Щоденні біблійні уроки

«А всяка десятина… буде святість для Господа» (Левит 27:32).

«Десятина священна, Бог відокремив її для Себе». – Поради щодо управління ресурсами. – С.93.

Додаткові матеріали для вивчення: Служителі Євангелії. – С.222-228.

Неділя 13 листопада

1.  З ДНІВ БУТТЯ

а. Яким чином Бог залишив для Себе частину Еденського раю?

Буття 2:16, 17: «16 І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: «Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. 17 Але з дерева знання добра й зла – не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!».

Як це можна порівняти з десятиною?

Малахії 3:7, 8: «7 Від устав Моїх ви відступили з днів ваших батьків, і їх не стерегли. Верніться ж до Мене, і вернусь Я до вас! промовляє Господь Саваот. Та говорите ви: «У чому повернемось?» 8 Чи Бога людина обманить? Мене ж ви обманюєте, ще й говорите: «Чим ми Тебе обманили?» – Десятиною та приносами!».

«У Еденському раї Господь створив усяке дерево приємним на вигляд і добрим для їжі, і Він заповідав Адаму та Єві насолоджуватися Його щедротами. Але Господь зробив один виняток: нашим прабатькам не можна було їсти з дерева пізнання добра і зла. Це дерево Бог зберіг як постійне нагадування про те, що Він є Власником усього. Таким чином Він дав Адаму й Єві можливість виявити свою віру і довіру до Нього через їхнє досконале підкорення Його вимогам.

Так само і з Божими вимогами, що висуваються до нас. Він передає Свої скарби в руки людей, але вимагає, щоб одна десята частина з усього неухильно відкладалася для Його справи. Він вимагає, щоб ця частина була покладена до Його скарбниці. Її треба віддати Йому як Його власність; вона свята і має бути використана для святих цілей, для підтримки тих, хто несе звістку спасіння в усі куточки світу». – Свідоцтва для Церкви. – Т.6. – С.386.

б. Якою була практика перших патріархів щодо десятої частини їхнього доходу?

Буття 14:18-20: «18 А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього. 19 І поблагословив він його та й промовив: «Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю. 20 І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх». І [Аврам] дав йому десятину зо всього»;

Буття 28:20-22: «20 І склав Яків обітницю, говорячи: «Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись, 21 і я з миром вернуся до дому батька свого, то Господь буде мені Богом, 22 і цей камінь, що я поставив за пам’ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, – щодо десятини, – дам десятину Тобі!».

«Однак система десятини бере свій початок не від євреїв. З найдавніших часів Господь претендував на десяту частину як на Свою власність, і цю вимогу Його діти визнавали й шанували. Відомо, що Авраам дав десятину Мелхиседекові, священникові Бога Всевишнього». – Патріархи і пророки. – С.525.

1. Який наочний приклад з Еденського раю ілюструє принцип десятини?

Понеділок 14 листопада

2.  У ЄВРЕЙСЬКІЙ СИСТЕМІ

а. Яке особливе встановлення було дане стародавньому єврейському народові щодо десятини?

Левит 27:30-32: «30 А всяка десятина з землі, з насіння землі, з плоду дерева, – Господеві воно, святощі для Господа! 31 А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, – той додасть п’яту частину її над неї. 32 А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що перейде під палицею, – десяте буде святість для Господа».

Як цей принцип наголошується в усі віки?

Малахії 3:10: «Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, – промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?».

«В Ізраїлі десята частина прибутків призначалася для підтримки богослужінь. Мойсей оголосив ізраїльтянам: «А всяка десятина з землі, з насіння землі, з плоду дерева, – Господеві воно, святощі для Господа! А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що перейде під палицею, – десяте буде святість для Господа» (Левит 27:30, 32).

«Десятина – Господеві». Тут вжито таку ж форму вислову, як і в Законі про суботу. «А день сьомий – субота для Господа, Бога твого» (Вихід 20:10). Бог утримує для Себе певну частину часу та коштів людини, і той, хто використовує їх у власних інтересах, не залишиться без вини». – Патріархи і пророки. – С.525, 526. [Виділено автором].

б. Що потрібно зробити перш, ніж десятина могла бути відкладена?

Вихід 22:28: «Не будеш спізнюватися, [щодо жертов], із щедрістю збіжжя та з плинами твоїми. Перворідного з синів своїх даси Мені»;

Вихід 34:26 (перша частина): «Початок первоплодів твоєї землі принесеш у дім Господа, Бога твого»;

2 Хронік 31:5, 6: «5 А як поширився той наказ, поназносили Ізраїлеві сини багато первоплодів збіжжя, виноградного соку, і нової оливи, і меду, і всякого полевого врожаю; і [як] десятину того всього багато поназносили. 6 А Ізраїлеві та Юдині сини, що сиділи по Юдиних містах, також вони поприносили десятину худоби великої та худоби дрібної, і десятину святих речей, посвячених Господеві, їхньому Богові, і понадавали того багато куп».

«Принесення десятини не було єдиним засобом визнання Божих вимог. Усі перші плоди землі присвячувались Йому. Перше руно вовни, зняте з овечок, перші зерна пшениці під час молотьби, перша олива і вино призначалися Богові. Це саме стосувалося первородних з усіх тварин, а за первістка-сина вносився викуп. Перші плоди мали бути принесені у присутність Господа до Святині, після чого їх могли споживати священники.

Ця постанова постійно нагадувала людям про те, що справжнім господарем їхніх ланів, овець і худоби є Бог; Він посилає сонце й дощ під час сівби та жнив; усе, чим люди володіють, є Його творінням, а їх Він зробив лише управителями Своїх благ.

Коли ізраїльські чоловіки, навантажені першими плодами полів, садів і виноградників, збиралися біля Скинії, це було привселюдним свідченням того, що вони визнають Божу доброту». – Там саме. – С.526.

«Окрім десятини Господь вимагає перших плодів усіх наших прибутків. Він передбачив це для підтримки в достатку Його справи на землі. Божі слуги не повинні жити і працювати на бідному пайку». – Свідоцтва для Церкви. – Т.6. – С.384.

2. Як євреї повинні були визнавати Божі вимоги перед поверненням своєї десятини до Божого сховища?

Вівторок 15 листопада

3.  ВІЧНІ ПРИНЦИПИ

а. Що охоплювала реформація, яка проводилася за днів Неемії?

Неемії 10:34-37: «34 На хліб показний, і на постійний дар, і на постійне цілопалення, на суботи, на молодики, на свята, і на освячені речі, і на жертви за гріх на окуплення за Ізраїля, і на всяку працю дому нашого Бога. 35 І кинули ми жеребки про пожертву дров, священики, Левити та народ, щоб приносити до дому нашого Бога, за домом наших батьків, на означені часи рік-річно, щоб палити на жертівнику Господа, нашого Бога, як написано в Законі, 36 і щоб приносити первоплоди нашої землі та первоплоди всякого плоду зо всякого дерева рік-річно до Господнього дому, 37 і первороджених синів наших та нашої худоби, як написано в Законі, і первороджених худоби нашої великої та худоби нашої дрібної, щоб приносити до дому нашого Бога до священиків, що служать у домі нашого Бога»;

Неемії 12:44: «І того дня були попризначувані люди над коморами для скарбів, для приношень, для первоплодів та для десятин, щоб зносити в них з міських піль законні частки священикам та Левитам, бо радість Юдеї [була – дивитися] на священиків та на Левитів, що стояли!».

б. Яка практика фарисеїв була схвалена Христом?

Від Матвія 23:23: «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м’яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати».

Чому принцип десятин застосовується також і в новозавітну еру?

До євреїв 7:1-5, 8, 20, 21: «1 Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив. 2 Авраам відділив йому й десятину від усього, – найперше бо він визначає «цар правди», а потім «цар Салиму», цебто «цар миру». 3 Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, – пробуває священиком завжди. 4 Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам! 5 Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь – брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон… 8 І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе… 20 І поскільки воно не без клятви, – 21 вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: «Клявся Господь – і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим».

«Новий Заповіт не вводить знову в дію закон десятини, так само як і Закон про суботу, тому що законність обох установлень приймається і їхнє глибоке духовне значення пояснюється.

Бог особливим чином залишив Собі частину часу та наших засобів. Ігнорувати ці вимоги – означає обкрадати Бога». // Рев’ю енд Геральд, 16 травня 1882 року.

«Десятина повинна бути присвячена Богу. Його вимоги передусім. Ми не виконуємо Його волю, якщо присвячуємо Йому те, що залишається після задоволення всіх наших потреб. Перш, ніж ми витрачаємо якусь частину нашого доходу, ми повинні відкласти і віддати Йому ту частину, яку Він називає Своєю. Якщо ми це зробили, то залишок буде освячений і благословенний для нашого використання. Але коли ми утримуємо те, що Він називає Своїм, то все інше прокляте, і ми записуємося в книгах Неба як винні у крадіжці. Бог дає людині дев’ять десятих, а одну десяту Він вимагає використати для священних цілей, подібно до того, як Він дав людині шість днів для роботи, а сьомий день залишив для Себе». // Записи Тихоокеанської Унії, 10 жовтня 1901 року.

«Якщо ми скрупульозно стежимо за тим, щоб дотримуватися заповіді про суботу, чи не повинні ми так само акуратно повертати частину коштів, що належить Йому?..

Десята частина усіх наших прибутків належить Господу. Він відокремив її для Себе, щоб вона використовувалася на Божу справу. Це святиня. За будь-якого розподілу доходів нічого меншого Він не приймає». – Поради щодо управління ресурсами. – С.66, 67.

«Малі чи великі струмки милості мають текти безперервно. Боже Провидіння далеко випереджає нас, йдучи вперед набагато швидше, ніж наша щедрість. Шлях до просування та влаштування Божої справи блокує егоїзм, гордість, жадібність, марнотратство, прагнення робити все напоказ. На всю Церкву покладений великий обов’язок, а саме: досягти найвищого рівня у кожній галузі святої справи. Якщо її члени йтимуть за Христом, вони відкинуть будь-яку схильність до показного, до прагнення краще одягнутися, до прагнення мати розкішні будинки і вишукану обстановку. – Свідоцтва для Церкви. – Т.7. – С.296.

3. Чому система десятин застосовується й у новозавітну еру?

Середа 16 листопада

4.  ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ДЛЯ НАС

а. Як принцип десятин пов’язаний з восьмою заповіддю?

Вихід 20:15: «Не кради!»;

Малахії 3:8, 9: «8 Чи Бога людина обманить? Мене ж ви обманюєте, ще й говорите: «Чим ми Тебе обманили?» – Десятиною та приносами! 9 Прокляттям ви прокляті, а Мене обманили, о люду ти ввесь!».

«Бог накладає Свою руку на все майно людини, кажучи: Я господар Всесвіту, і все добро Моє. Десятину, яку ви приховали, Я планував використати для утримання Моїх слуг, які відкривають Писання тим, хто живе в районах, де панує пітьма і де люди не розуміють Мого Закону. Використовуючи те, що належить Мені, для потурання своїх бажань, ви забираєте у людей те світло, яке Я передбачив для них. Ви маєте можливість виявити вірність Мені, але не робите цього. Ви обкрадаєте Мене, ви розкрадаєте те, що належить Мені. «Прокляттям ви прокляті» (Малахії 3:9)». – Свідоцтва для Церкви. – Т.6. – С.387.

б. Що ми ніколи не повинні забувати про десятину?

1 до коринтян 9:13, 14: «13 Хіба ви не знаєте, що священнослужителі від святині годуються? Що ті, хто служить вівтареві, із вівтаря мають частку? 14 Так і Господь наказав проповідникам Євангелії жити з Євангелії».

«Десятина має особливе призначення. Вона не може вважатися фондом для допомоги бідним, а призначена для підтримки тих, хто несе Божу звістку світові, і ніколи не повинна використовуватись для інших цілей». – Поради щодо управління ресурсами. – С.103.

«Ніхто не має права утримувати десятину, для того щоб використати ці гроші відповідно до свого судження. Ці кошти не можна використовувати для себе в надзвичайних обставинах, ними не можна скористатися на власний розсуд, хай навіть ви вважаєте, що вони витрачаються на Божу роботу». – Служителі Євангелії. – С.225.

«Я отримала абсолютно недвозначну та чітку звістку для нашого народу. Мені наказано сказати нашим людям про те, що вони роблять помилку, використовуючи десятину на різні цілі, які – хай навіть і добрі – не є тією метою, на яку, за словами Господа, належить використовувати десятину. Ті, хто використовують десятину не за призначенням, відходять від порядку, встановленого Господом. І Бог за це судитиме.

Дехто вважає, що десятину можна використати для шкільних цілей. Інші вважають, що праця книгонош та літературних євангелистів має оплачуватись із десятини. Але це серйозна помилка, коли десятина використовується не для тієї мети, для якої вона призначена, – не для підтримки служителів. Сьогодні у полі має бути сто добре підготовлених працівників там, де ми маємо лише одного». – Там саме. – С.226.

4. Що сталося б, якби кожен християнин вірно платив десятину?

Четвер 17 листопада

5.  НАШ ПЕРШИЙ ФІНАНСОВИЙ ПРІОРИТЕТ

а. Що є ключем до духовного та земного процвітання?

Від Матвія 6:33: «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, – а все це вам додасться».

«Господь не тільки вважає десятину Своєю, але Він говорить нам, як потрібно її віддавати Йому. Він проголошує: «Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх» (Приповісті 3:9). Тут не сказано, що ми повинні використовувати наші кошти на свої потреби, а Господу приносити те, що залишилося, але навпаки має бути чесна десятина. Нехай спочатку буде відкладена Божа частина. Вказівки, дані Святим Духом через апостола Павла щодо дарів, становлять принцип, який застосовується також і до десятини: «А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому» (1 до коринтян 16:2). Тут йдеться і про батьків, і про дітей. І не лише про багатих, а й про бідних». // Рев’ю енд Геральд, 10 листопада 1896 року.

б. Що Бог говорить нам про те, що належить Йому?

Малахії 3:10: «Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, – промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?».

«Нехай Господній народ вірно платить десятину, і нехай вони також, як діти, так і батьки, відкладають гроші для Господа, які часто використовуються для задоволення власних потреб. Господь зробив нас Своїми управителями. Він довірив Свої кошти в наші руки для правильного розподілу. Він просить нас віддавати Йому те, що належить Йому. Він зберігає за Собою десятину, щоб вона використовувалася для поширення Євангелії в усіх частинах світу. Мої брати і сестри, сповідайтеся у своєму егоїзмі і відмовтеся від нього, і принесіть Господу ваші дари та пожертвування. Принесіть Йому також десятину, яку ви утримували. Сповідайтеся у своїй зневазі. Випробуйте Господа, як Він і просив вас це зробити». // Там саме, 23 листопада 1905 року.

5. Як вірна сплата десятин приносить користь кожній людині?

П’ятниця 18 листопада

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Який наочний приклад з Еденського раю ілюструє принцип десятини?

2. Як євреї повинні були визнавати Божі вимоги перед поверненням своєї десятини до Божого сховища?

3. Чому система десятин застосовується й у новозавітну еру?

4. Що сталося б, якби кожен християнин вірно платив десятину?

5. Як вірна сплата десятин приносить користь кожній людині?