Щоденні біблійні уроки

«Щоб усі були одне, – так, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, – щоб і вони в Нас були; аби світ повірив, що Ти Мене послав» (Від Івана 17:21).

«Наскільки ж серйозно і щиро послідовники Христа повинні прагнути до того, щоб дати відповідь на цю молитву у своєму житті!» – Свідоцтва для Церкви. – Т.4. – С.17.

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для Церкви. – Т.1. – С.323-325, 434-454.

Неділя 1 жовтня

1.  МОЛИТВА ПРО ЄДНІСТЬ

а. Яка проблема виявилася серед учнів незадовго до розп’яття? Який новий принцип представив Ісус на останній пасхальній Вечері?

Від Луки 22:24: «Була й суперечка між ними, хто з них більший»;

Від Івана 13:34, 35: «34 Нову заповідь даю вам: Любіть один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного. 35 З того дізнаються всі, що ви – Мої учні, коли любов матимете між собою»;

Від Івана 17:21: «Щоб усі були одне, – так, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, – щоб і вони в Нас були; аби світ повірив, що Ти Мене послав».

б. Яким чином можна досягти гармонії?

Від Івана 17:23: «Я в них, а Ти – в Мені; хай будуть досконалі в єдності, аби світ пізнав, що Ти Мене послав і полюбив їх, як і Мене полюбив»;

Ісаї 52:8: «Ось голос твоїх сторожів, які, підіймаючи голос, всі разом з радістю закричали, оскільки бачать власними очима, що повертається Господь до Сіону»;

До колосян 1:23 «Якщо лише перебуваєте у вірі, тверді й непохитні, утверджені в надії Радісної Звістки, яку ви почули і яка була проповідувана між усім творінням, котре є під небом, і якої я, Павло, став служителем».

в. Що таке гармонія і чи був час, коли її було досягнуто?

Дії 2:1: «Коли настав день П’ятидесятниці, всі вони були однодушно разом»;

1 до коринтян 1:10: «Благаю вас, брати, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, щоб не було між вами поділу, але щоб ви були поєднані однаковим розумінням і однією думкою».

«Багато питань щодо зовнішніх форм не визначені точно у Святому Письмі, і залишаються невизначеними; і особисті уподобання у цих питаннях часто надто сильно нав’язувалися. Якщо кожен аспект не відповідає практиці будь-якого іншого члена групи віруючих людей, нехай маленькі розбіжності не переростають у образу і не стають причиною розділень. Методи і заходи, за допомогою яких ми досягаємо певних цілей, не завжди однакові. Від нас вимагається, щоб ми були розумні та розсудливі стосовно наших вчинків. Досвід покаже, яким шляхом найкраще слідувати за існуючих обставин. Нехай не виникають суперечки через дрібниці. Дух любові та благодаті нашого Господа Ісуса Христа з’єднає серце з серцем, якщо кожна людина відкриє вікна свого серця до Неба та закриє їх до світського». – Еллен Г.Уайт. Матеріали 1888 року. – С.1698.

1. Про що ми повинні щиро молитися? Як цього можна досягти?

Понеділок 2 жовтня

2.  ТІ, КОТРІ ЙДУТЬ СЛІДОМ

а. Яка проблема була передбачена в новій церкві?

2 до солунян 2:3, 4: «3 Хай ніхто вас не ошукає жодним способом. Адже раніше має прийти відступлення та виявитися людина беззаконня, син погибелі, 4 який противиться і підноситься над усім тим, що зветься Богом чи святинею; він у Божому храмі сяде [як Бог] і видаватиме себе за Бога».

б. Який є найкращий спосіб визначення справжніх учителів?

Від Івана 10:27-29: «27 Мої вівці слухаються Мого голосу, і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною, 28 і Я даю їм вічне життя, і вони не загинуть повік, і ніхто не забере їх з Моїх рук. 29 Мій Отець, Який дав їх Мені, є більший від усіх, і ніхто не може забрати [їх] з руки [Мого] Отця».

«У країнах Сходу пастир не жене своїх овець. Він не застосовує сили або залякування, але, йдучи попереду, кличе їх за собою. А вівці знають його голос і слухаються його. Так само поводиться зі Своїми вівцями і Пастир – Спаситель… Через пророка Ісус проголосив: «Я полюбив тебе вічною любов’ю, тому Я виявляю тобі милосердя». Він нікого не примушує йти за Собою. Ось Його принцип: «Я їх притягував поворозками людяності – пов’язями любові» (Єремії 31:3; Осії 11:4)». – Бажання віків. – С.480.

«Коли псевдоістина викладається як біблійна істина, то люди, які мають зв’язок з Христом, не довірятимуть сліпо словам служителя, але будуть подібно до благочестивих вірійців щодня досліджувати Святе Письмо, щоб переконатися, чи це так насправді. Коли вони побачать, що говорить Господь, то стануть на бік істини. Вони почують голос істинного Пастиря, Котрий промовляє: «Ось дорога, – йди нею!» (Ісаї 30:21). Таким чином ви навчитеся робити Біблію своїм порадником, а голос чужинців не слухатимете і не слідуватимете за ним». – Віра і діла. – С.86.

в. Який заклик усюди лунає до істинно віруючих людей? Чому вони вважають за краще відокремитися від тих людей, котрих вони колись любили?

Від Івана 10:16: «Я маю й інших овець, які не з цієї кошари, тож Мені треба і їх привести; вони почують Мій голос, і буде одна отара й один Пастир»;

Об’явлення 18:4: «І почув я інший голос з неба, який промовив: Вийди з неї, народе Мій, щоб не був ти спільником її гріхів, і щоб ти не був захоплений її карами».

«Ісус пам’ятає про всі ті душі на землі, котрі були введені в оману і кого ведуть за собою псевдопастирі. Стосовно тих, кого Він бажав зібрати як овець Свого пасовиська і хто був розсіяний між вовками, Ісус сказав: «Я маю й інших овець, які не з цієї кошари, тож Мені треба і їх привести; вони почують Мій голос, і буде одна отара й один Пастир» (Від Івана 10:16)». – Бажання віків. – С.483.

«У наші дні лише декотрі з тих, що вважають себе послідовниками реформаторів, керуються їхнім духом. Як же мало тих, хто готовий прислухатися до Божого голосу і прийняти істину, від кого б вона не виходила! Часто послідовники реформаторів змушені залишати свою улюблену церкву для того, щоб проголошувати ясне, чисте вчення Божого Слова. Так само й ті, котрі шукають світла, вимушені залишати церкву своїх праотців, щоб виявити послух Богові». – Там саме. – С.232.

г. Якщо ми відокремилися, що нам потрібно далі робити? Чому нам необхідно бути частиною Божої отари?

До римлян 12:4, 5: «4 Бо як в одному тілі маємо багато членів, а всі члени виконують не однакові дії, 5 так само, хоч і багато нас, але ми є одним тілом у Христі, а окремо ми один для одного є членами»;

До ефесян 4:25: «Тому, відкинувши неправду, кожний говоріть своєму ближньому правду, бо ми є членами одне одного»;

До ефесян 2:19: «Тож ви більше не чужі й не захожі, а співгромадяни святих і домашні для Бога»;

1 до коринтян 12:27: «Ви – тіло Христа, а окремо ви члени».

2. Яким чином ми можемо розпізнати, хто навчає істини?

Вівторок 3 жовтня

3.  УДОСКОНАЛЕННЯ СВЯТИХ

а. Що дає Бог як допомогу Своїй церкві та з якою метою?

До ефесян 4:8, 11-14: «Тому сказано: Піднявшись на висоту, Він полон полонив і дав дари людям… 11 Він і поставив одних апостолами, інших пророками, ще інших благовісниками, а тих – пастирями та вчителями, 12 щоби приготувати святих для справи служіння, для збудування Христового тіла, 13 аж поки всі досягнемо єдності віри й пізнання Божого Сина, досконалого змужніння, міри зрілості – повноти Христа; 14 щоб ми не були більше малими дітьми, які хитаються і захоплюються всяким вітром вчення, людською підступністю, лукавством, що вводить в оману»;

1 до коринтян 12:18: «Тепер же Бог розмістив члени в тілі – кожного з них, як забажав».

«Посилаючи Своїх служителів, наш Спаситель цим самим дає дари людям, бо через них Він передає світові слова вічного життя. Вони є засобом, установленим Богом для удосконалення святих у пізнанні та істинній святості. Робота слуг Христа полягає не лише у проповідуванні істини; їм також слід спостерігати за душами, за котрі вони звітуватимуть перед Богом. Вони повинні докоряти, умовляти, переконувати і робити все це з терпеливістю та повчанням.

Усі ті, котрі прийняли істину завдяки праці Божих слуг, повинні, відповідно до своїх здібностей, з’єднатися з ними в роботі спасіння душ. У цьому полягає обов’язок усіх істинно віруючих людей, служителів і народу. Усі повинні тримати в полі зору цю величну мету, прагнучи знайти своє належне місце в церкві, співпрацюючи разом у любові, злагоді й порядку». – Свідоцтва для Церкви. – Т.5. – С.237, 238.

б. Яка мета різноманітних дарів у церкві?

Від Матвія 20:25-28: «25 Ісус же, покликавши їх, сказав: Ви знаєте, що князі народів володіють ними, а сильні світу панують над ними. 26 Не так буде у вас: бо хто хоче між вами стати великим, той нехай буде вашим слугою, 27 і хто лише хоче між вами бути першим, нехай буде вашим рабом; 28 так само і Син Людський – прийшов Він не для того, щоби служили Йому, а щоби послужити й віддати Свою душу як викуп за багатьох!».

«Бог дає дари на Свій розсуд. Одній людині Він дає один дар, іншій – інший дар, але всі вони даються на благо всього тіла. За Божим призначенням одні трудяться в одній сфері діяльності, а інші – в інших, але всі трудяться в одному Дусі. Визнання цього плану буде гарантією проти суперництва, гордості, заздрості чи зневаги одне до одного. Це зміцнить єдність і взаємну любов». – Поради батькам, вчителям і студентам. – С.314, 315.

«Кожна Божа дитина повинна мати освячене судження, щоб розглядати справу в цілому і в співвідношенні кожної частини з усіма іншими, щоб не залишилося ніякої неврівноваженості. Поле діяльності є обширним, і необхідно провести велику роботу реформації, причому не в одному чи двох, але у всіх напрямках. Медична місіонерська робота є частиною цієї роботи реформації, однак вона ніколи не повинна розділяти проповідників з їхньою основною роботою. Освіта учнів, які спеціалізуються на медичній місіонерській роботі, не буде повною, якщо вони не підготуються до праці, пов’язаної з церквою та служінням, і користь від тих, котрі готуються до служіння, стала б значно більшою, якби вони стали обізнаними у великому та важливому питанні здоров’я. Необхідний вплив Духа Святого, щоб робота була належним чином збалансована і впевнено просувалася у всіх напрямках». – Свідоцтва для Церкви. – Т.6. – С.291.

3. Як дари в церкві допомагають удосконалювати характер її членів?

Середа 4 жовтня

4.  ФОРМУВАННЯ ТІЛА

а. Який характер матимуть викуплені? Що необхідно для того, щоб розвинути такий характер?

1 Івана 3:2, 3: «2 Улюблені! Тепер ми – Божі діти, але ще не виявилося, що будемо. Знаємо, що коли Він з’явиться, ми будемо подібні до Нього, адже побачимо Його таким, який Він є. 3 І кожний, хто має цю надію на Нього, очищає себе, як і Він чистий»;

Від Івана 17:3: «Вічне життя є те, щоби знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, – Ісуса Христа».

«Справжнє освячення приходить через здійснення принципу любові. «Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, а Бог перебуває в ньому» (1 Івана 4:16). Якщо в серці людини пробуває Христос, її життя буде сповнене практичного благочестя. Її характер буде очищеним, піднесеним, облагородженим і прославленим. Чисте вчення буде поєднуватися з учинками праведності, а Небесні приписи запроваджуватимуться в життя». – Дії апостолів. – С.560.

«Христос – це досконала система істини». – Вибрані вісті. – Кн.3. – С.198.

«Перші християни воістину були особливим народом. Їхня бездоганна поведінка та непохитна віра були постійним докором, що порушував спокій грішників. Хоч перших християн було небагато, бідні, не маючи високого становища й почесних титулів, вони, однак, викликали страх у нечестивих людей благородством свого характеру та величчю вчення». – Велика боротьба. – С.46.

б. Наскільки важливо зберігати чисті доктрини в церкві як невід’ємний елемент формування характеру?

Юди 3: «Улюблені, докладаючи всі старання, щоби писати вам про наше спільне спасіння, я визнав за необхідне написати вам, заохочуючи вас боротися за віру, одного разу передану святим».

«Апостолам та їхнім співробітникам у ранньохристиянській церкві доводилося постійно протистояти єресям, які вносили псевдовчителі у саме лоно церкви. Ці вчителі представлені не такими, що входять відкрито, а тими, котрі непомітно вкрадаються, подібно до ковзаючих рухів змії. Вони йшли своїми згубними шляхами, але не заспокоювалися доти, доки не переконували інших людей слідувати за ними. Вони не мали з’єднаного ланцюга істини, але вчили комбінації ідей, які ґрунтувалися на окремих уривках, взятих з різних частин Святого Письма і непов’язаних між собою. Ці окремі вірші Біблії були зіткані у сплетіння омани, яка справляла враження на уяву і вводила в оману тих, котрі не утвердилися в істині для теперішнього часу через особисте дослідження Святого Письма». // Ознаки часу, 27 березня 1884 року.

«Псевдовчення, які прокралися до ранньої церкви та загрожували її процвітанню, так і не були викорінені. Вони особливо активувалися сьогодні як одна з небезпек останніх днів. І Бог вимагає від нас, щоб ми рішуче відстоювали істину, як Іван свого часу. З любов’ю до істини, що палає у наших серцях, ми будемо «боротися за віру, одного разу передану святим» (Юди 3)». // Там саме, 29 січня 1885 року.

4. Яку роль відіграють доктрини у перетворенні характеру?

Четвер 5 жовтня

5.  ТІЛО ХРИСТА

а. Що є тілом Христа?

До колосян 1:18: «Він є Головою тіла – Церкви. Він – початок, первонароджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першість»;

До ефесян 4:15: «А щоб ми в любові були правдомовні, щоб у всьому досягли зросту Того, Хто є Голова, – Христа».

«Викупитель світу не схвалює релігійний досвід і життя людей незалежно від Його організованої та визнаної церкви. Багато хто вважає, що вони несуть відповідальність лише перед Христом за своє світло та досвід, незалежно від Його визнаних послідовників на землі. Однак в історії навернення Савла нам представлені важливі принципи, про які ми завжди повинні пам’ятати. Він мав особисту зустріч з Христом. Він був тим, для якого Ісус призначив звершити найважливішу роботу, тим, хто мав стати «вибраною посудиною» для Господа; однак Христос особисто не дав йому уроки істини. По дорозі в Дамаск Господь з’явився йому і викрив його, але коли Павло запитав: «Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?», Спаситель з’єднав його зі Своєю церквою і доручив їй наставити його, що йому потрібно робити». – Нариси із життя Павла. – С.31.

б. Скільки тіл має Христос? Чому існує набагато більше тих, котрі заявляють про вірність Йому?

До ефесян 4:4: «Одне Тіло й один Дух, – як і були ви покликані в одній надії вашого покликання»;

Ісаї 4:1: «У той день сім жінок вхопляться за одного чоловіка й скажуть: Свій хліб будемо їсти і свій одяг будемо носити, аби лише називатись твоїм ім’ям, – зніми з нас сором!».

«Ще один важливий обов’язок, до якого багато хто… надто часто ставляться легковажно, – це обов’язки та взаємини в Церкві…

Зв’язок з Христом… передбачає зв’язок з Його Церквою». – Виховання. – С.268.

в. Чому ми є невід’ємною частиною церкви?

1 до коринтян 12:19-26: «19 Якби всі були одним членом, то де тіло? 20 Тепер же – членів багато, а тіло одне. 21 Не може око сказати руці: Ти мені не потрібна. Або знову – голова ногам: Ви мені не потрібні. 22 Але ті члени тіла, що вважаються слабшими, значно більше потрібні. 23 А ті, які вважаємо непристойними в тілі, саме їх більше шануємо; і непоказні наші [члени] одержують більшу повагу, 24 а наші показні [члени] цього не потребують. Бог склав тіло так, що нижчому дав більшу пошану, 25 щоб не було поділу в тілі, але щоби члени одні про одних дбали. 26 І якщо страждає один член, з ним страждають усі члени; якщо в пошані один член, з ним радіють усі члени».

«Церква була організована для служіння оточуючим людям; і в житті служіння Христу зв’язок із церквою – це перший крок. Вірність Христові вимагає сумлінного виконання церковних обов’язків». – Виховання. – С.268, 269.

5. Чому важливо бути частиною тіла Христового, Його визнаної Церкви?

П’ятниця 6 жовтня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Про що ми повинні щиро молитися? Як цього можна досягти?

2. Яким чином ми можемо розпізнати, хто навчає істини?

3. Як дари в церкві допомагають удосконалювати характер її членів?

4. Яку роль відіграють доктрини у перетворенні характеру?

5. Чому важливо бути частиною тіла Христового, Його визнаної Церкви?