Щоденні біблійні уроки

«Тож пізнай, і зрозумієш: Від виходу наказу про повернення (Ізраїлю) та відбудову Єрусалима, і до Помазаника Владики мине сім тижнів (седмиць) і шістдесят два тижні. І повернеться (народ), і будуть відбудовані майдани і рів, але у важкі часи» (Даниїла 9:25).

«Хоча Кров Христа і звільняла розкаяного грішника від осудження Закону, проте не знищувала гріх; він залишатиметься в Небесних книгах у Святині до остаточного очищення. Так і в прообразному служінні кров жертви за гріх знімала гріх з того, хто каявся, але цей гріх залишався у Святині до Дня викуплення». – Патріархи і пророки. – С.357.

Додаткові матеріали для вивчення: Пророки і царі. – С.607-627.

Неділя 13 серпня

1.  ПОЧАТОК ПРОРОЦТВА

а. Коли розпочинається усе пророцтво про 70 тижнів?

Даниїла 9:25: «Тож пізнай, і зрозумієш: Від виходу наказу про повернення (Ізраїлю) та відбудову Єрусалима, і до Помазаника Владики мине сім тижнів (седмиць) і шістдесят два тижні. І повернеться (народ), і будуть відбудовані майдани і рів, але у важкі часи».

б. Які були видані інші укази, котрі не відповідали умовам пророцтва?

Ездри 1:1-4: «1 Першого року владарювання перського царя Кіра, – як виконання Господнього слова, провіщеного через Єремію, – Господь спонукав дух перського царя Кіра, аби він оголосив по всьому своєму царстві, усно та письмово, повідомляючи: 2 Так говорить Кір, цар Персії: Усі царства землі дав мені Господь, Бог небес, і Він доручив мені збудувати Йому Храм у Єрусалимі, що в Юдеї. 3 Хто з-посеред вас належить до Його народу, – нехай його Бог буде з ним, – і нехай він вирушає до Єрусалима, що в Юдеї, і нехай будує Храм Господу, Богу Ізраїлю. Адже це є той Бог, Який у Єрусалимі. 4 А всім, котрі залишилися [з цього народу], де би вони не проживали, нехай місцеві мешканці допоможуть таким сріблом, золотом, усяким майном і худобою, а також добровільними [пожертвами] для Божого Храму, що в Ізраїлі»;

Ездри 6:1-12: «1 Тоді цар Дарій видав наказ, і почали шукати у книгосховищі при царській скарбниці у Вавилоні. 2 Але знайшли аж у фортеці Екбатані, що в області Мідії, один сувій, на якому було написано: Для пам’яті! 3 Першого року владарювання царя Кіра, – цей цар Кір видав наказ щодо Божого Храму в Єрусалимі, – нехай той Храм відбудовують на тому місці, де приносять жертви, й там закладуть його фундамент. Його висота має бути шістдесят ліктів, а його ширина також шістдесят ліктів. 4 [Стіна внутрішнього двору] з трьох рядів тесаних каменів і одного ряду нового дерева. Витрати нехай покриють з царської скарбниці. 5 Також золотий і срібний посуд Божого Храму, який Навуходоносор забрав з Храму в Єрусалимі, й переніс до Вавилона, нехай повернуть, аби все потрапило до того Храму, що в Єрусалимі; покладіть його на належне для нього місце в Божому Храмі. 6 Що ж до вас, Таттенаю, наміснику Заріччя, і Шеттар-Бозенаю разом з вашими товаришами, перськими урядниками в областях Заріччя, – [писав далі цар Дарій], – то тримайтесь подалі від того. 7 Не перешкоджайте роботі[ з відбудови] Божого Храму! Нехай намісник в Юдеї, разом з юдейськими старійшинами відбудовують той Божий Храм на його колишньому місці! 8 Мною дається наказ, як маєте себе поводити відносно Юдейських старійшин у справі будівництва цього Божого Храму: з царських податкових прибутків Заріччя ретельно покривайте тим мужам витрати на будівництво, аби праця не зупинялась. 9 А що буде потрібне на денні жертви всепалення Небесному Богові, зокрема: тельці, барани та ягнята, а також мука, сіль, вино й олія, неодмінно видавайте, скільки будуть потребувати священики в Єрусалимі, 10 щоб вони могли приносити приємні жертви Небесному Богові й молилися за життя царя та його дітей. 11 А ще суворо наказую: Якщо хтось порушить цей наказ, то з його дому буде вийнята й поставлена деревина, на якій він буде повішений, а його дім дощенту буде зруйновано. 12 А Бог, Котрий учинив, щоб там перебувало Його Ім’я, нехай повалить кожного царя і той народ, який простягнув би свою руку, аби змінити цей наказ чи зруйнувати той Божий Храм, що в Єрусалимі. Я, Дарій, видав цей наказ, який має бути беззастережно виконаний!»;

Неемії 2:1-8: «1 Так сталося, що в місяці нісані, двадцятого року царя Артаксеркса, коли принесли вино, я взяв те вино, й подав цареві. Я, звичайно ж, намагався не виглядати засмученим перед ним. 2 Але цар мене запитав: Чому твоє обличчя сумне, – чи ти не хворий? Не інакше як журба якась на серці?! Я дуже злякався 3 і сказав цареві: Нехай живе цар вічно! Як мені не бути сумним, коли місто, де гробниці моїх батьків, зруйноване, а його брами спалені вогнем? 4 А цар промовив до мене: Чого би ти хотів? Помолившись до Небесного Бога, я 5 сказав цареві: Якби це було до вподоби царю, і якщо твій раб знайшов у тебе ласку, то прошу, відправ мене в Юдею, в місто, де гробниці моїх батьків, щоб я його відбудував. 6 Тоді цар, біля якого сиділа й цариця, запитав мене: Як довго триватиме твоя подорож, і коли повернешся? [Я зрозумів], що цар у своїй доброті погоджується мене відпустити, тому я назвав йому термін 7 і попросив: Коли цареві до вподоби, то нехай дадуть мені листи до намісників Заріччя, щоб мені дозволили пройти до Юдеї, 8 а також лист до Асафа, охоронця царських лісів, щоб дав мені дерево на виготовлення брам для храмової фортеці, для стін міста, й того дому, в якому мешкатиму. І цар мені дав усе, тому що доброзичлива рука мого Бога була наді мною».

в. Який єдиний указ відповідає умові про відновлення всієї юдейської системи, включаючи релігійну і судову владу, а також фінансування?

Ездри 7:11-26: «11 А ось зміст листа, який цар Артаксеркс дав священикові Ездрі, – вченому книжнику, знавцю Заповідей Господніх та Його постанов для Ізраїлю: 12 Артаксеркс, цар царів, – священикові Ездрі, книжнику та знавцю Закону Небесного Бога тощо. Цим повідомляю: 13 Мною виданий наказ, за яким кожен з Ізраїльського народу, що в моєму царстві, в тому числі священики та левіти, хто лише бажає піти з тобою в Єрусалим, нехай вирушає. 14 Адже сам цар і сім його радників посилають тебе дізнатися, як у Юдеї, взагалі, і Єрусалимі, зокрема, дотримуються Закону твого Бога, що в твоїх руках. 15 Крім того тобі доручається занести срібло й золото, яке цар і його радники добровільно жертвують Богові Ізраїлю, Котрий перебуває в Єрусалимі, 16 як і все срібло й золото, яке ти отримаєш у всьому вавилонському краю разом із добровільними дарами народу та священиків, які пожертвують для Храму свого Бога в Єрусалимі. 17 За ці кошти неодмінно закупи тельців, баранів і ягнят разом з хлібними до них жертвами та жертвами возливання, які ти принесеш на жертовнику, що в Храмі вашого Бога в Єрусалимі. 18 Решту срібла й золота потратиш на те, що ти і твої брати будете вважати за потрібне, згідно з волею вашого Бога. 19 Посуд, який тобі передано для служіння в Храмі твого Бога, постав перед Богом в Єрусалимі. 20 Все інше, у чому буде потреба стосовно Храму твого Бога, що вважатимеш [за необхідне], покриватимеш із царських скарбниць. 21 Тому від мене, царя Артаксеркса, виданий також наказ усім скарбникам Заріччя, аби все, що лише їх попросить священик і вчитель Закону Небесного Бога Ездра, було беззаперечно виконане! [Можеш брати] 22 срібла – до ста талантів, пшениці – до ста корів, вина – до ста батів, олії – до ста батів, а солі – без обмежень. 23 Для Храму Небесного Бога все має бути докладно виконане, як Небесний Бог заповів, аби Його гнів не запалав на царство, на царя і на його дітей! 24 Крім того, нехай вам буде відомо, що на жодного священика та левіта, на співців, придверників, служителів і звичайних слуг при Божому Храмі забороняється накладати данину, податок чи мито! 25 А ти, Ездро, за мудрістю, якою ти володієш від свого Бога, признач урядовців і суддів, котрі чинили би судочинство в усьому народі Заріччя, – серед усіх, котрі знають закони твого Бога. А хто не знає, тих навчиш! 26 Кожного, хто не буде дотримуватись Закону твого Бога та законів царя, того негайно слід засудити чи до страти, чи на вигнання, чи на грошове покарання, чи на ув’язнення!».

«У 7-му розділі книги Ездри знаходимо цей указ (див. вірші 12-26). У завершеному вигляді цей указ був виданий Артаксерксом, перським царем, у 457 до Н.Хр. Але в книзі Ездри (6:14) зазначається, що дім Господній в Єрусалимі побудований «у відповідності з наказами перських царів Кіра, Дарія та Артаксеркса». Ці троє царів, склавши, підтвердивши і доповнивши цей указ, довели його до досконалості, передбаченої пророцтвом, щоб відзначити початок 2300 років. Вважаючи 457 до Н.Хр. датою виходу указу, бо в цей рік указ був остаточно складений, ми побачимо, як виконалися усі деталі в пророцтві про 70 седмиць». – Велика боротьба. – С.326, 327.

1. Чому 457 рік до н.Хр. відзначають початком 70-ти тижнів?

Понеділок 14 серпня

2.  МЕСІЯ ВИЯВЛЕНИЙ

а. Коли Месія виявив Себе, показавши, що розпочалася 70-та седмиця? Скільки років було Ісусові, коли розпочався цей період часу?

Від Івана 1:29, 41: «29 Наступного дня він бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже: Ось Агнець Божий, що [на Себе] бере гріх світу!.. 41 Він спочатку розшукав свого брата Симона, та й каже йому: Ми знайшли Месію, що в перекладі означає Христос»;

Від Матвія 3:16, 17: «16 Охрестившись, Ісус відразу вийшов з води. І ось відчинилися Йому небеса, і Він побачив Духа Божого, Який спускався, як голуб, та сходив на Нього. 17 І ось, [почувся] голос з неба: Це є Син Мій Улюблений, Якого Я вподобав»;

Дії 10:38: «Про Ісуса з Назарета: як помазав Його Бог Духом Святим і силою, і Він ходив, роблячи добро й оздоровлюючи всіх поневолених дияволом, тому що Бог був з Ним!»;

Від Луки 3:23: «А Сам Ісус, розпочинаючи, мав років зо тридцять, будучи, як вважали, сином Йосипа, [сина] Іллі».

«Від виходу наказу про повернення (Ізраїлю) та відбудову Єрусалима, і до Помазаника Владики мине сім тижнів (седмиць) і шістдесят два тижні» (Даниїла 9:25), тобто 69 седмиць, або 483 роки. Повеління Артаксеркса набуло сили восени 457 року до Н.Хр. Якщо до цієї дати додати 483 роки, ми приходимо до осені 27 року після Н.Хр. Саме в цей час і виконалося пророцтво. Слово «Месія» або «Христос» означає «Помазаник». Восени 27 року Христос був хрещений Іваном і помазаний Духом Святим. Апостол Петро свідчить, що «Ісуса з Назарета: як помазав Його Бог Духом Святим і силою» (Дії 10:38)… Після Свого хрещення Христос прийшов до Галілеї, «проповідував Радісну Звістку [Царства Божого]» (Від Марка 1:14, 15)». – Велика боротьба. – С.327.

б. Яким чином Ісус розкрив це пророцтво як ключовий аспект Свого служіння (Даниїла 8 і 9 розділи) і вічної Євангелії?

Від Марка 1:14, 15: «14 А після того, як був виданий Іван, Ісус прийшов до Галилеї і проповідував Радісну Звістку [Царства Божого]. 15 Він казав: Сповнився час, і наблизилося Царство Боже. Покайтеся і віруйте в Євангелію!»;

До євреїв 4:15, 16: «15 Адже маємо не [Такого] Первосвященика, Який не може співчувати нашим слабкостям, але Який подібно [до нас був] випробуваний у всьому, за винятком гріха. 16 Тому приступаймо сміливо до престолу благодаті, щоб одержати милість і знайти благодать для своєчасної допомоги».

«Сам Христос вислав [учнів] на працю з вісткою: «Сповнився час, і наблизилося Царство Боже. Покайтеся і віруйте в Євангелію!» (Від Марка 1:15). Ця вістка ґрунтувалася на пророцтві з книги Даниїла (9-й розділ)». – Велика боротьба. – С.345.

«Після закінчення «часу» – 69-ти седмиць, згаданих у 9-му розділі книги Даниїла, які сягали до Месії, «Помазаника», – Христос був помазаний Духом після того, як був хрещений Іваном у Йордані. І «Боже Царство», про настання якого вони проповідували, було встановлене смертю Христа. Це було не земне царство, як їх навчили вірити, і не майбутнє нетлінне Царство, котре буде встановлене тоді, коли «царство, влада і велич усіх царств в усьому піднебессі будуть передані народові святих Всевишнього, царство Якого – вічне царство, і Котрому служитимуть і коритимуться всі» (Даниїла 7:27). Біблійний термін «вічне Царство» означає і Царство благодаті, і Царство слави… Престол благодаті символізує Царство благодаті, бо наявність престолу свідчить про наявність царства. У багатьох Своїх притчах Христос вживає вислів «Царство Небесне», бажаючи цим показати дію Божественної благодаті в людських серцях». – Там саме. – С.347.

2. Звідки ми знаємо, що хрещення Христа ознаменувало початок 70-го тижня?

Вівторок 15 серпня

3.  ВИКОНАННЯ ПРОРОЦТВА

а. Чим був стурбований Ісус під час Свого служіння, і що сталося саме в призначений час?

Від Івана 7:6-8: «6 На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, але ваш час завжди готовий. 7 Світ не може вас ненавидіти. Мене ж він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що його діла лихі. 8 Ідіть на свято; Я не йду на це свято, бо Мій час ще не сповнився!»;

Від Івана 19:16-18, 28-30: «16 І тоді він видав Його їм на розп’яття. Ісуса взяли [й повели]. 17 Несучи Свій хрест, Він вийшов на місце, яке називається Череповище, – єврейською мовою: Голгофа, 18 де розіп’яли Його, і з Ним двох інших: з одного та з другого боку, а Ісуса – посередині… 28 Після цього, знаючи, що все вже завершилося, каже Ісус, аби збулося Писання: Прагну! 29 Стояла повна посудина оцту. Воїни, настромивши на тростину губку, намочену в оцті, піднесли до Його уст. 30 Спробувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося! І схиливши голову, віддав духа»;

Від Івана 20:30, 31: «30 Багато інших чудес зробив Ісус перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі. 31 А це було написане, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб вірячи, життя мали ви в Його Ім’я».

«Ангел Гавриїл сповістив Даниїлові час Першого приходу та деякі найголовніші події з життя й діяльності Спасителя. «Сімдесят тижнів визначено для твого народу і для твого святого міста, щоб покінчити зі злочинністю і запечатати (покласти край) гріху, спокутувати беззаконня, і повернути вічну праведність, – запечатати (підтвердити) видіння та пророцтво, і помазати Святе Святих» (Даниїла 9:24)». – Пророки і царі. – С.698.

«Христос прийшов саме в той час і саме таким чином, як було зазначено в пророцтві. Свідоцтво Святого Письма знайшло своє виконання у кожній деталі Його служіння. Він проповідував вістку спасіння, і «слова Його мали владу» (Від Луки 4:32). Серця Його слухачів переконались, що ця вістка послана Небом. Слово і Дух Божий підтверджували Божественну місію Його Сина». – Велика боротьба. – С.346.

б. Яким чином це пророцтво також вказує на точний рік виконання решти періоду 2300 вечорів та ранків?

Даниїла 9:24: «Сімдесят тижнів визначено для твого народу і для твого святого міста, щоб покінчити зі злочинністю і запечатати (покласти край) гріху, спокутувати беззаконня, і повернути вічну праведність, – запечатати (підтвердити) видіння та пророцтво, і помазати Святе Святих».

«Таким чином, смерть Христа – саме та подія, яку учні сприйняли як остаточний крах своїх надій, – насправді навіки утвердила їх. Хоч вона принесла їм жорстоке розчарування, але водночас Його смерть була найбільшим доказом правильності їхньої віри. Подія, що завдала їм стільки страждань і відчаю, відчинила двері надії перед кожним сином і кожною донькою Адама, в ній зосереджені майбутнє життя і вічне блаженство вірних усіх часів». – Велика боротьба. – С.348.

«Таким чином, кожна деталь пророцтва виконалась з надзвичайною точністю. Період 70 седмиць, безперечно, розпочався у 457 р. до Н.Хр., а закінчився у 34 р. після Н.Хр. Маючи ці дані, неважко визначити і закінчення 2300 днів. 70 тижнів – 490 днів – були відрізані від 2300 днів; отже, залишається 1810 днів. Після закінчення 490 днів повинні були ще минути 1810 днів. Додавши до 34 р. 1810 років, ми приходимо до 1844 року. Отже, 2300 вечорів і ранків (років) з книги Даниїла (8:14) закінчилися в 1844 р. Після завершення цього великого пророчого періоду, за свідоцтвом Божого ангела, мало відбутися «очищення Святині». Таким чином, був точно визначений час очищення Святині – як усі вірили, – воно повинно відбутися під час Другого приходу». – Там саме. – С.328.

3. Як події 70-го тижня визначають закінчення періоду 2300 вечорів і ранків?

Середа 16 серпня

4.  ЗАКОННИЙ ВХІД

а. Що необхідно для того, щоб увійти до Святого Міста?

Об’явлення 21:27: «І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний в книзі життя Агнця»;

Об’явлення 22:14: «Блаженні ті, хто випере свій одяг, щоб мати право на дерево життя і ввійти брамами до міста».

«Смерть Христа на хресті принесла впевненість у знищенні того, хто має владу смерті, того, хто був першоджерелом гріха. Коли сатану буде знищено, ніхто не спокушатиме до гріха; ніколи не буде потреби в повторенні викуплення; і не буде жодної небезпеки того, що у Божому Всесвіті знову виникне повстання. Лише те, що може ефективно утримувати від гріха в цьому світі темряви, не допустить гріха до Неба. Значення смерті Христа буде усвідомлено святими та ангелами. Грішні люди не могли б мати домівку в Божому раю без Агнця, заколеного від заснування світу. Чи не повинні ми в такому разі піднести хрест Христовий? Ангели віддають честь і славу Христу, бо навіть вони не можуть бути в безпеці, якщо не споглядатимуть страждання Божого Сина. Саме завдяки силі хреста Небесні ангели захищені від відступництва. Без хреста вони були б не більш захищені від гріха, ніж ангели до падіння сатани. Ангельська досконалість зазнала невдачі на небі. Людська досконалість зазнала невдачі в Едемі серед райського блаженства. Усі, хто бажають жити в безпеці на землі або на Небі, повинні споглядати Божого Агнця. План спасіння, який виявляє справедливість і Божу любов, передбачає гарантію проти відступництва в тих світах, котрі не згрішили, і так само серед тих, котрі були викуплені Кров’ю Агнця. Наша єдина надія – досконала довіра до Крові Того, Хто може спасти виключно всіх, котрі через Нього прийдуть до Бога. Смерть Христа на Голгофському хресті є нашою єдиною надією в цьому світі і вона буде нашою темою у прийдешньому світі. О, ми не розуміємо цінності викуплення! Якби ми усвідомлювали її, то більше б говорили про це. Божий Дар, проявлений у Його улюбленому Синові, був виразом незбагненної любові. Це було все, що Бог міг зробити, аби зберегти честь Свого Закону і при цьому спасти порушника Закону. Чому ж людина не повинна вивчати тему викуплення? Це найвеличніша тема, яка може привернути людський розум. Якщо люди споглядатимуть любов Христа, виявлену на хресті, їхня віра зміцнюватиметься, щоб привласнити заслуги Його пролитої Крові, і вони будуть очищені та врятовані від гріха. Багато людей загинуть через те, що покладаються на законницьку релігію або просте каяття у гріху. Однак, лише каяття в гріху не може спасти жодну душу. Людина не може бути спасенною власними справами. Без Христа вона не здатна досконало коритися Божому Законові; і Небо не можливо отримати недосконалою покорою, тому що це наразить на небезпеку все Небо, і уможливить друге повстання». // Ознаки часу, 30 грудня 1889 року.

б. Яким буде стан усіх тих, хто увійде до Святого Міста?

До ефесян 5:27: «Щоби поставити її Собі славною Церквою, яка не має ні плями, ні вади, і нічого такого подібного, але щоб вона була свята й непорочна»;

Ісаї 43:25: «Я, і тільки Я є Тим, Хто задля Себе Самого стирає твої провини, і гріхів твоїх не згадає».

4. Який характер нам необхідно сформувати, щоб увійти до Нового Єрусалиму?

Четвер 17 серпня

5.  СЛІДЧИЙ СУД Є ЧАСТИНОЮ ЄВАНГЕЛІЇ

а. Яким чином вістка про період 2300 вечорів і ранків і про слідчий суд є частиною євангельської звістки, яку потрібно представити світові?

Об’явлення 14:6, 7, 12: «6 І я побачив іншого ангела, який летів серед неба. Він мав вічну Євангелію, щоби звіщати її жителям землі, – усякому народові, поколінню, племені й народності, – 7 проголошуючи гучним голосом: Побійтеся Бога і віддайте Йому славу, бо прийшла година Його суду! Поклоніться Тому, Хто створив небо, землю, море і джерела вод!.. 12 Тут терпіння святих, які бережуть Божі заповіді та віру Ісуса!».

«Судове слідство, яке розпочалося у 1844 році, триватиме доти, доки не будуть вирішені справи всіх живих і мертвих; отже, воно триватиме до кінця часу благодаті. Для того щоб люди могли встояти на суді, вістка наказує: «Побійтеся Бога й віддайте Йому славу... поклоніться Тому, Хто створив небо, землю, море і джерела вод!» (Об’явлення 14:7)… Щоб приготуватися до суду, необхідно виконувати Божий Закон. Цей Закон буде мірилом характеру на суді». – Велика боротьба. – С.435, 436.

б. Як початок суду восени 1844 року показує те, що очищення Святині здійснилося?

Даниїла 8:14: «А він відповів: Аж до двох тисяч трьохсот вечорів і ранків, після чого Святиня буде знову очищена».

«Вістка спасіння звіщалась упродовж усіх часів; але ця вістка є тією частиною Євангелії, яка може проголошуватись тільки в останні дні, бо лише тоді можна говорити, що час суду настав». – Велика боротьба. – С.356.

в. Що ми повинні робити, зважаючи на урочистість часу, в якому ми живемо?

Від Марка 13:33: «Стережіться, пильнуйте [і моліться], бо не знаєте, коли [той] час настане»;

Об’явлення 3:3: «Тож згадай те, що ти прийняв і почув, – і зберігай та покайся. А коли не будеш пильнувати, то Я прийду [до тебе], наче злодій, і не помітиш, у яку годину найду на тебе»;

Об’явлення 22:11: «Неправедний нехай надалі чинить неправедність, і нечестивий нехай ще опоганюється, а праведний нехай далі чинить праведність, і святий нехай ще освячується».

«Як урочисто буде закінчуватися справа викуплення! Які важливі питання повинні бути вирішені! Зараз у Небесній Святині відбувається суд. Він триває вже багато років. Незабаром – ніхто не знає, як скоро, – почнуть розглядати справи живих, і тоді в присутності Бога буде досліджуватися наше життя…

Коли завершиться слідчий суд, доля кожного буде вирішена або на життя, або на смерть». – Велика боротьба. – С.490.

5. Назвіть важливу частину звістки вічної Євангелії, яку ми повинні проголошувати в наш час.

П’ятниця 18 серпня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Чому 457 рік до н.Хр. відзначають початком 70-ти тижнів?

2. Звідки ми знаємо, що хрещення Христа ознаменувало початок 70-го тижня?

3. Як події 70-го тижня визначають закінчення періоду 2300 вечорів і ранків?

4. Який характер нам необхідно сформувати, щоб увійти до Нового Єрусалиму?

5. Назвіть важливу частину звістки вічної Євангелії, яку ми повинні проголошувати в наш час.