Щоденні біблійні уроки

«Отож, людові Божому залишається суботство, [спочинок]» (До євреїв 4:9).

«Для всіх тих, хто приймає суботу як знак творчої й спасительної сили Христа, вона буде приємністю. Вони бачитимуть у ній Христа і «розкошуватимуть у Ньому». Субота вказує їм на діла творіння – доказ Його могутньої сили викуплення». – Бажання віків. – С.289.

Додаткові матеріали для вивчення: Патріархи і пророки. – С.44-51.

Неділя 21 травня

1. НАШ ПРИКЛАД

а. Яким буде наше життя, якщо ми щиро любимо Ісуса і наслідуємо Його приклад?

Від Івана 14:15: «Якщо Ви Мене любите, – Мої заповіді зберігайте!»;

Від Івана 15:10: «Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його».

Які справи звершував Христос у суботу?

Від Луки 4:16, 31: «16 І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати… 31 І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і [там] їх навчав по суботах».

«Що є доказом навернення? «Якщо Ви Мене любите, – Мої заповіді зберігайте!» (Від Івана 14:15). «Якщо ви любите Мене, то нехай ваша любов не буде подібна до уявного почуття прихильності між людьми. Справжня любов полягає у дотриманні Моїх заповідей». Любов, яка проявляється у добровільній покорі, не є мінливою річчю, - це сильний, незмінний принцип, який проявляється у словах і вчинках». – Рукописи. – Т.10. – С.291.

«Ісус звершив безмежну жертву. Ніщо менше, ніж життя улюбленого Божого Сина, не могло сплатити величезний борг, який ми накликали на себе, порушивши Божий Закон. Він взяв на Себе нашу природу і став гріхом заради нас, щоб ми могли отримати «прощення гріхів, вчинених раніше» і завдяки Його Божественній силі та благодаті могли виконати праведні вимоги Закону. Той, хто вважає, що не має значення, дотримуємося ми Божих заповідей чи ні, той не знайомий з Христом. Ісус говорить: «Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його» (Від Івана 15:10), і ті, котрі йдуть за Ісусом, чинитимуть так само, як Він». // Рев’ю енд Геральд, 6 березня 1888 року.

б. Що ми повинні робити за прикладом Христа?

1 Петра 2:21: «Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його»;

1 Івана 2:6: «А хто каже, що в Нім пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він».

1. Який приклад залишив Христос щодо освячення суботи?

Понеділок 22 травня

2. РОЗП’ЯТТЯ

а. Звідки ми знаємо, що Ісус був розіп’ятий у день приготування? Який це день?

Від Луки 23:52-56: «52 Цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити. 53 І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що [в скелі] був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав. 54 День той був Приготування, і наставала субота. 55 А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його. 56 Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали»;

Від Марка 15:42 «А коли настав вечір, – через те, що було Приготовання, цебто перед суботою».

«Це була незабутня субота для засмучених учнів, для священників, старійшин, книжників та всього юдейського народу. Надвечір, при заході сонця, було чути звуки сурми, які сповіщали про початок суботи. Пасха святкувалася, як і віки перед тим, але Той, на Кого вона вказувала, був убитий беззаконними руками і лежав у гробі Йосипа». – Бажання віків. – С.774.

«Нарешті Ісус спочивав. Довгий день образ і мук закінчився. Коли останні промені призахідного сонця сповістили про початок суботи, Божий Син спокійно лежав у тиші гробниці Йосипа. Він завершив Свою працю. Його руки були мирно складені. Ісус спокійно відпочивав у святі години суботнього дня…

Тепер, закінчивши справу спасіння, Ісус також спочивав. І хоча на землі ті, котрі любили Його, були засмучені, Небесах раділи.

Яке славне майбутнє відкривалося перед очима Небесних істот! Бог і ангели побачили результати праці Христа: відроджене творіння та викуплене людство, яке перемогло гріх, вже більше ніколи не відпаде від Бога. День, коли Ісус спочивав, назавжди пов’язаний з цією радісною картиною, бо «діло Його досконале» і «все, що Бог робить, воно зостається навіки» (Повторення Закону 32:4; Екклезіаста 3:14). Коли прийде час «відновлення всього, про що провіщав Бог відвіку устами всіх святих пророків Своїх!» (Дії 3:21), тоді субота творіння, день, коли Ісус спочивав у гробниці Йосипа, буде, як і раніше, днем спочинку й радості. Небо і Земля складатимуть хвалу й подяку, коли щосуботи спасенні народи схилятимуться у щасливому поклонінні перед Богом і Агнцем (див. Ісаї 66:23)». – Там саме. – С.769, 770.

б. Чому віруючі не завершили приготування тіла Христового цієї першої суботи після розп’яття?

Від Луки 23:56: «Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали»;

Від Марка 15:42-47: «42 А коли настав вечір, – через те, що було Приготовання, цебто перед суботою, – 43 прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, – і просив тіла Ісусового. 44 А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже [Розп’ятий] помер. 45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові. 46 А [Йосип] купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей. 47 Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його».

«Учні відпочивали в суботу, сумуючи через смерть свого Господа, а тим часом Ісус, Цар слави, лежав у могилі». – Ранні твори. – С.181.

в. Коли вони пішли до могили, щоб завершити помазання тіла Христа?

Від Марка 16:1, 2: «1 Як минула ж субота, Марія Магдалина, і Марія Яковова, і Саломія накупили пахощів, щоб піти й намастити Його. 2 І на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до гробу вони прибули».

2. Як події, які відбуваються під час розп’яття, чітко показують, що субота залишилася незмінною?

Вівторок 23 травня

3. РАННЯ ХРИСТИЯНСЬКА ЦЕРКВА

а. Яке пророцтво Ісуса показало, що Церква шануватиме суботу через 40 років після Його воскресіння?

Від Матвія 24:15-20: «15 Тож, коли ви побачите ту «гидоту спустошення», що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, – хто читає, нехай розуміє, – 16 тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають. 17 Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого. 18 І хто на полі, – хай назад не вертається взяти одежу свою. 19 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, за днів тих! 20 Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу»;

Від Матвія 5:17: «Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, – Я не руйнувати прийшов, але виконати».

«Творець суботи не скасував її, не прибив до хреста. Смерть Христа не применшила значення суботи. Через сорок років після Його розп’яття субота повинна була залишатися, як і раніше, святою. Напротязі сорока років учні повинні були молитися про те, щоб їхня втеча не сталася в суботу». – Бажання віків. – С.630.

«Христос створив субботу і Він ніколи не скасовував її. Розп’яття не відмінило суботу, як багато хто стверджує. Смерть Христа на хресті є незаперечним аргументом на користь незмінності кожної заповіді Божого святого Закону.

Як Голова людської родини Він у Своєму житті дотримувався кожної заповіді, кожної йоти, кожної риски Закону. Він, перебуваючи у людському тілі, жив тим життям, яким за Його вимогою повинні жити Його послідовники, і тому немає жодного виправдання тим, хто не досяг стандарту досконалості». // Рев’ю енд Геральд, 20 грудня 1898 року.

б. Яким був постійний звичай апостолів щодо біблійної суботи сьомого дня?

Дії 18:1-4: «1 Після цього він вийшов з Атен і прибув до Коринту. 2 І знайшов він одного юдея, на ймення Акилу, родом із Понту, що недавно прибув із Італії, та Прискиллу, його дружину, – бо Клавдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов, 3 а що був він того ж ремесла, то в них позостався та працював; ремесло ж їхнє було – виробляти намети. 4 І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та гелленів».

«Коли [Павло] закінчив промову і юдеї вийшли з синагоги, язичники не поспішали йти і просили про те, щоб наступної суботи їм говорили ті самі слова. Апостоли викликали велику зацікавленість у тому місці, і серед юдеїв, і серед язичників. Вони заохочували віруючих і новонавернених міцно триматися віри і перебувати в Божій благодаті. Інтерес до слухання слів апостолів був настільки великий, що наступної суботи зібралося все місто». – Нариси із життя Павла. – С.48, 49.

в. Чого ми можемо навчитися з практики Павла, коли в тому місці, яке він відвідував, не було синагоги?

Дії 16:12, 13: «12 Звідтіля ж у Филипи, що є перше місто-осада в [тій] частині Македонії. І пробули ми в цім місті днів кілька. 13 Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звичаєм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посходились».

«Нам не слід навчати наших дітей того, що в суботу вони мають бути похмурими, що їм не можна перебувати на свіжому повітрі. О, ні. У суботу Христос вів Своїх учнів на берег озера і там їх навчав. Суботні проповіді Ісус не завжди промовляв у приміщенні». – Виховання дітей. – С.533, 534.

3. Якого звичаю щодо суботи продовжували дотримуватися апостоли?

Середа 24 травня

4. ПЕРШИЙ ДЕНЬ ТИЖНЯ

а. Коли Христос уперше з’явився після Свого воскресіння, чому учні були зібрані? Яким чином Його другий візит підтверджує те, що Він не встановлював інший день поклоніння?

Від Івана 20:19, 26: «19 Того ж дня – дня першого в тижні, – коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, – бо боялись юдеїв, – з’явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: «Мир вам!»... 26 За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: «Мир вам!».

«Христос спочив у могилі в день суботній, і коли вранці першого дня тижня святі істоти Неба і землі прийшли в рух, Він повстав з могили, щоб продовжити справу навчання Своїх учнів. Однак, цей факт не освячує перший день тижня і не робить його священним днем відпочинку». – Дух Пророцтва. – Т.3. – С.204.

б. Яким чином те, що вони відкладали дари вдома першого дня тижня показує, що цей день не був встановлений як особливий день поклоніння?

1 до коринтян 16:1, 2: «1 А щодо складок на святих, то й ви робіть так, як я постановив для Церков галатійських. 2 А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду».

Чи доводить ламання хліба у певний день чи вечір те, що вони є оголошеними як особливий день для щотижневих богослужінь?

Дії 2:42, 46: «42 І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті [братерській], і в ламанні хліба, та в молитвах… 46 І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті».

в. Чому збори в Троаді тривали після опівночі?

Дії 20:8-12: «8 А в горниці, де зібралися ми, було багато світел. 9 Юнак же один, Євтих на ім’я, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитнувся, і додолу упав із третього поверху, – і підняли його мертвого... 10 Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: «Заспокойтесь, бо душа його в ньому!» 11 А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бесіду довго точив, – аж до досвітку, потім відбув. 12 А хлопця живим привели, – і зраділи немало».

Коли настає опівніч першого дня тижня у наші дні?

Буття 1:5: «І Бог назвав світло: «День», а темряву назвав: «Ніч». І був вечір, і був ранок, – день перший»;

Левит 23:32: «Він субота повного спочинку для вас, – і ви будете впокоряти душі свої, ввечері дев’ятого [дня] місяця від вечора аж до вечора будете святкувати вашу суботу».

«Те, що їхній улюблений учитель збирався покинути їх, зібрало набагато більше людей, ніж зазвичай. Того теплого весняного вечора вони зібралися у верхній горниці на третьому поверсі, найхолоднішому і найприємнішому місці для таких зборів. Ночі тоді були темні, але в кімнаті горіло багато каганців. Павло усвідомлював, які небезпеки чекають на нього, і, не маючи впевненості в тому, що він ще зустрінеться зі своїми братами, він повинен був представити їм дуже цікаві та важливі питання; і щиро люблячи і хвилюючись про них, він проповідував до опівночі». – Нариси із життя Павла. – С.196, 197.

г. Який день насправді є днем Господнім? Наскільки важливо для нас усвідомлювати це?

Об’явлення 1:10: «Я був у дусі Господнього дня, і почув за собою голос гучний, немов сурми»;

Від Марка 2:28: «А тому то Син Людський Господь і суботі»;

Ісаї 58:13: «Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, [щоб не] чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, [днем] Господнім святим [та] шанованим, і її пошануєш, – не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова».

«Якщо світло істини було явлене вам, відкриваючи суботу четвертої заповіді і показуючи, що в Божому Слові немає підстав для дотримання неділі, а ви все ж продовжуєте триматися псевдосуботи, відмовляючись святити суботу, яку Бог називає Своїм святим днем, тоді ви приймаєте знамено звіра. Коли це відбувається? Коли ви підкоряєтеся указу, який наказує вам утримуватися від праці в неділю і поклонятеся Богові в цей день, хоча ви знаєте, що в Біблії немає жодного слова, що вказує на відмінність неділі від інших робочих днів, тим самим ви погоджуєтеся прийняти знамено звіра і відмовляєтеся від Божої печатки». – Євангелизм. – С.235.

4. Поясніть, чому перший день тижня не названий офіційним днем поклоніння.

Четвер 25 травня

5. ПАМ’ЯТНИК

а. Пам’яткою чого є субота?

Вихід 31:13: «А ти промовляй Ізраїлевим синам, говорячи: Тільки суботи Мої будете пильнувати, бо це знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви познали, що Я – Господь, що освячує вас!»;

Буття 2:1-3: «1 І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє. 2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. 3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив».

«Важливість суботи як пам’ятника творіння полягає в тому, що вона вказує на істинну причину нашого поклоніння Богові, а саме: Він – Творець, а ми – Його творіння… Щоб ця істина завжди залишалася в пам’яті людей, Бог встановив суботу в Едені; і доки той факт, що Він є нашим Творцем, буде залишатися причиною поклоніння Йому, доти субота залишатиметься знаком і пам’ятником Його творчої діяльності. Якщо б увесь світ святив суботу, думки і почуття людей були б звернені до Творця як до Об’єкта благоговіння і поклоніння; тоді не було б жодного ідолопоклонника, атеїста або невірного. Дотримання суботи є ознакою вірності правдивому Богові, «Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела!» (Об’явлення 14:7). Вістка, котра велить людям поклонятися Богові та виконувати Його заповіді, особливим чином закликає їх до виконання четвертої заповіді». – Велика боротьба. – С.437, 438.

б. Як субота є пам’яткою нашого особистого спасіння?

Повторення Закону 5:15: «І будеш пам’ятати, що був ти рабом в єгипетському краї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раменом, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день».

Яким чином відбувається ця зміна серця?

Єзекіїля 36:26, 27: «26 І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце м’ясне. 27 І духа Свого дам Я до вашого нутра, і зроблю Я те, що уставами Моїми будете ходити, а постанови Мої будете стерегти та виконувати»;

Псалом 51:12: «Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови».

«Бог цінує лише служіння любові, а якщо ж любові немає, то всі церемонії – це образа для Нього. Те саме можна сказати і про суботу. Її призначення в тому, щоб привести людей до спілкування з Богом. Але якщо розум зайнятий мертвими обрядами, справжнє значення суботи втрачається. Формальне дотримання суботи – ніщо інше, як насмішка». – Бажання віків. – С.286.

5. Який аспект дотримання суботи є найважливішим?

П’ятниця 26 травня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Який приклад залишив Христос щодо освячення суботи?

2. Як події, які відбуваються під час розп’яття, чітко показують, що субота залишилася незмінною?

3. Якого звичаю щодо суботи продовжували дотримуватися апостоли?

4. Поясніть, чому перший день тижня не названий офіційним днем поклоніння.

5. Який аспект дотримання суботи є найважливішим?