Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «[Сказав же Господь]: Симоне, Симоне, ось сатана випросив вас, щоби пересіяти, як пшеницю; Я ж благав за тебе, щоб не забракло тобі віри; і ти, коли навернешся, зміцни своїх братів!» (Від Луки 22:31, 32).

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.331-336.

«Через самодостатність Петро впав, але через покаяння та упокорення його стопи знову зміцнилися». – Наочні уроки Христа. – С.155.

1. ХАРАКТЕР ПЕТРА Нд, 21 вер.

а. Коли Симон уперше прийшов до Ісуса, що сказав йому Учитель?

Від Івана 1:42: «[І] він привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, сказав: Ти – Симон, син [Йони]; ти будеш називатися Кифа, що в перекладі [означає] Петро».

Що ми знаємо про характер Петра до його навернення?

«Випробувальний погляд Христа зупинився на [Петрові], прочитавши його характер та історію усього його життя. Гаряча вдача Симона, його любляче і співчутливе серце, честолюбність, самовпевненість, історія його падіння і розкаяння, праця і мученицька смерть – усе це пройшло перед поглядом Спасителя». – Бажання віків. – С.139.

«Якраз у тому, в чому Петро вважав себе сильним, він виявився слабким; доки він не зрозумів своєї слабкості, доти не зміг усвідомити необхідності покладатися на Христа». – Там саме. – С.382.

б. Незважаючи на недоліки Петра, з яким запрошенням Ісус звернувся до нього?

Від Матвія 4:18, 19: «18 Коли Він проходив біля Галилейського моря, то побачив двох братів – Симона, який звався Петром, і Андрія, його брата, – які закидали сіті в море, оскільки були рибалками, 19 і каже їм: Ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей».

«Тільки після того, як Ісая побачив Божу святість і свою негідність, йому була довірена Божественна вістка. Так сталося і з Петром. Лише після того, як зрікся самого себе та усвідомив цілковиту залежність від Божественної сили, він був покликаний працювати для Христа». – Там саме. – С.246.

1. Як я, подібно до Петра, можу неправильно оцінювати свій характер?

2. НЕДОСКОНАЛІСТЬ ПЕТРА Пн, 22 вер.

а. Який факт свідчить про те, що Петро помилявся, як і будь-яка інша людина, навіть після хрещення Святим Духом у день П’ятидесятниці?

До галатів 2:11-14: «11 Коли ж Кифа прийшов до Антіохії, я особисто виступив проти нього, бо він заслуговував на докір. 12 Ще до того, як деякі прийшли від Якова, він їв разом з язичниками. А коли ті надійшли, він став сторонитися і відмежовуватися, боячись обрізаних. 13 Лицемірили з ним й інші юдеї, так що й Варнава приєднався до їхнього лицемірства. 14 Але коли я побачив, що вони не послідовні щодо істини Євангелії, то я прилюдно сказав Кифі: Якщо ти, юдей, живеш як язичник, а не як юдей, то чому змушуєш язичників жити по-юдейському?».

«[Петро] завоював загальне довір’я братів своїм розсудливим прозорливим ставленням до навернених язичників. Деякий час він діяв згідно зі світлом, отриманим з Неба. Апостол настільки подолав властиву йому упередженість, що навіть сідав до столу з наверненими язичниками. Однак коли з Єрусалиму прийшли деякі євреї, ревнителі церемоніального закону, Петро необачно змінив своє ставлення до навернених язичників. ″Лицемірили з ним й інші… так що й Варнава приєднався до їхнього лицемірства″. Ця слабкість, виявлена шанованими улюбленими керівниками, завдала болю віруючим з язичників. Церкві загрожувало розділення». – Дії апостолів. – С.198.

б. Який урок ми можемо отримати з помилок та виправлення Петра?

Псалом 145:14: «Господь підтримує всіх падаючих, і підносить усіх пригноблених».

«Петро зрозумів свою помилку і негайно почав виправляти, наскільки це було можливо, заподіяне ним зло. Бог, Котрий знав кінець від початку, допустив, аби Петро виявив таку слабкість характеру, щоб апостол зрозумів: він не має нічого, чим міг би хвалитися. Навіть найкращі представники людства, полишені на самих себе, припускатимуться помилок. Бог передбачав, що в майбутньому декотрі у своїй сліпоті стверджуватимуть, ніби Петро та його уявні наступники володіють повноваженнями, котрі належать винятково Богові. Це свідчення слабкості апостола мало залишатися як доказ того, що він не володів непогрішимістю і жодним чином не перевершував інших апостолів.

Історія відступництва Петра від принципів правди є серйозним застереженням для людей, котрі займають відповідальне становище в Божій справі, аби вони залишалися чесними й непохитними в принципах. Чим більша відповідальність покладена на людину, чим більше їй дано можливостей диктувати й керувати, тим більше шкоди вона може завдати, якщо не буде дотримуватися шляху Господнього і діяти згідно з рішеннями, прийнятими на загальному зібранні віруючих». – Там саме. – С.198, 199.

2. Як я можу уникнути недоліка характеру, який виявив Петро?

3. ПЕТРО НЕ Є ОСНОВОЮ ЦЕРКВИ Вт, 23 вер.

а. Що говорить Ісус про основу церкви?

Від Матвія 16:16-19: «16 У відповідь Симон-Петро промовив: Ти є Христос, Син Бога Живого! 17 А Ісус відповів йому і сказав: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі це відкрили, а Мій Отець Небесний. 18 І Я тобі кажу, що ти є Петро; і на цій скелі Я збудую Свою Церкву, і брами аду не переможуть її. 19 Я дам тобі ключі Царства Небесного: і те, що ти зв’яжеш на землі, буде зв’язане на небесах; і те, що ти розв’яжеш на землі, буде розв’язане на небесах».

«Істина, засвідчена Петром, – основа віри всіх християн. Вона, як наголосив Сам Христос, – життя вічне. Але знання Істини не повинно стати приводом для самопрославляння. Петрові ця Істина відкрилася не тому, що він був особливо мудрим або благочестивим. Людська природа ніколи не зможе власними силами пізнати Божественне…

Слово ″Петро″ означає ″камінь″, ″камінь, котрий котиться″. Петро не був скелею, на якій могла бути заснована церква. Брами аду все ж перемогли його, коли він зрікся свого Господа, клявся і божився, що не знає Його. Церква збудована на Тому Єдиному, Кого не можуть перемогти пекельні сили». – Бажання віків. – С.412, 413.

б. Подібно до Петра, що інші пророки і апостоли проголошували про справжню основу церкви?

Ісаї 28:16: «Тому так говорить мій Владика Господь: Ось Я кладу в основу на Сіоні Камінь – Камінь випробуваний, наріжний, дорогоцінний, міцно закладений, і віруючий у Нього не похитнеться»;

1 до коринтян 3:11: «Адже ніхто не може покласти іншої основи, крім уже покладеної, а нею є Ісус Христос»;

1 Петра 2:3-6: «3 Бо ви скуштували, що Господь добрий. 4 Приходьте до Нього – живого коштовного Каменя, знехтуваного людьми, але вибраного Богом. 5 І ви самі, немов живе каміння, збудовуйтеся в духовний дім, щоби [бути] святим священством, приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа. 6 Адже в Писанні зазначено: Ось, Я кладу на Сіоні Камінь наріжний, вибраний, коштовний, і хто вірить у Нього, не буде засоромлений!».

«У присутності Бога і всіх Небесних істот, на очах невидимого пекельного воїнства Христос заснував Свою церкву на живій Скелі. Ця Скеля – Він Сам, Його Тіло, ламане і мучене за нас. Церкву, побудовану на такій Скелі, не зможуть перемогти сили зла…

Протягом шести тисяч років віра будується на Христі. Протягом усього цього часу урагани й бурі сатанинського гніву розбиваються об Скелю нашого спасіння, але вона стоїть непохитно.

Петро висловив Істину, яка є основою віри церкви; Сам Ісус відзначив його як представника всіх віруючих, говорячи: ″Я дам тобі ключі Царства Небесного: і те, що ти зв’яжеш на землі, буде зв’язане на небесах; і те, що ти розв’яжеш на землі, буде розв’язане на небесах″.

″Ключі Царства Небесного″ – це слова Христа. Усі слова Святого Письма є Його словами. Вони мають силу відкривати і закривати Небо». – Бажання віків. – С.413.

3. Які уроки я можу отримати з падіння та відновлення Петра?

4. ПАДІННЯ І ВІДНОВЛЕННЯ ПЕТРА Ср, 24 вер.

а. Поясніть найбільший недолік у характері Петра.

Від Марка 14:27-29: «27 І каже їм Ісус: Всі ви спокуситеся, бо написано: Вражу Пастиря – і розбредуться вівці. 28 Але потім, коли Я воскресну, то випереджу вас у Галилеї. 29 А Петро сказав Йому: Хоч і всі спокусяться, але не я!».

«Для кожного із класів, представлених фарисеєм та митником, міститься урок в історії апостола Петра. На початку свого учнівства Петро вважав себе сильним. Подібно до фарисея, він у власних очах був ″не такий, як інші люди″… Петро не бачив небезпеки, яка йому загрожувала. Самовпевненість обманула його. Він думав, що зможе протистати спокусі, однак лише через кілька годин прийшло випробування, і він клявся й божився, зрікаючись свого Господа». – Наочні уроки Христа. – С.152.

б. Як Ісус повівся з цим самовпевненим учнем?

Від Луки 22:31, 32: «31 [Сказав же Господь]: Симоне, Симоне, ось сатана випросив вас, щоби пересіяти, як пшеницю; 32 Я ж благав за тебе, щоб не забракло тобі віри; і ти, коли навернешся, зміцни своїх братів!».

«Коли спів півня нагадав йому про слова Христа, вражений і приголомшений учиненим, він обернувся і глянув на свого Господа. У цей момент Христос подивився на Петра, і під цим сумним поглядом, у якому змішалися співчуття та любов, Петро зрозумів самого себе. Вийшовши геть, він гірко заплакав. Той погляд Христа скрушив його серце. Петро прийшов до поворотного моменту і гірко каявся у власному гріхові. У своєму щирому покаянні він був подібний до того митника, і так само, як митникові, йому була дарована милість. Погляд Христа запевнив його в прощенні.

Відтоді самовпевненість покинула його. Більше ніколи не повторювалися минулі хвалькуваті заяви». – Наочні уроки Христа. – С.152-154.

в. Про що Ісус запитав Петра після Свого воскресіння?

Від Івана 21:15-17: «15 Коли поснідали, Ісус каже Симонові-Петрові: Симоне [Йонин], чи ти любиш Мене більше, ніж вони? Той відповідає Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що люблю Тебе! Каже йому: Паси ягнята Мої! 16 Каже йому знову вдруге: Симоне [Йонин], чи ти любиш Мене? Той відповідає Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що люблю Тебе. Каже йому: Паси вівці Мої! 17 Каже йому втретє: Симоне [Йонин], чи ти любиш Мене? Засмутився Петро, що запитав його втретє, ″чи любиш Мене?″, і відповів Йому: Господи, Ти все знаєш! Ти знаєш, що люблю Тебе! [А] Ісус йому говорить: Паси вівці Мої!».

Чому Ісус повторив це тричі і як Петро відповів?

Від Луки 22:31, 32: «31 [Сказав же Господь]: Симоне, Симоне, ось сатана випросив вас, щоби пересіяти, як пшеницю; 32 Я ж благав за тебе, щоб не забракло тобі віри; і ти, коли навернешся, зміцни своїх братів!».

«[Петро] зганьбив Христа, і тепер брати ставилися до нього з недовір’ям. Вони думали, що Петрові вже не годиться займати колишнє становище; та й сам Петро усвідомлював, що втратив право на довір’я. Перш ніж покликання на апостольське служіння могло бути поновлене, Петро мав засвідчити перед усіма своє покаяння. Інакше його гріх, хоча й із жалем визнаний, міг зробити його служіння недійсним. Спаситель дав Петрові змогу повернути довір’я його братів і, наскільки можливо, зняти ганьбу, якої він завдав Євангелії». – Бажання віків. – С.811.

4. Чому після воскресіння Христу необхідно було поставити Петрові таке пряме і важливе запитання перед його братами? Чого ми повинні навчитися з цього?

5. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ У СЛУЖІННІ Чт, 25 вер.

а. Назвіть декілька ключових характеристик учнівства.

До колосян 1:10, 11: «10 Щоб ви поводилися гідно Господа, аби догодити [Йому] в усьому, приносити плід кожною доброю справою та зростати в пізнанні Бога, 11 зміцнюючись усякою силою – за могутністю Його слави, для всякої витривалості та терпеливості з радістю»;

До колосян 3:12-14: «12 Отже, зодягніться, як обрані Богом, святі й улюблені, у щире милосердя, доброту, покірність, лагідність, довготерпіння, 13 вибачаючи і прощаючи одне одному, коли хто проти кого має [якусь] скаргу. Як Христос простив вам, так само й ви [робіть]. 14 А понад усе – любов; вона – зв’язок досконалості».

Чого ми можемо навчитися з того, як Христос повівся з Петром?

«Євангелія не визнає жодних компромісів зі злом. Вона не може виправдати гріх. Приховані гріхи можуть бути визнані перед Богом потаємно, але очевидний гріх повинен бути визнаний відкрито. Ганьба за гріхи учнів падає на Христа. Через це сатана тішиться, а хиткі душі спотикаються. Лише щире покаяння може зняти вину за гріх». – Бажання віків. – С.811.

«Ставлення Христа до Петра було повчальним як для нього самого, так і для його братів. Воно навчило їх ставитися до грішника з терпінням, співчуттям і любов’ю, яка все пробачає. Хоча Петро й зрікся свого Господа, проте Христова любов до нього не ослабла. Саме таку любов повинен мати земний пастир до всіх овець і ягнят довіреної йому отари. Пам’ятаючи про свої слабкість і падіння, Петро повинен був так само лагідно ставитися до своєї пастви, як Христос – до нього.

Запитання, яке Христос поставив Петрові, має велике значення. Він назвав лише одну умову учнівства та служіння: ″Чи ти любиш Мене?″ – запитав Ісус. Це найголовніша умова. Хоч Петро міг володіти багатьма іншими хорошими рисами, але без Христової любові він не зміг би стати вірним пастирем Господньої отари. Знання, доброта, красномовність, вдячність, ревність допомагають у служінні, але якщо в серці немає любові Ісуса, всі зусилля християнського служителя будуть даремними». – Там саме. – С.815.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ Пт, 26 вер.

1. Як я, подібно до Петра, можу неправильно оцінювати свій характер?

2. Як я можу уникнути недоліка характеру, який виявив Петро?

3. Які уроки я можу отримати з падіння та відновлення Петра?

4. Чому після воскресіння Христу необхідно було поставити Петрові таке пряме і важливе запитання перед його братами? Чого ми повинні навчитися з цього?

5. Поясніть, на якій основі Христос побудував Свою церкву, і назвіть ключі Небесного Царства.