Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Коли завмирало в мені моє життя, я згадував Господа, і моя молитва до Тебе піднімалась, – до святого Твого Храму» (Йони 2:8).

Додаткові матеріали для вивчення: Ранні твори. – С.269-273; Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.62-84.

«Священне свідчення, від якого залежить доля церкви, не оцінюється належним чином, а часом його і цілком ігнорують. Це свідчення повинно викликати глибоке покаяння; усі, котрі по-справжньому приймуть його, підкоряться йому та будуть очищені». – Ранні твори. – С.270.

1. ПРОСІЮВАННЯ Нд, 8 лют.

а. Яких заходів вживає Бог через те, що стільки зла переплетено з добром?

Амоса 9:9: «Але Я накажу розпорошити нащадків Ізраїля поміж усіма народами, – просію їх, як решетом, так що жодне зернятко не впаде на землю».

«Я запитала про значення побаченого мною просіювання, і мені було показано, що ця дія буде викликана достовірним свідченням, натхненним тією порадою, яку дав Лаодикійській церкві вірний та істинний Свідок. Воно торкатиметься сердець тих, хто прийме його, і спонукатиме їх високо підняти знамено Істини й рішуче проголошувати її. Не всі звіщатимуть це достовірне свідчення. Деякі люди повстануть проти нього, і саме це стане причиною просіювання серед Божого народу». – Ранні твори. – С.270.

«Серед Божого народу є люди, серця яких спотворені гріхом; але вони будуть перевірені та випробувані. Бог, Котрий читає кожне серце, освітить приховане в темряві, коли вони найменше цього чекатимуть, щоб прибрати каміння спотикання, що заважають поширенню Істини, і мати народ чистий і святий, який звіщатиме Його суди та постанови». – Свідоцтва для церкви. – Т.1. – С.333.

«Бог просіває Свій народ. Він бажає мати чисту та святу церкву. Ми не можемо читати серця людей, але Господь дає нам засоби, щоб утримувати церкву в чистоті. З тих, хто не хоче жити з Божим народом, повстає розтлінний народ. Ці люди глухі до докорів, а тому залишаються невиправленими. У них була можливість зрозуміти, що їхня боротьба є неправедною. Вони мали час покаятися у своїх гріхах, але вони надто дорожили своїм ″я″. – Свідоцтва для церкви. – Т.1. – С.99.

1. Чому необхідне відокремлення за допомогою просіювання?

2. УПОКОРЮЮЧИ НАС ЗАДЛЯ НАШОГО БЛАГА Пн, 9 лют.

а. Як Бог може вчинити з гордими людьми?

Амоса 9:2: «Навіть якщо зариються в [глибинах] шеолу, то й звідти Моя рука їх дістане. І якби піднялись на небеса, то й звідти стягну їх додолу»;

Авдія 1:3, 4: «3 Твоя зарозумілість підвела тебе, що мешкаєш в скелястих ущелинах. Вмостившись на височині, ти міркуєш у своєму серці: Хто мене звідсіля скине на землю? 4 Але хоча б ти піднявся вгору, як орел, – хоч би ти звив своє гніздо серед зірок, Я і звідти скину тебе, – говорить Господь».

«Самозвеличення – небезпечний чинник. Воно затьмарює все, до чого торкається. Це плід гордині та діє воно настільки майстерно, що, якщо не вживати запобіжних заходів, воно захоплює думки й контролює вчинки». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.7. – С.962.

б. Яким було місто Ніневія і що зробив пророк Йона, коли Бог доручив йому проповідувати там?

Йони 1:1-3: «1 Було Господнє слово до Йони, Аміттаєвого сина, такого змісту: 2 Вставай і йди до великого міста Ніневії і проповідуй проти нього, тому що злочини цього [міста] піднялися до Мене. 3 Йона встав, але подався до Яффи, аби звідти втекти від Господа до Таршішу. Там він знайшов корабель, який мав плисти до Таршішу, і, заплативши за переправу, піднявся на борт судна, щоб плисти на ньому від Господа до Таршішу».

«Коли пророк почав розмірковувати про труднощі й уявні перешкоди, які можуть виникнути під час виконання завдання, він піддався спокусі засумніватися в мудрості Божого заклику. З людської точки зору видавалося, що проголошення такої вістки у цьому гордому місті не принесе жодної користі. Йона забув, що Бог, Якому він служив, – Премудрий і Всесильний…

Разом з дорученням на Йону покладалася величезна відповідальність, однак Той, Хто посилав пророка, був достатньо могутнім, щоб підтримати Свого слугу, забезпечуючи йому успіх. Якби пророк беззастережно послухався Бога, він уникнув би багатьох гірких переживань та отримав би рясні благословення. Однак Господь не залишив Йону в його відчаї. Випробування та дивовижні події мали відродити віру пророка в Бога і Його безмежну рятівну силу». – Пророки і царі. – С.266, 267.

в. Як Бог часто виявляє Свою любов, створюючи перешкоди на нашому шляху?

Йони 1:4, 7-12: «4 Та Господь здійняв на морі сильний вітер, – почався на морі великий шторм, – здавалося, що кораблю загрожує катастрофа… 7 І сказали вони один одному: Давайте кинемо жереб, аби довідатись, через кого спіткало нас це лихо. Тож кинули вони жереб, і жереб упав на Йону. 8 Тоді спитали його: Скажи нам, чому трапилось з нами це нещастя? Яке твоє ремесло? Звідкіля ти подорожуєш, з якої ти країни і з якого народу ти походиш? 9 Він їм відповів: Я єврей і вшановую Господа, Бога небес, Котрий створив і море, і сушу. 10 Ці люди дуже злякалися і запитали його: Що ти таке натворив? Адже ці мужі зрозуміли, що він втікає від Господа, тому що він сам сказав їм [про це]. 11 Що маємо зробити з тобою, – запитали вони його, – аби море навколо нас заспокоїлось? А тим часом море, здіймаючи хвилі, лютувало все більше. 12 Тоді він сказав їм: Візьміть та киньте мене в море, і море навколо вас заспокоїться. Адже я знаю, що це через мене на вас накинулась ця велика буря».

«Бог захистив тебе праворуч і ліворуч, щоб перешкодити тобі рухатися до загибелі. Господь підкорив Собі твій некерований, неприборканий дух. Чергуючи Свої суди з милістю, Він привів тебе до покаяння. Подібно до Йони, ти втік від свого обов’язку на море. Бог перегородив тобі шлях, відвідавши тебе за Своїм Провидінням Своїми покараннями». – Свідоцтва для церкви. – Т.2. – С.423.

2. Які події у моєму житті показали, що Бог контролює ситуацію, а не я?

3. СПАСЕННИЙ, ЩОБ СЛУЖИТИ Вт, 10 лют.

а. Як всемогутність Бога була проявлена перед моряками, і як вони відреагували на це?

Йони 1:13-16: «13 Але моряки [налягли на весла], намагаючись дістатись берега, проте всі їхні зусилля були марними, оскільки шторм і далі посилювався. 14 У відчаї вони заволали до Господа, говорячи: О, Господи, не допусти, щоб ми загинули, позбавивши життя цього чоловіка, не карай нас за невинну кров. Адже Ти, Господи, чиниш за Своєю волею. 15 Після цього, взявши Йону, вони викинули його в море, – і хвилювання моря припинилося. 16 Цих мужів охопив великий страх перед Господом. Вони принесли Господу жертви й склали обітниці».

б. Яким був Божий план стосовно Йони, і про що молився втікач, перебуваючи в череві риби?

Йони 2:1-5: «1 Господь приготував велику рибу, щоб вона проковтнула Йону. У череві риби Йона пробув три дні й три ночі. 2 І молився Йона у череві риби до Господа, свого Бога, 3 промовляючи: У скруті моїй заволав я до Господа, і Він мені відповів! З глибини шеолу я кричав, і Ти почув мій голос. 4 Ти мене кинув у безодню, в саме серце моря, і води мене огорнули. Всі Твої [грізні] буруни (цунамі) й Твої хвилі прокотились наді мною. 5 І я подумав: Я вигнаний з-перед Твоїх очей. Як же я зможу знову побачити Твій святий Храм?».

в. Опишіть глибину каяття Йони перед Богом.

Йони 2:6-10: «6 Води оточили мене, і я ледве живий, – навколо мене вирує пучина, і морська рослинність обвиває мою голову. 7 Я зійшов до основ гір, земля своїми засувами замкнула мене навіки, але Ти, Господи, мій Боже, живим підіймеш мене з прірви. 8 Коли завмирало в мені моє життя, я згадував Господа, і моя молитва до Тебе піднімалась, – до святого Твого Храму. 9 Хто вшановує оманливих нікчемних ідолів, той зневажає Милосердного [Бога]. 10 Я ж прагну принести Тобі жертву голосного хваління, і всі свої молитовні обітниці я виконаю! Від Господа спасіння!».

Як Господь відреагував на упокорення Свого сина?

Йони 2:11: «Тоді Господь наказав рибі, і та вивергнула Йону на суходіл».

«Нарешті Йона зрозумів, що ″від Господа спасіння″ (Псалом 3:9). Коли він розкаявся та визнав Божу благодать, яка спасає, тоді прийшло і визволення. Йона був урятований із морської безодні та викинутий на суходіл». – Пророки і царі. – С.269.

г. Яким чином нас може надихнути це нове ухвалене Йоною рішення, як і приклад юного місіонера в Новому Заповіті?

Йони 3:1-3: «1 Після того до Йони вдруге було Господнє слово, такого змісту: 2 Встань і йди у велике місто Ніневію і провіщай у ньому застереження, яке Я тобі доручив! 3 [Цього разу] Йона встав і за Господнім наказом пішов до Ніневії. Ніневія ж вважалась у Бога великим містом, – на три дні ходи»;

Дії 15:36-39: «36 А через декілька днів Павло сказав Варнаві: Ходімо знову, відвідаймо братів у всіх містах, де ми проповідували Господнє Слово, [щоби побачити], як поживають. 37 Варнава забажав узяти з собою і Івана, прозваного Марком, 38 а Павло вважав [за краще] не брати того, хто покинув їх у Памфилії і не пішов разом з ними на працю. 39 І постала незгода, так що розійшлися вони один з одним. Варнава, взявши Марка, відплив до Кіпру».

«[Варнава] непокоївся, аби Марко взагалі не залишив служіння, бо зауважував у ньому якості, які могли зробити його корисним працівником для Христа. У наступні роки його турбота про Марка була щедро винагороджена: молодий чоловік повністю віддав себе Господеві та справі проповіді Євангелії на важких полях». – Дії апостолів. – С.170.

«Часу обмаль, і свою роботу вам потрібно виконати швидко. Прийміть рішення надолужити втрачений час. Не шукайте власного задоволення. Прокиньтеся! Візьміться за роботу, маючи в серці нові цілі. Господь відкриє перед вами шлях. Докладіть усіх зусиль, щоб трудитися, як Христос, з лагідністю та смиренням, одержуючи від Нього силу. Вникніть у ту справу, яку Господь доручив вам робити, і, довіряючи Йому, ви зростатимете в силі та благодаті. Ви зможете старанно, наполегливо працювати для свого народу, поки триває день, бо настає ніч, коли ніхто не зможе вже працювати». – Свідоцтва для церкви. – Т.9. – С.200.

3. Чого мене навчає випробування Йони, коли я відчуваю спокусу думати, що Бог не чує мене?

4. СИЛА В ПОКАЯННІ Ср, 11 лют.

а. Що свідчить про мужність, яка тоді була потрібна Йоні, щоб покоритися Богові?

Йони 3:4: «І почав Йона ходити [вулицями] міста, скільки можна було пройти за один день, і, проповідуючи, говорив: Через сорок днів Ніневія буде зруйнована!».

«У період свого матеріального процвітання Ніневія була осередком злочину і беззаконня. Богонатхненне перо характеризує її як місто, сповнене крові та обману, переповнене беззаконням, грабежами й насильством (див. Наума 3:1). Користуючись мовою образів, пророк Наум порівнює Ніневію із жорстоким хижим левом: ″Адже хто тільки, – запитує він, – не страждав від твоєї [одвічної] лютості?!″ (Наума 3:19)». – Пророки і царі. – С.265.

б. Опишіть, як Бог могутнім чином благословив роботу Йони. Поясніть, чому ми самі повинні прокинутися і прийняти рішення, наслідуючи приклад ніневітян.

Йони 3:5-10: «5 Ніневітяни повірили Богові, – від найстаршого й до найменшого, – оголосили піст і одяглись у веретища. 6 Ця вістка дійшла до царя Ніневії. Він устав зі свого трону, зняв із себе свою [царську] мантію, одягнувся у веретище й сів посеред попелу. 7 Він звелів оголосити в Ніневії постанову царя і його вельмож, наказуючи: Жодна людина і жодна тварина, воли й вівці, не повинні нічого їсти, не пастися і не пити води! 8 Нехай буде веретище на людях і худобі, й нехай щиро волають до Бога. Хай кожен відвернеться від своєї лихої дороги та від беззаконних учинків своїх рук. 9 Хто знає, може якраз Бог зглянеться і відверне від нас Свій палкий гнів та обурення, – і ми не загинемо!? 10 Коли ж Бог побачив їхні вчинки, а також те, що вони звернули зі своєї злочинної дороги, то Бог змилосердився над ними і скасував те лихо, що мав учинити, – і не допустив його».

«Хоча Ніневія перетворилася на нечестиве місто, вона, втім, не повністю віддалася злу. Той, Хто ″бачить усіх людських синів″ (Псалом 33:13), і Його ″очі бачать усе дорогоцінне″ (Йова 28:10), помітив, що в цьому місті було чимало людей, котрі прагнули чогось кращого, благороднішого, і якби мали можливість пізнати Живого Бога, вони залишили б свої беззаконні справи і служили б Йому». – Пророки і царі. – С.266.

«Коли Йона на вулицях Ніневії проповідував, що через 40 днів місто буде зруйноване, Господь зглянувся над ніневитянами, які впокорили себе, і продовжив їм час випробування; слід пам’ятати, що вістка Йони походила від Бога, і місто було випробуване згідно з Його волею». – Велика боротьба. – С.406.

«Хто знає, чи не стануть ті проповідники, котрі залишаються вірними, непохитними і відданими, останніми проповідниками, які проголошують Євангелію миру нашим невдячним церквам? Можливо, сатана вже навчає своїх губителів, які чекають, коли останні вірні прапороносці зійдуть у могилу, щоб зайняти їхнє місце і голосом лжепророка волати: ″Мир, мир″, тоді як Господь не говорить про мир. Я рідко плачу, але зараз сльози засліплюють мені очі; вони капають на папір, на якому я пишу. Можливо, незабаром усі пророцтва серед вас припиняться, і голос, котрий стільки років хвилював людей, не потурбує більше їхнього гріховного сну.

Коли Бог почне звершувати на землі Свою надзвичайну справу, коли святі руки перестануть нести ковчег, горе тоді буде людям. О, якби ти хоч у цей день зрозумів, що потрібне для твого миру! О, якби наш народ, подібно до ніневитян, покаявся всією душею своєю й повірив усім серцем своїм, щоб Бог відвернув від них Свій лютий гнів». – Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.77, 78.

4. Хоча Ніневія згодом була зруйнована, чому це не сталося через 40 днів?

5. НІНЕВІЯ В НАШІ ДНІ Чт, 12 лют.

а. Як знову проявилася людська слабкість Йони?

Йони 4:1-3: «1 Йоні це дуже не сподобалось, він обурився і розлютився. 2 Він заволав до Господа, говорячи: О, Господи, хіба ж я не говорив про це, ще коли був у своїй країні? Тому я спочатку і втікав до Таршішу, оскільки я знав, що Ти є милосердним і добрим Богом, довготерпеливим і дуже милостивим, – Ти співчуваєш, коли бачиш нещастя! 3 Тепер же, Господи, благаю, забери моє життя у мене, адже краще мені померти, аніж далі жити!».

«Коли Йона довідався про Божий намір помилувати місто, котре, залишивши своє нечестя, у веретищі та попелі розкаялося, він мав би першим тішитися чудовою Божою благодаттю, однак він стривожився, гадаючи, що його вважатимуть псевдопророком. Турбуючись про свою репутацію, він забув про безмежну цінність душ, які жили в цьому нечестивому місті…

Знову пророк дав волю сумніву та невір’ю і ще раз зазнав великого розчарування». – Пророки і царі. – С.271.

б. Чому, на відміну від Йони, ми повинні щиро радіти, коли душі каються?

Йони 4:4, 11: «4 А Господь промовив: Хіба в тебе є підстави для такої злості?.. 11 Тож хіба Я міг не змилуватись над [цілим] великим містом, Ніневією, в якому живе понад сто двадцять тисяч людей, котрі не вміють відрізнити своєї правиці від своєї лівиці, й чимало худоби?».

«Сьогодні міста нашого світу мають таку ж потребу в пізнанні характеру і намірів істинного Бога, як і жителі стародавньої Ніневії. Посланці Христа мають спрямовувати погляди людей до кращого, однак майже забутого світу». – Пророки і царі. – С.274.

«Божі вісники, котрі послані працювати у великих містах, не повинні падати духом через беззаконня, несправедливість і розпусту, з якими їм доводиться зустрічатися. Господь потішатиме кожного Свого працівника тими ж словами, якими Він підбадьорював апостола Павла в нечестивому Коринті: ″Не бійся, але говори й не мовчи, бо Я з тобою, і на тебе ніхто не накинеться, щоб заподіяти тобі зло, тому що Я маю в цьому місті багато людей″ (Дії 18:9, 10)... У кожному місті, яким би розпусним і злочинним воно не було, є чимало людей, котрі, отримавши правдиву науку, стануть послідовниками Ісуса». – Пророки і царі. – С.277.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ Пт, 13 лют.

1. Чому необхідне відокремлення за допомогою просіювання?

2. Які події у моєму житті показали, що Бог контролює ситуацію, а не я?

3. Чого мене навчає випробування Йони, коли я відчуваю спокусу думати, що Бог не чує мене?

4. Хоча Ніневія згодом була зруйнована, чому це не сталося через 40 днів?

5. Що мені необхідно пам’ятати про душі, котрі живуть у безбожних містах поруч зі мною?