Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Скажіть сіонській дочці: Ось, твій Цар іде до тебе – лагідний і верхи на ослиці та осляті, яке народжене від під’яремної!» (Від Матвія 21:5).

Додаткові матеріали для вивчення: Бажання віків. – С.569-579.

«Ісус прийшов, щоб спасти Єрусалим та його дітей, але зарозумілість, лицемірство, заздрість і злоба фарисеїв перешкодили Йому». – Бажання віків. – С.577.

1. НА ОЛИВНІЙ ГОРІ Нд, 6 лип.

а. Коли Ісус та Його учні наближалися до Єрусалиму, з яким дорученням Він послав двох із них наперед?

Від Матвія 21:1-5: «1 Коли вони наблизилися до Єрусалима і прийшли у Витфагію, до Оливної гори, Ісус послав двох учнів, 2 повелівши їм: Ідіть у село, що перед вами; відразу знайдете ослицю на прив’язі й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до Мене. 3 А коли хтось вам щось скаже, то відповісте, що Господь потребує їх і що відразу ж їх поверне. 4 Сталося це, щоби збулося сказане пророком, який промовляв: 5 Скажіть сіонській дочці: Ось, твій Цар іде до тебе – лагідний і верхи на ослиці та осляті, яке народжене від під’яремної!».

«Ісус послав двох Своїх учнів привести ослицю з її ослям. Від самого народження Спаситель залежав від гостинності людей. Ясла, у яких Він лежав, були позичені. Хоч уся худоба на тисячах пагорбів – Його власність, однак Він залежав від доброти незнайомого чоловіка, аби на його тварині в’їхати до Єрусалиму як Цар». – Бажання віків. – С.569, 570.

б. Опишіть дії учнів.

Від Матвія 21:6, 7: «6 Учні пішли і зробили так, як звелів їм Ісус: 7 привели ослицю та осля, поклали на них одяг, і Він сів на них».

«Учні з радісним піднесенням постелили свій одяг на осля і посадили на нього Вчителя. Досі Христос завжди ходив пішки, і спочатку учні навіть здивувалися Його рішенню їхати верхи. Але в їхніх серцях знову спалахнула надія, що Христос, увійшовши в столицю, проголосить Себе Царем та виявить Свою царську владу». – Там саме. – С.570.

1. Як поведінка фарисеїв часто повторюється в наші дні?

2. РАДІСНИЙ МОМЕНТ Пн, 7 лип.

а. Почувши, що Ісус іде до Єрусалиму, що зробили люди?

Від Івана 12:12, 13: «12 Наступного дня велика кількість людей, почувши, що Ісус іде в Єрусалим, прийшли на свято. 13 Вони взяли віття пальм, вийшли назустріч Йому і вигукували, [промовляючи]: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє! Цар Ізраїлю!».

«Виконуючи доручення Господа, учні розповідали друзям Ісуса про свої блискучі сподівання; і незабаром усіх охопило збудження, яке підносило надії народу до найвищої міри». – Бажання віків. – С.570.

б. Що спонукало людей того радісного дня вітати Ісуса як Месію?

Захарії 9:9: «Тож від душі радій, дочко Сіону! Голосно вигукуй, дочко Єрусалима! Ось до тебе йде твій Цар! Він праведний, спасаючий і лагідний, їде на ослі, – на молодому віслюкові, синові ослиці»;

Від Івана 12:14, 15: «14 А Ісус, знайшовши осля, сів на нього, – згідно з написаним: 15 Не бійся, дочко Сіонська! Ось Цар твій іде, сидячи на молодому ослі».

«В’їжджаючи до Єрусалиму, Христос дотримувався звичаїв юдейських царів. Тварина, на якій Він їхав, була такою ж, на яких в’їжджали царі Ізраїлю. Пророцтво провіщало, що саме так стане на Своє Царство Месія. Як тільки Ісус сів на віслюка, радісні, урочисті вигуки наповнили повітря. Натовп вітав Ісуса як Месію – свого Царя. Цього разу Ісус приймав почесті, яких ніколи раніше не дозволяв. Учні сприйняли це як доказ здійснення своєї щасливої надії – коронування Ісуса на царство». – Там саме.

в. Як люди, котрі прагнули спасіння, з радістю повторювали слова псалмоспівця?

Від Матвія 21:9: «Люди, які йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, проголошуючи: Осанна Синові Давидовому! Благословенний Той, Хто йде в Ім’я Господнє! Осанна на висотах!»;

Псалом 118:26: «Благословенний, хто приходить в Ім’я Господнє! Благословляємо вас з Господнього Дому».

«Люди були переконані, що наблизився час визволення. Вони вже уявляли собі, як римські війська будуть вигнані з Єрусалиму, а Ізраїль отримає незалежність. Усі були щасливі й схвильовані. Люди випереджували одне одного у виявленні пошани Ісусові. Вони не мали можливості зустріти Його з належними пишністю і блиском, зате віддавали Йому щиросердне поклоніння. Вони не могли принести Спасителеві дорогоцінних дарів, але стелили Йому під ноги свій одяг, оливкові та пальмові гілки. Вони не могли нести попереду царських знамен, але зрізали пальмові гілки – символ перемоги – і махали ними, вигукуючи: ″Осанна!″». – Там саме.

2. Що характеризувало тих, котрі вшанували Христа як обітованого Царя?

3. ВИКОНАННЯ ПРОРОЦТВА Вт, 8 лип.

а. Як деякі фарисеї відреагували на демонстрацію прославлення Христа?

Від Івана 12:19: «А фарисеї гомоніли між собою: Дивіться, нічого не вдієте: ось [увесь] світ пішов за Ним!»;

Від Луки 19:39: «Та деякі фарисеї з натовпу сказали Йому: Учителю, заборони [це] Своїм учням!».

«Багато фарисеїв стали свідками цього видовища. Згораючи від заздрощів і злості, вони хотіли спрямувати потік людської радості в інший бік. Усією силою свого авторитету вони намагалися примусити народ замовкнути, але їхні заклики й погрози лише збільшували збудження. Фарисеї боялися, що численний натовп проголосить Христа царем. Удаючись до крайнього засобу, вони проштовхалися крізь натовп, котрий оточував Спасителя, і звернулися до Нього зі словами докору й погрози: ″Учителю, заборони [це] Своїм учням!″ Вони заявляли, що такі галасливі процесії незаконні, бо заборонені владою». – Бажання віків. – С.572.

б. Яку відповідь дав їм Ісус?

Від Луки 19:40: «У відповідь Він сказав: Кажу вам, коли вони замовкнуть, кричатиме каміння».

«Ця тріумфальна сцена була передбачена Самим Богом. Вона була передвіщена пророком, і людина безсила перешкодити виконанню Божого наміру. Якби люди не змогли виконати Його плану, Він наділив би голосом бездушне каміння і воно вітало б Його Сина вигуками хвали». – Там саме. – С.572.

«Як не могли священники та правителі позбавити землю сяючого обличчя сонця, так не могли вони й закрити світ від сяючих променів Сонця Праведності. Незважаючи на протидію, народ визнав Царство Христа». – Дивовижна Божа благодать. – С.47.

«Божа справа завжди розвиватиметься, незважаючи на все, що людина може зробити, аби перешкодити їй або зруйнувати її». – Історія Ісуса. – С.85.

в. Яким чином це дивовижне хвилювання серед народу стало виконанням пророцтва, яке визнали багато хто з них?

Захарії 9:9: «Тож від душі радій, дочко Сіону! Голосно вигукуй, дочко Єрусалима! Ось до тебе йде твій Цар! Він праведний, спасаючий і лагідний, їде на ослі, – на молодому віслюкові, синові ослиці».

«Отож занімілі фарисеї відійшли, а сотні голосів повторювали слова Захарії. [Захарії 9:9 цитується]». – Бажання віків. – С.572-575.

3. Що може змусити Ісуса плакати за мною так, як Він плакав за Єрусалимом?

4. УСІ ПОГЛЯДИ НА ХРИСТА Ср 9 лип.

a. З якою метою Ісус дозволив таку грандіозну демонстрацію у день Свого тріумфального в’їзду до Єрусалиму?

Від Івана 12:16, 23-28: «16 Його учні спочатку не зрозуміли цього. Але коли Ісус був прославлений, тоді згадали, що це було про Нього написано, і це Йому зробили… 23 А Ісус сказав їм у відповідь: Прийшов час прославитися Синові Людському. 24 Знову й знову запевняю вас: якщо зерно пшениці, впавши на землю, не вмре, воно залишиться одне. Якщо ж умре, – принесе великий урожай. 25 Хто любить душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її для вічного життя. 26 Якщо хто Мені служить, нехай іде за Мною, і де Я, там буде і Мій слуга. Якщо хто Мені служить, того пошанує [Мій] Отець. 27 Нині душа Моя стривожена. І що Я скажу? Отче, спаси Мене від цієї години! Але ж задля цього Я і прийшов – на цю годину. 28 Отче, прослав Своє Ім’я! Почувся тоді голос із неба: І прославив Я, і знову прославлю!».

«Ніколи раніше під час Свого земного життя Ісус не дозволяв таких урочистостей, бо ясно передбачав наслідки цього. Це припровадило б Його на хрест. Однак Ісус мав намір привселюдно представити Себе Спасителем. Він хотів привернути увагу до жертви, котра увінчає Його служіння для грішного світу. У той час, коли люди зібралися до Єрусалиму на свято Пасхи, Ісус – істинний Агнець – добровільно віддавав Себе на жертву. Божа церква наступних віків мала зробити смерть Ісуса за гріхи світу предметом глибокого вивчення і роздумів. Усі факти, пов’язані з Його смертю, повинні бути достовірними і незаперечними. Ось чому було потрібно, щоб очі усіх людей звернулися на Христа. Події, котрі передували Його великій жертві, мали привернути увагу до самої Жертви. Після маніфестації, яка супроводжувала Його в’їзд до Єрусалиму, усі стежили за швидким наближенням розв’язки.

Події, пов’язані з тріумфальним в’їздом, мали стати предметом загальних розмов та закарбувати образ Христа у свідомості кожного. Після Його розп’яття чимало людей пригадають ці події у зв’язку з Його осудженням і смертю. Вони почнуть досліджувати пророцтва, переконуючись, що Ісус – справді Месія; і в усіх країнах зросте число навернених до віри». – Бажання віків. – С.571.

б. На превеликий подив, що зробив Ісус, коли опинився на очах у всього міста, і чому?

Від Луки 19:41-44: «41 А коли Він наблизився і побачив місто, то заплакав над ним, 42 кажучи: Якби ти зрозуміло хоч у цей день, що потрібне для [твого] миру! Тепер же це сховано від очей твоїх. 43 Адже прийдуть на тебе дні, – і твої вороги оточать тебе валом, візьмуть тебе в облогу, тіснитимуть тебе звідусіль, 44 поб’ють тебе й твоїх дітей у тобі, не залишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу своїх відвідин!».

«Серед радісної урочистості й загальної шани Цар Ізраїлю стояв у сльозах. То були не сльози мовчазної радості, а душевного болю і невимовного смутку. Натовп нараз охопила тривога. Хвалебні вигуки змовкли. Чимало людей також почали плакати зі співчуття до Ісуса, хоч і не могли збагнути причини Його смутку.

Сльози Ісуса були викликані не стражданнями, які чекали на Нього… Серце Ісуса болем пронизував вигляд Єрусалима – міста, яке відкинуло Божого Сина, зневажило Його любов, не піддавалося переконанню Його великих чудес і тепер чатувало на Його життя. Він бачив, яку провину стягав на себе Єрусалим, відкидаючи Свого Спасителя». – Там саме. – С.576.

4. Як у цьому випадку виконалося пророцтво із Захарії 9:9?

5. В’ЇЗД ДО ЄРУСАЛИМУ Чт, 10 лип.

a. Коли Ісус в’їхав до Єрусалиму, яке запитання поставили правителі та яку відповідь вони отримали серед цього хвилювання в народі?

Від Матвія 21:10, 11: «10 Коли Він увійшов у Єрусалим, захвилювалося ціле місто, питаючи: Хто це Такий? 11 А натовп відповідав: Це – Пророк Ісус, Той, Котрий із Назарета галилейського».

«Коли величезна процесія уже була готова зійти з Оливної гори, її перестріли єрусалимські старійшини і почали розпитувати про причину такої бурхливої радості. Коли вони запитали: ″Хто це Такий?″, натхнені Духом учні відповіли їм, красномовно повторюючи слова пророцтва про Христа». – Бажання віків. – С.578.

б. Що Ісус зробив у храмі, як тільки прийшов до міста?

Від Матвія 21:12-16: «12 Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, хто продавав і купував у храмі, перекинув столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів, 13 і каже їм: Написано: Мій дім буде названий домом молитви, ви ж робите його печерою розбійників. 14 Підійшли до Нього сліпі та кульгаві в храмі, й Він оздоровив їх. 15 Первосвященики та книжники, побачивши чудеса, які Він чинив, і дітей, які вигукували в храмі: Осанна Синові Давидовому! – 16 обурилися і сказали Йому: Чи чуєш, що вони кажуть? А Ісус відповів їм: Так! Хіба ви не читали ніколи, що з уст немовлят і тих, які ссуть, Ти приготував хвалу?»;

Псалом 8:3: «Устами дітей і немовлят Ти закріпив силу задля Своїх ворогів, аби знищити ворога і месника».

«Три роки тому керівники храму були засоромлені тим, що тікали з наказу Ісуса. Відтоді вони не переставали дивуватися, як могли злякатися і так беззастережно підкоритися цій простій Людині. Їм здавалося неможливим, щоб така ганебна покірність ще будь-коли повторилася. Однак цього разу вони злякалися ще дужче і квапливо підкорилися наказові Ісуса. Ніхто не насмілився поцікавитися, чи мав Він право на такий наказ. Священники й торговці тікали від Його очей, женучи перед собою худобу…

Коли більшість людей покинула храм, частина, однак, залишилася на місці. До них приєдналися новоприбулі. Двір храму наповнився хворими та приреченими на смерть людьми, і знову Ісус почав служити їм». – Там саме. – С.591, 592.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ Пт, 11 лип.

1. Як поведінка фарисеїв часто повторюється в наші дні?

2. Що характеризувало тих, котрі вшанували Христа як обітованого Царя?

3. Що може змусити Ісуса плакати за мною так, як Він плакав за Єрусалимом?

4. Як у цьому випадку виконалося пророцтво із Захарії 9:9?

5. Чому Христос допустив стільки публічних почестей на Свою честь у той момент?