Щоденні біблійні уроки

«Тож змій розлютився на жінку і пішов воювати з рештою її нащадків, які зберігають Божі заповіді й мають свідчення Ісуса» (Об’явлення 12:17).

«Усі спасенні повинні мати знання про Бога, відкрите у Христі. Це знання здійснює перетворення характеру. Це знання, прийняте людиною, відтворить душу за Божим образом. Воно наділить усе єство духовною силою Божественного походження». – Служіння зцілення. – С.425.

Додаткові матеріали для вивчення: Велика боротьба – С.593-602.

Неділя 24 вересня

1.  СПІЛКУВАННЯ

а. Як Бог спілкувався з людством на початку? Що поклало край такому спілкуванню?

Буття 3:8-10: «8 Почувши голос Господа Бога, Який ходив у саду в [час] денної прохолоди, Адам і його жінка сховалися від Господа Бога серед дерев раю. 9 Тоді покликав Господь Бог Адама, і запитав його: Де ти? 10 Той же відповів Йому: Я почув Твій голос у саду – і злякався, бо я нагий, тому й сховався»;

Ісаї 59:2: «Ні! Це ваші провини відділили вас від вашого Бога, і ваші гріхи закрили від вас [Його] обличчя так, що Він не чує»;

Чому це важливо?

Від Івана 17:3: «Вічне життя є те, щоби знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, – Ісуса Христа».

б. Яким чином Бог давав послання пророкам для проголошення? Чому вони потрібні?

Буття 18:18, 19: «18 Адже в майбутньому від Авраама постане великий та могутній народ, і благословляться у ньому всі народи землі! 19 Адже Я вибрав його для того, щоби він заповів своїм синам і домові своєму після себе дотримуватися Господньої дороги, творити правду і справедливість, аби Господь міг здійснити для Авраама все, що пообіцяв йому»;

2 Петра 1:21: «Адже пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, натхнені Святим Духом»;

1 до коринтян 1:18-24: «18 Тому що слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це – Божа сила. 19 Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину! 20 Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на безумство? 21 Оскільки світ [своєю] мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді. 22 Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості. 23 Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв – це спокуса, а для греків – безумство. 24 А саме для покликаних – і юдеїв, і греків – Христа, Божу силу й Божу премудрість».

«Біблія з простотою відкриває істину, що цілком відповідає потребам і сподіванням людського серця, дивує і зачаровує навіть найблискучіші уми, і водночас найскромніші й неосвічені люди можуть знайти і побачити в ній дорогу спасіння. І, тим не менш, ці прості істини мають такий піднесений і всеосяжний характер, який настільки перевершує межі людського розуміння, що ми можемо прийняти їх лише тому, що Божій волі було завгодно відкрити їх. Отже, План викуплення відкритий для нас, щоб кожна душа могла зрозуміти, які кроки вона повинна зробити в каятті перед Богом і вірою в Господа Ісуса Христа, щоб бути спасенною передбаченим Богом способом. Однак глибше за ці істини, які так легко зрозуміти, знаходяться таємниці, які приховують Його славу, – таємниці, які є недоступні для розуміння і тим не менш надихають щирого дослідника з благоговінням і вірою шукати істину. І чим більше така людина вивчає Біблію, тим глибше стає її переконання, що це Слово Живого Бога». – Свідоцтва для Церкви. – Т.5. – С.700.

в. Скільки людей із Божого народу повинні були бути пророками?

Числа 11:24-29: «24 Мойсей вийшов і переказав народові Господні слова. Потім зібрав сімдесят чоловіків зі старійшин народу, і поставив їх довкола намету. 25 Господь зійшов у хмарі і заговорив до нього. Він взяв від Духа, що на ньому, і поклав на сімдесятьох чоловіків-старійшин. Щойно спочив на них Дух, сталося так, що вони [почали] пророкувати, хоч [потім] перестали. 26 Однак, в таборі залишилося двоє чоловіків, ім’я одного Елдад, а ім’я другого Медад. На них [також] спочив Дух. Вони були з тих, які були записані, але не пішли до Намету, тому почали пророкувати в таборі. 27 І прибіг [якийсь] юнак, і повідомив Мойсеєві, сказавши: Елдад і Медад пророкують у таборі! 28 На це відізвався Ісус, син Навина, який змалку служив Мойсеєві, і сказав: Пане [мій], Мойсею, заборони їм! 29 Та Мойсей йому відповів: Чи часом не ревнуєш ти за мене? О, якби то весь Господній народ став пророками, і щоб Господь дав їм Свого Духа!».

1. Чому для нас так важливо мати спілкування з Богом?

Понеділок 25 вересня

2.  ГОРА СІНАЙ

а. Коли настав час проголосити Закон ізраїльтянам, як Бог спілкувався з ними?

Второзаконня 5:22-24: «Ці слова Господь промовив гучним голосом до всієї вашої громади на горі з-посеред вогню, хмари й мороку. Не додаючи до них [більше нічого], Він написав їх на двох кам’яних таблицях і дав їх мені. 23 Так сталося, що коли ви почули голос з-посеред темряви, в той час як гора палала вогнем, то ви прийшли до мене, – усі провідники ваших племен та ваші старійшини – 24 і сказали: Оце Господь, наш Бог, показав нам Свою славу та Свою велич. Ми чули Його голос з-посеред вогню. Сьогодні ми побачили, що Бог промовляє до людини, і вона може залишитися живою!».

«Таким чином Бог подбав про те, щоб позбавити Ізраїль усякої змоги змішувати язичницькі традиції з Його святими Постановами, Його вимоги – з людськими обрядами і звичаями. Однак Бог не обмежився лише тим, що дав людям Десять Заповідей.

Оскільки народ виявляв здатність легко піддаватись спокусі, Господь вирішив не залишати без своєї охорони жодної лазівки, через яку могла б увійти спокуса. Мойсей отримав повеління записати суди та закони, дані йому Богом, з докладним поясненням вимог. Ці вказівки про обов’язки людини щодо Бога, одне до одного та до чужинців були нічим іншим, як принципами, покладеними в основу Десяти Заповідей, прокоментованими і поданими настільки зрозуміло, що була усунена можливість будь-якої помилки. Вони призначені для того, щоб оберігати святість Десяти Заповідей, написаних на кам’яних таблицях.

Якби людина виконувала Божий Закон, який був даний Адамові після гріхопадіння, якого дотримувались Ной і Авраам, то не виникло б жодної необхідності в обряді обрізання. І якби нащадки Авраама дотримались Заповіта, символом якого було обрізання, вони ніколи не впали б у ідолопоклонство і їм не довелося б зазнати єгипетського рабства; вони зберігали б Божий Закон у серцях, і не виникло б жодної необхідності проголошувати його на Сінаї або писати на кам’яних таблицях. Якби народ втілював у життя принципи Десяти Заповідей, тоді не було б потреби в додаткових Постановах, даних Мойсеєві». – Патріархи і пророки. – С.364.

б. Де повинен був знаходитися Закон?

Второзаконня 5:29: «О, якби ж то їхнє серце завжди було таким! Аби [вони] боялися Мене і дотримувалися всіх Моїх Заповідей, щоб їм та їхнім дітям повіки було добре!»;

Второзаконня 6:5: «Любитимеш Господа, свого Бога, всім своїм серцем, усією своєю душею і всією своєю силою»;

2 до коринтян 3:3: «Ви показуєте собою, що, [завдяки] нашому служінню, ви – лист Христа, написаний не чорнилом, а Духом Живого Бога, не на кам’яних скрижалях, а на тілесних скрижалях [ваших] сердець».

в. Що люди не змогли зрозуміти в Законі?

Вихід 20:13: «Не вбиватимеш»;

1 Івана 3:15: «Кожний, хто ненавидить свого брата, той убивця. А ви знаєте, що жодний убивця не має в собі вічного життя, яке б у ньому перебувало».

«Внаслідок постійної непокори, моральний Закон був повторений із Сінаю у величі, що вселяє благоговіння. Христос дав Мойсеєві релігійні правила поведінки, якими вони мали керуватися у своєму щоденному житті. Ці постанови були детально представлені, щоб охороняти Десять Заповідей. Це не були тіньові образи, які мали припинитися зі смертю Христа. Вони повинні були бути обов’язковими для людей у кожному столітті, доки триватиме час. Ці постанови набули законної сили завдяки силі морального Закону, і вони чітко і безперечно пояснювали цей Закон». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.1. – С.1104.

2. Чому було відкрито Божий намір відносно того, що народ має глибше розуміти значення, а не просто головні слова Закону?

Вівторок 26 вересня

3.  БІЛЬШЕ ПРОРОКІВ

а. Чому ізраїльтянам постійно потрібні були нові пророки?

Суддів 6:7-10: «7 Коли Ізраїльтяни волали до Господа про захист від мідіанців, 8 то Господь послав до Ізраїльтян чоловіка-пророка, який сказав їм слова Господа, Бога Ізраїлю: Я вивів вас із Єгипту, – випровадив вас з країни поневолення. 9 Я визволив вас від рук єгиптян і від усіх ваших гнобителів. Прогнавши їх з-перед вас, Я дав вам їхні землі. 10 Тоді Я вам сказав: Я – Господь, ваш Бог, тому не бійтесь аморейських богів, у краю яких ви живете! Але ж ви не послухались Мого голосу».

«Доки залишалося живим покоління, навчене Ісусом Навином, ідолопоклонство не мало великого успіху, але батьки підготували дорогу відступництва для своїх дітей. Нехтування Божими застереженнями з боку тих, хто успадкував Ханаанську землю, посіяло насіння зла, яке принесло свої гіркі плоди багатьом наступним поколінням. Простий спосіб життя євреїв був гарантією їхнього фізичного здоров’я, та стосунки з язичниками призвели до потурання апетитові й пристрастям, що поступово послабило фізичну, моральну й розумову силу ізраїльтян. Гріхи віддалили їх від Бога; Його сила була забрана, і вони не могли вже подолати своїх ворогів. Таким чином, ізраїльтян поневолили ті народи, яких з Божою допомогою вони мали підкорити...

Проте Господь не залишив Свій народ остаточно. Завжди був вірний Єгові останок, і час від часу Господь посилав відданих Йому хоробрих мужів, щоб зруйнувати ідолопоклонство і звільнити Ізраїль від ворогів. Але як тільки визволитель помирав, народ, звільнившись від його впливу, поступово знову повертався до своїх ідолів. Таким чином, історія віровідступництва і покарання, визнання гріхів і визволення повторювалася знову й знову». – Патріархи і пророки. – С.544, 545.

б. Що відбувалося, коли вони у своєму відступництві заходили надто далеко? Чому?

Єзекіїля 3:4-7: «4 Потім Він сказав мені: Сину людський, збирайся та йди до Ізраїлевого роду і передай їм Мої слова. 5 Адже ти посланий не до людей, мова яких невиразна, чи до недорікуватих, [а] до нащадків Ізраїля. 6 Не до тих багатьох чужомовних, зі складною мовою народів, слів яких ти не зрозумів би. Але якби навіть до таких Я тебе послав, то вони тебе вислухали б. 7 Проте рід Ізраїлів не захоче тебе слухати, тому що вони не бажають слухати Мене. Адже весь рід Ізраїлів твердолобий, зі запеклим серцем»;

1 Самуїла 28:6 «Саул почав питати Господа, але Господь не відповідав йому ні через сновидіння, ні через Урім, ні через пророків»;

2 Хронік 36:14-16: «14 Так само й усі можновладці зі священиків і народу постійно грішили, наслідуючи гидкі звичаї чужих народів, оскверняючи й Господній Храм, який Він освятив у Єрусалимі. 15 Проте Господь, Бог їхніх батьків, постійно посилав до них своїх вісників, оскільки жалів і співчував Своєму народові, щадив Своє місцеперебування. 16 Але вони знущались над Божими вісниками, зневажливо ставились до Його застережень й глузували з Його пророків, аж поки Господній гнів не впав на Його народ, так що вже не було порятунку»;

Від Луки 11:47-51: «47 Горе вам, бо будуєте пам’ятники пророкам, яких батьки ваші повбивали. 48 Отже, свідчите і схвалюєте вчинки своїх батьків, бо ті вбивали їх, а ви будуєте [їм надгробки]. 49 Через те й Божа мудрість сказала: Пошлю до них пророків та апостолів, і з них [декого] вб’ють і будуть переслідувати, 50 щоб від цього роду домагатися крові всіх пророків, що пролита від створення світу; 51 від крові Авеля до крові Захарії, який загинув між жертовником і храмом; так, кажу вам, вимагатимуть звіт [за це] в цього роду!».

«Господь ніколи не відвертається від душі, яка щиро впокорює себе перед Ним. Чому ж Він не відповідав Саулові? Своїми вчинками він сам позбавив себе благої можливості запитувати Бога. Він знехтував порадою пророка Самуїла; зробив Давида, якого вибрав Бог, вигнанцем; убив Господніх священників. Як міг такий чоловік сподіватися, що Бог відповість йому, коли сам зруйнував призначені Небесами засоби спілкування? Саул згрішив проти Духа благодаті, то чи міг Господь відповідати йому через сни або інші Свої об’явлення? Саул не прийшов до Бога у смиренні та каятті. Він шукав не прощення гріха і примирення з Богом, а звільнення від ворогів. Через свою впертість і непокірність він віддалився від Бога». – Патріархи і пророки. – С.676.

в. Про що пророкував останній пророк Старого Заповіту? Як це частково виконалося майже через 400 років після смерті пророка?

Малахії 3:23, 24: «23 Перш ніж прийде великий і страшний Господній День, Я пошлю до вас пророка Іллю. 24 Він наверне серця батьків до дітей, і серця дітей – до їхніх батьків, аби, прийшовши, Я не уразив землю прокляттям»;

Від Матвія 11:11, 14: «11 Запевняю вас: не було між народженими від жінок більшого за Івана Хрестителя, але найменший у Царстві Небесному більший від нього… 14 І коли хочете знати, він – Ілля, який має прийти».

3. У який момент Бог посилав більше звісток через пророків? Що відбувалося, коли вони продовжували їх відкидати?

Середа 27 вересня

4.  НОВИЙ ЗАПОВІТ

а. Чому не було потреби у звичайних пророках, коли Ісус був на землі?

До євреїв 1:1, 2: «1 Багато разів і багатьма способами колись через пророків говорив Бог до [наших] батьків. 2 А цими останніми днями заговорив до нас через Сина, Якого поставив спадкоємцем усього і через Якого створив віки»;

1 до Тимофія 3:16: «Безперечно, що таємниця благочестя велика: Той, Хто з’явився в тілі, оправдався в Дусі, показався ангелам, був проповідуваний між народами, в Нього повірили у світі, Він вознісся в славі»;

Від Матвія 1:23: «Ось, діва матиме в лоні та народить Сина, і дадуть Йому ім’я Емануїл, що означає: З нами Бог».

«[Священнику] й на думку не спало, що Немовля, Котре він тримає на руках, було Величністю Небес, Царем слави, – Тим, про Кого Мойсей писав: «Господь, Бог ваш, підійме вам Пророка з братів ваших, як і мене: Його слухайте в усьому, що тільки скаже вам» (Дії 3:22). Він і не здогадувався, що цим Немовлям був Той, Чию славу хотів бачити Мойсей. На руках священника лежав Той, Котрий був більшим від Мойсея. І коли він вписував у сувій книги ім’я Дитини, його рука вивела Ім’я Того, Хто був Основою усієї юдейської релігійної системи. Це Ім’я мало стати смертним вироком для неї, оскільки система жертвоприношень вже почала відживати. Прообраз майже втілився в Реальність, тінь майже стала Тілом». – Бажання віків. – С.52.

«Дух і до того часу був у світі; Він працював над людськими серцями від самого початку здійснення Плану спасіння. Але доки Христос був на землі, учні не мали потреби в іншому Помічникові. Лише після того як вони були позбавлені Його присутності, то відчули потребу у Святому Дусі, і Він був даний їм». – Там саме. – С.669.

б. Як нам зіставляти Новий і Старий Заповіти? Що ми маємо з цим робити?

2 до коринтян 3:8 «То наскільки славнішим буде служіння Духа!»;

Йоіла 2:28, 29: «28 Після цього відбудеться таке, що Я зіллю Мого Духа на всіх людей, – і почнуть пророкувати ваші сини і ваші дочки, – вашим старшим за віком людям, снитимуться сни, а ваші юнаки бачитимуть видіння. 29 І навіть на слуг і на слугинь у ті дні Я зіллю Мого Духа»;

Дії 2:16-18: «16 Але це те, що провістив пророк Йоіл: 17 І буде останніми днями, – каже Бог, – Я виллю від Духа Мого на всяке тіло, і будуть пророкувати ваші сини і ваші дочки, а ваші юнаки видіння побачать, і вашим старцям будуть снитися сни. 18 І в ті дні виллю від Духа Мого на Моїх рабів і на Моїх рабинь, і будуть пророкувати»;

1 до солунян 5:19, 20 «19 Духа не вгашайте, 20 пророцтвом не нехтуйте».

«Прообрази і тіні системи жертвоприношень, а також пророцтва давали ізраїльтянам нечітке, неясне уявлення про милосердя та благодать, які мали принести світові одкровення Христа. Мойсею було відкрито значення образів і тіней, які вказували на Христа. Він побачив кінець минущого, коли під час смерті Христа образ зустрівся з прообразом. Мойсей побачив, що людина зможе дотримуватися морального Закону виключно через Христа. Через порушення цього Закону, людина принесла у світ гріх, а разом з гріхом прийшла смерть. Христос став викупною жертвою за гріх людини. Він запропонував досконалість Свого характеру замість гріховності людини. Він узяв на себе прокляття непослуху. Жертви та приношення вказували на майбутню жертву, яку Йому належало принести. Жертвовне ягня служило прообразом Агнця, Котрий мав узяти на себе гріхи світу…

Без Христа порушник закону залишався під прокляттям без надії на прощення. Це служіння саме собою не мало слави, але обітований Спаситель, виявлений в образах і тінях церемоніального закону, прославив моральний Закон». – Вибрані вісті. – Кн.1. – С.237.

4. Як необхідно приймати Новий Заповіт у порівнянні зі славетним проявом Бога в Старому Завіті?

Четвер 28 вересня

5.  ОСТАННІ ДНІ

а. Звідки ми знаємо, що пророк Йоіл говорив про останній Божий останок? Як Новий Заповіт підсилює необхідність в Дусі Пророцтва?

Йоіла 3:5: «Однак кожний, хто лише прикликатиме Господнє Ім’я, спасеться. Тому що на горі Сіон і в Єрусалимі буде виявлене спасіння, як і сказав Сам Господь, живими залишаться ті, кого покличе Господь»;

Об’явлення 12:17: «Тож змій розлютився на жінку і пішов воювати з рештою її нащадків, які зберігають Божі заповіді й мають свідчення Ісуса»;

Об’явлення 19:10: «І я впав до його ніг, щоб вклонитися йому, та він каже мені: Гляди, не [роби цього]! Я співраб твій та твоїх братів, які мають свідчення Ісуса. Богові вклонися! А свідчення Ісуса – це дух пророцтва».

«Бог доручив нам, Своїм слугам, певну роботу. Він доручив нам сповіщати звістку для Свого народу. Протягом тридцяти років ми приймаємо Божі слова та передаємо їх Його народові. Ми тремтіли, думаючи про те, яка велика відповідальність на нас покладена, і прийняли її з багатьма молитвами та роздумами. Ми стоїмо як Божі посланці, і від Імені Христа благаємо людей примиритися з Богом. Ми попереджаємо про небезпеку, коли Бог показує нам, чим ризикують Божі діти. Ця робота покладена на нас Богом. Який же тоді буде стан тих, хто відмовляється чути слова, які Бог їм послав, тільки тому, що ці слова зазіхають на їхні егоїстичні інтереси або викривають їхні пороки?.. Якщо ти так твердо переконаний у тому, що Бог не говорив через нас, чому б тоді не діяти в згоді зі своєю вірою і більше не мати нічого спільного з народом, який перебуває в такій страшній омані? Якщо ти чиниш згідно з велінням Божого Духа, то ти правий, а ми помиляємося. Бог або навчає Свою Церкву, викриваючи недоліки і зміцнюючи віру її членів, або не робить цього. Ця робота або від Бога, або ні. У Бога немає нічого спільного з сатаною. Моя робота впродовж останніх тридцяти років несе на собі або печатку Бога, або знак ворога. У цій справі не може бути чогось середнього. Свідоцтва – або плід Божого Духа, або плід підступів диявола. Виступаючи проти Божих слуг, ти або виконуєш роботу для Бога, або виконуєш роботу для диявола. «За їхніми плодами впізнаєте їх» (Від Матвія 7:16). Яка печатка лежить на твоїй роботі? Тобі варто критично оцінити наслідки своєї поведінки». – Свідоцтва для Церкви. – Т.4. – С.229, 230.

5. Чого слід очікувати від Бога в дні перед кінцем історії світу?

П’ятниця 29 вересня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Чому для нас так важливо мати спілкування з Богом?

2. Чому було відкрито Божий намір відносно того, що народ має глибше розуміти значення, а не просто головні слова Закону?

3. У який момент Бог посилав більше звісток через пророків? Що відбувалося, коли вони продовжували їх відкидати?

4. Як необхідно приймати Новий Заповіт у порівнянні зі славетним проявом Бога в Старому Завіті?

5. Чого слід очікувати від Бога в дні перед кінцем історії світу?