Щоденні біблійні уроки
Євангелія від Івана частина 4
Урок 7. Поховання та воскресіння Ісуса
Змінити розмір шрифту:
ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Йому могилу визначили зі злочинцями, але Він був похований в багатого, адже Він не вчинив жодного злочину, і Його уста не знали неправди» (Ісаї 53:9).
Додаткові матеріали для вивчення: Вибрані вісті. – Кн.1. – С.301-303.
«Ісус не віддав Своє життя, доки не виконав до кінця справу, заради якої прийшов, і з останнім подихом Він вигукнув: ″Звершилося!″». – Історія спасіння. – С.226, 227.
1. ВІЧНА ПОСТАНОВА Нд, 9 лист.
а. Яка Божественна постанова була освячена під час створення і викуплення світу і свято шануватиметься протягом усієї вічності?
Буття 2:1-3: «1 Так звершені були небо й земля, і всі їхні вистроєні сили. 2 Закінчив Бог до сьомого дня Своє діло [творіння], яке Він чинив, і спочив Він сьомого дня від усієї Своєї праці, яку звершив. 3 І поблагословив Бог сьомий день, і освятив його, бо того [дня] відпочив Він від усієї Своєї праці, яку Бог під час творіння здійснював»;
Від Луки 23:52-56: «52 Підійшовши до Пилата, він попросив тіло Ісуса; 53 знявши його, він обгорнув полотном і поклав у висічену гробницю, де ще ніколи ніхто не лежав. 54 Була п’ятниця, і надходила субота. 55 А жінки, котрі йшли слідом, – ті, які прибули з Ним із Галилеї, – побачили гріб і як було покладене Його тіло. 56 Повернувшись, вони приготували пахощі та миро, а в суботу спочивали, згідно із заповіддю».
«На самому початку Отець і Син спочивали в суботу після Своєї праці творіння Землі. Коли ″звершені були небо й земля, і всі їхні вистроєні сили″ (Буття 2:1), Творець та всі Небесні істоти раділи, споглядаючи цю славну картину ″під веселі співи ранішніх зір, коли всі Божі сини радісно вигукували гімни радості?!″ (Йова 38:7). Тепер, закінчивши справу спасіння, Ісус також спочивав. І хоча на землі ті, котрі любили Його, були засмучені, Небеса раділи. Яке славне майбутнє відкривалося погляду небесних істот! Відроджене творіння, викуплений людський рід, перемігши гріх, ніколи більше не відпаде від Бога – такий результат завершеної роботи Христа бачили ангели і Бог… Коли ж настане час ″відновлення всього, про що Бог говорив устами Своїх святих відвічних пророків″ (Дії 3:21), субота творення, день, день як і раніше, буде днем відпочинку та радості. Небеса і земля зіллються в радості, і тоді ″з суботи в суботу″ (Ісаї 66:23) спасенні народи радісно поклонятимуться Богові та Агнцю». – Бажання віків. – С.769, 770.
1. Як я можу допомогти Божій справі, подібно до Никодима та Йосипа з Ариматеї?
2. СПОЧИВАЮЧИ У ГРОБНИЦІ Пн, 10 лист.
а. Хто були ті дві впливові особи, які взяли на себе відповідальність за поховання Спасителя?
Від Івана 19:38-42: «38 Після цього Йосип з Ариматеї, який був учнем Ісуса, – але таємним, оскільки боявся юдеїв, – попросив Пилата, щоби зняти тіло Ісуса. І Пилат дозволив. Тож прийшов і взяв Його тіло. 39 Прибув також і Никодим, який раніше приходив вночі до Нього, несучи суміш смирни з алое, близько ста літр. 40 Отже, вони взяли тіло Ісуса та обгорнули його полотном з пахощами, – згідно зі звичаєм поховання в юдеїв. 41 На тому місці, де Він був розп’ятий, був сад, а в саду – нова гробниця, в якій ніколи ніхто не був похований. 42 Тут і поклали Ісуса, з огляду на юдейську п’ятницю, бо гробниця була близько»;
Ісаї 53:9: «Йому могилу визначили зі злочинцями, але Він був похований в багатого, адже Він не вчинив жодного злочину, і Його уста не знали неправди».
«І тут на допомогу їм прийшли Йосип з Ариматеї та Никодим. Члени синедріону, вони обидва були багаті впливові люди, особисто знайомі з Пилатом. Вони твердо вирішили гідно поховати Ісуса». – Бажання віків. – С.773.
б. Що займало розуми юдейських правителів тієї суботи, і що вони зробили?
Від Матвія 27:62-66: «62 Наступного дня, що після п’ятниці, зібралися первосвященики та фарисеї до Пилата 63 і кажуть: Пане, ми пригадали, що той обманщик сказав ще за життя: Через три дні Я воскресну! 64 Тож накажи стерегти гробницю до третього дня, щоби часом Його учні, прийшовши вночі, не викрали Його та не сказали народові: Він воскрес із мертвих! – бо буде цей останній обман гірший від першого. 65 Пилат сказав їм: Маєте варту, ідіть і забезпечте, як знаєте. 66 Вони пішли й забезпечили гробницю: опечатали камінь [і] поставили варту».
«Тієї суботи юдейські начальники не мали спокою. Хоча вони й не переступили порогу язичницького дому, боячись опоганення, одначе радилися з ними щодо Христового тіла. Смерть і могила повинні були втримати Того, Кого вони розп’яли…
Священники наказали охороняти гріб. До входу привалили величезного каменя, обв’язали його мотузкою, кінці якої прикріпили до скелі та запечатали римською печаткою. Таким чином камінь неможливо було зрушити з місця, не зірвавши печатки. Ціла сотня воїнів розмістилася довкола гробу, охороняючи його. Священники зробили все можливе, аби втримати тіло Христа там, де воно було покладене. Його було замуровано у гробі так надійно, ніби Він повинен був залишитися там навіки». – Бажання віків. – С.777, 778.
в. Яке пророцтво виконалося у цьому задумі запечатати гробницю?
Псалом 2:1-4: «1 Чому метушаться народи, а люди замишляють підступні речі? 2 Повстають земні царі і князі змовляються разом проти [Господа] та Його Помазаника, [мовляв]: 3 Розбиймо їхні кайдани і скиньмо з себе їхнє ярмо. 4 Той, Хто знаходиться на небі, посміхається, – Господь глузує з них».
«Усі зусилля з метою перешкодити воскресінню Христа стали найпереконливішими доказами цього воскресіння. І чим більше воїнів залишалося навколо гробу, тим вагомішим мало бути свідчення того, що Він воскрес... Ані римська сторожа, ні римська зброя не змогли втримати Господа Життя в гробі. Час Його визволення наближався». – Бажання віків. – С.778.
2. Чого мене можуть навчити акуратно складені поховальні покривала?
3. ПОРОЖНЯ ГРОБНИЦЯ Вт, 11 лист.
а. Що сталося вранці першого дня тижня?
Від Матвія 28:2-4: «2 І ось стався великий землетрус, бо Господній ангел, зійшовши з неба, підійшов і відкотив камінь від отвору гробниці та сів на ньому. 3 Був же його вигляд, мов блискавка, а його одяг – білий, мов сніг. 4 Зі страху перед ним затремтіла варта і стала, наче мертва».
«Могутні ангели охороняли Ісуса і чекали нагоди привітати Князя Життя…
Нумо, священники й начальники Ізраїлю, де ж ваша надійна охорона? Хоробрі воїни, які ніколи нічого не боялися, захоплені в полон без меча і списа. Перед ними не смертний воїн, а наймогутніший ангел небесного війська Господнього. Цей вісник заступив сатану після його падіння. Це він сповістив над вифлеємськими пагорбами про народження Христа. Земля здригається при його наближенні, воїнство темряви відступає, і коли він відсуває камінь, здається, Небеса наближаються до Землі. Вартові бачать, як ангел відкочує брилу, мов камінчик, і чують його заклик: ″Божий Сину, виходь, – Твій Отець кличе Тебе!″ Сторожа бачить, як Ісус виходить із гробниці, і чує, як Він проголошує біля відкритої могили: ″Я є воскресіння і життя″. Коли Він виходить у величі й славі, усе небесне воїнство ангелів шанобливо схиляється перед Викупителем, вітаючи Його похвальними піснями». – Бажання віків. – С.779, 780.
б. Що здивувало деяких учнів, коли вони прийшли до гробниці?
Від Івана 20:1: «Першого ж дня тижня Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений»;
Від Луки 24:1-3: «1 Першого ж дня тижня дуже рано вони [і ще дехто з ними] прийшли до гробу, несучи пахощі, які приготували. 2 Та вони виявили, що камінь відвалений від гробниці, 3 а ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса».
в. З якою звісткою та настановою ангел звернувся до жінок і як вони відреагували?
Від Марка 16:5-8: «5 Увійшовши до гробниці, вони побачили зодягненого в білий одяг юнака, який сидів праворуч, і жахнулися! 6 А він каже їм: Не лякайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розіп’ятого? Він воскрес – нема Його тут! Ось місце, де поховали Його! 7 Ідіть і скажіть Його учням та Петрові, що Він випередить вас у Галилеї. Там ви Його побачите, як [і] сказав вам! 8 І, вийшовши, вони побігли від гробниці, бо їх охопили тремтіння і жах; та нікому нічого не сказали, бо боялися».
«Стоячи біля могильної печери, [Іванна, Марія, мати Якова та Йосії, Соломія та інші жінки] раптом відчули, що були не самі. Біля гробниці сидів одягнутий в сяючі шати юнак. Це був ангел, який і відкотив камінь. Він прийняв вигляд людини, щоб не налякати друзів Ісуса. Навколо нього сяяло світло Божественної слави, і це налякало жінок. Вони вже збиралися тікати, коли голос ангела зупинив їх». – Бажання віків. – С.788, 789.
3. Як я можу опинитися в небезпеці продати свою чесність подібно до римських воїнів?
4. ХАРАКТЕР РОЗКРИТИЙ СР, 12 лист.
а. Чому нас може надихнути ентузіазм учнів, особливо Івана, щодо значення порожньої гробниці?
Від Івана 20:2-4: «2 Тож вона побігла й прибула до Симона-Петра та до другого учня, якого Ісус любив, і каже їм: Забрали Господа з гробниці й невідомо, де Його поклали! 3 Тоді вийшов Петро з іншим учнем, і вони пішли до гробниці. 4 Бігли обидва разом, та інший учень побіг швидше за Петра й прибув першим до гробниці».
«Іван прив’язався до Христа, як виноградна лоза прив’язується до могутньої опори. Заради свого Вчителя він наважився наразити себе на небезпеку в залі суду і затримався біля хреста; а почувши звістку про те, що Христос воскрес, він поспішив до гробниці, у своїй ревності випередивши навіть імпульсивного Петра». – Освячене життя. – С.53.
б. Чого ми можемо навчитися з прикладу порядку та гарного смаку, який Ісус подав після Свого воскресіння?
Від Івана 20:5-7: «5 Нахилившись, побачив, що лежить полотно, однак він не ввійшов. 6 Тут прибув слідом за ним і Симон-Петро; він увійшов до гробниці й побачив, що лежить полотно 7 та хустка, яка була на Його голові; вона лежала не з полотном, але згорнена окремо, в іншому місці».
«Сам Христос дбайливо поскладав Свої поховальні покривала. Коли могутній ангел зійшов до гробу, до нього приєднався ще один небесний посланець, і вони разом стерегли тіло Господа. Один з ангелів відкотив камінь, інший увійшов до гробниці і розв’язав саван, у який було загорнуте тіло Ісуса. Але Ісус Сам зібрав і поскладав поховальні покривала. Для Того, Хто керує як небесними зорями, так і найменшими атомами, немає нічого маловажливого. Порядок і досконалість помітні в усіх Його ділах». – Бажання віків. – С.789.
«Повторювані дії формують звички, звички формують характер, а характер визначає нашу дочасну та вічну долю.
Тільки завдяки вірності в малому душа може бути підготовлена вірно виконувати і більш відповідальні обов’язки». – Наочні уроки Христа. – С.356.
в. Про що повідомили вартові юдейським вождям?
Від Матвія 28:11: «Коли вони йшли, дехто з вартових, прийшовши до міста, сповістив первосвященикам про все, що сталося».
«Дивний вигляд мали ці воїни. Бліді, тремтячи зі страху, вони засвідчили, що Христос воскрес. Воїни розповіли все, що бачили. У них навіть не було часу, аби щось вигадати і сказати неправду. Насилу добираючи потрібні слова, вони сказали: ″Той, Кого розп’яли, – Божий Син! Ми чули, як ангел проголосив Його Величністю небес, Царем слави″». – Бажання віків. – С.781.
4. Розкажіть про досвід вартових біля гробниці.
5. ОБМАН, ЩОБ УНИКНУТИ РЕАЛЬНОСТІ Чт, 13 лист.
a. Що зробили первосвященники, щоб перешкодити поширенню звістки про воскресіння?
Від Матвія 28:12-15: «12 Зібравшись зі старшими та скликавши раду, дали достатньо грошей воїнам 13 і сказали: Говоріть, що Його учні, прийшовши вночі, викрали Його, коли ми спали. 14 А як почує це правитель, ми переконаємо його, і він вас не буде турбувати. 15 Тож вони, взявши гроші, зробили так, як їх навчили. І це слово розійшлося між юдеями – аж до сьогодні».
«Обличчя священників пополотніли, як у мерців. Каяфа хотів щось сказати, та лише беззвучно ворушив губами. Воїни вже готові були покинути зал засідань, коли їх зупинив голос Каяфи. ″Почекайте, почекайте, – сказав він. – Нікому не розповідайте того, що бачили″.
Воїнів примусили говорити неправду: ″Говоріть, що Його учні, прийшовши вночі, викрали Його, коли ми спали″. Тут священники перехитрили самих себе. Як же воїни могли сказати, що учні вкрали Христове тіло, коли вони спали? Якщо вони спали, то як могли це знати? І якщо б учні були винними у викраденні тіла, то хіба священники не звинуватили б їх першими? І врешті-решт, якщо вартові заснули біля гробу, то чи не вирушили б священники до Пилата, щоб він покарав воїнів?
Воїни жахнулися з думки, що їм доведеться самим собі винести вирок за те, що вони спали на посту. Цей злочин карався смертю. Навіщо їм лжесвідчити, обманювати народ і ризикувати життям? Адже вони виконали свій нелегкий обов’язок і не спали всю ніч! І навіщо їм йти під суд, звинувачуючи себе, навіть якщо їм за це заплатять?
Аби запобігти поширенню такої небажаної вістки, священники пообіцяли вартовим подбати про їхню безпеку, мовляв, навіть Пилат не захоче розголошення цієї справи так само, як і вони. Таким чином римські солдати продали свою честь юдеям. До священників вони з’явилися із вражаючим свідченням про істину, а вийшли від них підкуплені та з неправдою на устах». – Бажання віків. – С.781, 782.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ Пт, 14 лист.
1. Як я можу допомогти Божій справі, подібно до Никодима та Йосипа з Ариматеї?
2. Чого мене можуть навчити акуратно складені поховальні покривала?
3. Як я можу опинитися в небезпеці продати свою чесність подібно до римських воїнів?