Щоденні біблійні уроки

«І не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, –добро, приємність та досконалість» (До римлян 12:2).

«Нам потрібно віддати себе на служіння Богові і прагнути до того, щоб наша жертва була якомога досконалішою. Бог буде задоволений, коли ми віддамо Йому як живу жертву те найкраще, чим володіємо. Хто любить Його усім серцем, той бажатиме якнайповніше посвятити Йому на служіння своє життя; такі особистості постійно робитимуть усе, аби досягти гармонії свого єства із законами, які учинять їх здатними виконувати Божу волю». – Патріархи і пророки. – С.352, 353.

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для Церкви. – Т.5 – С.275-281.

Неділя 27 лютого

1.  ЖИВА ЖЕРТВА

а. Яке урочисте звернення представлене кожному з нас?

До римлян 12:1: «Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, – повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу».

«Бог ясно вказав, що кожна жертва, принесена для служіння у Святині, повинна бути «без вади» (Вихід 12:5). Священики уважно оглядали всіх тварин, приведених для жертвопринесення, відмовляючись від тих, у яких знайдено будь-яку ваду. Тільки жертва «без вади» могла символізувати досконалу чистоту Того, Хто мав принести Себе в жертву як «непорочного й чистого Ягняти» (1 Петра 1:19). Апостол Павло вказує, що ці жертви були прикладом того, якими повинні бути послідовники Христа». – Патріархи і пророки. – С.352.

б. Де відбувається справжнє перетворення?

До римлян 12:2: «І не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, – добро, приємність та досконалість».

«Христос вимагає цілковитої віддачі. Якби Він чекав від нас меншого, Його жертва була б занадто цінною, неадекватно великою, щоб підняти нас до такого високого рівня. Наша свята віра вимагає, щоб ми відокремилися від світу. Нам не слід узгоджувати власні дії зі світом або з мертвими, формальними сповідниками. «Але перемініться відновою вашого розуму» (До римлян 12:2).Це шлях самозречення». – Свідоцтва для Церкви. – Т.1. – С.240.

1. Як моя відданість Христу впливає на мій спосіб мислення?

Понеділок 28 лютого

2.  СТАВШИ УБОГИМИ ДУХОМ

а. Про що кожен з нас як віруючий застережений стосовно нас самих?

До римлян 12:3: «Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив»;

Екклезіаста 7:16: «Не будь праведним занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?» (переклад з англ.).

«Серед нас поширене зло, яке повинно бути викорінене. Брати не соромляться помічати і обговорювати нібито існуючі недоліки інших людей, у той час як їхнє безцеремонне ставлення до них красномовно свідчить про їхні власні недоліки. Вони показують себе мудрими в своєму марнославстві; і Бог не може їм дати Своїх особливих благословень, бо це призведе їх до самозвеличення і завдасть шкоди дорогоцінній справі істини. Коли світ позбувся пізнання істинного Бога, тоді прийшов Ісус відкрити це незрівнянне благословення–пізнання люблячого характеру нашого Небесного Отця». – Свідоцтва для проповідників. – С.193.

б. З якими закликами Христос звертається до кожного з нас, грішника, котрий помиляється?

Від Матвія 5:3, 5: «3 Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне... 5 Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони»;

Від Матвія 11:28-30: «28 Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою! 29 Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, – і «знайдете спокій душам своїм». 30 Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!».

«[Від Матвія 11:29 цитується]. Ми маємо пройти школу Христа, аби навчитися в Нього лагідності і покірності. Викуплення – це процес, який готує душу до життя на Небі. Така підготовка означає пізнання Христа, звільнення від понять, звичок і вчинків, набутих у школі князя темряви. Душа повинна звільнитися від усього, що заважає бути вірним Богові.

Самолюбство породжує неспокій. Якщо ж ми народжені згори, тоді в нас будуть думки, які були в Ісуса; вони спонукали Його впокорювати Себе заради нашого спасіння. В такому разі ми не будемо шукати найвищого становища. Нашим бажанням буде сидіти біля ніг Ісуса і навчатися від Нього. Тоді зрозуміємо: цінність нашої праці не в галасі або показній активності, що ми створюємо навколо неї. Цінність нашої праці взагалі не залежить від наших сил, а зумовлена тим, наскільки ми сприйняли Святого Духа. Покладання на Бога освячує розум, і ми терпляче зносимо все». – Бажання віків. – С.330, 331.

«Ніхто, крім Бога, не може упокорити гордість людського серця. Ми не можемо спастися самі, і ми не можемо самостійно відродитися. На Небесах ми не почуємо жодного гімну, який би звучав приблизно в наступних словах: «Мені, який сам себе полюбив, сам себе омив і сам себе викупив, нехай буде слава, хвала і поклоніння!» Тим часом, багато хто в цьому світі виконують подібний гімн. Вони не знають, що значить бути лагідним і смиренним серцем, і не прагнуть до такого пізнання, тому що обходяться без нього. Уся Євангелія полягає в знанні Христа, Його лагідності і смиренності». – Свідоцтва для проповідників. – С.456.

2. Як лагідні люди сяють на відміну від тих, котрі мають типову людську природу?

Вівторок 1 березня

3.  У КОЛІ ХРИСТИЯН

а. Як Павло ілюструє роботу Церкви?

До римлян 12:4, 5: «4 Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння, 5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени»;

1 до коринтян 12:12-23: «12 Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, – так і Христос. 13 Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, – чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні, – і всі ми напоєні Духом одним. 14 Бо тіло не є один член, а багато. 15 Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, – то хіба через це не від тіла вона? 16 І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, – то хіба через це не від тіла воно? 17 Коли б оком було ціле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх? 18 Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів. 19 Якби всі одним членом були, – то де тіло було б? 20 Отож, тепер членів багато, – та тіло одне. 21 Бо око не може сказати руці: «Ти мені непотрібна»; або голова знов ногам: «Ви мені непотрібні». 22 Але члени тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні. 23 А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу».

«Між усіма членами Христової Церкви мають існувати тісні гармонійні взаємовідносини. Порівняння Церкви з людським тілом є вдалою ілюстрацією цих стосунків». – Дії апостолів. – С.317.

б. Чого очікує Бог від усіх членів Своєї Церкви?

До ефесян 4:1-3, 12, 13: «1 Тож, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас, 2 зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного, 3 пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру... 12 щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового, 13 аж поки ми всі не досягнемо з'єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти».

«Хочу вказати вам на слова Павла в четвертому розділі Послання до ефесян. Увесь цей розділ є уроком, який Бог бажає, щоб ми вивчили і застосували його на практиці.

У четвертому розділі Послання до ефесян Божий план так ясно і просто відкритий, що всі Його діти можуть спиратися на цю істину. Тут чітко представлені засоби, які Він призначив для збереження єдності в Його Церкві, щоб її члени могли явити світові корисний релігійний досвід». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1117.

в. Поясніть ключі до милозвучної гармонії в Церкві.

До римлян 12:9: «Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго!».

«Божественна любов найзворушливішим чином звертається до серця, закликаючи нас виявляти таке ж ніжне співчуття, що й Христос. Тільки людина, яка безкорисливо любить свого брата, має правдиву любов до Бога. Справжній християнин не допустить, щоб душа, котра перебуває в небезпеці і терпить нужду, залишилася без застереження й уваги. Він не цуратиметься грішників, дозволяючи їм ще глибше занурюватися в безодню нещастя й смутку або загинути в битві із сатаною». – Дії апостолів. – С.550.

«Ми повинні шукати Господа в покорі і каятті, сповідуючи наші власні гріхи, і дійшовши до тісної єдності один з одним. Брати та сестри, моліться, моліться за себе і за інших людей». // Рев'ю енд Геральд, 29 квітня 1909 року.

3. Яким чином я можу бути ініціативнішим у розвитку єдності в моїй громаді?

Середа 2 березня

4.  РЕАЛЬНІСТЬ ЛЮДСЬКОЇ ПРИРОДИ

а. Про що ми повинні постійно пам'ятати, навіть якщо ми сповідували християнство впродовж багатьох років?

Єремії 17:9: «Людське серце найлукавіше над все та невигойне, – хто пізнає його?»;

1 до коринтян 8:1 (друга частина): «...Знання ж надимає, любов же будує!».

«Форми невір’я– різні, тому-то сатана шукає будь-яку можливість, щоб впровадити свої риси в них. У людському серці є схильність до звеличення і зверхності, якщо зроблені спроби вінчаються успіхом. Однак самозвеличенню немає місця в Божій роботі. Яким би не був ваш розум, як би ви старанно не працювали, але доти, доки ви не видалите свої прагнення до гордості і не підпорядкуєте себе Святому Духу, щоб Він керував вашою волею, ви не відчуєте втрату усіляких підстав хвалитися собою.

Духовна смерть в душі заснована на духовній гордості і спотвореному досвіді; ті, хто мають такий досвід, рідко роблять прямим шлях для своїх ніг. Якщо людина плекає гордість, то такі якості розуму, як милосердя, що дані для благословення, стають опоганеними. Найбільші перемоги, які повинні були стати спасінням життя, якби слава була віддана Богу, стали опоганеними самопрославленням. Це може здатися надто маловажним і негідним згадки, але кинуте насіння, безсумнівно, принесе певний урожай. Це такі дрібні гріхи, настільки звичайні, що вони часто залишаються непомітними, які сатана використовує в своєму згубному звабленні». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1080.

б. Яке ставлення, що надто часто є недооціненим, насправді є головним показником справжнього християнства?

До филип'ян 2:3: «Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе»;

До римлян 12:10: «Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!».

«Бог вимагає від Своїх послідовників більше, ніж багато хто вважає... У нас не буде виправдання в день Божий, якщо зазнаємо невдачі в досягненні вершини зразка, який поставлений перед нами в Його Слові...

Павло бажав, щоб ми відрізняли чисту, безкорисливу любов, яку дарує Дух Христа, від безглуздого, оманливого вдавання, що заполонило світ. Ця ганебна підробка ввела в оману багатьох людей. Вона стирає грань між правдою і неправдою, погоджуючись з беззаконником замість того, щоб добросовісно вказати йому на його помилки. Такий спосіб дій ніколи не випливаєіз почуття справжньої дружби. Таке ставлення до людини виникає тільки від плотського стану серця. Хоча християнин завжди повинен бути ввічливим, милосердним і таким, який прощає, але водночас, він не може мати єдності з гріхом... Дух Христа викликатиме у нас ненависть до гріха, і водночас ми будемо готові принести будь-яку жертву заради спасіння грішника». – Свідоцтва для Церкви. – Т.5. – С.171.

4. Яку користь принесе мені те, що я щиро вважатиму своїх братів та сестер кращими за себе?

Четвер 3 березня

5. ВІДУЧАЮЧИ СЕБЕ ВІД СВІТСЬКОЇ СПРЯМОВАНОСТІ

а. Які розумні настанови повинні відображатися в нашому житті, беручи до уваги наш спосіб життя в цей надзвичайно напруженийчас?

До римлян 12:11: «У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві»;

1 Івана 2:15-17: «15 Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської, 16 бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, – це не від Отця, а від світу. 17 Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!».

«Очікування, пильнування і старанна праця– усе це необхідно поєднувати. Наше життя не повинно бути наповнене тільки світською суєтою, прагненнями і планами на шкоду особистому благочестю і служінню, яких вимагає від нас Бог. Нам слід палати духом, служити Господу і при цьому дбати про вчинки. Потрібно поправити світильник душі і мати в наших посудинах оливу благодаті для наших світильників. Необхідно вжити всіх заходів обережності, щоб запобігти духовного занепаду, і щоб день Господній не застав нас зненацька, немов злодій. Не слід відсувати цей день у віддалене майбутнє; він близький, і ніхто не повинен говорити у своєму серці, а тим паче своїми вчинками: «Забариться Пан мій прийти» (Від Матвія 24:48), щоб не розділити долю лицемірів і невірних.

Я бачила, що Божому народові загрожує велика небезпека; чимало людей є просто земними жителями; їхніінтереси і почуття зосереджені на цьому світі. Їхній приклад–неправильний. Світ вводиться в оману поведінкою багатьох людей, які сповідують великі і піднесені істини...

Брат А. був показаний мені як представник класу людей, що знаходяться саме в такому положенні. Вони ніколи не бувають байдужими до найменшої світської вигоди. Вони накопичують власність завдяки діловитості, наполегливості і вдалим капіталовкладенням; завдяки тому, що вони здатні отримати вигоду не тільки з доларів і фунтів, а й з центів і фартингів. Однак, поводячи себе так, вони розвивають в собі якості, що несумісні з удосконаленням християнського характеру...

Усі здібності, якими володіє людина, належать Богу. Його Слово недвозначно забороняє прив'язуватися до цього світу і узгоджувати з ним власні дії. Коли перетворююча сила Божої благодаті впливає на серце, вона направляє людину, яка була досі світською, на стежку доброчинності». – Свідоцтва для Церкви. – Т.5. – С.276, 277.

5. Яких аспектів цього світу мені необхідно позбавитися?

П'ятниця 4 березня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Як моя відданість Христу впливає на мій спосіб мислення?

2. Як лагідні люди сяють на відміну від тих, котрі мають типову людську природу?

3. Яким чином я можу бути ініціативнішим у розвитку єдності в моїй громаді?

4. Яку користь принесе мені те, що я щиро вважатиму своїх братів та сестер кращими за себе?

5. Яких аспектів цього світу мені необхідно позбавитися?