Щоденні біблійні уроки

«Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни» (Якова 1:17).

«Бог є любов. Як від сонця виходять промені світла, так від Нього випромінюється до всього Його творіння любов, радість і світло. Богові властиво давати, і все Його життя є виявом безкорисливої любові». – Блаженства, промовлені на горі. – С.77.

Додаткові матеріали для вивчення: Поради щодо управління ресурсами. – С.72. Дивовижна Божа благодать. – С.62.

Неділя 2 жовтня

1.  ВІДМІННІ РИСИ БОЖОГО ХАРАКТЕРУ

а. Наділивши людство життям, що ще дарував Бог?

Буття 2:7, 15: «7 І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, – і стала людина живою душею... 15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала».

Чому це є благословенням для нас?

Екклезіаста 5:12, 18: «12 Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому... 18 Також кожна людина, що Бог дав їй багатство й маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частку та тішитися своїм трудом, – то це Божий дарунок!».

«Адам не проводив дні у ледарстві. Щойно він був створений, йому було доручено роботу. Він мав знайти покликання і щастя в тому, щоб оберігати створене Богом, а нагородою за працю його потреби щедро задовольнялися плодами Еденського саду». – Поради батькам, вчителям і студентам. – С.273, 274.

б. Які щоденні докази відкривають велику Божу любов до нас?

Псалом 36:6-10: «6 Господи, – аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність, 7 Твоя справедливість – немов гори Божі, Твої суди – безодня велика, людину й худобу спасаєш Ти, Господи! 8 Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил: 9 вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів, 10 бо в Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло!»;

Плач Єремії 3:22, 23: «22 [Це] милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя, – 23 нове воно кожного ранку, велика [бо] вірність Твоя!»;

Дії 14:17: «Але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші».

«Ми в боргу перед [Богом] за кожну мить нашого існування та за всі радощі життя». – Поради щодо управління ресурсами. – С.17.

«Господь дає Своє життя деревам і виноградинам, що Ним створені. Його Словом може бути збільшене або зменшене плодоношення землі. Якби люди відкрили свій розум, аби зрозуміти зв’язок між природою і Богом природи, вони визнали б силу Творця. Без життя, яке дарує Бог, природа б загинула. Усе творіння залежить від Нього. Він наділяє життєдайними силами все, що створює природа. Дерева, що гнуться під вагою плодів, ми повинні сприймати як Божий дар, ніби Він Сам дав плід у наші руки». – Звеличуйте Ісуса Христа. – С.62.

1. Назвіть деякі прості дари Бога, що даровані нам ще з днів Едену.

Понеділок 3 жовтня

2.  НАЙБІЛЬШИЙ ДАР

а. Який дар є найбільшим з Божих дарів?

Від Івана 3:16: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне»;

До ефесян 2:4-7: «4 Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, 5 і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, – спасені ви благодаттю, – 6 і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних [місцях] у Христі Ісусі, 7 щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі».

«Скарб Євангелії – Дорога, Правда і Життя – Ісус, був серед [юдейського народу], але вони відкинули найбільший Дар, який тільки могло дати їм Небо». – Наочні уроки Христа. – С.105.

«Серце Боже переповнене любов’ю до Його дітей на землі, яка сильніше за смерть. Віддавши Свого Сина, Він віддав нам усі скарби Неба в одному дарі. Життя, смерть і заступництво Спасителя, служіння ангелів, заклики Духа, турбота Отця, Котрий діє над усіма і через усіх, повсякчасний інтерес небожителів – усе це заради спасіння людства». – Дорога до Христа. – С.21.

«Христос купив нас ціною Своєї Власної Крові. Він заплатив за наше спасіння, і якщо ми приймаємо цей скарб, він стає нашим, посланим нам як дар Божий». – Свідоцтва для Церкви. – Т.9. – С.245.

б. Коли ми слідуємо за Христом, який дар Отець обіцяє Своєму Синові?

Від Івана 6:37-39: «37 Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть. 38 Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене. 39 Оце ж воля Того, Хто послав Мене, – щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня»;

Від Івана 17:24: «Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, – бо Ти полюбив Мене перше закладин світу».

Чому цей факт має підбадьорити всіх?

Якова 1:17, 18: «17 Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни. 18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його».

«Нам ніколи не зрозуміти, наскільки сильно Бог любить людей. Всесвіт наповнений доказами Його безмежної доброзичливості.

Христос заявляє про Свої права на увесь цей світ. Він сказав: «Передав Мені все Мій Отець» (Від Луки 10:22). «Усе, що має Отець, то Моє» (Від Івана 16:15). Усе на небі та на землі служить Йому. Великий дар Небесної любові не мав бути прихований у лоні Отчому. Христос мав дарувати його нужденним людям.

Христос сповнений благодаті та істини. Він – усе і в усьому. Отже, нехай жодна людина не приписує собі слави. Слава має бути віддана Божому Синові. Тепер і повік уся хвала належить Йому». – Листи з Баттл-Кріку. – С.65.

«Оскільки ми – дар Отця і нагорода за Його працю, Ісус любить нас. Він любить нас як Своїх дітей. Дорогий читачу, Він любить і тебе! Саме Небо не може подарувати нам чогось більшого і кращого. – Бажання віків. – С.483.

«Ти маєш привілей покластися на любов Ісуса в найповнішому, найвірнішому і найшляхетнішому значенні цього слова, сказати: Він любить мене, Він приймає мене; я довірятиму Йому, бо Він пожертвував заради мене Своїм життям. Ніщо так не розсіює сумніви, як постійні роздуми про характер Христа». – Свідоцтва для проповідників. – С.517.

2. Як найбільший Божий дар охоплює взаємні стосунки?

Вівторок 4 жовтня

3.  ХТО ТАКИЙ ХРИСТОС?

а. Віддаючи шану Небесному Отцю як Творцю, що ми повинні також зрозуміти про Ісуса Христа?

До євреїв 1:1-3: «1 Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків, 2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив. 3 Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, – і засів на правиці величности на висоті»;

Від Івана 1:1-3: «1 Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. 2 Воно в Бога було споконвіку. 3 Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього».

«Якщо Христос створив усе, значить, Він існував перш за все. Про це говориться настільки ясно, що ні в кого не повинно виникати сумнівів. Христос був Богом у самій Своїй суті та у найвищому значенні цього слова. Він був з Богом споконвіку. Він був Всемогутнім Богом, благословенним навіки». – Звеличуйте Ісуса Христа. – С.16.

«Христос, Слово, Однороджений від Бога, був одне з вічним Отцем – за природою, характером і намірами – єдина Особа у всьому Всесвіті, присвячена в усі плани й наміри Бога. Через Христа Отець створив усі Небесні істоти. «Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, – усе через Нього й для Нього створено» (До колосян 1:16); усе Небо виявляло Христові таку ж відданість, як і Отцеві». – Велика боротьба. – С.493.

б. На якій підставі Христос має право на наше поклоніння та учнівство?

До ефесян 3:9: «Та висвітлити, що то є зарядження таємниці, яка від віків захована в Бозі, Який створив усе»;

До филип’ян 2:5-10: «5 Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! 6 Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, 7 але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, 8 Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної... 9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім’я, що вище над кожне ім’я, 10 щоб перед Ісусовим Ім’ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних».

«Найбільший Дар, який Бог міг дарувати людям, був даний в дарі Його улюбленого Сина. Апостол каже: «Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, – як же не дав би Він нам із Ним і всього?» (До римлян 8:32). Нічого більше не залишилось. Другого випробування ніколи не буде. Якщо невимовний Божий Дар не приведе людину до покаяння, то немає нічого, що змогло б вплинути на її серце. Немає іншої сили, яка б вплинула на її розум і пробудила її сприйнятливість. Увесь Божий характер був розкритий у Його Сині, увесь спектр можливостей Неба виявлений для прийняття людини у Сині Безмежного. Шлях повернення людини до Бога та Неба не має перешкод. Була виявлена неперевершена глибина любові Спасителя, і якщо цей прояв Божої любові до людських синів не зможе прихилити людей до Нього, то немає нічого, що змогло б це коли-небудь зробити». // Ознаки часу, 30 грудня 1889 року.

«Апостол Павло, під дією Святого Духа, пише про Христа, що «усе через Нього й для Нього створено! А Він є перший від усього, і все Ним стоїть» (До колосян 1:16, 17). Руки, які тримають світи у просторі, Руки, які підтримують упорядкований рух і невпинну діяльність у всьому Божому Всесвіті, – ці Руки були прибиті до хреста заради нас». – Виховання. – С.132.

3. Чому для нас важливо зрозуміти, Ким насправді є Христос?

Середа 5 жовтня

4.  НЕБЕСНИЙ ПРИНЦИП

а. Якого фундаментального поняття ми повинні навчитися з прикладу земного життя Христа?

Від Луки 22:27 (остан. частина): «А Я серед вас, як службовець»;

До євреїв 5:8: «І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був»;

До євреїв 12:2, 3: «2 Дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого. 3 Тож подумайте про Того, хто перетерпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх».

«Основа Плану спасіння – жертва. Ісус залишив Царський престол і збіднів заради нас, щоб ми могли збагатитися Його убозтвом. Усі, хто приймають це спасіння, куплене такою дорогою жертвою Божого Сина, повинні наслідувати приклад істинного Зразка. Христос – Наріжний Камінь, і ми маємо все будувати на цій Основі. Кожен повинен мати дух самозречення та самопожертви. Життя Христа на землі вирізнялося безкорисливістю, приниженням та жертовністю. І невже знайдуться люди, заради великого спасіння котрих Ісус зійшов з Небес, які здатні відмовитися іти за своїм Господом і розділяти Його самозречення і жертву?». – Свідоцтва для Церкви. – Т.3. – С.387. [Виділено автором].

б. У якому розумінні ми повинні з радістю наслідувати приклад жертви Христа?

1 Петра 2:21: «Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його»;

До римлян 12:1, 2 «1 Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, – повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, 2 і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, – добро, приємність та досконалість».

«Христос пожертвував усім заради щастя людини, щоби дати їй можливість отримати Небо. Тепер настала черга грішної людини, показати, чим вона готова пожертвувати заради Христа, аби завоювати безсмертну славу. Ті, хто хоча б частково розуміють велич спасіння та його ціну, ніколи не нарікатимуть на те, що мають сіяти зі сльозами, що боротьба та самозречення – їхня християнська доля в цьому житті». – Там саме. – С.481.

«[Христос] залишив славу, владу та багатства, щоб спасти тих, котрі гинуть у гріху. Він принизив Себе до наших потреб, аби піднести нас до Небес. Для Його життя були характерні жертовність, самозречення та безкорислива благодійність. Він – наш Зразок. Чи брав ти Його за Приклад?». – Там саме. – Т.2. – С.549.

«Слова: «І ви не свої? Бо дорого куплені ви (1 до коринтян 6:19, 20) повинні зберігатися в пам’яті, аби ми завжди визнавали Боже право на наші таланти, нашу власність, наш вплив і нас самих. Ми повинні навчитися того, як ставитися до цього Божого дару, в розумі, душі і тілі, щоб як викуплена Христом власність ми могли благотворно бездоганно служити Йому». – Медичне служіння. – С.276.

4. Який фундаментальний принцип є основою усього Плану спасіння?

Четвер 6 жовтня

5.  ДАРОВАНА БЛАГОДАТЬ

а. Що таке благодать і чому вона важлива для нашого спасіння?

До римлян 5:6-9: «6 Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих. 7 Бо навряд чи помре хто за праведника, ще бо за доброго може хто й відважиться вмерти. 8 А Бог доводить Свою любов до нас [тим], що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками. 9 Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров’ю Його ми виправдані»;

До ефесян 2:8, 9: «8 Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то – дар Божий, 9 не від діл, щоб ніхто не хвалився».

«Благодать – це незаслужена милість, і віруюча людина виправдовується незалежно від будь-яких заслуг з її боку, адже їй нема чого запропонувати Богові. Вона виправдовується через викуплення у Христі Ісусі, Котрий перебуває на Небесах як замісна Жертва за грішника і його Поручитель». – Вибрані вісті. – Кн.1. – С.398.

«Благодаті [Спасителя] достатньо, аби підкорити гріх». – Віра, якою я живу. – С.87.

б. Як ми повинні реагувати на багату Божу благодать?

До ефесян 2:10: «Бо ми – Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували»;

До Тита 2:11-14: «11 Бо з’явилася Божа благодать, що спасає всіх людей, 12 і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці, 13 і чекали блаженної надії та з’явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса, 14 що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих».

«Але хіба добрі справи нічого не означають? Хіба до грішника, який день у день безкарно грішить, Бог ставиться з такою ж прихильністю, що і до того, хто через віру в Христа намагається трудитися, не шкодуючи сил? Писання свідчить: «Бо ми – Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували» (До ефесян 2:10).

У Своєму Божественному Промислі та безмежній милості до людей Господь розпорядився, щоб добрі справи були винагороджені. Ми прийняті лише завдяки заслугам Христа, і справи милосердя і співчуття, які ми чинимо, є плодом віри і вони стають благословенням для нас, бо люди отримають відплату за свої діла.

Пахощі Христових заслуг роблять наші добрі діла прийнятними для Бога, і через благодать ми стаємо здатними творити добро, за яке Він винагороджує нас». – Вибрані вісті. – Кн.3. – С.199, 200.

«Усі ваші добрі справи не можуть спасти вас, але все ж таки ви не можете спастися без добрих справ. Кожна жертва, вчинена заради Христа, обернеться для вас вічним здобутком». – Там саме. – С.147.

5. Як Божа благодать впливає на наше приготування до Неба?

П’ятниця 7 жовтня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Назвіть деякі прості дари Бога, що даровані нам ще з днів Едену.

2. Як найбільший Божий дар охоплює взаємні стосунки?

3. Чому для нас важливо зрозуміти, Ким насправді є Христос?

4. Який фундаментальний принцип є основою усього Плану спасіння?

5. Як Божа благодать впливає на наше приготування до Неба?