Щоденні біблійні уроки

«Бо то любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі» (1 Івана 5:3).

«[Христос] спонукав нас любити один одного так, як Він полюбив нас. Релігія, яка заснована на любові до Бога, спонукає нас любити один одного. Вона сповнена вдячності, терпіння милосердя та прощення. Отже, вона самовіддана, довготерпелива, милостива і сповнена духом прощення. Вона освячує все життя та поширює свій вплив на оточуючих». – Свідоцтва для Церкви. – Т.4. – С.223.

Додаткові матеріали для вивчення: Патріархи і пророки. – С.303-314.

Неділя 5 лютого

1.  НЕЗМІННИЙ ТВОРЕЦЬ

а. Що ми повинні усвідомити про ставлення Христа до Божого морального Закону в той час, коли Він жив тут на цій землі як Син Людський?

Від Матвія 5:17, 18: «17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, – Я не руйнувати прийшов, але виконати. 18 Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, – ані йота єдина, ані жоден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все».

б. Наскільки скрупульозними були юдейські керівники щодо зовнішнього дотримання Закону?

Від Матвія 23:23: «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м’яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати»;

До филип’ян 3:4 «Хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись думає, то тим більше я».

«[Юдейські провідники] ревно дбали про зовнішній вигляд святості, нехтуючи при цьому святістю серця. Дотримуючись букви Закону, вони постійно порушували його дух. Понад усе ці люди потребували переміни, про яку Христос сказав Никодимові, а саме: нового морального народження, очищення від гріха, поновлення знань істини і святості». – Бажання віків. – С.174.

в. Що ми можемо помітити стосовно суду над Ісусом, який показує, що Він не був порушником Закону?

Від Матвія 26:59, 60: «59 А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому, 60 і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з’явилися двоє».

«Ані Спаситель, ані Його послідовники не порушували Заповіді про суботу. Христос був живим втіленням Закону. У Його житті неможливо було знайти жодного порушення святих заповідей. В оточенні людей, котрі шукали нагоди осудити Його, Він міг впевнено сказати: «Хто з вас може Мені докорити за гріх?» (Від Івана 8:46)». – Там саме. – С.287.

1. Як Ісус зберіг Божий характер, живучи в людській плоті?

Понеділок 6 лютого

2.  ЗАКОН У СЕРЦІ ІСУСА

а. Що було вготовано для Ісуса, коли Він прийшов на землю?

До євреїв 10:5-10: «5 Тому то, входячи в світ, Він говорить: «Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував. 6 Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав. 7 Тоді Я сказав: Ось іду, – в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже»! 8 Він вище сказав, що «жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, – які за Законом приносяться, – Ти не жадав і Собі не вподобав». 9 Потому сказав: «Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже». Відміняє Він перше, щоб друге поставити. 10 У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз».

«Це не була випадковість, а задум, який полягав у тому, що Викупитель світу повинен відкласти Свою царську корону, зняти Свій царський одяг і прийти в наш світ як людина. Він зодягнув Свою Божественність у вбрання людського тіла, щоб стати на чолі людської родини, а Його людська природа об’єдналася з природою людства, грішного через непослух Адама». – Південна робота. – С.85.

б. Коли ми читаємо ті ж вірші про Христа зі Старого Заповіту, що згідно з пророцтвом було передбачене стосовно Його серця?

Псалом 40:7-9: «7 Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені вуха, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав. 8 Тоді я сказав: «Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної». 9 Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій – у мене в серці».

«Результатом порушення Закону був гріх, смуток та смерть. Сатана оголосив, що він доведе створеним Богом світам і всім Небесним істотам, що неможливо дотримуватися Божого Закону. Коли Адам піддався спокусі ворога і впав зі свого піднесеного і святого становища, сатана та його ангели тріумфували. Але від Божого престолу пролунав голос, котрий говорив слова таємничої важливості. [Див. Псалом 40:7-9]. Коли людина згрішила, Христос оголосив Свій намір стати Заступником і Гарантією людини». Рев’ю енд Геральд, 3 вересня 1901 року.

в. Коли ми приймаємо Христа у своє серце, що ми приймаємо невіддільно від Нього?

Псалом 119:70, 72, 77, 174: «70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, – [а] я розкошую з Закону Твого… 72 Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла… 77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, – й я житиму, бо Закон Твій – розрада моя… 174 Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій – то розкіш моя!».

«Ярмо, котре зобов’язує нас до служіння, – це Божий Закон. Великий Закон любові, відкритий в Едені, пізніше проголошений із Сінаю, а в Новому Заповіті записаний у серці, з’єднує людину з Божою волею. Якби ми були залишені діяти за своїми нахилами і волею, то опинилися б у лавах сатани, запозичивши його риси. Тому Бог підпорядковує нас Своїй волі – святій, високій, шляхетній. Він бажає, щоб ми терпляче і мудро виконували обов’язки служіння. Сам Христос, перебуваючи в людському тілі, узяв на Себе ярмо служіння». – Бажання віків. – С.329.

«Правда [праведність] означає «святість, Богоподібність», а «Бог є любов» (1 Івана 4:16). Це узгоджується і з тим, що говориться про Божий Закон: «Бо всі Твої заповіді – справедливість» (Псалми 119:172), і «тож любов – виконання Закону» (До римлян 13:10). Праведність – це любов, а любов – це світло й життя Господнє. Праведність Божа втілена у Христі, і, приймаючи Його, ми отримуємо цю праведність». – Блаженства, промовлені на горі. – С.18.

2. Як цей характер Христа проявляється в істинно віруючих людях?

Вівторок 7 лютого

3.  У ВІДПОВІДНОСТІ З ЗАКОНОМ І ПРОРОКАМИ

а. Коли Ісус пояснював учням, що Його життя було живим доказом того, що Він є Месія, які вірші Він використовував?

Від Луки 24:27, 44: «27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було… 44 І промовив до них: «Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане».

«Христос бажав освітити їхню свідомість та утвердити віру на найпевнішому «пророчому слові» (2 Петра 1:19). Він бажав, щоб істина глибоко закорінилася в їхній свідомості не тому лише, що вона підтверджувалась Його особистим свідоцтвом, а й завдяки таким незаперечним доказам, як символи і тіні прообразного церемоніального закону, а також пророцтва Старого Заповіту. Послідовники Христа не тільки повинні були самі мати розумну віру, а й нести пізнання про Христа цілому світові. І, як перший крок у цьому пізнанні, Ісус спрямував увагу учнів на «Мойсея і пророків». Так воскреслий Спаситель підкреслив цінність і важливість старозавітних Писань». – Велика боротьба. – С.349.

б. Як учні, проповідуючи євангельську звістку, довели, що Ісус був Обітованим?

Дії 28:23: «А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в господу. А він їм від ранку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідоцтва давав, і переконував їх про Ісуса Законом Мойсея й Пророками».

«Дух Божий супроводжував сказані слова, зворушивши серця присутніх. Посилання апостола на старозавітні пророцтва, його свідчення про їхнє виконання в служінні Ісуса з Назарету, переконали багатьох душ, котрі жадали Приходу обіцяного Месії. А запевнення промовця в тому, що «добра новина» про спасіння стосується як єврея, так і язичника, вселило радість і надію в серця тих, хто не належав до тілесних дітей Авраама». – Дії апостолів. – С.172, 173.

«Проповідуючи солунянам, Павло послався на старозавітні пророцтва про Месію. Під час Свого служіння Христос просвітив розум учнів для розуміння цих пророцтв: «І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було» (Від Луки 24:27). Петро, проповідуючи Христа, наводив докази зі Старого Заповіту. Так само чинив і Степан. Павло у своєму служінні також посилався на пророцтва Святого Письма про народження, страждання, смерть, воскресіння і вознесіння Христа. З допомогою натхненних свідчень Мойсея та пророків, він ясно довів, що Ісус із Назарету – Месія і що від днів Адама голос Христа промовляв через патріархів та пророків». – Там саме. – С.221, 222.

3. Щоб щиро повірити в те, що Ісус є Месія, які пророцтвами нам слід ретельно досліджувати?

Середа 8 лютого

4.  ЗАКОН І ВІРА

а. Якщо ми віримо в Ісуса як нашого особистого Спасителя, чи скасовує це Закон? Чому так, чи чому ні?

До римлян 3:31: «Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні, – але зміцнюємо Закона».

б. Яке благословення виголошується на тих, хто дотримується заповідей?

Об’явлення 22:14: «Блаженні, хто випере шати свої, щоб мати право на дерево життя, і ввійти брамами в місто!».

«Через порушення Божих заповідей Адама та Єву спіткало прокляття, і вони були позбавлені всякого права на дерево життя. Христос помер, щоб спасти людину і водночас зберегти честь Божого Закону. Він промовляє: «Блаженні, хто випере шати свої, щоб мати право на дерево життя, і ввійти брамами в місто!» (Об’явлення 22:14). Божий Син тут представляє виконання Божих заповідей як умову отримання права на дерево життя. Порушення Божих Заповідей позбавило людину права на дерево життя. Христос помер, щоб завдяки заслугам Його Крові, покора Божому Закону могла зробити людину гідною Небесного благословення і знову дала їй право на дерево життя». – Духовні дари. – Т.3. – С.88.

«Ангели супроводжували нас, коли ми проходили через море скляне до воріт міста. Ісус підняв Свою могутню, славетну руку, поклав її на перлинні ворота, штовхнув їх, і вони відчинилися, повернувшись на блискучих петлях. Потім Він сказав нам: «Ви випрали шати свої у Моїй Крові, твердо стояли за правду Мою; так увійдіть же». Ми всі увійшли до воріт, відчуваючи, що маємо повне право на це місто». – Ранні твори. – С.17.

в. Як це показує, що Бог ніколи не змінюється?

До євреїв 13:8: «Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!».

«Ісус звершить велику справу для нас, якщо ми сумлінно виконаємо свій обов’язок. Ми потрібно підкорити свою волю Божій волі. Ми повинні шанувати Господа, підкоряючись усім Його Заповідям, навіть у тому, що ми називаємо дрібницями. Істина, як і її Божественний Автор, незмінна у своїх вимогах, вона та сама вчора, сьогодні й навіки. Вона не узгоджується з людськими традиціями, вона не відповідає нашому розумінню. Істина завжди приносила розділення між Божим народом та світом. Однак якщо наша позиція в минулому, як особливого народу, була схвалена Богом, то як Він розглядає нашу нинішню позицію? Чи зросла наша духовність з того часу, як ми залишили нашу першу простоту?» Ознаки часу, 25 травня 1882 року.

4. Як можуть грішні люди отримати право на дерево життя, якого вони були позбавлені через гріх?

Четвер 9 лютого

5.  ЗАПИСАНИЙ У СЕРЦІ

а. Як можна забезпечити присутність Божого Закону в нашому житті так само, як це було в житті Ісуса?

До євреїв 10:16: «Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, – Закони Свої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх»;

До євреїв 8:10: «Оце Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм!».

«Бог дав нам Свої святі Постанови, бо любить людський рід. Щоб захистити нас від наслідків гріха, Він відкриває принципи праведності. Закон – це вираз думки Бога. Коли ми приймаємо його в Христі, він стає нашою думкою. Закон підносить нас над плотськими бажаннями і нахилами, над спокусами, які ведуть до гріха». – Бажання віків. – С.308.

б. Що Бог проявляє до нас ще до того, як ми ступаємо на цей шлях до Небес?

1 Івана 4:19, 8: «19 Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив… 8 Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!».

«Втративши правильне уявлення про Бога, земля поринула у духовний морок. І для того, щоб розігнати темряву, щоб знову навернути світ до Бога, необхідно було подолати оманливу силу сатани. Цього не можна було досягти силою. Застосування сили суперечить принципам Божого правління. Він бажає лише служіння любові, але до любові не можна змусити; її не здобувають силою чи авторитетом. Любов можна викликати тільки любов’ю. Знати Бога – значить любити Його. Тому необхідно було показати характер Божий, протилежний характеру сатани. Це могла зробити лише одна Істота в усьому Всесвіті. Тільки Той, Хто знав висоту й глибину Божої любові, міг відкрити її світові». – Там саме. – С.22.

в. Що є можливим лише після того, як ця Божа любов буде в наших серцях?

Від Івана 14:15-17: «15 Якщо Ви Мене любите, – Мої заповіді зберігайте! 16 І вблагаю Отця Я, – і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував, – 17 Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він».

5. Лише яким чином ми можемо проявити справжню покору?

П’ятниця 10 лютого

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Як Ісус зберіг Божий характер, живучи в людській плоті?

2. Як цей характер Христа проявляється в істинно віруючих людях?

3. Щоб щиро повірити в те, що Ісус є Месія, які пророцтвами нам слід ретельно досліджувати?

4. Як можуть грішні люди отримати право на дерево життя, якого вони були позбавлені через гріх?

5. Лише яким чином ми можемо проявити справжню покору?