Щоденні біблійні уроки

«[Адже] для чистих – усе чисте, а для нечистих і невірних ніщо не є чистим, оскільки в них нечистий і розум, і сумління» (До Тита 1:15).

«Поводячись обережно й стримано, не дозволяючи собі поводитися вільно та не приймаючи недозволених залицянь, але зберігаючи високий моральний рівень і належну гідність, можна уникнути багатьох гріхів». – Християнська родина. – С.331.

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.137-148, 191-199.

Неділя 18 серпня

1.  СПОСТЕРІГАЮЧИ ЗА СВОЇМ СТАВЛЕННЯМ

a. Яким чином Бог покарав сестру Мойсея за заздрість? Як це є застереженням і для нашого часу?

Числа 12:1, 2, 6-10: «1 Маріам і Аарон дорікали Мойсею за жінку-кушитянку, яку він узяв. Адже він узяв собі за дружину кушитянку. 2 Вони говорили: Хіба ж тільки з Мойсеєм розмовляв Господь? Хіба й з нами [не] говорив [також]? І Господь це почув… 6 Він сказав: Послухайте Моїх слів! Якщо у вас буде Господній пророк, то Я об’явлюся йому у видінні й говоритиму до нього вві сні. 7 [Однак] не так з Моїм слугою Мойсеєм. Він довірений в усьому Моєму домі! 8 Устами до вуст Я розмовляю з ним, явно, а не в притчах. До того ж він побачив Господню подобу. Як же ви не побоялися дорікати Моєму слузі Мойсею? 9 І [спалахнув] гнів Господній проти них, і Він відійшов. 10 Щойно хмара відійшла від Намету, як Маріам вкрилась проказою, наче снігом. [Обернувшись] до Маріам, Аарон побачив її прокаженою»;

Якова 4:11: «Не обмовляйте, брати, один одного. Той, хто обмовляє брата або судить свого брата, обмовляє Закон і судить Закон. А коли осуджуєш Закон, то ти не виконавець Закону, а суддя»;

2 Петра 2:9 (друга частина), 10: «9 …а неправедних зберігати на день суду для покарання, 10 особливо ж тих, які ходять слідом за нечистим тілесним пожаданням і зневажають владу. Вони, зухвалі свавільці, не бояться зневажати славу».

«Якби заздрість і невдоволення Маріам не були належним чином покарані, вони призвели б до великого зла. Заздрість – це одна з найбільш притаманних сатані рис, які можуть виявитися в людині; за своїми наслідками вона найбільш згубна. Мудрець говорить: ″Лютість жорстока, гнів невгамовний, але хто встоїть перед заздрістю?″ (Притчі Соломона 27:4). Саме заздрість призвела до того, що Небесна гармонія була порушена, а потурання їй принесло людям невимовне зло. ″Тому що де заздрість та чвари, там безладдя і всяке лихе діло″ (Якова 3:16).

Не слід думати, що говорити про інших погане або ставати суддями їхніх спонукань або вчинків – невинна справа. ″Не обмовляйте, брати, один одного. Той, хто обмовляє брата або судить свого брата, обмовляє Закон і судить Закон. А коли осуджуєш Закон, то ти не виконавець Закону, а суддя″ (Якова 4:11). Є лише Один Суддя… Хто привласнює право судити ближніх і виносити їм вирок, той незаконно відбирає це право від Творця.

Біблія особливим чином застерігає нас від того, щоб з легкістю не звинувачувати тих, кого Бог покликав бути Його посланцями». – Патріархи і пророки. – С.385, 386.

1. Як Маріам могла уникнути ганьби прокази?

Понеділок 19 серпня

2.  ЗАРОЗУМІЛА САМОВПЕВНЕНІСТЬ

а. Як Бог застерігає нас від зарозумілих людей, які вихваляються своєю пожадливістю, особливо якщо вони намагаються проникнути в Його народ?

2 Петра 2:11-13: «11 Тоді як ангели, котрі силою і міццю є більші, не виносять на них перед Господом зневажливого осуду. 12 Вони, мов нерозумні тварини, які природно народжені, щоб їх ловили і знищували, зневажають те, чого не розуміють, – і у своєму розтлінні загинуть, 13 прийнявши кару як відплату за неправедність; вони повсякденні розкоші вважають за щастя; брудні й мерзенні, вони насолоджуються своїм обманом, коли бенкетують з вами».

«Коли чаклунська сила сатани керує людиною, про Бога забувають, а людину, сповнену розпусних планів, звеличують. Ці душі, які перебувають в омані, таємно займаються розпустою і видають її за чесноту. Це різновид чаклунства. І тому запитання апостола до галатів звучить саме так: ″Хто звів вас [не коритися істині], адже перед вашими очима був зображений розп’ятий Ісус Христос?″ (До галатів 3:1). У єресях і в розпусті завжди присутня чаклунська сила. Розум настільки введений в оману, що людина не може мислити розумно. Ілюзії та обман постійно відводять її від чистоти та святості. Духовний зір притуплюється, і люди з досі незаплямованою мораллю збиваються з пантелику під впливом брехливих вигадок агентів сатани, що видають себе за вісників світла. Саме такий обман і дає цим агентам сильну владу над людьми. Якби ці люди діяли відкрито і сміливо, то, звісно, були б відкинуті без жодних вагань. Але слуги лукавого спочатку завойовують симпатії людей, домагаючись їхньої довіри і створюючи репутацію святих, самовідданих Божих мужів, а потім під виглядом вісників, які виконують особливе доручення Бога, вони починають майстерно відводити душі з дороги праведності, підриваючи авторитет Божого Закону». – Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.142, 143.

б. На чому ми повинні зосередитися, коли стикаємося з подібними небезпеками?

Ісаї 51:7, 8: «7 Послухайте Мене, ті, котрі знають, що таке справедливість, – народе, в серці якого Мій Закон! Не бійтеся наруги з боку людей, і їхнього лихослів’я не жахайтесь. 8 Поточить їх міль як одяг, і, як вовну, їх буде гризти черва. Моя ж праведність перебуватиме повіки, – як і Моє спасіння – з роду в рід!»;

До Тита 1:15: «[Адже] для чистих – усе чисте, а для нечистих і невірних ніщо не є чистим, оскільки в них нечистий і розум, і сумління».

«У наш розбещений вік, коли наш супротивник, диявол, ходить і ричить, мов лев, шукаючи, кого б поглинути, я бачу необхідність проголосити застереження: ″Пильнуйте та моліться, щоб не потрапити у спокусу″. Багато братів і сестер мають блискучі таланти, але присвячують їх на служіння сатані. Яке застереження я можу дати людям, котрі стверджують, що вони вийшли зі світу і залишили його темні справи? Бог ненавидить плоди, що дозрівають на такому дереві. Чисті та святі ангели з огидою дивляться на їхню поведінку, а сатана тріумфує. О, якби чоловіки і жінки замислилися над тим, що вони отримають, порушуючи Божий Закон! За будь-яких обставин беззаконня є ганьбою для Бога і несе прокляття людині. Саме так ми повинні ставитися до беззаконня, ким би воно не чинилося і в який би пристойний одяг не вдягалося». – Там саме. – С.146.

2. Як стан сучасного суспільства робить застереження Петра вкрай актуальними для нас сьогодні?

Вівторок 20 серпня

3.  ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА БІЛЬШЕ СВІТЛО

а. Як Натхнення описує долю хижаків (спокусників), які прагнуть осквернити Божий народ?

2 Петра 2:14: «Маючи очі, повні перелюбу й безнастанних гріхів, і серце, привчене до ненаситності, вони спокушують нестійкі душі; [вони] – діти прокляття»;

2 до Тимофія 3:5-9: «5 Які мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Таких уникай. 6 До них належать і ті, які прокрадаються в доми і полонять жінок, обтяжених гріхами й відданих різним пожадливостям; 7 вони завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання істини. 8 Як Янній та Ямврій протиставилися Мойсеєві, так само й ці противляться правді, – люди, які зітліли розумом, недосвідчені у вірі. 9 Але великого успіху вони не матимуть, бо їхнє безумство стане очевидним для всіх, як сталося і з тими».

«Неможливо оцінити все те нещастя та моральне розкладання, які стають наслідком розпусти. Земля осквернена тими, хто живе на ній. Жителі землі вже майже наповнили міру своїх беззаконь. Але найсуворіша відплата спіткає тих, хто творить беззаконня під маскою благочестя. Спаситель світу ніколи не відкидав істинного покаяння, хоч би якою тяжкою була провина, але обрушував полум’яні викриття на фарисеїв та лицемірів. Більше є надії на спасіння у явного грішника, ніж у таких людей.

″І за це Бог посилає їм дію омани, щоб вони повірили в неправду, аби суд прийняли всі, хто не повірив правді, а уподобав неправду″ (2 до солунян 2:11, 12). Згаданий мною чоловік та жінки, введені ним в оману, не полюбили Істину, а знаходять задоволення в неправді. І чи може бути сильніша помилка, ніж думка, ніби Бог не вважає чимось страшним розпусту і перелюб? Біблія містить численні застереження проти цих гріхів». – Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.144, 145.

«Як посланниця Христова я благаю тих, хто сповідує Істину для теперішнього часу своєчасно зненавидіти будь-який натяк на нечи-стоту і залишити товариство тих, хто дихає атмосферою моральної забрудненості та гріха. Вам потрібно всіма фібрами душі зненавидіти ці порочні гріхи…

Оскільки у світі стає дедалі більше людей, які вчиняють ці погані гріхи і бажають впровадити їх у наші церкви, я попереджаю вас не давати їм місця. Відвертайтеся від спокусника. Навіть якщо він називає себе послідовником Христа, він – диявол у людській подобі». – Там саме. – С.146.

б. Назвіть конкретну небезпеку для тих, котрі стверджують, що мають більше світло.

До римлян 2:21-23: «21 Чому ж тоді, навчаючи іншого, себе самого не навчаєш? Проповідуєш не красти, а сам крадеш? 22 Кажеш не робити перелюбу, а сам чиниш перелюб? Гидуєш ідолами, а здійснюєш святокрадство? 23 Ти хвалишся Законом, а порушенням Закону зневажаєш Бога».

«Найурочистіша звістка, яка колись була передана смертним людям, була довірена нашому народові, і вони можуть справляти могутній вплив, якщо будуть освячені нею. За своїм сповіданням наш народ стоїть на піднесеному фундаменті вічної Істини і дотримується всіх Божих Заповідей. Тому якщо Божі діти потурають гріхові, якщо вони чинять розпусту і перелюб, то їхній злочин удесятеро страшніший, аніж злочин вищезгаданих спільнот, котрі не визнають вимоги Божого Закону обов’язковими». – Там саме. – Т.2. – С.450, 451.

3. У чому полягає унікальність Божого народу в цьому розтлінному світі?

Середа 21 серпня

4.  ЧАС ВІДМОВИТИСЯ ВІД НАШИХ УЛЮБЛЕНИХ ГРІХІВ!

а. З ким ми порівнюємося, якщо вперто потураємо будь-якій гріховній звичці? Чому?

2 Петра 2:15, 16: «15 Покинувши пряму дорогу, вони заблукали і йдуть слідом за Валаамом з Восора, який полюбив неправедну нагороду 16 і отримав докір за своє беззаконня: німа під’яремна ослиця, заговоривши людським голосом, спинила безумство пророка!»;

Числа 22:9, 12, 21, 27, 28: «9 Прийшов Бог до Валаама і запитав: Що то за люди в тебе?.. 12 Тоді сказав Бог Валаамові: Не йди з ними [і] не проклинай цей народ, бо він благословенний!.. 21 Тож Валаам, вставши вранці, засідлав свою ослицю і пішов з князями Моаву… 27 Ослиця побачила Господнього ангела і лягла під Валаамом. Розлютившись, Валаам почав бити ослицю палицею. 28 [І ось] Господь відкрив уста ослиці, й вона заговорила до Валаама: Що я зробила тобі, що ось уже втретє б’єш мене?»;

Числа 31:16: «Адже вони, за порадою Валаама, були для Ізраїльських чоловіків [причиною] для відступлення і зневаження Господа заради Пеора, через що і сталася пошесть у Господній громаді!».

«Це є урочистим застереженням для Божого народу сьогодні: не дозволяти жодній нехристиянській рисі жити в їхніх серцях. Гріх, який плекається, стає звичним; і, зміцнений повторенням, він незабаром починає справляти вплив, котрий контролює та підпорядковує всі шляхетні сили. Валаам полюбив нагороду за неправду. Він не чинив опір гріхові жадібності, який Бог прирівнює до ідолопоклонства, і не подолав його. Сатана цілком оволодів ним завдяки цій єдиній помилці, яка зіпсувала його характер». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.1. – С.1116.

б. Які засоби використовує сатана, для того щоб спокусити необережних християн до розпусти?

2 Петра 2:17, 18:«17 Вони – безводні джерела, гнані вітром хмари, [імла]; їм приготований морок темряви.18 Адже висловлюючи пишномовні нісенітниці, вони зваблюють тілесними пожадливостями та розбещеністю людей, які ледве втекли від тих, хто живе в обмані»;

До римлян 6:12: «Хай же гріх не панує у вашому смертному тілі, щоб не підкорятися його пожаданням»;

До ефесян 6:12: «Адже наша боротьба не з тілом і кров’ю, але з началами, з владами, зі світовими правителями темряви цього [віку], з піднебесними духами злоби».

«Хвалькуваті спіритуалісти заявляють про свою велику свободу і улесливими, хитромудрими словами намагаються зачарувати і ввести в оману необережні душі, щоб вони обрали широкий шлях задоволень і потурання гріхові, а не вузький і прямий шлях. Спіритуалісти називають вимоги Божого Закону рабством і кажуть, що ті, котрі їм підкоряються, живуть у рабському страхові. Улесливими, красномовними промовами вони хваляться своєю свободою і намагаються прикрити свої небезпечні єресі шатами праведності. Вони хотіли б, щоб найогидніші злочини вважалися благословенням для людства.

Вони відчиняють перед грішником широкі двері, щоб він міг слідувати спонуканням тілесного серця і порушувати Божий Закон, особливо сьому заповідь. Ті, котрі вимовляють ці гучні марнославні слова і тріумфують у своїй свободі у гріхові, обіцяють тим, кого вони обманюють, насолоду свободою під час повстання проти відкритої волі Бога. Ці введені в оману душі самі перебувають у найжорстокішому рабстві сатани, під контролем його влади, але при цьому обіцяють свободу тим, котрі наважаться слідувати тим самим шляхом гріха, який обрали вони самі.

Воістину виконалося Святе Письмо в тому, що сліпі ведуть сліпих. Ким людина переможена, тим і поневолена. Ці введені в оману душі перебувають у найжалюгіднішому рабстві у волі демонів. Вони об’єдналися з силами темряви і не мають сил йти проти волі демонів». // Рев’ю енд Геральд, 15 квітня 1875 року.

4. Яким єдиним шляхом я можу уникнути долі Валаама?

Четвер 22 серпня

5.  БЛАГОСЛОВЕННІ ВИКРИТТЯМ

a. Поясніть, який у нас є вибір.

2 Петра 2:19: «Вони обіцяють їм волю, а самі є рабами тління, бо хто ким переможений, той тому і раб»;

До римлян 6:16, 19: «16 Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе як раби на послух, рабами того ви і є; кого слухаєте: або гріха – на смерть, або послуху – на праведність?.. 19 Кажу це по-людському, з огляду на немічність вашого тіла. Бо як ви віддавали ваші члени в рабство нечистоті й беззаконню для беззаконня, так тепер віддайте ваші члени в рабство праведності – для освячення»;

Притчі Соломона 10:17: «Хто дотримується настанов, той на стежці життя, а хто повчання відкидає, той блукатиме».

«За роки близького спілкування із Христом [Іван] часто отримував застереження від Спасителя і приймав ці докори. Коли Іванові відкрився характер Божественного Вчителя, він побачив власні вади; це відкриття упокорило його. День у день апостол споглядав ніжність і милосердя Ісуса, чув Його повчання про покірливість і терпіння, що так суперечило неприборканій вдачі Івана. День у день його серце горнулося до Христа, аж поки власне ″я″ не розчинилося в любові до Господа. Сила й ніжність, велич і лагідність, могутність і терпіння, побачені ним у щоденному житті Божого Сина, наповнювали його душу захопленням. Він підкорив свою образливу честолюбну вдачу силі Христа, яка перетворює, і Божественна любов змінила його характер.

Життя іншого учня, Юди, разюче відрізнялося від життя Івана, котрий пережив досвід освячення. Як і його товариш, Юда називався учнем Христа, однак мав тільки вигляд благочестя. Він не був байдужим до краси характеру Христа і часто, слухаючи Спасителя, відчував докори сумління, проте не бажав упокоритися серцем та визнати свої гріхи. Опираючись Божественній силі, він ганьбив Господа, Котрого на словах любив. Іван щиро боровся зі своїми вадами, натомість Юда чинив опір сумлінню і поступався спокусі...

Іван і Юда представляють тих, хто називає себе послідовниками Христа. Обидва учні мали однакові можливості вивчати Божественний Взірець і наслідувати його. Обидва були тісно пов’язані з Ісусом і мали перевагу слухати Його вчення. У кожного були серйозні вади характеру, і обидва мали доступ до Божественної благодаті, яка перетворює. Але, якщо один покірно навчався від Ісуса, то другий залишався лише слухачем, а не виконавцем слова. Один, щоденно помираючи для свого ″я″ та перемагаючи гріх, освячувався Істиною; інший, опираючись перетворювальній силі благодаті й потураючи егоїстичним бажанням, опинився в рабстві сатани». – Дії апостолів. – С.557, 558.

5. Поясніть, чим відрізнялося ставлення Івана від ставлення Юди, незважаючи на те, що вони обидва були грішними.

П’ятниця 23 серпня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Як Маріам могла уникнути ганьби прокази?

2. Як стан сучасного суспільства робить застереження Петра вкрай актуальними для нас сьогодні?

3. У чому полягає унікальність Божого народу в цьому розтлінному світі?

4. Яким єдиним шляхом я можу уникнути долі Валаама?

5. Поясніть, чим відрізнялося ставлення Івана від ставлення Юди, незважаючи на те, що вони обидва були грішними.