Щоденні біблійні уроки

«І ми маємо ще непорушне пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, – доки почне розвиднятися, і ранкова зоря засяє у ваших серцях» (2 Петра 1:19).

«Прийнявши звістку Третього Ангела, ми слідували не хитрим вигадкам, але ″непорушному пророчому слову″. Сьогодні ми живемо в полуденному сяйві Біблійної істини». – Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.592.

Додаткові матеріали для вивчення: Вибрані вісті. – Кн.1. – С.15-23.

Неділя 11 серпня

1.  ВІРА, А НЕ ВИГАДКИ

а. Чому Петро зміг визнати Божественність Ісуса Христа?

Від Матвія 17:1-7: «1 Через шість днів Ісус бере Петра, Якова та його брата Івана і виводить їх самих на високу гору. 2 І Він преобразився перед ними: обличчя Його засяяло, немов сонце, одяг став білий, немов світло. 3 І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним. 4 Озвавшись, Петро сказав Ісусові: Господи, добре нам тут; коли хочеш, поставлю тут три намети: один Тобі, один Мойсеєві та один Іллі. 5 Поки він говорив, ясна хмара оповила їх, і з хмари пролунав голос: Це є Мій Улюблений Син, Якого Я вподобав; Його слухайте! 6 Почувши це, учні попадали долілиць і дуже злякалися. 7 Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: Підійміться й не бійтеся».

«Це також було виконання обітниці Спасителя учням. На горі в мініатюрі було показане майбутнє Царство Слави: Христос – Цар, Мойсей – представник воскреслих святих, Ілля – представник перевтілених святих.

Учні не розуміли побаченого, але раділи, що їхній терплячий, лагідний і скромний Учитель, Котрий мандрував як безпритульний чужинець, тепер ушанований улюбленцями Небес». – Бажання віків. – С.422.

«Провівши ніч на горі, Ісус та учні при сході сонця зійшли в долину. Учні були замислені, пригнічені й мовчазні. Навіть Петро не мав чого сказати». – Там саме. – С.426.46

б. Про що Петро міг з упевненістю заявити? Як ми маємо вірою повторювати його мужній приклад?

2 Петра 1:16-18: «16 Адже ми сповістили вам про силу та присутність Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитрими вигадками, але будучи очевидцями Його величі. 17 Тому що Він прийняв честь і славу від Бога Отця, коли до Нього донісся від величної слави такий голос: Це – Мій Син, Мій улюблений, Якого Я вподобав! 18 І ми, будучи з Ним на святій горі, чули цей голос, що пролунав з неба».

«Істина не може поєднуватись з брехнею. Якщо ми слідуємо хитрим вигадкам, значить, ми об’єднуємося з силами ворога проти Бога і Христа…

Зло вишукує будь-які можливості, щоб завдати нам удару. Лестощі, підкуп, усілякі приманки, обіцянки дивовижного звеличення будуть ним і надалі невтомно використовуватися.

Що ж роблять Божі слуги для того, щоб звести бар’єр – ″так говорить Господь″ проти цього зла?» – Вибрані вісті. – Кн.1. – С.194.

1. Як розуміння біблійного пророцтва може допомогти мені в майбутньому?

Понеділок 12 серпня

2.  ВПЛИВ ПРОРОЦТВА

а. Коли панує сум’яття, за що ми можемо бути вдячні, наслідуючи приклад того, як Христос приніс надію розчарованим учням на шляху до Емаусу?

Від Луки 24:15-21, 27, 32: «15 І сталося, коли вони розмовляли й обмірковували, Сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними, 16 та очі їхні були стримані, щоби Його не впізнали. 17 Тож Він запитав їх: Що це за справа, над якою міркуєте між собою, ідучи? І чого ви сумні? 18 У відповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: Ти хіба єдиний чужинець у Єрусалимі, Який не знає того, що сталося в ньому цими днями? 19 І запитав їх: Що саме? А вони розповіли Йому про Ісуса Назарянина, Мужа Пророка, сильного ділом і словом перед Богом і перед усім народом; 20 як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його. 21 А ми сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїля. І до того ж, оце третій день, відколи те сталося… 27 І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм з усього Писання те, що [стосувалося] Його… 32 І сказали вони один одному: Хіба не палало наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та пояснював нам Писання?»;

2 Петра 1:19: «І ми маємо ще непорушне пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, – доки почне розвиднятися, і ранкова зоря засяє у ваших серцях».

«Після Свого воскресіння Ісус з’явився учням на дорозі до Емаусу і, ″почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм з усього Писання те, що [стосувалося] Його″ (Від Луки 24:27). Серця учнів були зворушені, їхня віра відродилася. Перш ніж Ісус відкрився їм, вони були вже ″відроджені… до живої надії″ (1 Петра 1:3). Христос бажав освітити їхню свідомість та утвердити віру на ″непорушному пророчому слові″ (2 Петра 1:19). Він бажав, щоб Істина глибоко закорінилася в їхній свідомості не тому лише, що вона потверджувалась Його особистим свідоцтвом, а й завдяки таким незаперечним доказам, як символи і тіні прообразного церемоніального закону, а також пророцтва Старого Заповіту». – Велика боротьба. – С.349.

«Згідно з [Божим] планом, люди, які прийняли це велике спасіння через Ісуса Христа, повинні стати Його місіонерами… Людей необхідно попереджати, щоб вони готувалися до прийдешнього суду. Тим, хто слухав тільки сатанинські вигадки, Бог дасть можливість пізнати непорушне пророче слово, і вони добре зроблять, якщо зважатимуть на нього, як на світильника, що світить у темному місці. Господь представить непорушне слово Істини для розуміння всім, хто слухається; усі зможуть зіставити Істину з вигадками, які вони чують від людей, котрі стверджують, ніби розуміють Боже Слово і можуть наставляти тих, хто перебуває у темряві». – Свідоцтва для церкви. – Т.2. – С.631, 632.

б. Процитуйте застереження Павла до Тимофія, яке є вельми актуальним сьогодні.

1 до Тимофія 6:20, 21: «20 О, Тимофію! Зберігай передання, уникай марних балачок, суперечливих тверджень, лжезнання, 21 яким деякі, хвалячись, відпали від віри. Благодать з вами! [Амінь]».

«Той самий дух язичницького ідолопоклонства поширений сьогодні повсюдно, хоча під впливом науки і освіти він набув більш витонченої і привабливої форми. Кожен день приносить усе нові й нові сумні докази того, що віра в непорушне пророче слово швидко зникає, а натомість марновірство та сатанинські чари все більше й більше захоплюють уми людей». – Там саме. – Т.5. – С.192.

2. Чому Ісус говорив про пророцтва з учнями на шляху до Емаусу?

Вівторок 13 серпня

3.  ЯКІР ДЛЯ ДУШІ

а. Яким чином ми можемо розпізнати справжнє пророцтво, яке є якорем, основоположним стовпом християнської віри?

Амоса 3:7: «Адже Владика Господь не вчинить нічого, не оголосивши наперед про Свої наміри Своїм слугам, пророкам»;

2 Петра 1:20, 21: «20 Насамперед знаючи те, що жодне пророцтво в Писанні не постає з власного тлумачення. 21 Адже пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, натхнені Святим Духом».

«Багато, дуже багато людей ставлять під сумнів достовірність та істинність Святого Письма. Людські міркування і помисли людських сердець підривають богонатхненність Божого Слова, а те, що має сприйматися, як належне, оточується туманом містицизму. Немає нічого чітко визначеного, заснованого на твердій основі. Це одна з ознак останнього часу». – Вибрані вісті – Кн.1. – С.15.

«Нині з’явилося дуже багато людей, які прагнуть бути оригінальними, тих, котрі вважають свою мудрість вищою за біблійну, тому їхня мудрість є нерозумною. Вони знаходять у Святому Письмі те, чого там немає, висувають ідеї, які показують, наскільки вони далекі від розуміння волі Бога та Його цілей. У своєму прагненні роз’яснити або розгадати таємниці, що були приховані від смертної людини протягом століть, ці дослідники уподібнюються до людини, яка загрузла в болоті та не в змозі з нього вибратися, але при цьому намагається вказати іншим, як вибратися з трясовини. Це влучне зображення людей, котрі намагаються виправляти помилки, нібито знайдені ними в Біблії. Жодна людина не може покращити Біблію, висуваючи свої мудрування з приводу того, що Господь мав на увазі чи повинен був сказати.

Є люди, які з суворим виглядом говорять нам: ″Невже ви заперечуєте можливість помилок, допущених під час переписування чи перекладу?″ Це, звичайно, можливо, і люди, чий розум є настільки обмежений, що вони вдаються до сумнівів і спотикаються через можливість чи ймовірність подібних помилок, готові спіткнутися і об таємниці Божого Слова, оскільки їхній немічний розум не може осягнути Божі наміри». – Там саме. – С.16.

«Звертаючись до людей, Господь використовує недосконалу мову, щоб людина, яка має спотворені почуття і ослаблене, приземлене сприйняття, могла зрозуміти Його слова. Бог виявляє поблажливість до Свого творіння і говорить з грішним людством зрозумілою йому мовою. Біблія, незважаючи на те, що вона є досконалою у своїй простоті, не відповідає великим Божим ідеям; оскільки вічні ідеї неможливо повною мірою передати недосконалими засобами вираження думки. Незважаючи на те, що багатьом здається, ніби Біблія сповнена перебільшень, її яскрава образна мова насправді набагато поступається величі висловлених у ній думок, хоча переписувачі обирали найвиразніші слова, щоб донести до людства істини вищого рівня». – Там саме. – С.22.

«Коли люди наважуються критикувати Боже Слово, вони ступають на священну і святу землю, де їм слід було би зі страхом та трепетом приховувати свою мудрість як нерозумність. Жодній людині Бог не дає права вершити суд над Його Словом, вважаючи одні місця богонатхненними, а інші принижувати як небогонатхненні». – Там саме. – С.23.49

3. Яким чином сатана намагається підірвати нашу довіру до Святого Письма?

Середа 14 серпня

4.  ПЕРЕДБАЧЕНЕ БОГОМ ДЛЯ ЙОГО ДІТЕЙ

а. Опишіть складну ситуацію, яка зазвичай зустрічається в наші дні, і те, як нам слід з нею справлятися.

2 Петра 2:1-3: «1 А були і в народі лжепророки, як і між вами будуть лжевчителі, які вноситимуть згубні єресі й відречуться від Того Владики, Який їх викупив, і тим наведуть на себе швидку погибель. 2 І багато хто піде за їхньою розбещеністю, а через них дорога істини буде зневажатися. 3 І в ненаситності вони ловитимуть вас улесливими словами. Суд на них віддавна не бариться, а їхня погибель не дрімає»;

1 до Тимофія 4:1, 2: «1 Дух же ясно говорить, що в останні часи деякі відступлять від віри, прислухаючись до спокусливих духів та вчення бісів; 2 говорячи в лицемірстві неправду, вони знищили власне сумління»;

Повторення Закону 6:24, 25: «24 І заповів нам Господь виконувати всі ці постанови, шанувати Господа, нашого Бога, аби нам [було] добре по всі дні [та] щоб зберегти нас при житті, як [це] і є сьогодні. 25 Тож, якщо ми будемо докладати старань, виконуючи всі ці Заповіді перед Господом, нашим Богом, як Він нам заповів, то в цьому буде наша праведність».

«Ніколи, ніколи ще Істина не страждала так через згубні суперечки людей, котрі представляють її у спотвореному світлі, применшують і принижують її, як у ці останні дні. Люди приносять безліч різноманітних єресей, представляючи їх як Божу волю для народу. Люди зачаровуються чимось незвичайним, новим, і їм не вистачає досвіду для розпізнавання характеру тих ідей, які люди намагаються видати за щось особливе. Але якщо представити щось подібне чимось великим і пов’язати його з Божими словами, то від цього це ″щось″ не стане Істиною...

Ми повинні чути Божий голос із відкритого Ним Слова, непорушного пророчого слова. Ті, котрі хочуть звеличити себе і зробити щось чудове, краще б тверезо подивилися на речі». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1064, 1065.

«Божий Закон є основою будь-якої життєздатної реформи. Ми повинні чітко і виразно представляти світові необхідність дотримання цього Закону. Послух Божому Законові – це сильний стимул до працьовитості, ощадливості, вірності та справедливих стосунків між людьми…

Ті, котрі уважно прислухаються до голосу Господа і охоче дотримуються Його заповідей, будуть серед тих, хто побачить Бога». – Свідоцтва для церкви. – Т.8. – С.199.50

б. Які біблійні приклади наводить Петро, щоб показати необхідність і безперечність Божого милосердного визволення для тих, хто любить і боїться Його?

2 Петра 2:4-8: «4 Адже коли Бог не пощадив ангелів, які згрішили, а в кайданах темряви вкинув до аду, аби берегти на суд, 5 і стародавнього світу не пощадив, а зберіг восьмого Ноя, проповідника праведності, навівши на безбожних світовий потоп, 6 спопелив міста Содом і Гоморру, засудивши їх на знищення, дав як приклад для майбутніх безбожників, 7 та врятував праведного Лота, стомленого розбещеною поведінкою беззаконних, 8 адже праведник, живучи між ними, коли бачив і чув безбожні діла, день у день мучив [свою] праведну душу».

«Таким чином, Божі діти, які наражаються на спокуси і постійну злобу князя темряви, змагаються з усіма силами зла, мають запевнення в постійній охороні Небесних ангелів. І вони насправді мають потребу в такій охороні. Якщо Бог дав Своїм дітям обітницю милості й охорони, то це тому, що їм доведеться зустрітися з могутніми силами зла – численними, рішучими і невтомними. Той, хто недооцінює їхню лютість і силу, перебуває в небезпеці». – Велика боротьба. – С.513.

4. Чому так важливо непохитно триматися слів Натхнення?

Четвер 15 серпня

5.  ЦІНУЮЧИ НАШОГО ВИКУПИТЕЛЯ

а. Яке найцінніше визволення пропонує нам Бог?

2 Петра 2:9 (перша частина): «Господь вміє рятувати побожних від спокуси…»;

1 до коринтян 10:13: «Вам випало лише людське випробування. Та вірний Бог не допустить, щоб ви випробовувалися понад міру, але при випробуванні дасть і вихід, аби ви могли його витримати»;

Псалом 50:15: «Тоді покличеш до Мене в день скорботи, – Я тебе визволю, і ти Мене прославиш».

«Бог охоронятиме всіх, хто ходить шляхом послуху, але зійти з цього шляху – означає насмілитися ступити на територію сатани. Там ми неминуче впадемо. Спаситель попереджує: ″Пильнуйте й моліться, щоб не потрапити в спокусу″ (Від Марка 14:38). Роздуми і молитва вбережуть нас від того, щоб необачно не ступити на небезпечний шлях; таким чином ми будемо врятовані від численних поразок.

Однак, якщо все ж долають спокуси, ми не повинні втрачати мужності. Часто, коли опиняємося у важкій ситуації, починаємо сумніватися, чи дійсно Божий Дух провадить нас. Але пам’ятаймо: саме Дух привів Ісуса у пустелю, щоб там сатана спокушував Його. Коли Бог випробовує нас, Він має на меті зробити для нас щось добре. Ісус не зловживав Божими обітницями і не йшов без потреби на спокушування, але й не падав духом, коли спокуса приходила. Тому і ми повинні діяти саме так». – Бажання віків. – С.126-129.

«Спокуса – це не гріх. Ісус був чистим і святим, проте Він був подібно до нас випробуваний у всьому, і притому Його спокуси були набагато сильнішими за ті, які доводиться переносити людям. Чинячи успішний опір спокусам, Він залишив нам яскравий приклад, і нам слід йти Його слідами. Якщо ми самовпевнені або сподіваємося на свою праведність, то неодмінно впадемо під натиском спокуси; але якщо ми дивимося на Ісуса і покладаємося на Нього, то закликаємо на допомогу ту силу, яка перемогла ворога на полі битви, і при кожній спокусі Він укаже нам дорогу до спасіння. Коли сатана прийде, як гірський потік, ми повинні зустріти його спокуси духовним мечем, і Ісус буде нашим Помічником і підніме над нами знамено боротьби проти лукавого. Батько брехні тремтить і тріпотить, коли йому в обличчя кидають полум’яну Божу Істину». – Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.426.

5. Яких нам слід ужити заходів, коли нас атакує спокуса?

П’ятниця 16 серпня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Як розуміння біблійного пророцтва може допомогти мені в майбутньому?

2. Чому Ісус говорив про пророцтва з учнями на шляху до Емаусу?

3. Яким чином сатана намагається підірвати нашу довіру до Святого Письма?

4. Чому так важливо непохитно триматися слів Натхнення?

5. Яких нам слід ужити заходів, коли нас атакує спокуса?