Щоденні біблійні уроки

«І відтоді все за Законом очищається кров’ю, і без пролиття крові немає прощення» (До євреїв 9:22).

«Христос віддав Своє життя, щоб дарувати нам цей неоціненний скарб, але без відродження через віру в Його Кров жодна душа, котра гине, не матиме ані прощення гріхів, ані скарбу». – Наочні уроки Христа. – С.112, 113.

Додаткові матеріали для вивчення: Велика боротьба – С.409-422.

Неділя 25 лютого

1.  ПРИЗНАЧЕННЯ СВЯТИНІ

а. З якою метою Бог дав наказ збудувати Святиню?

Вихід 25:8: «І збудують Мені Святиню, щоб Я поселився між ними».

«Мойсей отримав вказівку побудувати за Небесним зразком Святиню, яка мала бути місцем перебування Бога. На горі Бог показав йому модель Небесної Святині та все її приладдя.

Таким чином Господь явив Ізраїлю, якого Він бажав зробити місцем Свого перебування, славетний ідеал Свого характеру. Це відбулося на горі Сінай під час проголошення Закону.

Однак самі ізраїльтяни були безсилі досягти такого ідеалу. Одкровення, дане на Сінаї, тільки переконало їх у своїй нікчемності та безпорадності. Наступний урок повинен був бути викладений у Святині за допомогою служіння жертвопринесення – це був урок щодо прощення гріха та дарованої Спасителем сили для послуху до життя». – Віра, якою я живу. – С.192.

б. Хто повинен був втілити в життя справжнє призначення Святині?

Від Іванна 1:14: «І Слово стало тілом, і перебувало між нами, і ми побачили славу Його, – славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини»;

1 до коринтян 3:16, 17: «16 Хіба не знаєте, що ви – храм Божий, і що Божий Дух живе в вас? 17 Якщо хто нищить Божий храм, того знищить Бог, адже Божий храм святий, а ним є ви».

«Через Христа повинна була здійснитися мета, символом якої була Святиня, – чудова споруда». – Віра, якою я живу. – С.192.

1. Які благословення Бог дає мені при дослідженні істини про Святиню?

Понеділок 26 лютого

2.  ЗЕМНА СВЯТИНЯ

а. Опишіть перше відділення земної Святині та її основні предмети.

До євреїв 9:1, 2: «1 Отже, перший [Завіт] мав постанови, служіння та земну святиню. 2 Тож був збудований перший намет, в якому були світильник, стіл і хліби покладання, який називається Святе».

«У першому відділенні, або у Святому, знаходився стіл для хлібів покладання, семисвічник і жертівник кадіння. Стіл для хлібів покладання стояв з північної сторони. І стіл, і вінець, що його прикрашав, були вкриті чистим золотом. Щосуботи на цьому столі священники клали дванадцять свіжоспечених хлібів – у два стоси і скроплювали їх ладаном. Хліб, який забирали, вважався святим; його могли їсти тільки священники. З південного боку знаходився свічник із сімома лампадами. Його галузки, прикрашені золотими квітами витонченої роботи, нагадували лілії. Весь свічник був зроблений із суцільного зливка золота. Оскільки в самій Святині не було вікон, свічник ніколи не гасили, і він вдень та вночі освітлював приміщення. Перед завісою, яка відокремлювала Святе від Святого Святих – місця безпосередньої Божої присутності, – стояв золотий кадильний жертівник. На ньому вранці та ввечері священник кадив фіміам; роги жертівника мазали кров’ю жертви за гріх, а у великий день викуплення його кропили кров’ю. Вогонь на цьому жертівнику був запалений Самим Богом, і його свято оберігали. Вдень і вночі по усій Святині та навкруг неї поширювалися пахощі святого фіміаму». – Патріархи і пророки. – С.348.

б. Опишіть Святе Святих і служіння, яке звершувалося в ньому.

До євреїв 9:3-7: «3 За другою заслоною – намет, що називається Святе Святих; 4 він мав золоту кадильницю, ковчег Завіту, повністю покритий золотом, у якому містилася золота посудина, в якій була манна, розквітла палиця Аарона і скрижалі Завіту. 5 А над ним – херувими слави, які затінюють престол благодаті, про що нині не час говорити докладно. 6 Згідно з установленням, до першого намету постійно входили священики, щоб виконувати служіння; 7 до другого – один раз на рік [входив] лише первосвященик, не без крові, яку приносив за себе і за гріхи народу».

«За внутрішньою завісою знаходилося Святе Святих – місце прообразного служіння примирення і заступництва; ця своєрідна ланка єднала Небо і землю. У цьому відділенні стояв ковчег, зроблений з акації, ззовні й зсередини вкритий золотом, обрамлений угорі золотим вінцем. Ковчег був місцем збереження кам’яних таблиць, на яких Сам Бог написав Десять Заповідей. Тому він називався ковчегом Божого свідоцтва, або ковчегом Завіту: Десять Заповідей були основою Завіту, укладеного між Богом та Ізраїлем». – Патріархи і пророки. – С.348.

«Раз на рік великого Дня примирення первосвященник заходив до Святого Святих для очищення Святині. Здійсненням цього ритуалу закінчувалося річне служіння». – Там саме. – С.355.

2. Поясніть значення кожного окремого предмета у Святині.

Вівторок 27 лютого

3.  ВІЧНЕ ВИКУПЛЕННЯ

а. Яким є безсумнівний результат заступництва Христа?

До євреїв 9:11, 12: «11 А Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшов через більший, досконаліший, нерукотворний намет, тобто неземної будови; 12 і не завдяки крові козлів і телят, а завдяки власній крові Він увійшов один раз до святині й здійснив вічне викуплення».

«Наш великий Первосвященник завершив Свою жертву, страждаючи поза брамою. Тоді за гріхи народу було звершене досконале викуплення. Ісус є нашим Посередником, Первосвященником і Заступником. Таким чином, наше нинішнє становище схоже на становище ізраїльтян, які стояли у зовнішньому дворі, чекаючи на блаженну надію, славне з’явлення нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа…

Коли первосвященник входив до Святині, яка символізувала місце, де наш Первосвященник зараз заступається, і підносив жертву на жертовнику, то жодні викупні жертви не приносилися зовні. У той час як первосвященник перебував усередині, кожне серце скрушно схилялося перед Богом, благаючи про прощення гріхів. Образ і прообраз зустрілися в момент смерті Христа – Агнця, заколеного за гріхи світу. Великий Первосвященник приніс єдину жертву, яка має цінність для всіх часів.

Христос як наш Заступник і Ходатай не потребує ні гідності людини, ні її заступництва. Христос – єдиний, Хто взяв на Себе гріх, єдина Жертва за гріх. Молитва і сповідання повинні підноситись тільки Йому, Тому, Хто одного разу ввійшов за всіх до Святині». – Щоб мені пізнати Його. – С.73.

б. Як Кров Христа може принести користь нам у нашому житті?

До євреїв 9:13, 14: «13 Бо якщо кров козлів і телят та [з водою змішаний] попіл телиці, коли ним покропити, освячує нечистих для очищення тіла, 14 то наскільки більше кров Христа, Який вічним Духом приніс Себе, непорочного, Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили Живому Богові!».

«Коли ми сповідуємо наші гріхи і просимо про дію викупної Крові Христа, наші молитви повинні підноситися до Неба, сповнені пахощів заслуг характеру нашого Спасителя. Незважаючи на нашу недосконалість, ми повинні завжди пам’ятати про те, що є Той, Хто може взяти на Себе наші гріхи і спасти нас. Бог може видалити кожен гріх, що є сповіданий перед Ним з упокореним серцем. Така віра є життям церкви». – Свідоцтва для проповідників. – С.93.

«Скажіть Господу: ″Беззаконня мої розділили мене з Богом. Господи, пробач мої гріхи. Зітри усі мої злочини зі Своєї пам’ятної книги″. Хваліть Його святе Ім’я, бо тільки в Нього є прощення; і ви зможете навернутися та змінитися». – Там саме. – С.98.

«Кров Христа дієва, але її необхідно постійно застосовувати…

Якщо в давнину осквернену людину необхідно було очистити кров’ю кроплення, то наскільки важливим є для тих, хто живе серед небезпек останніх днів та наражається на спокуси сатани, щодня окропляти свої серця Кров’ю Христа». – Віра, якою я живу. – С.200.

3. Що нам слід зрозуміти про жертву Христа заради нас?

Середа 28 лютого

4.  УТВЕРДЖЕННЯ НОВОГО ЗАВІТУ

а. Коли був утверджений Завіт благодаті?

До євреїв 9:22-24: «22 І відтоді все за Законом очищається кров’ю, і без пролиття крові немає прощення. 23 Отже, треба було, щоби подоби небесних речей отак очищалися, а саме небесне – жертвами, які кращі від цих. 24 Адже Христос увійшов не в рукотворну святиню, яка відображала істинну, але в саме небо, щоб тепер з’явитися перед Божим обличчям за нас».

«Завіт благодаті вперше був укладений з людиною в Едемі; після гріхопадіння людина отримала Божественну обітницю про те, що насіння жінки зітре змієві голову. Цей Завіт пропонував усім людям прощення та Божу благодать, яка зміцнює, для послуху в майбутньому через віру в Христа. Він також обіцяв їм вічне життя за умови збереження вірності Божому Законові. Таким чином патріархи отримали надію на спасіння.

Цей Завіт був відновлений з Авраамом через обітницю: ″І будуть благословенні у твоїх нащадках усі народи землі″ (Буття 22:18). І ця обітниця вказувала на Христа. Авраам розумів це (див. До галатів 3:8, 16) і вірив, що Христос може дати прощення гріхів. Ця віра була зарахована йому в праведність. Завіт із Авраамом також підтримував авторитет Божого Закону. Господь з’явився Авраамові зі словами: ″Я – Бог Всемогутній! Ходи зі Мною, і будь бездоганним!″ (Буття 17:1). Ось яким було Боже свідчення про Його вірного слугу: ″Авраам послухав Мого голосу і дотримувався Моїх велінь і Заповідей, Моїх постанов і законів″ (Буття 26:5). І Господь об’явив йому: ″І укладу Мій заповіт між Мною і тобою, та між твоїми нащадками після тебе в їхніх поколіннях як вічний Заповіт, щоби бути Богом тобі й твоїм нащадкам по тобіʺ (Буття 17:7).

Хоч цей Завіт був укладений з Адамом і відновлений з Авраамом, він не міг бути утвердженим до смерті Христа. Він існував як Божа обітниця з того часу, як було вперше згадано про викуплення; його приймали вірою, але після того як Завіт був затверджений Христом, він став називатися Новим Завітом. Основою цього Завіту є Божий Закон, а сам Завіт – лише засобом, за допомогою якого люди знову могли перебувати в гармонії з Божественною волею, бути слухняними Божому Законові». – Патріархи і пророки. – С.370, 371.

б. Як апостол Павло пояснив, яким чином єврейська система жертвоприношень була втілена в Христі?

До євреїв 9:24-26: «24 Адже Христос увійшов не в рукотворну святиню, яка відображала істинну, але в саме небо, щоб тепер з’явитися перед Божим обличчям за нас. 25 І не для того, аби багато разів приносити Себе, як первосвященик, входячи щороку до святині з чужою кров’ю, – 26 у такому випадку від створення світу Він мав би багато разів страждати. Тепер же Він з’явився один раз наприкінці віків, щоб Своєю жертвою усунути гріх».

«Послухайте, як [Павло] пояснює місію Викупителя – великого Первосвященника людства, Котрий, принісши в жертву Своє життя, аби раз і назавжди звершити викуплення за гріх, розпочав служіння в Небесній Святині. Слухачі Павла мали зрозуміти, що Месія, приходу Котрого вони так прагнули, уже прийшов. Його смерть була виконанням того, на що вказували всі жертвоприношення, а служіння в Небесній Святині – це велика реальність, яка висвітлювала минуле і проливала світло на служіння єврейського священства». – Дії апостолів. – С.246.

4. Чому Новий Завіт названий новим, хоча він уже існував за часів Авраама?

Четвер 29 лютого

5.  ДРУГИЙ ПРИХІД ХРИСТА

а. Що обіцяно тим, котрі приймають Завіт благодаті?

До євреїв 9:27, 28: «27 І так, як призначено людям один раз померти, а потім суд, 28 так і Христос: один раз приніс Себе, аби понести гріхи багатьох; другий же раз Він з’явиться не задля гріха, а тим, які очікують Його на спасіння [через віру]»;

Псалом 50:1-5: «1 Бог над богами – Господь, проголосив і закликав землю від сходу сонця і до його заходу. 2 Із Сіону, досконалого в своїй красі, з’явився Бог у сяйві. 3 Іде наш Бог, Він не мовчатиме! Перед Ним палаючий вогонь, а навколо Нього надзвичайно потужна буря. 4 Він з висоти закликає небо і землю, щоб судити Свій народ. 5 Зберіть до Мене святих Моїх, які через жертву уклали Заповіт зі Мною»;

Ісаї 25:9: «І скажуть у той день: Ось наш Бог! На Нього ми покладали надію, і Він нас спас! Це – Господь, на Якого ми надіялись, тому будемо радіти і веселитися Його спасінням!».

«Господь бажає, щоб ми чітко розуміли великий План викуплення, усвідомили наші високі переваги як Божих дітей і ходили перед Ним у послухові та вдячності. Він бажає, щоб ми щодня радісно служили Йому відновленим життям. Він палко бажає, щоб наші серця були сповнені подяки, бо наші імена записані в Книзі життя в Агнця і ми можемо покласти всі свої турботи на Того, Хто дбає про нас. Господь велить нам радіти, тому що ми – Його спадщина, тому що праведність Христа – це білий одяг Його святих, тому що маємо блаженну надію на скорий Прихід нашого Спасителя». – Наочні уроки Христа. – С.299.

«Ми – чужинці і приходьки, котрі чекають, сподіваються і моляться про цю благословенну надію на славетне явлення нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Якщо ми віримо в Прихід і впроваджуємо цю надію в повсякденне життя, то який же сильний вплив справлятиме на наше життя ця віра і надія, якою палкою любов’ю один до одного, яким святим життям на славу Бога наділить нас вона і, як наша нагорода, які розмежування зробить вона між нами та світом!

Істину про те, що Христос прийде, необхідно завжди пам’ятати». – Євангелизм. – С.220.

б. Про що ми маємо просити в наших молитвах?

Об’явлення 22:20: «Каже Той, Хто свідчить це: Так, незабаром приходжу! Амінь! [Так], прийди, Господи Ісусе!».

5. Що є кульмінацією всіх наших сподівань і як це має впливати на наше повсякденне життя?

П’ятниця 1 березня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Які благословення Бог дає мені при дослідженні істини про Святиню?

2. Поясніть значення кожного окремого предмета у Святині.

3. Що нам слід зрозуміти про жертву Христа заради нас?

4. Чому Новий Завіт названий новим, хоча він уже існував за часів Авраама?

5. Що є кульмінацією всіх наших сподівань і як це має впливати на наше повсякденне життя?