Щоденні біблійні уроки

«Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, –смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде» (1 до коринтян 11:26).

«На першому бенкеті, який Ісус відвідав разом зі Своїми учнями, Він запропонував чашу, яка символізувала Його працю заради їхнього спасіння. На останній Вечері Він подав їм чашу знову, встановивши святий обряд, який повинен був нагадувати Його смерть –«аж доки Він прийде» (1 до коринтян 11:26)». – Бажання віків. – С.149.

Додаткові матеріали для вивчення: 1 до коринтян 11:17-34; Бажання віків. – С.652-661.

Неділя 8 травня

1.  ГОСПОДНЯ ВЕЧЕРЯ

а. Чому Христос установив Причастя для нас? Яке має бути наше відношення до нього?

Від Матвія 26:26-29: «26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: «Прийміть, споживайте, це – тіло Моє». 27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: «Пийте з неї всі, 28 бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів! 29 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця»;

1 до коринтян 11:26: «Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, – смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде».

«Поділяючи з учнями хліб і вино, Христос урочисто пообіцяв стати їхнім Спасителем. Він уклав з ними новий заповіт, згідно з яким усі, хто приймає Його, стають Божими дітьми і співспадкоємцями із Христом. Через цей заповіт вони одержали всі благословення, котрі Небо могло злити на них у житті земному і майбутньому. Новий заповіт затверджений Кров'ю Христа, а тому служіння Причастя повинно нагадувати учням Христа про безмежну жертву, яку Він приніс за кожного з них особисто як за члена гріховного людства». – Бажання віків. – С.656-659.

«Служіння Вечері Господньої вказує на Другий прихід Христа». – Там саме. – С.659.

«Ніхто не повинен відмовлятися від участі у Вечері через те, що на зібранні можуть бути недостойні, на його думку, особи. Кожен учень Христа покликаний відкрито узяти участь у Господній Вечері і тим самим засвідчити, що приймає Ісуса як особистого Спасителя. Саме під час установленого Ним служіння Христос зустрічається зі Своїм народом і додає йому сили Своєю присутністю. Хоча це служіння можуть іноді здійснювати люди з нечистим серцем і руками, однак Христос особисто присутній тут і служить Своїм дітям». – Там саме. – С.656.

1. Яку користь Ісус бажає, щоб я отримав із Причастя?

Понеділок 9 травня

2.  ХРИСТОС – ХЛІБ НЕБЕСНИЙ

а. Як Христос ототожнив Себе з життєдайним запасом хліба?

1 до коринтян 11:23-25: «23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, 24 подяку віддав, і переломив, і сказав: «Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене!» 25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: «Ця чаша – Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене!»;

Від Івана 6:33-35, 50, 51, 63: «33 Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові». 34 А вони відказали до Нього: «Давай, Господи, хліба такого нам завжди! 35 Ісус же сказав їм: «Я – хліб життя. Хто до Мене приходить, – не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, – ніколи не прагнутиме»… 50 То є хліб, Який сходить із неба, – щоб не вмер, хто Його споживає. 51 Я – хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам… 63 То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя».

«Їсти Тіло й пити Кров Христа – значить прийняти Його як особистого Спасителя, вірити, що Він прощає наші гріхи і ми стаємо досконалими в Ньому. Споглядаючи Його любов, роздумуючи над нею, приймаючи її, ми стаємо спільниками Його природи. Чим їжа є для тіла, тим повинен бути Христос для душі. Їжа приносить користь лише тоді, коли ми її споживаємо і вона стає часткою нашої істоти. Так само й Христос не принесе нам користі, якщо ми не визнаємо Його як особистого Спасителя. Теоретичне пізнання не принесе нам жодної користі. Ми повинні живитися Ним, приймаючи Його в серце так, щоб Його життя стало нашим. Його любов, Його благодать повинні бути засвоєні нами». – Бажання віків. – С.389.

«Життя Христа, яке дає життя світові, міститься в Його Слові. Саме словом Христос зціляв хвороби, виганяв демонів; Своїм словом Він утихомирював стихію, воскрешав мертвих, і люди свідчили, що в Його слові була сила. Він говорив Слово Боже так само, як передав його через пророків і вчителів Старого Заповіту. Уся Біблія – це виявлення Христа; і Спаситель бажав зміцнити віру Своїх послідовників у Слово. Коли Він більше не буде зримо присутній серед них, Слово стане джерелом їхньої сили». – Там саме. – С.390.

б. Чого ми повинні навчитися з того, як Христос відповів на вимогу сатани зловжити Його творчою силою заради егоїстичних цілей?

Від Матвія 4:4: «А Він відповів і промовив: «Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих».

«Подібно до того як ми приймаємо їжу, щоб жити, так маємо приймати Слово. Не слід приймати його через призму чужого сприйняття. Ми повинні старанно досліджувати Біблію, просячи в Бога допомоги Святого Духа, щоб зрозуміти Його Слово. Потрібно взяти один вірш і сконцентрувати на ньому всю увагу, щоб зрозуміти думку, котру Бог вклав у нього конкретно для нас. Ми повинні розмірковувати над нею, поки не пізнаємо, що «каже Господь». – Там саме.

«Як Син Божий жив вірою в Отця, так і ми маємо жити вірою в Христа. Ісус такою мірою підкорився Божій волі, що в Його житті був явлений лише Отець. Хоч Він і був спокушуваний у всьому, подібно до нас, однак не заплямував Себе злом, яке оточувало Його у світі. І ми повинні перемагати так, як перемагав Христос». – Там саме. – С.389.

2. Чому Господь називає Себе Хлібом життя?

Вівторок 10 травня

3.  ВИНО

а. Яке вино дав Христос на весіллі в Кані та на Причасті?

Ісаї 65:8: «Так говорить Господь: Коли в гроні знаходиться сік виноградний, і хтось скаже: «Не псуй ти його, бо благословення у ньому», – отак Я зроблю ради рабів Своїх, щоб усього не нищити!».

«Вино, яке Ісус створив для весільних гостей, і те, яке Він дав учням як символ Своєї Крові, було чистим виноградним соком. Саме це мав на увазі пророк Ісая, коли говорив про нове вино «в гроні»:«Не псуй ти його, бо благословення у ньому» (Ісаї 65:8)». – Бажання віків. – С.149.

«Служіння Вечері Господньої вказує на Другий прихід Христа. Воно завжди підтримувало надію в серцях учнів. Щоразу, коли учні Ісуса збиралися, щоб згадати про Його смерть, вони згадували, як Господь, «взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: «Пийте з неї всі, бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів! Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві мого Отця» (Від Матвія 26:27-29). У своїх скорботах вони втішалися надією на повернення Господа. Для них невимовно дорогоцінною була думка: «Кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, – смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде» (1 до коринтян 11:26)». – Там саме. – С.659.

б. Яка дорогоцінна обітниця записана в 1 Посланні Івана 1:7?

«Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха».

«Воістину дорогоцінною є думка про те, що ми наділені праведністю Христа не за якісь наші чесноти, а як вільний дар від Бога. Ворог Бога і людини не бажає, щоб ця істина вільно розкривалася перед людьми, бо він знає, що якщо люди приймуть її у всій повноті, його влада впаде...

Необхідно заохочувати просту віру, яка приймає Бога відповідно Його Слова. Божий народ повинен мати віру, яка ухопиться за Божественну силу; «бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то – дар Божий» (До ефесян 2:8). Ті, хто увірували в те, що Бог заради Христа пробачив їхні гріхи, не повинні, піддавшись спокусі, припиняти змагатися добрим подвигом віри. Їхня віра повинна міцніти доти, доки їхнє християнське життя, так само як і їхні діла, проголосить: «Кров Ісуса Христа... очищує нас від усякого гріха» (1 Івана 1:7)». – Служителі Євангелії. – С.161.

3. На чому ми повинні бути зосереджені, коли приймаємо вино Причастя?

Середа 11 травня

4.  ГІДНІСТЬ

а. Хто може брати участь у Господній Вечері?

1 до коринтян 11:27, 29: «27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, –буде винний супроти тіла та крови Господньої!.. 29 Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!».

Наведіть приклад, коли вона приймалася негідно.

Від Івана 13:10, 11, 18: «10 Ісус каже йому: «Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, –та не всі». 11 Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: «Ви чисті не всі»… 18 Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: «Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!».

«Юда – зрадник, теж був присутнім на святому служінні. Він прийняв від Ісуса символи Його ламаного Тіла і пролитої Крові. Він, звичайно, чув слова: «Це робіть на спомин про Мене!» (1 до коринтян 11:24). Але, сидячи в присутності Агнця Божого, зрадник обдумував свої темні плани, плекаючи зловісні, мстиві думки». – Бажання віків. – С.653.

б. Чому Юда був недостойний у серці брати участь у Вечері, хоч він і був одним із дванадцяти? Яке приготування було призначене для пом'якшення його черствого серця? Що потрібно такожі нам?

Від Івана 13:14, 15: «14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. 15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив».

«Юда відчував стримуючу силу цієї любові [Ісуса]. Коли руки Спасителя обмили і обтерли рушником його брудні ноги, серце Юди затремтіло і він кілька разів поривався визнати свій гріх, але так і не спромігся упокорити себе. Серце Юди закам’яніло в нерозкаянні, і на мить відкинуті гріховні спонукання знову опанували ним. Тепер Юду навіть ображало те, що Христос обмивав ноги Своїм учням. Якщо Христос міг так принизитися, міркував Юда, то Він ніяк не може бути Царем Ізраїлю. Усі його надії на почесті в земному царстві були розбиті. Юда переконався, що, ідучи за Христом, нічого не здобуде. Вважаючи, що Ісус принизив Себе, Юда остаточно утвердився у своєму намірі зректися Його та визнав себе обманутим. Юдою оволодів демон, і він вирішив довести до кінця задумане – зрадити свого Господа». – Там саме. – С.645.

«[Христос] обмив ноги Юді, однак серце учня не покорилося Йому. Воно залишилося занечищеним». – Там саме. – С.649.

«Людина має схильність підноситися над своїм братом, працювати лише для себе і в усьому шукати першості. У більшості випадків це породжує в ній злі підозри і гіркоту. Обряд, який передує Господній Вечері, має на меті усунути ці непорозуміння, звільнити людину від егоїзму і самозвеличення. Це приведе її до впокорення серця і зробить здатною служити ближнім». – Там саме. – С.650.

4. Чому ми повинні бути гідними прийти до Господнього столу?

Четвер 12 травня

5.  САМОАНАЛІЗ

а. Що потрібно звершувати перед служінням?

1 до коринтян 11:28: «Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є».

«Святий Небесний Сторож присутній на такому служінні [обмивання ніг], аби спонукати кожного до дослідження серця, переконати в гріхах і дати блаженне запевнення в їх прощенні. Христос присутній там у повноті Своєї благодаті, щоб змінити егоїстичну спрямованість думок. Святий Дух оживляє почуття тих, хто наслідує приклад Господа. Коли ми згадуємо про приниження Спасителя заради нас, то наші думки, ланка за ланкою, пов’язуються в один ланцюг спогадів про велику Божу доброту, а також прихильність і ніжність наших земних друзів. Ми почнемо пригадувати забуті нами благословення й милості, якими зловживали, доброту, на яку не звертали уваги. Ми побачимо, що гіркий корінь витіснив з нашого серця дорогоцінний паросток любові. Пригадуються вади нашого характеру, занедбання обов’язків, невдячність до Бога і холодність до братів. Ми побачимо гріх у такому світлі, в якому його бачить Бог. Наші думки перестануть бути думками самовдоволення, але самоосуду й покори. Ми відчуватимемо бажання знищити будь-яку перешкоду, яка викликала відчуження між братами. Ми залишимо злі думки і слова». – Бажання віків. – С.650, 651.

б. Як ми можемо стати гідними брати участь у Господній Вечері?

Приповісті 28:13: «Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний»;

1 Івана 1:8, 9: «8 Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди! 9 Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої».

«Гріхи будуть визнані й прощені. Упокорювальна благодать Христа наповнить душу, а Його любов об’єднає серця братів у благословенній гармонії». – Там саме. – С.651.

«Ви, що відчуваєте себе найбільш негідними, не бійтеся доручити вашу справу Богові. Віддаючи Себе у Христі за гріх світу, Він узяв на Себе справу кожної душі». – Наочні уроки Христа. – С.174.

5. Як я можу краще підготуватися до наступного служіння Вечері?

П'ятниця 13 травня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Яку користь Ісус бажає, щоб я отримав із Причастя?

2. Чому Господь називає Себе Хлібом життя?

3. На чому ми повинні бути зосереджені, коли приймаємо вино Причастя?

4. Чому ми повинні бути гідними прийти до Господнього столу?

5. Як я можу краще підготуватися до наступного служіння Вечері?