Щоденні біблійні уроки
Спеціальна програма вивчення, яка базується винятково на Біблії й Дусі Пророцтва без додаткових коментарів
Уроки з Послань до филип’ян, колосян та солунян
Урок 2. Подібні до Христа за будь-яких обставин
Змінити розмір шрифту:
ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Нічого [не робіть] наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе. Нехай кожний дбає не про себе, а про інших» (До филип’ян 2:3, 4).
Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.167-177, 477-490.
«Постійна люб’язність одне до одного, бажання робити ближнім те, чого нам би хотілось отримати від них, наполовину звільнило б наше життя від зла. Дух самозвеличення – це дух сатани, але серце, котре плекає в собі любов Христа, керуватиметься любов’ю, яка не шукає свого». – Патріархи і пророки. – С.133.
1. НЕОБХІДНА ЧЕСНОТАНд, 4 жовт.
а. Чому ми повинні високо цінувати слова Павла про цінність справжньої християнської гармонії?
До филип’ян 2:1, 2: «1Отже, коли є якась втіха в Христі, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа, коли є якесь милосердя і щедрість, 2доповніть мою радість, щоб ви думали те саме, мали ту саму любов, були однодушні й однієї думки»;
До римлян 15:5, 6: «5Бог терпіння і втіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою – за [прикладом] Ісуса Христа, 6щоб однодушно, одними вустами, ви славили Бога і Отця Господа нашого Ісуса Христа».
«Христос веде Свій народ до єдності віри, щоб Його люди мали таку єдність, яку Він має з Отцем. Необхідно усунути всі розбіжності у думках, щоб усі прийшли до єдності в тілі Христовому та до єдиного судження і були одностайні та однодумні». – Свідоцтва для церкви. – Т.1. – С.324.
б. Опишіть радість, яку можна отримати завдяки такій єдності, і поясніть, як саме можна її досягти.
1 до коринтян 1:10: «Благаю вас, брати, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, щоб не було між вами поділу, але щоб ви були поєднані однаковим розумінням і однією думкою»;
Псалом 133:1-3: «1О, як же добре і як приємно, коли брати живуть у згоді! 2Це, наче дорогоцінне миро, що з голови стікає на бороду, – на бороду Аарона, стікає на край його одежі. 3Це наче роса гермонська, що випадає на узгір’я Сіонське. Адже там Господь заповів благословення й життя навіки».
«Причиною незгоди і відсутності єдності в родинах і в церкві є розділення з Христом. Наблизитися до Христа – означає наблизитися одне до одного. Таємниця справжньої єдності в церкві й сім’ї полягає не в дипломатії, не в управлінні, не в надлюдських зусиллях, спрямованих на подолання труднощів, якими б великими вони не були, а в єдності з Христом». – Християнська родина. – С.179.
1. Чому християнська єдність важлива, і яким лише чином її можна досягти?
2. ЗМІНА СТАВЛЕННЯПн, 5 жовт.
а. Який заклик звернений до всіх християн і чому?
До филип’ян 2:3: «Нічого [не робіть] наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе».
«Марнославство та егоїстичні амбіції є тією скелею, об яку розбилося багато душ, і через яку багато громад стали безсилими. Люди, котрі найменше знають про відданість і мають найслабший зв’язок з Богом, більше за інших прагнуть посісти найвище становище. Вони не усвідомлюють власної слабкості та недоліків свого характеру». – Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.174.
«Люди, котрі мають різні темпераменти і навіть порочні риси характеру, іноді бачать чужі недоліки, не усвідомлюючи при цьому власних недоліків і помилок… Зазвичай людям властиві себелюбство і марнославство, які псують Божу справу. Необхідно відмовитися від егоїстичних інтересів». – Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.419.
«Серце, в якому немає Христового миру, глибоко нещасне, у ньому немає радості. Така людина в усьому вбачає недоліки, і вона внесла б дисонанс навіть у найпрекраснішу Небесну мелодію. Егоїстичне життя – це життя гріха і зла. Люди, серця яких сповнені егоїзму, погано думають про своїх братів і говорять проти Божих знарядь. Пристрасті, що розпалюються і люто клекочуть під впливом сатани, – це свого роду гірке джерело, гіркі води якого отруюють життя людям…
Нехай кожен, хто стверджує, що він слідує за Христом, менше цінує себе і більше – інших. Згуртуйтеся, згуртуйтеся! У єдності сила і перемога, у розбіжностях і розділеннях – слабкість і поразка». – Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.488.
б. Поясніть, у чому секрет справжнього процвітання.
До филип’ян 2:4: «Нехай кожний дбає не про себе, а про інших».
«Якщо наше життя наповнене святими пахощами, якщо ми шануємо Бога, маючи добрі помисли стосовно ближніх, і робимо добрі справи, що приносять благословення іншим людям, тоді не має значення, де ми живемо: у хатині чи палаці. Досвід душі мало залежить від зовнішніх обставин. Дух, котрим ми керуємося, – ось що впливає на всі наші вчинки. Людина, яка перебуває у мирі з Богом і зі своїми ближніми, не може почуватися нещасною. У її серці немає місця для заздрості, злих підозр чи ненависті. Серце, яке перебуває в гармонії з Богом, підноситься над випробуваннями і неприємностями цього життя». – Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.488.
«Успіх [наших установ] зростатиме пропорційно прояву безкорисливої щедрості, коли вони почнуть ділитися своїм достатком із установами, які намагаються стати на ноги. Нашим закладам, що процвітають, слід допомагати тим установам, які згідно з Божим Словом повинні жити і процвітати, але які все ще борються за існування. Серед нас дуже мало справжньої, безкорисливої любові». – Свідоцтва для церкви. – Т.8. – С.137.
2. У чому полягає секрет успіху як для окремих людей, так і для установ?
3. ЙДУЧИ ЙОГО СЛІДАМИВт, 6 жовт.
а. Що повинно характеризувати наше мислення та дії у нинішній період історії?
2 до коринтян 10:3-5: «3Але, перебуваючи в тілі, ми не по-тілесному воюємо! 4Бо зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна завдяки Богові, щоби знищити твердині; ми руйнуємо задуми 5та всяку гордість, що повстає проти Божого пізнання; ми підпорядковуємо кожний задум на послух Христові»;
До филип’ян 2:5: «Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі».
«Щоб прикрасити вчення Христа, нашого Спасителя, ми повинні мати ті самі думки, які були у Христі. Наші уподобання та упередження, наше бажання догодити собі за рахунок інших, необхідно подолати. Нехай Божий мир панує у ваших серцях. Христос повинен бути в нас живою, дієвою силою». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.7. – С.921.
«Ми повинні пройти школу Христа, аби навчитися в Нього лагідності і покірності. Викуплення – це процес, який готує душу до життя на Небі. Така підготовка означає пізнання Христа, звільнення від понять, звичок і вчинків, набутих у школі князя темряви. Душа повинна звільнитися від усього, що заважає бути вірним Богові». – Бажання віків. – С.330.
б. Яким чином і чому ми повинні наслідувати дух і характер Христа?
До филип’ян 2:6-8: «6Він, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові, 7але понизив Самого Себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини і з вигляду був як людина; 8Він упокорив Себе, був слухняним аж до смерті, й до смерті хресної».
«Ісус узяв на Себе нашу природу, залишив Свою славу, велич і багатство, щоб виконати Свою місію і спасти грішне людство. Він прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб служити іншим. Коли Ісуса лихословили, ганьбили і ображали, Він не відповів тим самим. ″Коли Його лихословили, Він не лихословив″ (1 Петра 2:23). Коли жорстокі люди змусили Його страждати від нестерпних побоїв і ран, Він не погрожував їм, але довірив Себе Судді праведному. Апостол Павло наставляв своїх братів у Филипах: ″Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі. Він, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові, але понизив Самого Себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини і з вигляду був як людина″ (До филип’ян 2:5-7). Чи раб більший за свого пана? Христос дав нам приклад Свого життя, а ми зневажаємо Його, коли дратуємося на усіляку дрібницю і готові обурюватися і реагувати на будь-яку образу, уявну чи справжню. Готовність захищатися і відстоювати свою честь та гідність – не показник справжнього благородства. Краще сто разів незаслужено постраждати і стерпіти образу, ніж поранити чиюсь душу спалахом гніву чи тирадою обурення. Бог може дати нам силу; Він може допомогти нам. Він може дати благодать і Небесну мудрість. Якщо проситимеш з вірою, то отримаєш, але тобі необхідно пильнувати в молитві. Твоїм девізом повинні стати слова: пильнуй, молись, працюй». – Свідоцтва для церкви. – Т.2. – С.426, 427.
3. Як можна підсумувати те, що Христос звершив заради людства?
4. АКТИВНИЙ ПРОЯВ ВДЯЧНОСТІСр, 7 жовт.
а. Як Бог Отець оцінює безмежну жертву Христа, і яким має бути наше ставлення до неї?
До филип’ян 2:9-11: «9Тому Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого іншого імені, 10аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно – і піднебесних, і земних, і підземних; 11і щоб кожною мовою для слави Бога Отця було визнано, що Ісус Христос – це Господь».
«На чиєму боці ми знаходимося? Світ відкинув Христа, а Небеса прийняли Його. Людина, обмежена людина, відкинула Князя життя; Бог, наш Верховний Правитель, прийняв Його на небі. Бог звеличив (прославив) Його. Людина увінчала Його терновим вінцем, Бог увінчав Його вінцем царської величі. Нам усім треба щиро подумати. Чи дозволите ви Цій Людині, Христу Ісусу, царювати над вами чи виберете Варавву?.. Смерть Христа – це надія і вічне життя для всіх, хто приймає Його і вірить у Нього». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.5. – С.1107.
б. Чому ми як люди з моральною слабкістю та слабкою силою волі повинні свідомо та активно підкорятися Спасителю?
До филип’ян 2:12, 13: «12Тому, мої любі, так як ви завжди були слухняні, не тільки коли я був присутній, але значно більше тепер, коли я відсутній, зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння. 13Адже то Бог за [Своєю] доброю волею викликає у вас і бажання, і дію».
«Якщо ти справді розпочав жити вірою, – це означає, що ти віддав себе Господу, щоб повністю належати Йому, і Він узяв тебе в Свої руки, щоб сформувати і утворити тебе за Своєю волею, щоб ти був посудиною для честі. Тобі треба мати щире бажання бути податливим у Його руках і йти за Ним, куди б Він не повів тебе. Тоді ти почнеш довірятися Йому і сприяти здійсненню Його задумів, і водночас ти співпрацюватимеш з Ним, зі страхом і трепетом звершуючи своє спасіння…
Чиста релігія безпосередньо стосується людської волі. Воля – це панівна сила в людській природі, яка підпорядковує собі всі інші здібності. Воля – це не смак чи схильність, але вирішальна сила, вона спонукає людей до послуху чи непослуху Богові». – Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.512, 513.
«Небезпека постійно загрожуватиме тобі, доки ти не зрозумієш справжню силу волі. Ти можеш усьому вірити і обіцяти все, що завгодно, але твої обіцянки або віра не матимуть жодної цінності, якщо воля не перебуває на боці віри і дії. Якщо ти всією своєю силою волі боротимешся добрим подвигом віри, то неодмінно переможеш. Не довіряй своїм почуттям, враженням та емоціям, бо вони не заслуговують на довіру…
Але тобі не потрібно впадати у відчай... Твоя справа – підкорити свою волю волі Ісуса Христа, і якщо ти це зробиш, Бог керуватиме тобою і за Своєю доброю волею викликатиме у тебе і бажання, і дію. Тоді все твоє єство знову опиниться під керівництвом Духа Христового, і навіть твої думки підкоряться Йому». – Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.513, 514.
4. Незважаючи на наше заплямоване минуле, що Ісус готовий зробити для нас і яким чином?
5. ЩОДЕННЕ ХРИСТИЯНСТВОЧт, 8 жовт.
а. Назвіть деякі поширені проблеми, які ми повинні подолати.
До филип’ян 2:14, 15: «14Усе робіть без нарікань і сумніву, 15щоб ви, непорочні та чисті, були бездоганними Божими дітьми серед лукавого й розбещеного роду, серед якого ви сяєте, мов світила у світі».
«Божа любов повинна глибоко проникнути в душу – інакше плоди праведності не виявляться. Небезпечно потурати марнославству та гордості, владолюбству чи наживі. Найгірший вид егоїзму – це роздратування, критика та скарги на своїх підлеглих, які не можуть вам суперечити, оскільки ви наділені владою. Саме егоїзм призводить до розбіжностей у сім’ях та в церкві. Людям із нехристиянським серцем здається, що вони бачать в інших серйозні недоліки, хоча насправді таких недоліків не існує. Вони розмірковують про всілякі дрібниці до тих пір, поки не роздмухують їх до величезних розмірів. Бог доручив Своїм послідовникам самим залагоджувати дрібні непорозуміння, які комусь здаються неймовірно жахливими. Не допускайте, щоб ці неприємні розбіжності посилювалися в церкві до тих пір, поки вони не перетворяться на гіркий корінь, який осквернить багатьох людей. Коли Христос живе в серці, воно буде настільки пом’якшеним і підкореним любов’ю до Бога і людини, що в ньому не залишиться місця дратівливості, прискіпуванням і суперництву. Релігія Христа, яка живе в серці, допоможе людині здобути цілковиту перемогу над тими пристрастями, які прагнуть зайняти панівне становище». – Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.610.
б. Про яку життєво важливу істину має нагадати нам похвала Павла на адресу Епафродита?
До филип’ян 2:21, 25-27, 30: «21Адже всі шукають свого, а не того, що [належить] Ісусу Христу… 25Вважав за потрібне послати до вас Епафродита – мого брата, помічника і співвоїна, а вашого посланця і служителя в моїй потребі. 26Адже він побивався за всіма вами й був дуже стривожений, оскільки ви почули, що він захворів. 27Бо він захворів [і був] при смерті, але Бог помилував його, і не тільки його, а й мене, щоб я не мав смутку за смутком… 30бо він за справу Христа був близько до смерті, наражаючи своє життя на небезпеку, аби доповнити недостаток вашого служіння для мене».
«Хіба Христос послав Своїх ангелів у грішний світ, залишаючись при цьому на Небесах? Ні, Він Сам вийшов за межі табору, несучи на Собі наругу за людські гріхи. Він став Страждальцем, Котрий зазнав болю; Він поніс на Собі наші недуги і взяв на себе наші страждання. І відсутність самовідданості у Своїх послідовниках Бог розцінює як зречення християнства. Хто заявляє про те, що він перебуває у єдності з Христом, але при цьому всіма силами прагне задовольняти егоїстичну спрагу до багатства, дорогого одягу, розкішних меблів, вишуканої їжі, той лише на словах є християнином. Бути християнином – означає намагатися у всьому уподібнитися до Христа». – Поради щодо управління ресурсами. – С.54.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯПт, 9 жовт.
1. Чому християнська єдність важлива, і яким лише чином її можна досягти?
2. У чому полягає секрет успіху як для окремих людей, так і для установ?
3. Як можна підсумувати те, що Христос звершив заради людства?
4. Незважаючи на наше заплямоване минуле, що Ісус готовий зробити для нас і яким чином?
5. Чому я схильний скаржитися і що допоможе мені подолати цей недолік?