Щоденні біблійні уроки

Євангелія від Павла: до євреїв

Урок 2. Син Людський – «став дещо меншим за ангелів»

cover
Урок 2. Син Людський – «став дещо меншим за ангелів»
play pause

Змінити розмір шрифту:

«А бачимо Ісуса, Який, через те, що витерпів смерть, був увінчаний славою і честю. Він став дещо меншим за ангелів, щоби за Божою благодаттю зазнати за всіх смерть» (До євреїв 2:9).

«Христос ″став дещо меншим за ангелів, щоби за Божою благодаттю зазнати за всіх смерть″ (До євреїв 2:9). Прийнявши людську природу, Він уже не володітиме такою силою, як вони, – тоді вони служитимуть Йому, підтримуючи та потішаючи у стражданнях». – Патріархи і пророки. – С.64.

Додаткові матеріали для вивчення: Патріархи і пророки. – С.63-70.

Неділя 7 січня

1.  НАДЗВИЧАЙНО УВАЖНІ

а. Який урочистий заклик адресований кожному з нас?

До євреїв 2:1, 2: «1 Ось чому ми повинні бути надзвичайно уважними до почутого, щоби часом не відпасти. 2 І якщо слово, сказане ангелами, було непохитним, і кожний переступ та непослух отримали справедливу відплату».

б. Чи є для нас надія, якщо ми нехтуємо «таким великим спасінням»?

До євреїв 2:3: «То як ми уникнемо її, коли знехтуємо таким великим спасінням? Воно мало початок у проповіді Господа і було підтверджене нам тими, хто почув».

«Ми нехтуємо своїм спасінням, коли віддано поважаємо і ставимо на перше місце авторів, які мають лише нечітке уявлення про те, що означає релігія, а Біблію відводимо на другий план. Ті, котрі отримали світло істини для цих останніх днів, не знайдуть у книгах, які зазвичай вивчаються сьогодні, настанов щодо того, що прийде на наш світ; але Біблія є джерелом знань про Бога і здатна навчити того, хто її досліджує, як бути корисним у цьому житті й досягти вічного життя». – Основи християнського виховання. – С.403.

«Обов’язок Божого народу – підтримувати вогонь у своїх світильниках, бути такими як ті люди, котрі чекають на нареченого, який повертається зі шлюбу. Не втрачайте жодної хвилини, нехтуючи великим спасінням, яке приготоване вам. Час випробування душ добігає кінця. День у день безповоротно вирішується доля людей, і ми не знаємо, коли скінчиться життя багатьох людей, присутніх на цьому зібранні. Ми повинні усвідомити нині, що наше життя є швидкоплинним, і ми не можемо жодної миті відчувати себе в безпеці, доки наше життя не буде приховане з Христом у Бозі». – Вибрані вісті. – Кн.1. – С.189.

1. Чому небезпечно нехтувати вивченням Біблії, молитвою та покорою Богові?

Понеділок 8 січня

2.  ЛЮДИНА – ЦАР ЦІЄЇ ПЛАНЕТИ

а. Яким був Божий намір при створенні людини?

Буття 1:26, 27: «26 [Нарешті] сказав Бог: Створімо людину за Нашим образом й за Нашою подобою, та нехай люди панують над рибами морськими, птахами небесними, худобою, і над усією землею, та над усіма плазунами, що повзають по землі. 27 І створив Бог людину за Своїм образом, – за Божим образом створив її; Він створив їх чоловіком і жінкою».

«Адам був коронований царем у Едемі. Йому було довірене панування над усіма живими істотами, які створив Бог. Господь благословив Адама та Єву таким розумом, яким Він не наділив жодне інше створіння. Він зробив Адама законним правителем усіх діл Своїх рук. Людина, яка створена за Божою подобою, могла споглядати і цінувати славні Божі діла в природі». – Протистояння. – С.10, 11.

б. Хто став князем цього світу внаслідок гріхопадіння людини?

Від Івана 12:31: «Нині настав суд цьому світові; нині князь цього світу буде вигнаний геть»;

Від Івана 14:30: «Не довго вже говоритиму з вами, бо надходить князь світу, та в Мені Він не має нічого».

«Від результату боротьби між Князем світла і провідником царства темряви залежала доля світу. Після того як сатана ввів людину у гріх, він оголосив свої претензії на землю як на свою власність і став величати себе князем цього світу. Підкоривши собі наших прабатьків, він сподівався заснувати тут своє царство. Люцифер заявив, що люди самі обрали його своїм правителем. Здобувши владу над людьми, він заволодів і світом. Але Христос прийшов, щоб спростувати претензії сатани. Ставши Сином Людським, Ісус залишався вірним Богові. Таким чином, Він довів, що сатана не має цілковитої влади над людством, а отже і його претензії на світ є недійсними. Всі, котрі бажають звільнитися з-під влади сатани, отримають свободу. Право на володіння землею, втрачене Адамом через гріх, буде відновлене». – Бажання віків. – С.114.

в. Що відбулося, коли Христос здобув перемогу на хресті?

Об’явлення 12:10: «І я почув гучний голос на небі, що промовляв: Тепер настало спасіння і сила, і Царство нашого Бога, і влада Його Христа, оскільки скинуто обвинувача наших братів, який обвинувачує перед нашим Богом день і ніч».

«Повалення сатани як обвинувача братів на небі було звершене через велику роботу Христа, Котрий віддав Своє життя. Незважаючи на постійний опір сатани, План викуплення був здійснений. Людина була оцінена настільки високо, що заради неї Христос приніс Себе в жертву. Сатана, знаючи, що узурпована ним імперія буде врешті-решт відібрана у нього, вирішив не шкодувати жодних зусиль для знищення якомога більшої кількості істот, створених Богом за Своїм образом». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.7. – С.973.

2. Протиставте силу справжнього Князя світла хвалькуватим претензіям сатани.

Вівторок 9 січня

3.  НАДІЯ ДЛЯ ГРІШНОЇ ЛЮДИНИ

а. Скільки людей було викуплено Кров’ю Христа?

До євреїв 2:9: «А бачимо Ісуса, Який, через те, що витерпів смерть, був увінчаний славою і честю. Він став дещо меншим за ангелів, щоби за Божою благодаттю зазнати за всіх смерть»;

Від Івана 3:16: «Бо так Бог полюбив світ, що дав [Свого] Єдинородного Сина, щоб кожен, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне».

«″Ви не належите самим собі. Адже ви викуплені за ціну″ (1 до коринтян 6:19, 20). Яка велика ціна була сплачена для викуплення грішного людського роду!» – Цей день із Богом. – С.255.

«Подумайте, чим пожертвував Христос, залишивши Небесні двори і ставши на чолі людства. Чому Він зробив це? – Тому що тільки Він міг викупити грішне людство. У світі немає жодної людини, яка була б без гріха. Божий Син зійшов зі Свого Небесного престолу, зняв Свої царські шати та царський вінець і зодягнув Свою Божественність у людське єство. Він прийшов, щоб померти за нас, бути похованим, як належить людям, і воскреснути для нашого виправдання. Він прийшов перенести всі спокуси, яких зазнають люди. Він воскрес із могили і проголосив над відчиненою гробницею Йосифа: ″Я є воскресіння і життя″ (Від Івана 11:25). Христос, рівний Богові, пройшов заради нас через смерть. Він помер за кожну людину, щоб через Нього кожна людина могла стати учасником вічного життя». – У Небесних оселях. – С.13.

б. Кого Ісус називає Своїми братами і чому?

До євреїв 2:11: «Адже і Той, Хто освячує, і ті, які освячуються, – усі від Одного. Через це Він не соромиться називати їх братами»;

Від Івана 17:17: «Освяти їх істиною [Своєю]! Твоє Слово – то істина».

«Ісус Христос – наш Приклад у всьому. Він розпочав життя, пройшов через його переживання і завершив його історію з освяченою людською волею. Він був випробуваний у всьому, як і ми, проте завдяки тому, що Він зберігав Свою волю підкореною і освяченою, ніколи не мав схильності до скоєння зла або до прояву повстання проти Бога… Ті, котрі мають освячену волю, яка узгоджена з волею Христа, щодня з’єднуватимуть свою волю з волею Христа, яка діятиме, благословляючи інших, і справлятиме на них вплив Божественною силою. Багато людей плекають те, що повстає проти їхньої душі, бо їхні бажання та воля спрямовані проти Бога і використовуються у служінні сатані.

Не догоджаймо більше ворогові, нарікаючи на силу нашої гріховної волі; бо, коли чинимо так, ми живимо та заохочуємо нашу волю йти проти Бога і догоджаємо лукавому. Пам’ятаймо, що ми – Божі діти, які дали обітницю дбайливо оберігати святу волю, яку ми отримуємо від Бога. ″А тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми, – тим, які вірять у Його Ім’я″ (Від Івана 1:12)». // Ознаки часу, 29 жовтня 1894 року.

3. Яку користь нам приносить дарована Христом Божественна пропозиція спасіння?

Середа 10 січня

4.  «СПІЛЬНИК КРОВІ Й ТІЛА»

а. Яку природу прийняв Христос під час Свого втілення? Чому це було необхідно?

До євреїв 2:14-16: «14 А що діти стали спільниками крові й тіла, то й Він подібним чином став їхнім спільником, аби Своєю смертю знищити того, хто має владу смерті, тобто диявола, 15 і визволити тих, які через страх смерті все життя утримувалися в рабстві. 16 Адже не ангелів Він приймає, але приймає нащадків Авраама».

«Для Божого Сина було б великим приниженням прийняти людську природу навіть тоді, коли ще безгрішний Адам жив у Едемі. Адже Ісус прийняв людську природу в той час, коли людський рід був ослаблений чотирма тисячами років гріховного полону. Як і кожна дитина Адама, Він відчув на Собі результат дії великого закону спадковості. Якими були ці результати, видно з історії Його земних предків. Він прийшов з такою трагічною спадковістю, щоб розділити наші печалі й спокуси і дати нам приклад безгрішного життя». – Бажання віків. – С.49.

«Хоча Його характер і не був заплямований гріхом, Він все ж таки зійшов до того, що об’єднав наше гріховне людське єство зі Своєю Божественною природою. Прийнявши людське єство, Він вшанував людство. Прийнявши нашу спотворену гріхом природу, Він показав, якою вона може стати, якщо людина скористається всіма необхідними засобами, які Він передбачив надміру, і стане учасником Божественного єства». – Вибрані вісті. – Кн.3. – С.134.

б. Незважаючи на те, що Христос прийняв нашу гріховну природу, що нам слід розуміти про Його життя?

До євреїв 7:26: «Такого потрібно було нам Первосвященика: святого, невинного, непричетного до зла, відділеного від грішників, вищого за небо»;

До євреїв 4:15: «Адже маємо не [Такого] Первосвященика, Який не може співчувати нашим слабкостям, але Який подібно [до нас був] випробуваний у всьому, за винятком гріха»;

1 Петра 2:21, 22: «21 На це ви були покликані, тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли Його слідами. 22 Він не вчинив гріха, і не знайдено підступу в устах Його».

«[Христос] – наш Приклад у всьому. Він став нам Братом у наших немочах, Він, ″подібно [до нас був] випробуваний у всьому″ (До євреїв 4:15), але залишився безгрішним, відчуваючи огиду до зла. У світі гріха Спаситель пережив душевну муку та боротьбу». – Дорога до Христа. – С.93, 94.

«Прийнявши на Себе осквернену гріхом людську природу, Христос жодним чином не брав участі у її гріху. Він був підвладний слабкостям і недугам, які властиві людині, ″щоби збулося сказане через пророка Ісаю, який говорив: Він узяв наші недуги і поніс хвороби″ (Від Матвія 8:17). Він міг співчувати нам у наших недугах і подібно до нас був випробуваний у всьому. Проте Він не пізнав гріха. Він був Агнцем ″непорочним й чистим″ (1 Петра 1:19). Якби сатані вдалося навіть у найменшому спокусити Христа на гріх, він тим самим вжалив би Спасителя в голову. Він же міг жалити Його тільки в п’яту. Навпаки: у людства не залишилося б жодної надії. Божий гнів зійшов би на Христа, як він зійшов на Адама. Христос і церква опинилися б у безвиході». – Вибрані вісті. – Кн.1. – С.256.

4. Поясніть досконалий баланс між Божественною та людською природою Христа.

Четвер 11 січня

5.  МИЛОСЕРДНИЙ І ВІРНИЙ ПЕРВОСВЯЩЕННИК

а. Який Друг є у нас в Небесній Святині?

До євреїв 2:17: «Тому треба було Йому в усьому уподібнитися братам, аби бути милосердним і вірним Первосвящеником перед Богом, для ублагання за гріхи людей».

«[Христос] у всьому уподібнився до Своїх братів. Він прийняв наше тіло. Він знав, що таке голод, спрага і втома. Він підкріплявся їжею, відновлював сили у сні. Він був чужинцем і приходьком на землі, – жив у світі, однак був не від світу; спокушуваний і випробуваний подібно до людей, однак провадив безгрішне життя. Ніжний, чуйний, співчутливий, завжди уважний до людей, Він відкривав характер Бога. ″Слово стало тілом, і перебувало між нами, і ми побачили славу Його… повного благодаті й істини″ (Від Івана 1:14)». – Дії апостолів. – С.472.

б. Маючи і людське, і Божественне єство, що Христос готовий зробити для кожного з нас?

До євреїв 2:18: «Бо в чому Сам постраждав, будучи випробуваним, Він може допомогти і тим, хто переносить випробування»;

Псалом 40:9: «Я прагну чинити Твою волю, Боже мій, і Твій Закон – у глибині мого [серця]».

«Оскільки Ісус прийшов і жив серед нас, ми знаємо, що Богові відомі всі наші випробування і Він співчуває нам у наших скорботах. Кожен син і донька Адама мають змогу переконатися в тому, що наш Творець є Другом грішників, тому що в кожному вченні благодаті, у кожній обітниці про радість, у кожному вчинку любові, в кожній Божественній рисі, котра знайшла свій вияв у земному житті Спасителя, ми бачимо, що ″з нами Бог″…

Якби нам довелося пережити те, чого не довелось зазнати Ісусу, тоді сатана й досі мав би змогу твердити, що для нас Божої сили недостатньо. Тому Ісус ″подібно [до нас був] випробовуваний у всьому″ (До євреїв 4:15). Він зазнав усіх випробувань, які переносимо ми, але не скористався жодною перевагою, котра не була б щедро дарована нам. Як людина Він боровся зі спокусами і перемагав їх силою, отриманою від Бога. Він сказав: ″Я прагну чинити Твою волю, Боже Мій, і Твій Закон – у глибині Мого [серця]″ (Псалом 40:9). Коли Він ходив, чинячи добро і зціляючи усіх, кого мучив сатана, то відкривав людям правдиву сутність Божого Закону і Свого служіння. Його життя свідчить про те, що і ми здатні підкорятися Божому Законові». – Бажання віків. – С.24.

5. Чому ми можемо бути вельми вдячними за роботу Христа, яка звершується на Небесах?

П’ятниця 12 січня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Чому небезпечно нехтувати вивченням Біблії, молитвою та покорою Богові?

2. Протиставте силу справжнього Князя світла хвалькуватим претензіям сатани.

3. Яку користь нам приносить дарована Христом Божественна пропозиція спасіння?

4. Поясніть досконалий баланс між Божественною та людською природою Христа.

5. Чому ми можемо бути вельми вдячними за роботу Христа, яка звершується на Небесах?