Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Але радійте, що ви є учасниками Христового страждання, щоб і при з’явленні Його слави ви раділи та веселилися» (1 Петра 4:13).

Додаткові матеріали для вивчення: Дорога до Христа. – Розділ 13. – С.115-126.

«Господь бажає бачити Своїх синів і дочок щасливими, спокійними та слухняними». – Дорога до Христа. – С.124.

1.  НОСІЇ СВІТЛАНд, 20 вер.

а. Яка відповідальність, за словами Ісуса, покладена на Його учнів у цьому світі?

Від Матвія 5:13-16: «¹³Ви – сіль землі. Якщо сіль втратить силу, то як зробити її солоною? Нінащо вона вже не буде більше [придатна], хіба щоб викинути геть, аби топтали її люди. ¹⁴Ви – світло для світу. Не можна сховати міста, що стоїть на горі. ¹⁵І не запалюють світильника, аби поставити його під посудину, але ставлять на свічник, щоби світив усім, хто в домі. ¹⁶Тож нехай сяє ваше світло перед людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, Який на небесах».

«Християни призначені бути носіями світла на дорозі до Неба. Вони повинні освітлювати світ тим світлом, що одержують від Христа. Їхнє життя і характер повинні давати людям правильне уявлення про Христа і Його служіння». – Дорога до Христа. – С.115.

б. Ким повинні бути віруючі для всіх людей?

Від Івана 17:18, 23: «¹⁸Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ… ²³Я в них, а Ти – в Мені; хай будуть досконалі в єдності, аби світ пізнав, що Ти Мене послав і полюбив їх, як і Мене полюбив»;

2 до коринтян 5:20: «Отже, ми – посли від імені Христа, і тому наче Сам Бог просить через нас. Від Імені Христа благаємо: примиріться з Богом!».

«В особі кожного зі Своїх дітей Ісус надсилає листа цьому світові. Якщо ви – послідовник Христа, то у вашій особі Він надсилає листа вашій родині й усім вашим сусідам. Ісус, Котрий живе у вас, бажає досягти думок і почуттів кожного з тих, хто ще не знайомий з Ним. Вони, можливо, не читають Біблію чи не чують голосу, що звертається до них з її сторінок. Вони не бачать любові Божої, виявленої в ділах Його рук. Але якщо ви – вірний представник Христа, то, можливо, через вас вони будуть приведені до деякого розуміння Його милосердя і відчують спонукання любити Його й служити Йому». – Дорога до Христа. – С.115.

в. Яким лише чином можна виконати цю місію?

2 до коринтян 3:2-5: «²Наш лист – це ви; він написаний у наших серцях, його знають і читають усі люди. ³Ви показуєте собою, що, [завдяки] нашому служінню, ви – лист Христа, написаний не чорнилом, а Духом Живого Бога, не на кам’яних скрижалях, а на тілесних скрижалях [ваших] сердець. ⁴Таку довіру до Бога ми маємо через Христа ⁵не тому, що ми спроможні самі собою над чимось роздумувати, наче самі від себе, але наша спроможність – від Бога».

1.  Яким чином істина досягне всіх – навіть тих, хто не знайомий з Біблією?

2.  БОЖА ДОБРОТАПн, 21 вер.

а. Що є найвищим доказом Божої любові до Своїх дітей?

Від Івана 3:16: «Бо так Бог полюбив світ, що дав [Свого] Єдинородного Сина, щоб кожен, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне»;

До римлян 5:6-10: «⁶Бо Христос, коли ми ще були безсилі, у відповідний час помер за нечестивих. ⁷Навряд чи хто помре за праведника; хіба, може, хтось за доброчинця наважиться померти. ⁸Але Бог виявляє Свою любов до нас тим, що Христос за нас помер, коли ми були ще грішниками. ⁹Тим більше тепер, оправдані Його кров’ю, ми завдяки Йому спасемося від гніву. ¹⁰Коли, ще будучи ворогами, ми примирилися з Богом смертю Його Сина, тим більше, примирившись, спасемося Його життям».

«Сумніваючись у Божій любові і не довіряючи Його обіцянкам, ми безчестимо Його і засмучуємо Святого Духа. Як почувала б себе мати, якби її діти постійно скаржилися на те, що вона не бажає їм добра, тоді як вона всіма силами піклується про їхні інтереси й живе для їхнього щастя? Якби вони сумнівалися в її любові, це ранило б її серце. Як почувала б себе будь-яка людина, якби її діти так ставилися до неї? Що може думати про нас наш Небесний Отець, коли ми не довіряємо Його любові – любові, що спонукала Його віддати на смерть Свого Єдинородного Сина, щоб ми могли одержати вічне життя? Апостол пише: ″Той, Хто Свого Сина не пощадив, а видав Його за нас усіх, то хіба разом з Ним не подарує нам і всього?″ (До римлян 8:32). І все таки дуже багато хто, якщо не словом, то ділом говорить: ″Господь не призначив це для мене. Можливо, Він любить інших, але не мене″». – Дорога до Христа. – С.118, 119.

б. Що свідчить про те, що Бог бажає дарувати Своїм дітям усе?

До римлян 8:32: «Той, Хто Свого Сина не пощадив, а видав Його за нас усіх, то хіба разом з Ним не подарує нам і всього?».

«Ви, котрі відчуваєте себе найбільш негідними, не бійтеся доручити вашу справу Богові. Віддаючи Себе у Христі за гріх світу, Він узяв на Себе справу кожної душі. ″Той, Хто Свого Сина не пощадив, а видав Його за нас усіх, то хіба разом з Ним не подарує нам і всього?″ (До римлян 8:32). Чи не виконає Він благодатного слова, даного для нашого підбадьорення і зміцнення?

Христос нічого не бажає так сильно, як визволення Свого спадку з-під влади сатани». – Наочні уроки Христа. – С.174.

в. Як ця любов може відображатися в нас?

1 Івана 4:9-12: «⁹Божа любов до нас виявилася в тому, що Бог послав Свого Єдинородного Сина у світ, щоб ми через Нього жили. ¹⁰Любов не в тому, що ми полюбили Бога, а в тому, що Він полюбив нас і послав Свого Сина як примирення за наші гріхи. ¹¹Улюблені, коли Бог нас так полюбив, то й ми повинні любити одне одного! ¹²Бога ніхто ніколи не бачив. Коли любимо одне одного, то в нас перебуває Бог, і Його любов у нас – досконала».

«Щоб мати успіх у служінні, християни повинні знати Христа, а для цього необхідно пізнати Його любов. Їхню придатність до служіння Небо визначає їхньою здатністю любити й працювати так, як любив і працював Христос.

″Любімо не словом та язиком, – пише апостол, – але ділом та правдою!″ (1 Івана 3:18). Досконалість християнського характеру досягається тільки при постійному внутрішньому спонуканні допомагати іншим і благословляти їх. Саме атмосфера цієї любові, що оточує віруючого, робить його запахом життя на життя і викликає бажання Бога благословити його працю». – Дії апостолів. – С.551.

2.  Як Господь виявляє Свою безмежну любов до людей?

3.  ВИПРОБУВАННЯ ХРИСТАВт, 22 вер.

а. Що характеризувало життя Христа у Його справі спасіння людей?

Ісаї 53:10, 7: «¹⁰На те була Господня воля, щоб завдали Йому ран і смерті. Якщо віддасть Своє життя, як викупну жертву, то Він побачить Своє потомство, – продовжаться Його дні, й Господні наміри щодо Нього будуть успішними… ⁷Над Ним знущались, принижуючи Його, але Він не відкривав Своїх уст. Його вели, як ягня, на заколення, – Він мовчав, як вівця, перед тими, котрі її стрижуть, – так і Він не відкривав Своїх уст».

«Життя Ісуса було безперервною самопожертвою. У цьому світі Він не мав власного дому, хіба що друзі по своїй доброті надавали Йому як мандрівникові місце для відпочинку. Заради нас Він жив серед людей так, як живуть найбідніші люди, і працював серед стражденних і нужденних. Невизнаний, зустрінутий без гідних почестей Месії, Він жив серед людей, для яких Він так багато зробив». – Служителі Євангелії. – С.42, 43.

«[Божий Син] плакав не за Себе, хоч добре знав, куди вела Його дорога. Перед Ним простягалася Гетсиманія, де Він зазнає тяжких душевних мук. Ісус бачив Овечу браму, через яку протягом багатьох століть проводили жертовних тварин і яка відчиниться перед Ним, коли Його вестимуть ″як ягня, на заколення″ (Ісаї 53:7). Поруч знаходилася Голгофа – місце розп’яття. І незабаром Христос мусить пройти цим шляхом, вкритим страшною темрявою, коли Він принесе Своє життя в жертву за гріх. Однак не роздуми над цими сценами пригнічували Його в цей час радощів. Не передчуття надлюдських страждань стискало Його любляче серце. Він плакав за тисячами приречених жителів Єрусалима – сліпих і глухих у своїй нерозкаяності, яких Він прийшов благословити і спасти». – Велика боротьба. – С.18.

б. Що давало Ісусові силу і мужність довести Свою роботу до кінця під час страждань та випробувань?

Ісаї 53:11: «Після Своїх страждань Він побачить [хороші плоди], і буде задоволений. Пізнавши Мого праведного Слугу, багато людей будуть виправдані, адже їхні гріхи Він понесе на Собі»;

До євреїв 12:2: «Дивлячись на Проводиря і Вершителя віри, на Ісуса, Який, незважаючи на сором, замість належної Йому радості перетерпів хрест і сів праворуч Божого престолу».

«Результат боротьби Спасителя із силами темряви – це радість викуплених, яка вічно виявлятиме себе в прославленні Бога. Ціна кожної душі настільки велика, що Отець задоволений платою, внесеною за неї; і Сам Христос із задоволенням споглядатиме плоди Своєї великої Жертви». – Велика боротьба. – С.652.

«Часто говорять, що Ісус плакав, і невідомо, чи посміхався Він коли-небудь. Наш Спаситель, дійсно, був ″Страждальцем, Котрий зазнав болю″. Він відкривав Своє серце для всіх людських прикростей. Але хоча Його життя й було сповнене самозречення та обтяжене скорботами й турботами, Його дух не був пригніченим. Його обличчя не виражало скорботи чи невдоволення, але завжди свідчило про внутрішній мир. Серце Ісуса було джерелом життя, і куди б Він не приходив, завжди приносив із Собою спокій і мир, радість і щастя». – Дорога до Христа. – С.120.

3.  Що було джерелом впевненості Ісуса перед стражданнями і смертю?

4.  РАДІСТЬ СЕРЕД ВИПРОБУВАНЬСр, 23 вер.

а. Коли віруючий стикається зі спокусою, що надається йому, щоб він міг перемогти у цій духовній боротьбі?

До ефесян 6:11-18: «¹¹Зодягніться у всю Божу зброю, щоб ви могли протистати підступності диявола. ¹²Адже наша боротьба не з тілом і кров’ю, але з началами, з владами, зі світовими правителями темряви цього [віку], з піднебесними духами злоби. ¹³Тому візьміть усю Божу зброю, щоб ви змогли дати опір у день зла і, все подолавши, вистояти. ¹⁴Отже, стійте, підпережіться істиною, зодягніться в броню праведності, ¹⁵взуйтеся в готовність благовістити мир. ¹⁶Понад усе візьміть щит віри, яким зможете погасити всі вогненні стріли лукавого; ¹⁷візьміть шолом спасіння і духовний меч, яким є Боже Слово. ¹⁸Постійно моліться духом усякою молитвою і проханням, дбайте про це з усякою витривалістю і благанням за всіх святих».

«Усі люди зустрічають випробування, сум, які важко перенести, спокуси, яким важко протистояти. Не несіть ваші скорботи смертним людям, але повідайте про них Богу в молитві. Візьміть за правило ніколи не висловлювати жодного слова сумніву чи зневіри. Ваші слова надії та схвалення можуть зробити багато чого, освітлюючи життя інших і підкріплюючи їхні сили». – Дорога до Христа. – С.119, 120.

б. Чому багато хто вагається між вірою і сумнівом, коли зазнають спокус і випробувань? Що їм необхідно робити?

Від Матвія 14:28-31: «²⁸Петро, озвавшись до Нього, сказав: Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді! ²⁹Він же сказав: Іди! І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса. ³⁰Та, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: Господи, спаси мене! ³¹І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його та й каже йому: Маловірний, чому ти засумнівався?»;

Якова 1:2: «Брати мої, майте велику радість, коли попадаєте в різні випробування».

«Є багато сміливих душ, котрі під тиском спокус майже готові здатися в боротьбі зі своїм ″я″ і з силами зла. Не позбавляйте впевненості таких у їхній важкій боротьбі. Підтримайте їх підбадьорливими словами надії. І тоді світло Христа буде сяяти у вашому житті. ″Бо ніхто з нас не живе сам для себе″ (До римлян 14:7). Наш вплив, про який ми навіть не підозрюємо, може підбадьорити й зміцнити інших чи, навпаки, привести їх до зневіри і віддалити від Христа та істини.

Багато людей мають неправильне уявлення про характер і життя Христа. Вони думають, що Христос був позбавлений сердечної теплоти й життєрадісності, що Він був суворим, строгим і сумним. І тому часто християнське життя деяких людей буває пофарбоване похмурими тонами». – Дорога до Христа. – С.120.

в. Як дорога праведника може бути світлою навіть серед випробувань?

Притчі Соломона 4:18: «Дорога ж праведних, як проблиск світанку, який стає дедалі яснішим, – аж поки не настане [світлий] день»;

До филип’ян 4:4: «Радійте завжди в Господі; і ще раз кажу: радійте!».

«Дорога може бути важкою, з крутими і небезпечними підйомами, і оточеною з обох боків проваллями; в нашій подорожі ми можемо зустрітися з труднощами; ми втомилися, хочемо відпочити, ослабли, а нас чекає труд, боротьба; ми зневірилися, але не повинні втрачати надії. Якщо Христос провадить нас, ми неодмінно досягнемо мети. Сам Христос пройшов до нас цим тернистим шляхом і вирівняв його.

Упродовж усього стрімкого шляху до вічного життя нас чекають джерела радості – задоволення спраги стомлених». – Блаженства, промовлені на горі. – С.140.

4.  Про що ми повинні пам’ятати, коли стикаємося з випробуваннями?

5.  НАША НАГОРОДА І РАДІСТЬЧт, 24 вер.

а. Яка обітниця Ісуса дає нам привід радіти й славити нашого Небесного Отця?

Ісаї 41:10: «Не бійся, бо Я з тобою! Не лякайся, бо Я – твій Бог! Я додам тобі сили і допоможу тобі! Я підтримаю тебе правицею правди Своєї!»;

Від Луки 12:32: «Не бійся, мале стадо, бо уподобав ваш Отець дати вам Царство»;

1 Петра 4:13: «Але радійте, що ви є учасниками Христового страждання, щоб і при з’явленні Його слави ви раділи та веселилися».

«Божа воля не на те, щоб Його діти були обтяжені турботами. Однак наш Господь не обманює нас. Він не говорить нам: ″Не бійся. На твоєму шляху небезпеки немає″. Тому що Він знає, що є і небезпеки, і випробування. Він прямо говорить нам про це. Бог не бере Свій народ зі світу гріха й зла, але вказує нам на безпечний Притулок». – Дорога до Христа. – С.122, 123.

б. Назвіть інші обітниці миру та радості, які дав Ісус.

Від Івана 14:1-3, 27: «¹Хай не тривожиться ваше серце: вірте в Бога і в Мене вірте. ²В домі Мого Отця багато осель. А якби не так, то Я сказав би вам, оскільки йду приготувати вам місце. ³І коли піду та приготую вам місце, то Я знову прийду і візьму вас до Себе, щоби де Я, там і ви були… ²⁷Мир залишаю вам, Мій мир Я даю вам. Не так, як світ дає, Я даю вам. Хай не тривожиться ваше серце і не лякається»;

Від Івана 15:11: «Це Я сказав вам, щоб Моя радість перебувала у вас і щоб ваша радість була повною»;

Від Івана 16:20: «Істинно, істинно кажу вам, що ви будете плакати й ридати, а світ буде радіти; ви будете сумувати, але ваш смуток на радість зміниться».

«Ми не можемо не думати про труднощі, що очікують нас у прийдешній боротьбі. Але, оглядаючись у минуле і дивлячись на майбутнє, ми можемо сказати: ″Аж до цього місця допоміг нам Господь″ ″Твоя сила тривала, як твої дні″ (Второзаконня 33:25). Господь не дасть нам випробовування понад наших сил. Тому працюймо кожний на своєму місці, вірячи, що, яким би не було випробування, нам буде дана сила, достатня, щоб його перенести.

Незабаром відчиняться Небесні брами для Божих дітей, і з вуст Царя, як найпрекраснішу музику слави, вони почують слова благословення: ″Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу!″ (Від Матвія 25:34)…

Дивлячись на славну спадщину, що може належати людині, – ″що дасть людина взамін за свою душу?″ (Від Матвія 16:26)… Душа, викуплена й очищена від гріха, що присвятила усі свої благородні сили служінню Богу, безцінна в очах Неба. І все Небо в присутності Бога і святих ангелів радіє про кожну викуплену душу радістю, що виражається у святих піснях найбільшого тріумфу». – Дорога до Христа. – С.125, 126.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯПт, 25 вер.

1.  Яким чином істина досягне всіх – навіть тих, хто не знайомий з Біблією?

2.  Як Господь виявляє Свою безмежну любов до людей?

3.  Що було джерелом впевненості Ісуса перед стражданнями і смертю?

4.  Про що ми повинні пам’ятати, коли стикаємося з випробуваннями?

5.  Про що слід завжди пам’ятати віруючій людині у своєму повсякденному житті?