, що просимо відразу, усе-таки повинні вірити, що Господь чує нас і відповість на наші молитви. Ми настільки схильні помилятися у своїх бажаннях і буваємо такими недалекозорими, що іноді просимо про те, що не принесе нам щастя. Небесний Отець знає це і, відповідаючи на наші молитви, посилає нам саме те, що служить для нашого добра, те, чого ми самі побажали б від усього серця, якби, просвічені згори, могли зрозуміти справжнє значення усього, з чим зустрічаємося на нашій дорозі. Навіть тоді, коли нам здається, що на наші молитви немає відповіді, ми все одно повинні покладатися на Божу благодать, – відповідь неодмінно буде дана свого часу, ми одержимо благословення, якого найбільше потребуємо». – Дорога до Христа. – С.96.

б. Який дух ми повинні мати, щоб наша молитва була почута Господом?

Від Матвія 6:12: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим»;

Від Марка 11:25, 26: «²⁵І коли ви стоїте на молитві, прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і ваш Отець Небесний простив вам ваші провини. ²⁶[Коли ж ви не прощаєте, то й ваш Отець Небесний не прощатиме вам ваших провин]».

«Коли ми просимо в Бога милості й благословення, то самі повинні бути переповнені духом прощення і любові. Як можна молитися: ″Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим″ (Від Матвія 6:12) і не прощати нашим ближнім? Якщо ми очікуємо, що Бог почує наші молитви, то повинні прощати інших у такий же спосіб і тією ж мірою, у якій ми самі сподіваємося бути прощеними». – Дорога до Христа. – С.97. [Виділено автором].

в. Чого ми можемо навчитися з молитви Іллі про дощ?

1 Царів 18:41-45: «⁴¹Після того Ілля сказав Ахавові: Йди, їж і пий, бо вже [чути] наближення дощу. ⁴²Отже, Ахав пішов, аби споживати їжу, а Ілля піднявся на вершину Кармелю, опустився на землю й схилив свою голову до своїх колін. ⁴³Своєму слузі Ілля сказав: Йди й подивись у напрямку моря! Тож слуга пішов й, подивившись, сказав: Там нічого не видно. Але пророк сказав слузі: А ти повтори це сім разів! ⁴⁴Так сталося, що на сьомий [раз] слуга сказав: Бачу маленьку хмаринку, розміром з людську долоню, що наближається з боку моря (зі заходу). Тоді Ілля сказав: Іди й скажи Ахавові, щоб запрягав [колісницю] та їхав, інакше його захопить дощ! ⁴⁵Так і сталося: незабаром небо потемніло від хмар, подув вітер, і почалась велика злива. Ахав сів на колісницю, й поїхав до Єзреела».

«Слуга спостерігав, доки Ілля молився. Шість разів він повертався, кажучи: ″Немає нічого, ні хмари, ні ознаки дощу″. Але пророк не впав у розпач. Він продовжував досліджувати своє життя, щоб побачити, у чому він не вшанував Бога; він сповідував свої гріхи і таким чином продовжував упокорювати свою душу перед Богом, чекаючи свідчення про те, що його молитва почута. Досліджуючи своє серце, він відчував себе дедалі меншим – і у власних очах, і перед Богом. Йому здавалося, що він ніщо, а Бог – усе; і коли він зрікся себе, покладаючись лише на Спасителя як на єдину свою Силу і Праведність, прийшла відповідь». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.2. – С.1035.

4.  Чому потрібно продовжувати молитися, очікуючи відповіді?

5.  НАПОЛЕГЛИВІСТЬ У МОЛИТВІЧт, 10 вер.

а. Яку важливу пораду дають апостоли щодо молитви?

1 Петра 4:7: «Та наблизився всьому кінець. Тому будьте мудрі й ревні в молитвах!»;

До филип’ян 4:6: «Нічим не журіться, але в усьому молитвою та благаннями з подякою висловлюйте ваші прохання Богові».

«У молитві необхідна старанність, і нехай нічого не перешкоджає вам. Докладайте всіх зусиль, аби спілкування з Ісусом було повноцінним та радісним. Використовуйте всяку можливість бути там, де звичайно лунають молитви до Бога. Ті, хто дійсно шукає спілкування з Господом, відвідуватимуть молитовні зібрання і сумлінно виконуватимуть свої обов’язки. Вони будуть сповнені бажання одержати всі обіцяні благословення і використовувати всяку можливість бути там, де промені Небесного світла можуть осяяти їхні серця». – Дорога до Христа. – С.98.

б. Яких вчинків очікує Господь від Своїх дітей, як і кожен батько?

Від Луки 11:10, 13: «¹⁰Бо кожний, хто просить, – одержує; і хто шукає, – знаходить, а тому, хто стукає, – відчиняють… ¹³Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше Небесний Отець дасть Святого Духа тим, які в Нього просять?»;

Від Івана 14:13, 14: «¹³І що тільки попросите в Моє Ім’я, те й зроблю, щоби прославився Отець у Сині. ¹⁴Коли Мене про щось попросите в Моє Ім’я, – Я те зроблю».

«″В Моє Ім’я″, – спонукував Христос молитися учнів. Усі Його послідовники повинні звертатися до Бога в Ім’я Христа. За них була принесена велика жертва, і вони цінні в очах Господа. Оскільки їм зарахована праведність Христа, вони стали дорогоцінними для Нього. Заради Христа Господь прощає усіх, котрі бояться Його. Він уже не дивиться на них як на грішників, але бачить в них подібність до Його Сина, у Котрого вони вірять». – Бажання віків. – С.667.

«Звертатися в молитві до Бога доречно в будь-який час і в будь-якому місці. Ніщо не може перешкодити нам відкрити свої серця в щирій молитві. Навіть серед вуличного шуму, у юрбі чи займаючись своєю звичайною справою, ми можемо звертатися до Бога, просячи у Нього допомоги й керівництва, як це робив Неємія тоді, коли викладав своє прохання перед царем Ахашверошем. Підтримувати тісне спілкування з Богом можна скрізь». – Дорога до Христа. – С.99.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯПт, 11 вер.

1.  Який приклад наполегливості в молитві було надано всім віруючим?

2.  Яке пророцтво показує важливість щоденної ранкової молитви?

3.  Що є передумовою успішної молитви?

4.  Чому потрібно продовжувати молитися, очікуючи відповіді?

5.  Напишіть, що означає молитися в Ім’я Ісуса.